Нещодавно ми відвідали Італію – країну, яка притягує сотні туристів і нас також.
Перше італійське місто, в якому ми побували, була Падуя, де розміщений один з найстаріших університетів Європи - Падуанський університет, відкритий в 1222 році. У цьому університеті свого часу викладав ще сам Галілей. Ми потрапили в час, коли випускників університету відправляли, так би мовити, в життя, і на центральних вуличках проходили їхні традиційні жартівливі пародійні сценки. Ех, весело так!
Флоренція відразу вразила своєю вишуканістю. Особливо Собор Санта-Мария-дель-Фьоре. Як ми не прагнули охопити його фотоапаратом, лише частина змогла поміститись. Настільки грандіозний довершений собор. Багато пам’яток у Флоренції пов’язано з Данте Аліг’єрі – видатним поетом епохи Відродження та його „Божественною комедією”. Один із найвідоміших музеїв – будинок Данте.
Ще зі шкільних парт пам’яталась Пізенська вежа. Нарешті це диво фізики з постійним втручанням людських рук ми побачили. Хоча в розмірах уявлялась вона значно вищою, але ця похила будівля завжди милує око туриста.
А от РИМ – це РИМ! Куди Ви не зайдете, на яку вуличку не повернете – кругом зустрінете як не Мікеланджело, то Ботічеллі або Боніні. Вразив своєю величністю (і натовпами туристів) Колізей – найбільший амфітеатр Стародавнього Риму. Це місце настільки грандіозне - справді варто побачити. На жаль, через значний наплив туристів довелося милуватися Колізеєм лише зовні.
Нарешті Ватикан. Папи Римського цього разу ми не побачили, але його віконечко у споруді біля площі Петра мило світилось. Сікстинська капела із знаменитими фресками Мікеланджело, собор Петра, площа Петра... і екскурсія вечірнім Римом.
Побували ми і в Сан-Маріно. Це було основне місце, де туристи закуплялись сувенірами. Там приємно радували і ціни і кількість „рускоязичних” продавців.
Хотілося б пригадати й екскурсію в Помпеї – місто, яке завмерло разом з виверженням Везувія і завдяки чому сьогодні сотні туристів мають змогу бродити його вуличками – форум, муніципалітет, вулиці з двохстороннім рухом, критий продуктовий ринок Мацеллум, у центрі якого знаходився басейн для живої риби, публічний дім, Великий та Малий театри міста, лазні ... настільки все збереглося. Здається, наче місто завмерло в очікуванні туристів.
На завершення ми відвідали Венецію – привітні морячки-гондольєри із задоволенням покатали нас на своїх човнах-гондолах. Кругом море сувенірів – виробів з муранського скла і особливо венеціанських масок. Венеція – місце, привітне для кожного.
Декілька слів про італійську кухню. Традиційна страва в Італії це піца Маргарита (складові піци лише тісто, помідори, моцарелла та базилік), причому готують її у Вас на очах, та різні види пасти. От з різноманітними видами пасти ми, чесно кажучи, розгубились. Макарони в Італії і фарширують, і маринують, вони тут бувають від червоного, зеленого до чорного кольорів. „Bon apetitto!” – як кажуть італійці.
У вітринах тамтешніх магазинів продається традиційних лимонний лікер – лімончелло. Причому нам влаштовували цілий ряд дегустацій протягом поїздки, що сприяло активній покупці такого роду лікерів ;)
До зустрічі , Італіє!
Neseniai lankė mė s Italijoje – š alyje, kuri pritraukia š imtus turistų ir mes.
Pirmasis mū sų aplankytas Italijos miestas buvo Paduja, kurioje į sikū rę s vienas seniausių universitetų Europoje – Padujos universitetas, atidarytas 1222 m. Pats Galilė jus kadaise dė stė š iame universitete. Atė jome į valandą , kai universiteto absolventai buvo siunč iami, taip sakant, į gyvenimą , o jų tradicinė s humoristinė s parodijos scenos vyko centrinė se gatvė se. O, smagiai!
Florencija iš kart suž avė jo savo rafinuotumu. Ypač Santa Maria del Fiore katedra. Kadangi nebandė me už dengti fotoaparatu, tilpo tik dalis. Tokia didinga už baigta katedra. Daugelis Florencijos paminklų yra susiję su Dante Alighieri – iš kiliu Renesanso poetu ir jo „Dieviš ką ją komediją “. Vienas ž inomiausių muziejų – Dantė s namas.
Iš mokyklos suolų prisimintas Pizos bokš tas.
Pagaliau mes pamatė me š į fizikos stebuklą nuolat į sikiš us ž mogaus rankomis. Nors atrodė kur kas aukš tesnis, tač iau š is nuož ulnus pastatas visada dž iugina turistų akį.
O iš ROMOS – tai ROMA! Kur beeitumė te, kad ir į kurią gatvę pasuktumė te, sutiksite Michelangelo, Botticelli ar Bonini. Suž avė tas savo didingumu (ir miniomis turistų ), Koliziejus – didž iausias amfiteatras senovė s Romoje. Š i vieta tokia didinga – tikrai verta pamatyti. Deja, dė l didelio turistų antplū dž io Koliziejumi teko grož ė tis tik iš iš orė s.
Pagaliau Vatikanas. Popiež iaus š į kart nematė me, bet jo langas prie pastato prie Petro aikš tė s ryš kiai š vietė . Siksto koplyč ia su garsiomis Mikelandž elo freskomis, Petro katedra, Petro aikš tė...ir ekskursija po Romą vakare.
Aplankė me ir San Mariną . Tai buvo pagrindinė vieta, kur turistai pirko suvenyrus.
Ten maloniai nudž iugino kainos ir „rusakalbių “ pardavė jų skaič ius.
Taip pat norė č iau paminė ti ekskursiją po Pompė ją – miestą , kuris už š alo iš siverž us Vezuvijui ir kurio dė ka š iandien jo gatvė mis gali klaidž ioti š imtai turistų – forumas, savivaldybė , dvipusė s gatvė s, už daras maisto turgus Macellum, centre. iš kurių buvo gyvų ž uvų baseinas, vieš namiai, didieji ir maž ieji miesto teatrai, pirtys...tiek daug iš likę . Panaš u, kad miestas sustingę s laukiant turistų.
Galiausiai aplankė me Veneciją – draugiš ki jū reiviai-gondolininkai mielai skraidino mus savo gondolinė mis valtimis. Aplink suvenyrų jū rą – Murano stiklo dirbiniai ir ypač Venecijos kaukė s. Venecija yra draugiš ka vieta visiems.
Keletas ž odž ių apie itališ ką virtuvę.
Tradicinis patiekalas Italijoje yra pica Margarita (picą sudaro tik teš la, pomidorai, mocarela ir bazilikas), ji ruoš iama prieš ais jus ir į vairių rū š ių makaronai.
Mus nuoš irdž iai supainiojo skirtingos makaronų rū š ys. Makaronai Italijoje yra į daryti ir marinuoti, jų č ia nuo raudonos, ž alios iki juodos. "Gero apetito! “ – kaip sako italai.
Vietinių parduotuvių vitrinose parduodamas tradicinis citrinų likeris – limoncello. O kelionė s metu surengė me nemaž ai degustacijų , kurios prisidė jo prie aktyvaus tokių likerių pirkimo; )
Iki pasimatymo, Italija!