Якось так сьогодні склався день, що ближче до вечора я сформулювала для себе ще одну разючу відмінність між нами, українцями, та тими покидьками, що весь час нам в брати набиваються. І ця відмінність - у ставленні до тих, хто загинув у цій страшній безглуздій війні.
За ці два з половиною місяці ми вже надивилися, як расєянє "своіх нє бросают". І такі "своі" лежать по наших звільнених землях, по вагонах-рефрижераторах, а ми ніяк не допросимося, щоб забрали їх та хоч поховали по-людськи. А не ось це - "в расположеніі часті отсутствует", " в спєцопераціі нє участвовал".
Та й ніде правди діти, що з того боку пруть на нашу землю та зустрічають тут свою смерть переважно покидьки та мразота всяка. То може й по заслугами їм таке ставлення "матєрі-расєі".
А з нашого боку, як це не прикро, гинуть кращі сини України! Які за свою неньку повстали з першого дня війни і до останнього подиху... І шана їм відповідна! Бо для нас Герої Не Вмирають!
Сьогодні з ранку побачила пост про те, що за ініціативи Спортивного комітету України у нас з''явився сайт-реквієм Янголи спорту, присвячений українським спортсменам, які загинули від рук російських загарбників. Зараз там 33 імені. І дай Боже, щоб не ставало їх там більше!
І я розумію, що зараз тут "опонєнти" можуть сказати, що то ж спортсмени, знані люди, а про простого загиблого ніхто, крім родини, і не згадає.
І на це в мене є відповідь.
Сьогодні пообіді в невелике місто, де я зараз живу, привезли тіло місцевого мешканця, військового, який загинув на фронті. Напередодні людей повідомили про час прибуття і просто попросили вийти до дороги, зустріти і вклонитися Захисникові, який віддав життя за Україну. Не наказали вийти, не зігнали натовп, не примусили, а просто попросили. І знаєте, сьогодні від самого блокпосту на в'їзді в місто і вздовж всієї центральної вулиці, а вона доооовга, та вулиця Шевченка, з обох боків дороги стояли люди. З квітами. З прапорами. З сльозами на очах, хоча я впевнена, що не всі вони з загиблим особисто були знайомі. На колінах стояли. Віддаючи шану кортежу з тілом.
YouTube, TikTok, Twitter и Facebook просят сохранить контент с преступлениями РФ
Доказательства преступлений могут использоваться в будущих судах.
Главы четырех комитетов Палаты представителей США направили официальные запросы руководству социальных сетей YouTube, TikTok, Twitter и Facebook. Они просят заархивировать доказательства военных преступлений России в Украине, которые могут использоваться в будущих судах.
По данным издания, в запросах отмечается, что материал необходимо сохранить, поскольку социальные сети согласно своей политике могут удалять чувствительный конент для защиты пользователей.
"Мы просим Meta (материнская компания Facebook, - ред.) предпринять шаги для сохранения и архивирования контента, размещенного на ее платформах, который потенциально может быть использован в качестве доказательств, поскольку правительство США и международные наблюдатели … расследуют российские военные преступления", - говорится в письме генеральному директору Meta Марку Цукербергу.
Также сообщается, что письма были отправлены руководству YouTube, TikTok и Twitter.
Сумщина на зв’язку. Вчора, внаслідок артобстрілу з території росії, на власному подвір’ї загинув 67-річний житель села Старі Вирки Сумського району. Ще одне забране життя. За що, чому? Просто тому що можуть? Поведінка колективного вбивці в масштабах цілої країни, з якою нам так "пощастило" мати спільний кордон.
Ще одна історія про скалічені долі. На цей раз сім’я з Нью-Йорку, що на Донеччині. На початку квітня мама вирішила вивезти своїх 11-річних близнюків Яну та Ярослава з-під обстрілів. Вокзал Краматорська. Точка-У від росіян. 50 загиблих, майже сотня поранених. Яна залишилась без обох ніг, мама дітей без однієї. Ярослав єдиний з родини, хто не постраждав, тож тепер опікується мамою та сестрою.
illusia Палата представників США мала почінати з запиту з проханням віднести Україну до представництв компаній не в москві. YouTube и Facebook постійно блокують наш контент. Це було весь час. А зараз знаю приклад блокування каналу, де по суті йде обговорення та трансляція новин про війну за неприпутимий контент (хоча контент без демонстарації загиблих). Зрозуміло, що можна створити новий канал, але це канал без підписників, для розповсюдження контенту потрібно багато підписників, лайків, бо це впливає на органічне просування контенту. YouTube та Facebook достаньо успішні воїни в інформаційній війні, і 24 лютого мало що змінило. Думаю в більшості випадків тут винна не соцмережа с глобальним менеджментом, а ваньки в московському офісі, які вважають себе володорями світу.
Polina_Sumy згодна повністю, рядом з нами коллективний вбивця, народ, для якого поведінка маньяка та гопника є абсолютно нормальною і абсолютно толерується в суспільстві. А нам з новою активністю спромогаються донести, що є хороші росіяни, що ми маємо їх вибачити, що нехай потім до нас переїзджають и живуть в Україні.
Довге P.S. до ранкового допису. Вибачте, але я з отими темами, котрі "не на часі, бо розколюють суспільство" або про внутрішній фронт.
Таких історій, як той безіменний загиблий житель села Старі Вирки чи сім’я з донецького Нью-Йорка насправді тисячі, але ми не маємо права переводити їх у статистику. Бо кожен загиблий - це згаслий Всесвіт. Кожен скалічений - це мрії, котрі вже ніколи не стануть реальністю. Ба, навіть кожен, хто вижив - це травмована людина, котра може звикнути не смикатись від занадто голосних звуків, але чи зможе колись їх забути?
Бо на фоні всього того, мене просто рве на шмаття, коли я бачу натовп людей біля московської церкви (а що таке, ми сюди завжди ходили, я до бога ходжу, мені сюди ближче - та інші залізобетонні аргументи), коли офіційні особи продовжують патякати російською мовою (ви, курва, зобов’язані розмовляти державною!), коли люди з якимось фанатичним завзяттям захищають "велікую руськую культуру" (зате рашисти добре розуміють всю силу слова - захопили територію - що перше роблять? - міняють таблички, назви, зносять пам’ятники українським діячам), коли на екранах єдиного марафону ведучі, що ще зовсім недавно пропагували та зазивали той клятий "російський мир" до нас ("какая разніца" дубль ...надцятий), коли за дужками залишаються справжні герої - військові, волонтери, медики, а в медійному полі як не черговий Арестович, так шанобливо запрошений "не такий руський", котрого знов і знов з завзяття тягнуть в наш інформаційний простір.
Насправді, я можу продовжувати ще і ще, бо таких больових точок в нашому суспільстві аж надто багато. І це та внутрішня пуповина, що не дає нам остаточно розпрощатися з росією. Та, напевне, ми тим скоріше виграємо цю війну, чим бистріше зможемо розірвати те, що досі єднають нас з ворожою країною.
Polina_Sumy, чому не на часі? Культурний та інформаційний фронт не менш важливий ніж військові події. А по суті більш важливий, тому що 30 років ми сильно програєм там. По суті у нас вже виросло покоління дорослих людей без срср, але нажаль абсолютна більшість з них в парадигмі культура поза політикою, яка різниця. Дуже важко відійти відійти від звичайно картини світу, яку нав'язували з дитинства. Недарма росія стільки грошей витрачала на реп, стендап і інше, по суті робила якуйсь косплей на амереканське, але з потрібними наративами. Деякі обличчя на єдиному марафоні, то просто сором, вони мають відповідати за пропаганду русского мира, а не розповідати нампро хід війни. На щастя я рідко дивилась телевізор,тому загальна картина мені незрозуміла.
Я делилась фотографиями своего знакомого из Харькова, который с первых часов войны делал фотографии и видео, разрушенных и сожженных жилых домов, школ, детских садиков, магазинов , улиц . Из-за больного бункерного паркинсоника и его рашистской зомби армии мой знакомый и его семья остались без квартиры и вещей . На фото не было сцен насилия или убитых людей, но Facebook вынес мне предупреждение по этим фото , вот и политика FB
" что Донецк, Луганск, Херсон, Мариуполь и ещё много чего войдёт в состав России " - каждый убеждаюсь что практически все жители рашки - зомби и живут мечтами бункерного паркинсоника, как там ваш расшисткий парад на Крещатике в Киеве на 9 мая прошел? Большинство участников парада уехали под номером 200 на концерт кобзона и часть участников сбежала чтобы сохранить награбленные стиральные машины и женские прокладки
"И да, не надо бомбить здесь меня проклятиями, я по вам не стреляю и вас не вбиваю" - мирные расшисткие зайчики никого не убиваете))) sigur62 вы платите налоги на содержание вашей проклятой армии убийц и мародеров, все эти ракеты падающие на наши города это ваши налоги, вы содержите вашими налогами бункерного паркинсоника, это ваши налоги оплачивают солдат которые насиловали и убивали детей в Буче , Ирпене ..., и не только детей. Ваши налоги sigur62 делают вас и весь расшисткий народ соучастниками кровавых преступлений
Дніпро вітає! Вчора тривоги, остання дуже довга і майже до ночі, але вночі не було жодної. В місті тихо.
Неочікуваним для мене був пост голови ОВА, розумієш, що ракети летять, щось бачиш і чуєш, але коли читала, була вражена, що стільки загиблих в області, де немає бойових дій.
Понад 140 ракет випустили орки по Дніпропетровській області за 79 днів… «Смерчами», «Градами», «Ураганами» били по нашим мирним громадам… Забороненими касетними боєприпасами закидували наші міста та села… Вбили сімнадцятьох людей… Пошкодили більш ніж 300 наших будинків, складів, гаражів… Такий він, немирний «мир», який нам нав’язують немирні «сусіди».
Сьогодні на світанку ворог обстріляв з «Ураганів» Широківську громаду. Люди не постраждали. У кількох будинках вибиті шибки. На кількох подвір’ях - касетні боєприпаси. Працюють піротехніки.
Прикордоння Сумщини вже традиційно обстрілюють, цього разу некерованими авіаційними ракетами дісталось одному з сел Шосткинської громади. На щастя, обійшлось без жертв.
Вразила світлина з Київської області. Господиня в печі, на руїнах своєї хати, готує борщ.
Дорогі дівчата, велике Вам «дякую» за цю тему. Майже кожен день заходжу сюди. Звісно, дивлюся інформаційні та аналітичні канали, слідкую за новинами. Але у вас тут «по-справжньому» і часто «від першої особи».
Перемога буде за нами. Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Ми вже стали іншими. І подорожувати ми будемо по-іншому. Так тримати і бережіть себе.
А sigur62 просто досі не зрозумів, що було в 2014 році, що відбувається зараз і, як наслідок, що буде з його країною і населенням в близькому майбутньому.
Цитата:
«Немцы были охвачены депрессией, страхом, разочарованием. Любые попытки осознать то, что произошло, какое-то время отвергались - люди стремились вычеркнуть этот период истории из своего сознания, отказаться от него, забыть.»
Дніпро вітає! У нас в цілому спокійно. Вчора кілька кортких тривог зранку, потім вночі. зараз також тривога. В області, нажаль знову з «Ураганів» обстріляли прикордонні території Широківської громади, без постраждалих.
Головна новина ночі - перемога KALUSH Orchestra в Євробаченні 2022. Зізнаюсь, почала дивитися. але заснула. З того, що встигла подивитися, дуже приємне загальне враження, потужне шоу.
KALUSH Orchestra молодці, не побоялися дискваліфікації і в своєму виступі закликали допомогти Україні, Маріуполю, Азовсталі. Окрім наших виконавців також не побоялися представники Ісландії та Німеччини закликати до миру в Україні!
Розподіл голосів в фіналі
Євробачення показало не тільки підтримку України, але й нову модель світу, в якому немає росії. А ще загальну думку, що через рік в Україні буде мир.
Кліп на композицію Stefania від KALUSH Orchestra. До сліз...
KALUSH Orchestra. Війна повністю поміняла сенс цієї пісні - і це виразилось в кліпі. Спойлер, ми цей кліп знімали в Бучі, Ірпіні і Гостомелі - кадри не для слабонервних, б‘є дуже глибоко і боляче
Добрий вечір. Ми з України.
Якось так сьогодні склався день, що ближче до вечора я сформулювала для себе ще одну разючу відмінність між нами, українцями, та тими покидьками, що весь час нам в брати набиваються. І ця відмінність - у ставленні до тих, хто загинув у цій страшній безглуздій війні.
За ці два з половиною місяці ми вже надивилися, як расєянє "своіх нє бросают". І такі "своі" лежать по наших звільнених землях, по вагонах-рефрижераторах, а ми ніяк не допросимося, щоб забрали їх та хоч поховали по-людськи. А не ось це - "в расположеніі часті отсутствует", " в спєцопераціі нє участвовал".
Та й ніде правди діти, що з того боку пруть на нашу землю та зустрічають тут свою смерть переважно покидьки та мразота всяка. То може й по заслугами їм таке ставлення "матєрі-расєі".
А з нашого боку, як це не прикро, гинуть кращі сини України! Які за свою неньку повстали з першого дня війни і до останнього подиху... І шана їм відповідна! Бо для нас Герої Не Вмирають!
Сьогодні з ранку побачила пост про те, що за ініціативи Спортивного комітету України у нас з''явився сайт-реквієм Янголи спорту, присвячений українським спортсменам, які загинули від рук російських загарбників. Зараз там 33 імені. І дай Боже, щоб не ставало їх там більше!
І я розумію, що зараз тут "опонєнти" можуть сказати, що то ж спортсмени, знані люди, а про простого загиблого ніхто, крім родини, і не згадає.
І на це в мене є відповідь.
Сьогодні пообіді в невелике місто, де я зараз живу, привезли тіло місцевого мешканця, військового, який загинув на фронті. Напередодні людей повідомили про час прибуття і просто попросили вийти до дороги, зустріти і вклонитися Захисникові, який віддав життя за Україну. Не наказали вийти, не зігнали натовп, не примусили, а просто попросили. І знаєте, сьогодні від самого блокпосту на в'їзді в місто і вздовж всієї центральної вулиці, а вона доооовга, та вулиця Шевченка, з обох боків дороги стояли люди. З квітами. З прапорами. З сльозами на очах, хоча я впевнена, що не всі вони з загиблим особисто були знайомі. На колінах стояли. Віддаючи шану кортежу з тілом.
Вічна пам'ять Синам та Героям України!
YouTube, TikTok, Twitter и Facebook просят сохранить контент с преступлениями РФ
Доказательства преступлений могут использоваться в будущих судах.
Главы четырех комитетов Палаты представителей США направили официальные запросы руководству социальных сетей YouTube, TikTok, Twitter и Facebook. Они просят заархивировать доказательства военных преступлений России в Украине, которые могут использоваться в будущих судах.
Об этом сообщает NBC News.
По данным издания, в запросах отмечается, что материал необходимо сохранить, поскольку социальные сети согласно своей политике могут удалять чувствительный конент для защиты пользователей.
"Мы просим Meta (материнская компания Facebook, - ред.) предпринять шаги для сохранения и архивирования контента, размещенного на ее платформах, который потенциально может быть использован в качестве доказательств, поскольку правительство США и международные наблюдатели … расследуют российские военные преступления", - говорится в письме генеральному директору Meta Марку Цукербергу.
Также сообщается, что письма были отправлены руководству YouTube, TikTok и Twitter.
Сумщина на зв’язку. Вчора, внаслідок артобстрілу з території росії, на власному подвір’ї загинув 67-річний житель села Старі Вирки Сумського району. Ще одне забране життя. За що, чому? Просто тому що можуть? Поведінка колективного вбивці в масштабах цілої країни, з якою нам так "пощастило" мати спільний кордон.
Ще одна історія про скалічені долі. На цей раз сім’я з Нью-Йорку, що на Донеччині. На початку квітня мама вирішила вивезти своїх 11-річних близнюків Яну та Ярослава з-під обстрілів. Вокзал Краматорська. Точка-У від росіян. 50 загиблих, майже сотня поранених. Яна залишилась без обох ніг, мама дітей без однієї. Ярослав єдиний з родини, хто не постраждав, тож тепер опікується мамою та сестрою.
Довге P.S. до ранкового допису. Вибачте, але я з отими темами, котрі "не на часі, бо розколюють суспільство" або про внутрішній фронт.
Таких історій, як той безіменний загиблий житель села Старі Вирки чи сім’я з донецького Нью-Йорка насправді тисячі, але ми не маємо права переводити їх у статистику. Бо кожен загиблий - це згаслий Всесвіт. Кожен скалічений - це мрії, котрі вже ніколи не стануть реальністю. Ба, навіть кожен, хто вижив - це травмована людина, котра може звикнути не смикатись від занадто голосних звуків, але чи зможе колись їх забути?
Бо на фоні всього того, мене просто рве на шмаття, коли я бачу натовп людей біля московської церкви (а що таке, ми сюди завжди ходили, я до бога ходжу, мені сюди ближче - та інші залізобетонні аргументи), коли офіційні особи продовжують патякати російською мовою (ви, курва, зобов’язані розмовляти державною!), коли люди з якимось фанатичним завзяттям захищають "велікую руськую культуру" (зате рашисти добре розуміють всю силу слова - захопили територію - що перше роблять? - міняють таблички, назви, зносять пам’ятники українським діячам), коли на екранах єдиного марафону ведучі, що ще зовсім недавно пропагували та зазивали той клятий "російський мир" до нас ("какая разніца" дубль ...надцятий), коли за дужками залишаються справжні герої - військові, волонтери, медики, а в медійному полі як не черговий Арестович, так шанобливо запрошений "не такий руський", котрого знов і знов з завзяття тягнуть в наш інформаційний простір.
Насправді, я можу продовжувати ще і ще, бо таких больових точок в нашому суспільстві аж надто багато. І це та внутрішня пуповина, що не дає нам остаточно розпрощатися з росією. Та, напевне, ми тим скоріше виграємо цю війну, чим бистріше зможемо розірвати те, що досі єднають нас з ворожою країною.
Фортеця Маріуполь. Кірт
В Охтирці добровольці та рятувальники розбирали зруйновані після російські ударів оселі громадян
про Facebook
Я делилась фотографиями своего знакомого из Харькова, который с первых часов войны делал фотографии и видео, разрушенных и сожженных жилых домов, школ, детских садиков, магазинов , улиц . Из-за больного бункерного паркинсоника и его рашистской зомби армии мой знакомый и его семья остались без квартиры и вещей . На фото не было сцен насилия или убитых людей, но Facebook вынес мне предупреждение по этим фото , вот и политика FB
На Чернігівщині чоловік зміг вибратися з могили після того, як його розстріляли росіяни
" что Донецк, Луганск, Херсон, Мариуполь и ещё много чего войдёт в состав России " - каждый убеждаюсь что практически все жители рашки - зомби и живут мечтами бункерного паркинсоника, как там ваш расшисткий парад на Крещатике в Киеве на 9 мая прошел? Большинство участников парада уехали под номером 200 на концерт кобзона и часть участников сбежала чтобы сохранить награбленные стиральные машины и женские прокладки
"И да, не надо бомбить здесь меня проклятиями, я по вам не стреляю и вас не вбиваю" - мирные расшисткие зайчики никого не убиваете))) sigur62 вы платите налоги на содержание вашей проклятой армии убийц и мародеров, все эти ракеты падающие на наши города это ваши налоги, вы содержите вашими налогами бункерного паркинсоника, это ваши налоги оплачивают солдат которые насиловали и убивали детей в Буче , Ирпене ..., и не только детей. Ваши налоги sigur62 делают вас и весь расшисткий народ соучастниками кровавых преступлений
Дніпро вітає! Вчора тривоги, остання дуже довга і майже до ночі, але вночі не було жодної. В місті тихо.
Неочікуваним для мене був пост голови ОВА, розумієш, що ракети летять, щось бачиш і чуєш, але коли читала, була вражена, що стільки загиблих в області, де немає бойових дій.
Понад 140 ракет випустили орки по Дніпропетровській області за 79 днів… «Смерчами», «Градами», «Ураганами» били по нашим мирним громадам… Забороненими касетними боєприпасами закидували наші міста та села… Вбили сімнадцятьох людей… Пошкодили більш ніж 300 наших будинків, складів, гаражів… Такий він, немирний «мир», який нам нав’язують немирні «сусіди».
Сьогодні на світанку ворог обстріляв з «Ураганів» Широківську громаду. Люди не постраждали. У кількох будинках вибиті шибки. На кількох подвір’ях - касетні боєприпаси. Працюють піротехніки.
ДІТИ Фрістайла - Нравиться, не нравиться
Прикордоння Сумщини вже традиційно обстрілюють, цього разу некерованими авіаційними ракетами дісталось одному з сел Шосткинської громади. На щастя, обійшлось без жертв.
Вразила світлина з Київської області. Господиня в печі, на руїнах своєї хати, готує борщ.
P.S. Carthago delenda est.
Трошки про інфо-приводи для подорожей після перемоги.
Potapenko Iryna «Де твоя посмішка, котик?» 42-29,7см. (Після війни зроблю виставку в Одесі. Тому оригинали поки що залишаються в Україні.)
Більше про Ірину Потапенко https://life.pravda.com.ua/culture/2022/05/14/248640/
Контрнаступ на Харківщині. Армія України доходить до російського кордону та нищить загарбників
Дорогі дівчата, велике Вам «дякую» за цю тему. Майже кожен день заходжу сюди. Звісно, дивлюся інформаційні та аналітичні канали, слідкую за новинами. Але у вас тут «по-справжньому» і часто «від першої особи».
Перемога буде за нами. Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Ми вже стали іншими. І подорожувати ми будемо по-іншому. Так тримати і бережіть себе.
А sigur62 просто досі не зрозумів, що було в 2014 році, що відбувається зараз і, як наслідок, що буде з його країною і населенням в близькому майбутньому.
Цитата:
«Немцы были охвачены депрессией, страхом, разочарованием. Любые попытки осознать то, что произошло, какое-то время отвергались - люди стремились вычеркнуть этот период истории из своего сознания, отказаться от него, забыть.»
https://www.bbc.com/russian/international/2013/11/131030_germany_history
Дніпро вітає! У нас в цілому спокійно. Вчора кілька кортких тривог зранку, потім вночі. зараз також тривога. В області, нажаль знову з «Ураганів» обстріляли прикордонні території Широківської громади, без постраждалих.
Головна новина ночі - перемога KALUSH Orchestra в Євробаченні 2022. Зізнаюсь, почала дивитися. але заснула. З того, що встигла подивитися, дуже приємне загальне враження, потужне шоу.
KALUSH Orchestra молодці, не побоялися дискваліфікації і в своєму виступі закликали допомогти Україні, Маріуполю, Азовсталі. Окрім наших виконавців також не побоялися представники Ісландії та Німеччини закликати до миру в Україні!
Розподіл голосів в фіналі
Євробачення показало не тільки підтримку України, але й нову модель світу, в якому немає росії. А ще загальну думку, що через рік в Україні буде мир.
Слава Україні!
Не можу стриматися, щоб не поділитися цим відео про героічних людей. Це поблизу Кривого Рогу, в тих районах, де щодені обстріли. Але посівна йде.
Кліп на композицію Stefania від KALUSH Orchestra. До сліз...
KALUSH Orchestra. Війна повністю поміняла сенс цієї пісні - і це виразилось в кліпі. Спойлер, ми цей кліп знімали в Бучі, Ірпіні і Гостомелі - кадри не для слабонервних, б‘є дуже глибоко і боляче