На прошлой неделе среди новостей проскользнула
информация, что в Национальном ботаническом саду им. Гришко зацвели азалии.
Однако, произошедшее в субботу в Мариуполе перечеркнуло
все желания и настроения. :(
Но как бы ни было тяжело на душе, и как бы ни была высока
концентрация переживаний, наступает момент, когда психика начинает требовать
каких-то расслабляющих и отвлекающих «картинок». А что может быть расслабляющим
лучше, чем красота, созданная природой?
Потому сегодня я все-таки решилась разместить здесь снимки
из киевского ботсада.
Фотографии были сделаны 6 лет назад, в конце января 2009
года.
В ботсад мы постарались приехать пораньше, когда еще не
много посетителей (как оказалось, так думали не только мы. :) ). И сразу попали
в огромный павильон тропических и субтропических растений, который сразу же
окутывает влажным и теплым «климатом». Уложенные плиточками «тропинки» ведут
вас по «тропическому лесу» с разнообразными лианами, филодендронами, монстерой,
кротонами, антуриумами и другими симпатичными любителями тропического климата.
Вторая часть павильона – Орхидариум, где соседствуют плотоядные
непентесы с огромными цветками-кувшинами, тилландсия, расположившаяся на чужих
ветвях - словно кто-то развесил серебристые шиньоны, платицериум, похожий на
оленьи рога. Ну и, конечно, самые разные виды орхидей.
Еще одна часть оранжерейного комплекса – павильон с кактусами и агавами.
Признаюсь, экспозиция в Никитском ботаническом в свое время произвела на меня
бОльшее впечатление. Но зато здесь я впервые увидела как цветет толстянка, или,
как ее еще называют, денежное дерево!
И вот павильон с азалиями и камелиями, усыпанными
роскошными цветками. Где сплошной восторг, где раздавались только возгласы «ах,
какая красота!», «иди сюда, посмотри на эти!» и все в таком же духе. :)
Как указано на сайте, в коллекции сохранились растения 25
старых немецких сортов селекции 20-30 годов прошлого столетия, из которых и
началась история создания коллекции. А также более 30 сортов и гибридов,
созданных в Центральном ботаническом саду.
Как жаль, я ещё днём написала комментарий, но почему-то не сохранился он. Ну, не беда, повторюсь.
Очень красиво и нежно! Впервые увидела, как выглядят камелии. Почему-то всегда представляла их себе похожими на фиалки. И такая ассоциация возникла после "Дамы с камелиями". Так что благодаря Вам узнала, что реальность - круче. Спасибо!
staruha_izergil, я тоже камелии представляла другими. :) Наверное, Дюма их как-то не так описал. :))) lulusha, у Вас еще есть возможность увидеть все в этом году. :) Говорят, что азалия цветет полтора-два месяца.
illusia, в этом году навряд ли получится, поехать специально в Киев посмотреть орхидеи, камелии и другую красоту недешевое удовольствие. Поэтому надеюсь взглянуть на это через объективambika . Кстати, в начале осени была информация в интернете и на сайте ботсада о продаже части растений из оранжереи,надеюсь, что самое красивое осталось.
lulusha, простите, я всегда думала, что Вы живете в Киеве. Тогда, естественно. По поводу продажи части растений - я думаю, что это была попытка привлечь людей. В магазине все время что-то продается. Когда мы были, можно было купить какие-то орхидеи, разные сорта "денежного дерева" и многое другое, я уже и не помню.
illusia, не выдумывайте, какие извинения. На форуме далеко не всегда понятно, кто из какого города. В ботсаду, если время и погода позволяет, стараюсь погулять, когда в Киеве бываю.
illusia, какая красота! так вот посмотришь и задумаешься - и себе сходить надо бы! психика действительно требует хоть какой-то отдушины и разгрузки! :(
vasyusha, я уже и сама задумалась. :) Сестра каждый январь подбивает меняпоехать посмотреть на цветущие азалии, а я все отнекиваюсь - "уже была, уже видела". А сейчас под впечатлением своих же снимков подумала, что пора устроить "путешествие" в ботанический сад. :) Правда, после катка, он в приоритете. :)))
Очень симпатичная зарисовка о настенной живописи на улице Стрелецкой от Irirna Meged (я ранее делилась ЕЕ Львовом).
"У пору спекотливого літнього заходу сонця, коли мізки перетворюються на повидло, а тіло, вийняте з-під кондиціонера,— на розтоплений холодець , тільки очі здатні видобути собі трошки дивовиськ,щоб зв’язати докупи розпечені липнем голову і серце. Ви на природу? А місто залишається кому?"
Досить несподівано, але від цього з не меншою приємністю, довелося мені відвідати Виставку квітів, яка традиційно проходить в Києві серед інших заходів до свята Незалежності України. Досить давно не бувала я на Співочому Полі, тому цікаво було подивитися, а як там зараз. Тим більше, що цьогорічна виставка з тематикою «Квітковий оберіг» є ювілейною – 60-тою! :)
І присвячена вона, згідно задуму організаторів, квітам України та їх магічному колу – вінку-оберігу, що звичайно ж отримало своє відображення у квіткових композиціях та загальному антуражі. Вхід обійдеться у 30 грн.Ну що, відвідаємо?! ;)
Майже на вході нас вітає такий собі симпатичний Бичок, якого ми з Вами часто згадуємо у казці про Білого Бичка.
Далі розташувалася ціла алея дерев’яних будиночків, де можна придбати самі різні квіти, саджанці рослин, цибулини та все інше, пов’язане з садівництвом та квіткарництвом (виставка все ж таки квіткова).
Але ж і суто українська тематика не забута – вишиванки, віночки, оберіги та інші витвори народного мистецтва представлені у широкому загалі.
Так от, роздивляючись на обидва боки, доходимо до схилів навколо Співочого Поля, де і розмістилися квіткові композиції.
Їх наразі небагато, але дуже тішить, що у наші складні, гнітючі та тривожні часи є змога хоч ненадовго долучитися до прекрасного та втішного. Ось скромні та на перший погляд непоказні незабудки,
а трохи далі – веселі дзвіночки.
Нижче досить велика композиція з лілеями
І біля кожної облаштовано зручне місце для фотографування (замість таких звичних для нас «По газонам не ходить» та «Руками не трогать»), а також така собі книга відгуків, де на час нашого відвідування (а були ми майже на самому початку) було вже чимало записів. :)
Далі нашу увагу привертає дуже яскравий та величний Птах Щастя, що розкинув крила над квітковою галявиною
та стремить у блакитне мирне небо.
Поряд з ним – така звична та невибаглива ромашка.
Але якою красивою легендою доповнили її автори:
Кажуть, коли з неба падає зірка, хтось помирає. То неправда. Наші батьки стверджували: якщо падає зірка – народжується нова людина. Бажання народитися буває таким потужним, що перемагає небесне тяжіння. Тоді зірка падає і відразу десь закричить, заплаче немовля, сповіщаючи про появу ще одного зореносного серця. Отже, людське немовля отримує небесну душу і душа та завжди прагне до зірок.
Син Цариці Ночі душе заздрив за це людям і теж захотів мати зоряну душу. Запитав царевич у Білої Зірки, як йому це зробити. Відповіла вона йому, що таку душу може подарувати лише тому, кого полюбить.
- А я к взнати – любить чи не любить? – спитався царевич. І замислив він хитрощами оволодіти Білою Зіркою - створив із імли та нічних туманів подобу дитини. Але коли Зірка торкнулася дитини, то не відчула в ній людського тепла та любові, і не залишилася. Кинувся Принц Ночі, щоб схопити її, а Зірка розсипалася сріблястими іскрами по полях, луках та долинах, перетворившись на дивні квіти – ромашки. Зайшовся царевич від люти, схопив квітку та став їй пелюстки рвати, примовляючи: «Любить – не любить? Любить – не любить?.. ». Але ж мовчала квітка…
Багато часів сплинуло відтоді, але й досі залишається ромашка символом любові у нашому вінку та продовжують запитувати у неї закохані: «Любить – чи не любить?»
Органічно в оточуючу красу вплітаються (якщо продовжувати тему віночка) і види на Лавру
І навіть на монумент «Родина-мать».
А ще тут і Wood-Show з чудовим різьбленням по дереву,
і окремі стилізації
і привабливі скульптури - на свою ганьбу не відразу пізнала зозулицю.
Тільки коли з іншого ракурсу подивилася – зрозуміла, що це вона! ;)
Ось такі у нас вийшли відвідини.
А я хочу привітати всіх зі святами і побажати, щоб наш рідний жовто-блакитний гордо майорів над вільною, мирною, незалежною Україною від колоритної Гуцульщини до суворого Донбасу та від сучасного Києва до стародавнього Херсонесу!
Несподівано, зворушливо, ніжно! Щиросердечно дякую теж, окремо - за зозулицю :). Всіх також вітаю із святом. Сподіваймось, що наша Україна - хоча й молода дівка, але ж вже розумна, гарна, дотепна, гордовита, незалежна й самостійна, обере собі врешті-решт достойну пару, і той Євросоюз (теж здібний парубок, ніде правди діти) покомизиться трохи, але пригорне її та покохає. І будуть вони жити разом довго і щасливо, і таки нам всім "ще всміхнеться доля", та й у цілому світі запанують мир та злагода. А днів народжень нашої Украни ми ще святкуватимемо й святкуватимемо, і "Многая літа..." їй співатимемо, плекатимемо її і колихатитемо. Бо вона - наша рідна, єдина, вона - наша Батьківщина, й кому ж її ще любити так, як нам?!
Ой, які чудові відвидини у Вас, vasyusha, сталися! Дякую за яскраві фото й таку прекрасну легенду.
Яке чудове трактування: якщо падає зірка – народжується нова людина. Бажання народитися буває таким потужним, що перемагає небесне тяжіння. Тоді зірка падає і відразу десь закричить, заплаче немовля, сповіщаючи про появу ще одного зореносного серця.
І поки у нас є талановіті, завзяті й дотепні люди, ми непереможні.
"Несподівано, зворушливо, ніжно! Щиросердечно дякую теж, окремо - за зозулицю :). Всіх також вітаю із святом. Сподіваймось, що наша Україна - хоча й молода дівка, але ж вже розумна, гарна, дотепна, гордовита, незалежна й самостійна, обере собі врешті-решт достойну пару, і той Євросоюз (теж здібний парубок, ніде правди діти) покомизиться трохи, але пригорне її та покохає. І будуть вони жити разом довго і щасливо, і таки нам всім "ще всміхнеться доля", та й у цілому світі запанують мир та злагода. А днів народжень нашої Украни ми ще святкуватимемо й святкуватимемо, і "Многая літа..." їй співатимемо, плекатимемо її і колихатитемо. Бо вона - наша рідна, єдина, вона - наша Батьківщина, й кому ж її ще любити так, як нам?! "
Жаль, что на форуме нет системы "лайков") Это сообщение набрало бы максимальное их количество!)
Всех украинцев и сочувствующий с Праздником! С Днем Рождения, Украина!
illusia , в Сингапуре построили чудесный Gardens by the Bay- парк с павильйонами. По форме конечно это грандиозно, а по содержанию- именно те растения, которые Вы нам показали. Так зачем платить больше?))
Я шучу сейчас, в Сингапур очень стоит съездить. Туда бывают недорогие билеты даже. Например, совсем недавно (а может даже до сих пор) была распродажа у Трансаэро и можно было за 300 с хвостиком долларов полететь в Бангкок или Гонконг. И обратно!)
На прошлой неделе среди новостей проскользнула информация, что в Национальном ботаническом саду им. Гришко зацвели азалии.
Однако, произошедшее в субботу в Мариуполе перечеркнуло все желания и настроения. :(
Но как бы ни было тяжело на душе, и как бы ни была высока концентрация переживаний, наступает момент, когда психика начинает требовать каких-то расслабляющих и отвлекающих «картинок». А что может быть расслабляющим лучше, чем красота, созданная природой?
Потому сегодня я все-таки решилась разместить здесь снимки из киевского ботсада.
Фотографии были сделаны 6 лет назад, в конце января 2009 года.
В ботсад мы постарались приехать пораньше, когда еще не много посетителей (как оказалось, так думали не только мы. :) ). И сразу попали в огромный павильон тропических и субтропических растений, который сразу же окутывает влажным и теплым «климатом». Уложенные плиточками «тропинки» ведут вас по «тропическому лесу» с разнообразными лианами, филодендронами, монстерой, кротонами, антуриумами и другими симпатичными любителями тропического климата.
И вот павильон с азалиями и камелиями, усыпанными роскошными цветками. Где сплошной восторг, где раздавались только возгласы «ах, какая красота!», «иди сюда, посмотри на эти!» и все в таком же духе. :)
Как указано на сайте, в коллекции сохранились растения 25 старых немецких сортов селекции 20-30 годов прошлого столетия, из которых и началась история создания коллекции. А также более 30 сортов и гибридов, созданных в Центральном ботаническом саду.
При павильонах есть небольшой магазинчик, в котором можно купить что-то домой по довольно-таки приятной цене.
Официальный сайт ботсада - http://www.nbg.kiev.ua
Правда, информации там не так много, все достаточно кратко. Но ведь это и не исторический объект. :)
lulusha, у Вас еще есть возможность увидеть все в этом году. :) Говорят, что азалия цветет полтора-два месяца.
По поводу продажи части растений - я думаю, что это была попытка привлечь людей. В магазине все время что-то продается. Когда мы были, можно было купить какие-то орхидеи, разные сорта "денежного дерева" и многое другое, я уже и не помню.
Я тоже считала, что Вы в Киеве!
Очень симпатичная зарисовка о настенной живописи на улице Стрелецкой от Irirna Meged (я ранее делилась ЕЕ Львовом).
"У пору спекотливого літнього заходу сонця, коли мізки перетворюються на повидло, а тіло, вийняте з-під кондиціонера,— на розтоплений холодець , тільки очі здатні видобути собі трошки дивовиськ,щоб зв’язати докупи розпечені липнем голову і серце. Ви на природу? А місто залишається кому?"
https://www.facebook.com/irinameged/media_set?set=a.949815275060231.1073741838.100000953019231&type=3
Досить несподівано, але від цього з не меншою приємністю, довелося мені відвідати Виставку квітів, яка традиційно проходить в Києві серед інших заходів до свята Незалежності України. Досить давно не бувала я на Співочому Полі, тому цікаво було подивитися, а як там зараз. Тим більше, що цьогорічна виставка з тематикою «Квітковий оберіг» є ювілейною – 60-тою! :)
І присвячена вона, згідно задуму організаторів, квітам України та їх магічному колу – вінку-оберігу, що звичайно ж отримало своє відображення у квіткових композиціях та загальному антуражі. Вхід обійдеться у 30 грн.Ну що, відвідаємо?! ;)
Майже на вході нас вітає такий собі симпатичний Бичок, якого ми з Вами часто згадуємо у казці про Білого Бичка.
Далі розташувалася ціла алея дерев’яних будиночків, де можна придбати самі різні квіти, саджанці рослин, цибулини та все інше, пов’язане з садівництвом та квіткарництвом (виставка все ж таки квіткова).
Але ж і суто українська тематика не забута – вишиванки, віночки, оберіги та інші витвори народного мистецтва представлені у широкому загалі.
Так от, роздивляючись на обидва боки, доходимо до схилів навколо Співочого Поля, де і розмістилися квіткові композиції.
Їх наразі небагато, але дуже тішить, що у наші складні, гнітючі та тривожні часи є змога хоч ненадовго долучитися до прекрасного та втішного. Ось скромні та на перший погляд непоказні незабудки,
а трохи далі – веселі дзвіночки.
Нижче досить велика композиція з лілеями
І біля кожної облаштовано зручне місце для фотографування (замість таких звичних для нас «По газонам не ходить» та «Руками не трогать»), а також така собі книга відгуків, де на час нашого відвідування (а були ми майже на самому початку) було вже чимало записів. :)
Далі нашу увагу привертає дуже яскравий та величний Птах Щастя, що розкинув крила над квітковою галявиною
та стремить у блакитне мирне небо.
Поряд з ним – така звична та невибаглива ромашка.
Але якою красивою легендою доповнили її автори:
Кажуть, коли з неба падає зірка, хтось помирає. То неправда. Наші батьки стверджували: якщо падає зірка – народжується нова людина. Бажання народитися буває таким потужним, що перемагає небесне тяжіння. Тоді зірка падає і відразу десь закричить, заплаче немовля, сповіщаючи про появу ще одного зореносного серця. Отже, людське немовля отримує небесну душу і душа та завжди прагне до зірок.
Син Цариці Ночі душе заздрив за це людям і теж захотів мати зоряну душу. Запитав царевич у Білої Зірки, як йому це зробити. Відповіла вона йому, що таку душу може подарувати лише тому, кого полюбить.
- А я к взнати – любить чи не любить? – спитався царевич. І замислив він хитрощами оволодіти Білою Зіркою - створив із імли та нічних туманів подобу дитини. Але коли Зірка торкнулася дитини, то не відчула в ній людського тепла та любові, і не залишилася. Кинувся Принц Ночі, щоб схопити її, а Зірка розсипалася сріблястими іскрами по полях, луках та долинах, перетворившись на дивні квіти – ромашки. Зайшовся царевич від люти, схопив квітку та став їй пелюстки рвати, примовляючи: «Любить – не любить? Любить – не любить?.. ». Але ж мовчала квітка…
Багато часів сплинуло відтоді, але й досі залишається ромашка символом любові у нашому вінку та продовжують запитувати у неї закохані: «Любить – чи не любить?»
А за ромашковою композицією вже кличе до себе рушник, уквітчаний мальвами - символом духовного коріння народу, його безсмертя.
Тут же поряд і лелеки гніздечко звили.
Загалом, українським духом просякнуті не тільки квіткові композиції
але й все оформлення Співочого Поля.
Тим більше, що на вечір анонсовано показ вистави за мотивами опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».
Поки ще йде репетиція. Зазирнемо? ;)) Тут і козаки б’ються,
і тужить Оксана,
і розраджують в танкУ її друзі.
А уявіть собі яка краса буде, коли ще й вишиванки одягнуть?!
Органічно в оточуючу красу вплітаються (якщо продовжувати тему віночка) і види на Лавру
І навіть на монумент «Родина-мать».
А ще тут і Wood-Show з чудовим різьбленням по дереву,
і окремі стилізації
і привабливі скульптури - на свою ганьбу не відразу пізнала зозулицю.
Тільки коли з іншого ракурсу подивилася – зрозуміла, що це вона! ;)
Ось такі у нас вийшли відвідини.
А я хочу привітати всіх зі святами і побажати, щоб наш рідний жовто-блакитний гордо майорів над вільною, мирною, незалежною Україною від колоритної Гуцульщини до суворого Донбасу та від сучасного Києва до стародавнього Херсонесу!
Бережіть себе! Бережіть Україну!
Яка дивовижна краса! Дякую vasyusha за таку приємність на честь свята! І приєднуюсь до вітань рідній країни з Днем Народження!
P.S. Буремні історичні часи, вже ніяких нервів на вас не вистачає! Але... Хто, як не ми?! І коли, як не зараз?! ;)
Ой, які чудові відвидини у Вас, vasyusha, сталися! Дякую за яскраві фото й таку прекрасну легенду.
Яке чудове трактування: якщо падає зірка – народжується нова людина. Бажання народитися буває таким потужним, що перемагає небесне тяжіння. Тоді зірка падає і відразу десь закричить, заплаче немовля, сповіщаючи про появу ще одного зореносного серця.
І поки у нас є талановіті, завзяті й дотепні люди, ми непереможні.
staruha_izergil Репутация: +3153½ Cообщений: 561
вчера 24 августа 2015
"Несподівано, зворушливо, ніжно! Щиросердечно дякую теж, окремо - за зозулицю :). Всіх також вітаю із святом. Сподіваймось, що наша Україна - хоча й молода дівка, але ж вже розумна, гарна, дотепна, гордовита, незалежна й самостійна, обере собі врешті-решт достойну пару, і той Євросоюз (теж здібний парубок, ніде правди діти) покомизиться трохи, але пригорне її та покохає. І будуть вони жити разом довго і щасливо, і таки нам всім "ще всміхнеться доля", та й у цілому світі запанують мир та злагода. А днів народжень нашої Украни ми ще святкуватимемо й святкуватимемо, і "Многая літа..." їй співатимемо, плекатимемо її і колихатитемо. Бо вона - наша рідна, єдина, вона - наша Батьківщина, й кому ж її ще любити так, як нам?! "
Жаль, что на форуме нет системы "лайков") Это сообщение набрало бы максимальное их количество!)
Всех украинцев и сочувствующий с Праздником! С Днем Рождения, Украина!
illusia Репутация: +366½ Cообщений: 384
6 месяцев назад 30 января 2015
"На прошлой неделе среди новостей проскользнула
информация, что в Национальном ботаническом саду им. Гришко зацвели азалии..."
Спасибо огромное за такую информацию о ботсаде! я в Сингапур ездила, чтобы все это увидеть)
Может Вы знаете как вообще туда попасть? Каждый день павильоны работают? Или записыватьсянужно?
Apyatka , Вы меня ошеломили! В Сингапур ездили... :)
Попасть в наш ботсад... Да просто приезжаете и заходите, купив в кассе билет. Я не знаю сколько он сейчас стоит.
Мы ехали автобусом №62 с Контрактовой - прямо до ворот сада. Еще троллейбус есть.
Я давала ссылку на сайт - посмотрите там. И время работы, и как добраться, и стоимость билетов должны быть.
Apyatka,
Оранжерейный комплекс открыт для посещения ежедневно с 10:00 до 16:00, суббота и воскресенье с 11:00 до 17:00.
Выходной - понедельник, вторник.
По собственному опыту (работала рядом) знаю, что лучше ходить в сезон цветения азалий, а это все-таки зима-весна )))
illusia , в Сингапуре построили чудесный Gardens by the Bay- парк с павильйонами. По форме конечно это грандиозно, а по содержанию- именно те растения, которые Вы нам показали. Так зачем платить больше?))
Я шучу сейчас, в Сингапур очень стоит съездить. Туда бывают недорогие билеты даже. Например, совсем недавно (а может даже до сих пор) была распродажа у Трансаэро и можно было за 300 с хвостиком долларов полететь в Бангкок или Гонконг. И обратно!)
А там до Сингапура рукой подать)