Дніпро вітає! В місті в цілому спокійно. За сьогодні вже чотири тривоги. Остання зовсім коротка, 10 хвилин. Але, як виявилось, саме в той час дві ракети влучили на території Межівської громади.
Тримаймося! Бережмо себе та близьких та приближуємо перемогу)
Бартка на шевроні, зброя в руках, трембіта для душі! Разом переможемо! Стінгер, бартка і трембіта – феєричне відео від 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади!
Сумщина на зв’язку. У нас спокійно. А от у російському прикордонні чомусь неспокійно - то залізничний міст в Суджі (Курська область) обвалився, то в Томарівці (Білгородська область) щось вибухнуло. Ай-я-яй ))
Місцеві журналісти продовжують збирати свідчення місцевих мешканців про життя в період окупації рашистами. Прасков’ї Григорівні було 7 років, коли під час Другої світової війни в Україну прийшли інші окупанти - німецькі. Вона добре пам’ятає той час і порівнює з нападом російських військових зараз; "Ці зліші люди, при німцях такого не було".
Сумщина намагається повернутися до життя. У Тростянці починав курсувати єдиний вцілілий комунальний автобус. Весь інший громадський транспорт був пошкоджений рашистами під час окупації.
У Лебедині російські бомби розгатили СТО та приватні гаражі. Так у місті з’явився свій символ стійкості - замок на якому тримаються ворота гаражу, котрого вже не має.
На засідання Охтирської міської ради вулицю Московську перейменували на честь 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". А на місцевій розбомбленій ТЕЦ продовжуються аварійно-відновлювальні роботи.
«Зараз дуже складний чаc для нашої країни, яка знаходиться у стані активної війни проти загарбницького агресора… Ми на всі 100% погоджуємось, що економіка країни всіма можливими і неможливими способами повинна працювати. Ті, хто можуть хоча б якось заробляти, зобов'язані це робити: підтримувати робочі місця, сплачувати податки і переказувати кошти на підтримку наших захисників. Впевнені, наші навчальні програми зможуть допомогти тисячам (або і десяткам тисяч) швидко опанувати професії та почати працювати, навіть якщо зараз ваша попередня робота призупинена. Тому, ми відкриваємо доступ до десятків професійних програм абсолютно безкоштовно!
Жителі Гостомеля намалювали квіти на розстріляному паркані. Тепер навколо кожного кульового отвору розпустилися пелюстки. Світлини опублікували в одній з місцевих спільнот у Telegram.
Інтерв'ю з Валерієм Маркусом (Валерій Ананьєв). Ветеран АТО, блогер, письменник, йому всього 28 років. Його книгу не читала. Бачила щось в мережі про його подорож шляхом святого Якова. Минулого року дивилась "Зошит війни" Романа Любого від Babylon 13. Це документальний фільм, який змонтовано з особистих відео наших бійців, про їх життя на форонті. Наприкінці фільму титри за іменами авторів відео і їх короткою біографією, майже половина їх загинула на фронті. Валерій один з героїв-авторів того фільму, там він дуже молодий. В кінці, коли шли титри, була спокійна на його призвищі, тому що знала, що живий та успішний.
Я знав, що війна з росією буде. Валерій Маркус про те, чому ця війна має продовжуватись
Людмила Смородіна читає вірш Юлії Мусаковської "Працювати, не зводячи голови". "Поезія незламних" – проект театру ім. Івана Франка на основі віршів сучасних українських поетів
Вчора, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнули двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
Будьте сильними і пам‘ятайте, що найскладніший етап ще попереду.
Ще попереду.
P.S. Цей пост провисів на фейсбуці кілька годин і був знесений як такий, що порушує стандарти спільноти. Росіяни своїм існуванням не порушують стандарти спільноти, а пост порушує. Млію
Вчора ввечері росія випустила по нашій країні 18 крилатих ракет, з них 8 вдалося збити. Рашисти намагаються максимально зруйнувати нашу інфраструктуру. Військові об’єкти, ага.
Сумщині прилітає малими калібрами, росіяни ведуть обстріл зі своєї території. Звичайний день в прикордонні виглядає так:
11:50 село Білокопитове 8 прильотів, мінометний вогонь
18:10 село Шалигіне 8 прильотів, РСЗВ
19:30 село Заруцьке 5 прильотів, мінометний вогонь
Коротше, щось давно на росії нічого не вибухало, не тонуло та не горіло. Боженька з ЗСУ трошки недопрацьовують ))
На світлині типове вікно сумського будинку неподалік якого впала асвабадітєльная бомба рашистів.
Понад 138 тисяч російських катів в одному місці — вся інформація про окупантів та їхні злочини зібрана та каталогізована на інтерактивній онлайн-мапі Russian war Criminals Мапу створили журналісти команди «Слідство.Інфо» та активісти Антикорупційний штаб.
Про що онлайн-мапа Russian war Criminals?
Це місце, де зібрана інформація про понад 138 тисяч військових російської армії — ім’я, прізвище, дата народження, звання, військова частина, дані про смерть та полон.
Частина профайлів містить світлини ідентифікованих російських військових, а також — посилання на журналістські матеріали, у яких розповідається про злочини окремого російського військового.
Ця мапа — спосіб систематизувати і каталогізувати усю наявну в публічному просторі інформацію про російських військових: від списків оборонних відомств до кожного ідентифікованого журналістами, активістами і правоохоронцями російського злочинця.
Ознайомитися з інтерактивною онлайн-мапою Russian war Criminals ви можете за цим посиланням https://bit.ly/3w5E8YX
Інформація на сайті проєкту постійно оновлюється та доповнюється.
Усі бажаючі можуть долучитися до ідентифікації та систематизації злочинців та збору доказів про воєнні злочини російської армії в Україні.
Для цього варто заповнити спеціальну форму на сайті проєкту Russian war Criminals, внісши туди інформацію про ідентифікованого російського військового.
Також цю інформацію можна надіслати на електронну адресу [email protected]
Уся надіслана інформація перевірятиметься модераторами проєкту і вноситиметься у профайл на сайті проєкту Russian war Criminals.
Більше про проект та як користуватися інтерактивною онлайн-мапою Russian war Criminals ви можете дізнатися за цим посиланням https://bit.ly/3LLorNj
Як така справа, то до котика додам ще наших песиків, які нещодавно отримали спеціальні бронежилети для службових собак. Їх передали в Україну з США, де таке "вбрання" передбачене для всіх собак, що працюють у небезпечних місцях. Впевнена, що тепер наші чотирилапі вояки становитимуть ще більшу загрозу для рашистських покидьків.
Дніпро вітає! В місті в цілому спокійно. За сьогодні вже чотири тривоги. Остання зовсім коротка, 10 хвилин. Але, як виявилось, саме в той час дві ракети влучили на території Межівської громади.
Тримаймося! Бережмо себе та близьких та приближуємо перемогу)
Lesan - Синонім "Україна" - це свобода!(unofficial clip)
Бартка на шевроні, зброя в руках, трембіта для душі! Разом переможемо! Стінгер, бартка і трембіта – феєричне відео від 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади!
Сумщина на зв’язку. У нас спокійно. А от у російському прикордонні чомусь неспокійно - то залізничний міст в Суджі (Курська область) обвалився, то в Томарівці (Білгородська область) щось вибухнуло. Ай-я-яй ))
Місцеві журналісти продовжують збирати свідчення місцевих мешканців про життя в період окупації рашистами. Прасков’ї Григорівні було 7 років, коли під час Другої світової війни в Україну прийшли інші окупанти - німецькі. Вона добре пам’ятає той час і порівнює з нападом російських військових зараз; "Ці зліші люди, при німцях такого не було".
Волонтери врятували кота, який застряг на сьомому поверсі зруйнованого будинку у Бородянці
ДСНС опублікували відео щасливого порятунку бородянського котика
93-тя ОМБр Холодний Яр показала свою "біологічну зброю" з позивний Байрактар ))
Сумщина намагається повернутися до життя. У Тростянці починав курсувати єдиний вцілілий комунальний автобус. Весь інший громадський транспорт був пошкоджений рашистами під час окупації.
У Лебедині російські бомби розгатили СТО та приватні гаражі. Так у місті з’явився свій символ стійкості - замок на якому тримаються ворота гаражу, котрого вже не має.
На засідання Охтирської міської ради вулицю Московську перейменували на честь 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". А на місцевій розбомбленій ТЕЦ продовжуються аварійно-відновлювальні роботи.
«Зараз дуже складний чаc для нашої країни, яка знаходиться у стані активної війни проти загарбницького агресора… Ми на всі 100% погоджуємось, що економіка країни всіма можливими і неможливими способами повинна працювати. Ті, хто можуть хоча б якось заробляти, зобов'язані це робити: підтримувати робочі місця, сплачувати податки і переказувати кошти на підтримку наших захисників. Впевнені, наші навчальні програми зможуть допомогти тисячам (або і десяткам тисяч) швидко опанувати професії та почати працювати, навіть якщо зараз ваша попередня робота призупинена. Тому, ми відкриваємо доступ до десятків професійних програм абсолютно безкоштовно!
Підтримуємо країну разом ✊»
Олесь Тимофєєв & Олександр Рябікін
Засновники Genius.Space (ex. GeniusMarketing)
https://events.genius.space/free
Жителі Гостомеля намалювали квіти на розстріляному паркані. Тепер навколо кожного кульового отвору розпустилися пелюстки. Світлини опублікували в одній з місцевих спільнот у Telegram.
«Захисники Маріуполя потребують евакуації, врятуйте героїв!» - фото з сьогоднішньої акції у Дніпрі
Інтерв'ю з Валерієм Маркусом (Валерій Ананьєв). Ветеран АТО, блогер, письменник, йому всього 28 років. Його книгу не читала. Бачила щось в мережі про його подорож шляхом святого Якова. Минулого року дивилась "Зошит війни" Романа Любого від Babylon 13. Це документальний фільм, який змонтовано з особистих відео наших бійців, про їх життя на форонті. Наприкінці фільму титри за іменами авторів відео і їх короткою біографією, майже половина їх загинула на фронті. Валерій один з героїв-авторів того фільму, там він дуже молодий. В кінці, коли шли титри, була спокійна на його призвищі, тому що знала, що живий та успішний.
Я знав, що війна з росією буде. Валерій Маркус про те, чому ця війна має продовжуватись
Людмила Смородіна читає вірш Юлії Мусаковської "Працювати, не зводячи голови". "Поезія незламних" – проект театру ім. Івана Франка на основі віршів сучасних українських поетів
Вчора до Запоріжжя дісталась перша колона з людьми, евакуйованими з "Азовсталі"
Anton Senenko
Я не хочу, щоб росіяни помирали.
Вчора, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги.
Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом.
Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу.
І тут повз промайнули двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля.
Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі.
Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів.
Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали.
Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху.
Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство.
Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати.
Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку.
Багато горілки.
І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній.
Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань.
Хаотичних, та невідворотних.
Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні.
І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу.
Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний.
Чи їхній подих не останній.
Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх.
А, ні, брешу.
Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія росії опинилася під перманентними ударами.
Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться.
Чи це середина.
Чи лише початок.
Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця.
Я хочу, щоб вони страждали.
За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет.
За всі знищені назавжди всесвіти.
За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне.
За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці.
Росіяни мають мучитися.
Невідомістю. Болем. Голодом. Хворобами.
А потім хай помирають.
Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів.
Хай помирають.
Всі, разом.
Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово.
Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.
Дай Всесвіт нам сил це витримати.
Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми.
Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей.
Наша ненависть все ще недостатня.
Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна.
Багряно-повна.
Будьте сильними і пам‘ятайте, що найскладніший етап ще попереду.
Ще попереду.
P.S. Цей пост провисів на фейсбуці кілька годин і був знесений як такий, що порушує стандарти спільноти. Росіяни своїм існуванням не порушують стандарти спільноти, а пост порушує. Млію
Вчора ввечері росія випустила по нашій країні 18 крилатих ракет, з них 8 вдалося збити. Рашисти намагаються максимально зруйнувати нашу інфраструктуру. Військові об’єкти, ага.
Сумщині прилітає малими калібрами, росіяни ведуть обстріл зі своєї території. Звичайний день в прикордонні виглядає так:
11:50 село Білокопитове 8 прильотів, мінометний вогонь
18:10 село Шалигіне 8 прильотів, РСЗВ
19:30 село Заруцьке 5 прильотів, мінометний вогонь
Коротше, щось давно на росії нічого не вибухало, не тонуло та не горіло. Боженька з ЗСУ трошки недопрацьовують ))
На світлині типове вікно сумського будинку неподалік якого впала асвабадітєльная бомба рашистів.
Ігри сумських дітей, побачила у знайомого у ФБ.
Слідство.Інфо
1 ч ·
Понад 138 тисяч російських катів в одному місці — вся інформація про окупантів та їхні злочини зібрана та каталогізована на інтерактивній онлайн-мапі Russian war Criminals Мапу створили журналісти команди «Слідство.Інфо» та активісти Антикорупційний штаб.
Про що онлайн-мапа Russian war Criminals?
Це місце, де зібрана інформація про понад 138 тисяч військових російської армії — ім’я, прізвище, дата народження, звання, військова частина, дані про смерть та полон.
Частина профайлів містить світлини ідентифікованих російських військових, а також — посилання на журналістські матеріали, у яких розповідається про злочини окремого російського військового.
Ця мапа — спосіб систематизувати і каталогізувати усю наявну в публічному просторі інформацію про російських військових: від списків оборонних відомств до кожного ідентифікованого журналістами, активістами і правоохоронцями російського злочинця.
Ознайомитися з інтерактивною онлайн-мапою Russian war Criminals ви можете за цим посиланням https://bit.ly/3w5E8YX
Інформація на сайті проєкту постійно оновлюється та доповнюється.
Усі бажаючі можуть долучитися до ідентифікації та систематизації злочинців та збору доказів про воєнні злочини російської армії в Україні.
Для цього варто заповнити спеціальну форму на сайті проєкту Russian war Criminals, внісши туди інформацію про ідентифікованого російського військового.
Також цю інформацію можна надіслати на електронну адресу [email protected]
Уся надіслана інформація перевірятиметься модераторами проєкту і вноситиметься у профайл на сайті проєкту Russian war Criminals.
Більше про проект та як користуватися інтерактивною онлайн-мапою Russian war Criminals ви можете дізнатися за цим посиланням https://bit.ly/3LLorNj
Врятований котик з Бородянки:
Як така справа, то до котика додам ще наших песиків, які нещодавно отримали спеціальні бронежилети для службових собак. Їх передали в Україну з США, де таке "вбрання" передбачене для всіх собак, що працюють у небезпечних місцях. Впевнена, що тепер наші чотирилапі вояки становитимуть ще більшу загрозу для рашистських покидьків.