Михайло Вершинін, начальник патрульної поліції Маріуполя та Донецької області, провів у російському полоні 123 дні, з них 60 в Оленівці та 63 — у Донецькому СІЗО. З перших днів повномасштабного вторгнення Михайло разом із підлеглими рятував та допомагав жителям Маріуполя, згодом тримав оборону міста разом із захисниками "Азовсталі" на заводі. Про полон та обмін — в ексклюзивному інтерв'ю Михайла можна почитати за посиланням.
Аліса в Мукачеві — місцева знаменитість. Її позаочі називають “скрипалька з Маріуполя”. У невеличкому містечку, де всі один одного знають, 17-річна дівчина, яка разом із батьками евакуювалася з Маріуполя і навесні почала грати на вулицях, швидко стала впізнаваною.
Раніше дівчина виходила грати на вулицю заради грошей. Адже родина опинилась у чужому місті, тікаючи з рідного із однією валізою, тож не мала достатньо ні одягу, ні інших необхідних для життя речей. Зараз вона виходить грати на вулицю просто заради процесу.
Аліса переповідає пережиті жахливі події спокійно й відсторонено, так, наче це відбувалося з кимось, а не з нею, її батьками, її домом та її містом. Чим і як дався 17-річній скрипальці з Маріуполя цей спокій — знає тільки вона. Повністю стаття за посиланням тут.
Колишня заручниця окупантів – медикиня з Черкащини Валентина Зубко розповіла про Азовсталь та російський полон. Дівчина повернулася додому після обміну 23 вересня. Тепер уже кілька тижнів на реабілітації.
Російський терор триває. На Сумщині о 5-тій ранку ракетами обстріляли об’єкт критичної інфраструктури. Наслідки уточнюються. У Києві з атакованого дронами-камікадзе житлового будинку врятували 18 людей, під завалами є постраждалі. Під ударом Одещина, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Харківщина, Запоріжжя, Донеччина. Скрізь під прицілом житлові споруди та об’єкти інфраструктури. Carthago delenda est.
Ранок починається з кави, стрічки новин та довгих непечатних фраз в адресу росіян. Миколаїв, Запоріжжя, Харків, Дніпро, Житомир - невдачі на полі бої росія компенсує бомбардуванням цивільного населення. Вчора ракетний удар по об’єкту інфраструктури Сумщини забрав життя 5 людей, ще 14 були поранені. Під завалами продовжують шукати людей.
Прикордонне село Попівка на Сумщині російські військові обстрілюють майже постійно. "Вже перестали боятися. Садили картоплю – стріляли, сапали картоплю – стріляли, копали – стріляли. А якщо вже летить в нашу сторону – тоді падаємо", - розповідають місцеві.
Журналісти Суспільного записали з півтора десятка відеоісторій про розстріляні цивільні автівки на Київщині (хоча самих розстрілів було в рази більше). Серед загиблих - діти, жінки, чоловіки. Прості люди, які втікали від обстрілів своїх домівок, але не змогли втекти від російських куль. Чому їх розстрілювали? Просто тому, що вони - українці.
Якщо під час користування українським сервісом ви помітили можливість переключення інтерфейсу на мову окупантів, не соромтесь написати у підтримку що вони забули позбавитись рашистської мови.
Сумщина сьогодні, в рамках загальнонаціонального режиму економії - без води, тролейбусів та вуличного освітлення. Обстріли прикордоння області продовжуються. На днях найбільше дісталось двом громадам - Юнаківській та Хотінській. Нелюди гатили з артилерії по житлових будинках та інфраструктурі. Зруйнували місцеву пожежну частину, спортивну залу профтехучилища, пошкодили приватні автомобілі та будинки. На жаль, маємо двох загиблих та одного важко пораненого мирного мешканця.
Українські двері можуть витримати вибухову хвилю, а українці – пережити наслідки прильоту. Олег один із чернігівчан, які втратили житло, але зберегли свій оптимізм.
Kalush Orchestra разом з рок-гуртом The Rasmus випустили нову версію популярної пісні "In The Shadows" фінського гурту, яка в оновленій версії отримала назву "In The Shadows Of Ukraine".
Під час окупації Харківської області російські військові проводили зачистки, затримували і катували місцевих мешканців. Після звільнення регіону журналісти побували в облаштованих росіянами в’язницях в Ізюмі й Балаклії та поговорили з людьми, які пройшли через тортури та полон.
Та навіть мешканці Харківщини, яким пощастило не потрапити до російських катівень, все одно порівнюють життя в окупації з в’язницею. «Нас наче в зону якусь поселили, концтабір. Бігаєш перебіжками, щоб тебе не побачили. Вони просто займалися свавіллям тут. Ми звикли до іншого життя — бути вільними. І те, що вони тут нав’язували нам, — це просто концтабір», — описує місцева мешканка свої пів року окупації. Посилання на повну статтю тут.
Сучасні герої. Головний сержант Дмитро Фінашин, "Фін". 28 років. Родом Із Вінниччини. Боєць батальйону оперативного призначення ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького. У травні на Харківщині в 6-годинному бою Дмитро отримав важке поранення. Два дні пролежав у полі, аж поки його не врятували. Дивом. 6 жовтня 2022 р. Дмитру присвоїли звання Героя України з врученням ордену "Золота зірка".
Ще один страшний аспект злочинної діяльності росії - за допомогою усиновлення росіяни перетворюють українських дітей на військову здобич. Тисячі українських дітей перевезли до росії. «Я не хотіла йти», — сказала The New York Times 14-річна Аня з прийомної сім’ї під москвою. «Але мене ніхто не питав». Журналіське розслідування за посиланням.
Минулий тиждень війни у фото від Суспільного. Подружжя Мартиненків з котом біля воріт свого будинку у селі Велика Костромка на Криворіжжі, російська ракета влучила неподалік їхнього подвір'я.
Український військовий молиться під час панахиди за чотирма його побратимами, загиблими в боях з російськими військами.
70-річна Катерина під час аварійних відключень світла у Бородянці, Київщина.
ПАВЛО ВИШЕБАБА
З А М І С Т Ь С П О В І Д І
Отче, я лише людина, як і ти,
віру втратив і не буду прикидатись.
Я досяг такого рівня самоти,
що сповідуватись, певно, вже не здатен.
Не готуйся відпускати без гріхів,
моя совість не відгукується більше.
Від загиблих відганяючи птахів,
не молитви я зачитував, а вірші.
Хай не посланцю від бога, - без образ, -
капелане, я кажу тобі як брату:
як же хочеться пожити інший раз,
як же інколи не хочеться вмирати.
Не прийми за малодушність чи за страх,
я здебільшого до смерті став байдужий,
та побачиш тих лелек на димарях,
випадковий відблиск неба у калюжі,
як рікою йде туман, мов паротяг,
і подумаєш, що можна б ще пожити…
Хоч яке просте чи то складне життя
після місяців над прірвою у житі.
Я люблю це бубоніння молитов,
отче, почитай їх доки буду спати.
Дай мені благословення на любов,
обіцяй, що ми ще зможемо кохати.
13.10.2022
Михайло Вершинін, начальник патрульної поліції Маріуполя та Донецької області, провів у російському полоні 123 дні, з них 60 в Оленівці та 63 — у Донецькому СІЗО. З перших днів повномасштабного вторгнення Михайло разом із підлеглими рятував та допомагав жителям Маріуполя, згодом тримав оборону міста разом із захисниками "Азовсталі" на заводі. Про полон та обмін — в ексклюзивному інтерв'ю Михайла можна почитати за посиланням.
Коли зібрався «на бирлин», але згорів в українських степах )
Аліса в Мукачеві — місцева знаменитість. Її позаочі називають “скрипалька з Маріуполя”. У невеличкому містечку, де всі один одного знають, 17-річна дівчина, яка разом із батьками евакуювалася з Маріуполя і навесні почала грати на вулицях, швидко стала впізнаваною.
Раніше дівчина виходила грати на вулицю заради грошей. Адже родина опинилась у чужому місті, тікаючи з рідного із однією валізою, тож не мала достатньо ні одягу, ні інших необхідних для життя речей. Зараз вона виходить грати на вулицю просто заради процесу.
Аліса переповідає пережиті жахливі події спокійно й відсторонено, так, наче це відбувалося з кимось, а не з нею, її батьками, її домом та її містом. Чим і як дався 17-річній скрипальці з Маріуполя цей спокій — знає тільки вона. Повністю стаття за посиланням тут.
Колишня заручниця окупантів – медикиня з Черкащини Валентина Зубко розповіла про Азовсталь та російський полон. Дівчина повернулася додому після обміну 23 вересня. Тепер уже кілька тижнів на реабілітації.
Колискова)
Російський терор триває. На Сумщині о 5-тій ранку ракетами обстріляли об’єкт критичної інфраструктури. Наслідки уточнюються. У Києві з атакованого дронами-камікадзе житлового будинку врятували 18 людей, під завалами є постраждалі. Під ударом Одещина, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Харківщина, Запоріжжя, Донеччина. Скрізь під прицілом житлові споруди та об’єкти інфраструктури. Carthago delenda est.
На світлині сьогоднішній ранковий Київ. Поліцейські полюють за іранськими дронами.
Іван Єрмоша Андрій Єрмоленко
Ранок починається з кави, стрічки новин та довгих непечатних фраз в адресу росіян. Миколаїв, Запоріжжя, Харків, Дніпро, Житомир - невдачі на полі бої росія компенсує бомбардуванням цивільного населення. Вчора ракетний удар по об’єкту інфраструктури Сумщини забрав життя 5 людей, ще 14 були поранені. Під завалами продовжують шукати людей.
Прикордонне село Попівка на Сумщині російські військові обстрілюють майже постійно. "Вже перестали боятися. Садили картоплю – стріляли, сапали картоплю – стріляли, копали – стріляли. А якщо вже летить в нашу сторону – тоді падаємо", - розповідають місцеві.
Журналісти Суспільного записали з півтора десятка відеоісторій про розстріляні цивільні автівки на Київщині (хоча самих розстрілів було в рази більше). Серед загиблих - діти, жінки, чоловіки. Прості люди, які втікали від обстрілів своїх домівок, але не змогли втекти від російських куль. Чому їх розстрілювали? Просто тому, що вони - українці.
Зараз уже вийшла більша частина відеоісторій. Всі вони - на ютубі "Суспільне Новини" в окремому плей-листі. Це - важкі історії, розказані людьми, у яких це болить і завжди болітиме.
Yurko-Yurcash Yurchenko разом з Мар'яном Берездецьким.
Так виглядає апокаліпсіс…
Троїцька церква в с.Мала Комишуваха Ізюмського району Харківської області. Збудована в 1826 році.
Тут стояла військова російська частина. Ким (чим) вже треба бути, щоб розмістити б/к, ходити в туалет і розпивати миючі засоби в Храмі…
Саме з цього села нас накривала арта, коли наш батальйон стояв в с. Вірнопілля.
35 наших Воїнів тепер захищають нас з небес…
Ми відстояли Вірнопілля! Звільнили Малу Комишуваху і звільнимо усю Україну!
Герої не вмирають!
Вмирають вороги!
Сумщина сьогодні, в рамках загальнонаціонального режиму економії - без води, тролейбусів та вуличного освітлення. Обстріли прикордоння області продовжуються. На днях найбільше дісталось двом громадам - Юнаківській та Хотінській. Нелюди гатили з артилерії по житлових будинках та інфраструктурі. Зруйнували місцеву пожежну частину, спортивну залу профтехучилища, пошкодили приватні автомобілі та будинки. На жаль, маємо двох загиблих та одного важко пораненого мирного мешканця.
Десь по дорозі у Бахмут...
Українські двері можуть витримати вибухову хвилю, а українці – пережити наслідки прильоту. Олег один із чернігівчан, які втратили житло, але зберегли свій оптимізм.
Мурал на побитій бетонній стіні у Куп‘янську.
"Снаряди "Граду" прошили будинок наскрізь": на що перетворили росіяни маленьку Осокорівку на Херсонщині.
Kalush Orchestra разом з рок-гуртом The Rasmus випустили нову версію популярної пісні "In The Shadows" фінського гурту, яка в оновленій версії отримала назву "In The Shadows Of Ukraine".
Під час окупації Харківської області російські військові проводили зачистки, затримували і катували місцевих мешканців. Після звільнення регіону журналісти побували в облаштованих росіянами в’язницях в Ізюмі й Балаклії та поговорили з людьми, які пройшли через тортури та полон.
Та навіть мешканці Харківщини, яким пощастило не потрапити до російських катівень, все одно порівнюють життя в окупації з в’язницею. «Нас наче в зону якусь поселили, концтабір. Бігаєш перебіжками, щоб тебе не побачили. Вони просто займалися свавіллям тут. Ми звикли до іншого життя — бути вільними. І те, що вони тут нав’язували нам, — це просто концтабір», — описує місцева мешканка свої пів року окупації. Посилання на повну статтю тут.
Сучасні герої. Головний сержант Дмитро Фінашин, "Фін". 28 років. Родом Із Вінниччини. Боєць батальйону оперативного призначення ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького. У травні на Харківщині в 6-годинному бою Дмитро отримав важке поранення. Два дні пролежав у полі, аж поки його не врятували. Дивом. 6 жовтня 2022 р. Дмитру присвоїли звання Героя України з врученням ордену "Золота зірка".
І про актуальне зараз і завжди. Дякую ЗСУ.
Ілюстрація: Tetiana Kopytova
Andriy Yermolenko
Ще один страшний аспект злочинної діяльності росії - за допомогою усиновлення росіяни перетворюють українських дітей на військову здобич. Тисячі українських дітей перевезли до росії. «Я не хотіла йти», — сказала The New York Times 14-річна Аня з прийомної сім’ї під москвою. «Але мене ніхто не питав». Журналіське розслідування за посиланням.
Минулий тиждень війни у фото від Суспільного. Подружжя Мартиненків з котом біля воріт свого будинку у селі Велика Костромка на Криворіжжі, російська ракета влучила неподалік їхнього подвір'я.
Український військовий молиться під час панахиди за чотирма його побратимами, загиблими в боях з російськими військами.
70-річна Катерина під час аварійних відключень світла у Бородянці, Київщина.