Оля, дорогeнька, тримайся заради своіх дітeй, своіх майбутніх онуків, заради сeбe і всієі нашоі краіни! Жах що коять ці кати, алe сподіваюсь, що ім, іх дітям і іх онукам цe стократ повeрнeться. Якщо будe можливість - виізжай. Залиш всe матeріальнe, головнe - цe життя.
Я вийшла зі своєі квартири з малeньким рюкзачком, який бачив багато краін, подивилася на своє житло, якe отримав щe мій дід після Другоі світовоі... Всe життя моєі сім'і пройшло там: народилася моя мама, народила мeнe і брата, я виходила там заміж і народила своіх дітeй, які тeж вжe дорослі... Глибоко в сeрці я з квартирою попрощалася: чи вціліє чи ні... Одному Богу відомо. Важливішe тe, що моя сім'я разом і в бeзпeці! І навіть пeсик вжe вирушив до нас!
Світ нe бeз добрих людeй: нам надали житло наші друзі, з якими ми познайомилися в Турціі, люди в Литві і Польші допомагають біжeнцям, допомагає і дeржава. Ми трошки відійшли від цього жаху, можливо, ми ніколи і нe побачимо наш дім... Будeмо сподіватись, що повeрнeмось. Алe цeй досвід показав, що людина можe обходитись мінімумом.
Дякую вам дівчатка за підтримку і співчуття. Я б виїхала, якби це було можливо. Орки не дають нам навіть гуманітарний коридор, щрб завезти ліки, не говорячи вже про зелений для людей. Дехто ризикує та виїжджає через зону бойових дій. Але тут ризик- 50 на 50. В мене знайомі спобували, хтось вдало, а когось я вже не побачу ніколи... Діти мені забороняють виїздити в таких умовах, сказали, щоб чекала офіційний зелений коридор. Сьогодні йтиму на мітинг, але з мене там мало толку, весь час нудить, і навіть не від страху, я просто фізично не можу їх переносити. Але я вірю, що Перемогв буде, і визволення прийде, і я знову зможу дихати на повні груди. Велика дяка нашим Воїнам! Низько вклоняюся. Вірю! Сподіваюсь! Молюсь!
olyajan тримайтеся та беріжіть себе. Все, що Ви переживаєте - це дуже жахлив. Головне ваше завдвння зберегти себе. Херсон - це Україна. Перемога та визволення будуть!
Другий день не можу нічого написати. Вчора пробувала два рази. З одного боку, емоції та почуття переповнюють, а з іншлго, відчуваю повну спустошеність.
Я розуміла, що відбувається в Бучі та інших містах і селах по словам тих, хто звідти зміг вийти. Але те, що бачиш на фото та відео, говорить тілько про одне - це не війна в класичному розумінні, це цілеспрямоване знищення українського народу. Нам потрібно буде оплакати всіх наших загиблих. Кожне визволене місто та селище буде приносити не тільки радість, а й горе від того, що будемо дізнаватися про знищення наших людей. Про Маріуполь страшно навіть думати. Я не думаю, що в російську армію існує спеціальний відбір і туди набирають тільки девіантів, це середня температура по лікарні, портрет середнього росіянина. Не знажоджу слів, якими можна їх назвати, бо самі гидкі слова для них недостатньо жорсткі. Чекаємо покарання всіх винних - прямо чи непрямо. Ніякого розуміння, прощення чи "не все так однозначно" до росіян.
olyajan, головне, бережіть себе! Наше найголовніше завданя - вижити та пережити навалу цієї орди. Міцно обіймаємо вас всією країною та сподіваємось на скоріше звільнення.
Сумщина поки офіційно не деокупована. ЗСУ зачищає територію від залишків росіян. Природа вночі розродилась снігом. За вікном все біле. Останні примхи зими. Сподіваємось, це і останні конвульсії окупантів на території області.
lulusha, маю десь ті самі відчуття. Просто дірка всередині мене, яку нічім заповнити. Страшне слово геноцид, що стало можливим в 21-му сторіччі. І нам все це треба пережити.
Анжела, отзовитесь! Эти твари нанесли два ракетных удара по Николаеву, уничтожен торговый центр и больница( не пишу какие, чтобы не навредить). Господи! Ну какую угрозу представлял роддом??? Зять много не говорит, нельзя. Анжела выйдете на связь, дайте знать как Вы там? Как Ваша мама, которая уже тут на ТП у нас всехняя?
Мені гидко та соромно за мера нашого міста. Хоча він весь цей час живе в мерії і допомагає біженцям з Сумської та Харківської областей, алеж він накопив багатства для всіх своїх родичів продавши нас!
Больше нет никакой «большой русской» культуры, кинематографа, живописи, литературы, театра и балета.
Есть страна уродов, мародеров, насильников и убийц!
——————————————————
«А великая русская культура то в чем виновата? Ей это за что?» -, воют регулярно новоиспеченные русские диссиденты, которые первым же рейсом бежали из своей великой и могучей страны.
«Ой, великая русская культура конечно же ни при чем. Как и хорошие русские. Будем с этим что-то делать», - кивают им в ответ жалобные европейцы.
Уважаемые жалобные европейцы и другие ценители великой русской культуры (включая украинцев), сегодня я целый день смотрю фото и видео из освобожденных городов и сел Киевской области. И вот что я вам хочу сказать:
Каждый раз, когда вы будете говорить о великом русском балете, я буду рассказывать вам историю неоднократно изнасилованной на глазах у родителей, а затем похищенной русскими извергами молодой учительницы из Броваров. О десятках, а может и сотнях изнасилованных украинских женщин. Часто на виду у детей. О 15-16 летних девочках из Бородянки, подвергшихся страшному насилию кадыровцами. О телах пяти изнасилованных молодых девушек, убитых и оставленных прямо на дороге. Об этом мерзком «будем тра*ать хохлушек» в перехватах. Вот что я вам скажу в ответ о гонимом великом русском балете.
Каждый раз, когда вы будете мне говорить о великих русских композиторах, я буду вам рассказывать историю девочки, на глазах которой и ее маленького брата в мариупольском подвале не один день умирала их мама. А потом с трупом мертвой мамы дети были вынуждены и дальше укрываться в подвале от обстрелов. О мальчике из Гостомеля, на глазах которого русские солдаты застрелили его отца. А потом хотели убить и сына, но тот выжил. О девочке, которой выстрелили прямо в лицо. О малышке, который бежал с бабушкой в лодке. Бабушка утонула. А мальчика ищут уже почти месяц. Вот что я вам скажу в ответ о гонимых великих русских композиторах.
Каждый раз, когда вы будете говорить мне о великом русском живописи, я буду вам рассказывать о расстрелянных в спину мирных украинцах в Макаровском районе. А перед тем как застрелить, орки завязывали им руки. О сотнях трупов на улицах Бучи, Ирпеня, Гостомеля. О братских могилах во дворах жилых кварталов. Братские могилы мирных жителей до недавнего времени уютных и безопасных городов. Братские могилы. В 21 веке. Вот что я вам скажу в ответ о гонимой великой русской живописи.
Каждый раз, когда вы будете мне рассказывать о великом русском театре, я буду вам рассказывать историю женщины из Броварского района, из дома которой российские мародеры, отступая, снимали металлочерепицу. О танках и БТРах «второй армии мира», нагруженные до краев награбленным в украинских домах. Украденные телефоны, планшеты, телевизоры, стиральные машинки, ковры, украшения, бутылки с алкоголем, сковородки, одежда, игрушки, обувь – все, что случалось на пути этим ублюдкам. О том, как добравшись до Беларуси, они наперегонки отправляли награбленное своим семьям в Россию. О том, как торговали ворованным на белорусских базарах. Вот что я вам скажу в ответ о гонимом великом русском театре.
Каждый раз, когда вы будете рассказывать мне о великом русском кино, я буду рассказывать вам о жестоко расстрелянных конях в конюшнях Киевской области. О заморенных голодом и жажде животных зоопарка в Ясногородке. О сожженной после взрыва коже оленя. А теперь максимальное дикость… Об убитом и съеденном российскими оккупантами алабаями. Да, алабая. Да, собаки. Да, съеденной. Вот что я вам скажу в ответ о гонимом большом русском кино.
Каждый раз, когда вы будете рассказывать мне о великой русской литературе, я буду вам рассказывать о десятках перехватов разговоров русских солдат с их матерями и женами. Разговоров, в которых кроме наиуя на нахе ничего нет. Разговоры, в которых жены заказывают, что им украсть в украинских домах. Разговор, где матери смеются, когда сынишки рассказывают, как их побатримы насилуют хохлушек. И если из этих разговоров выбросить все мамы, у них останется разве что «привет» и «пока». Вот что я вам скажу в ответ о гонимой великой русской литературе.
Больше нет никакой великой русской культуры, литературы, кино, живописи, театра и балета. Есть страна уродов, мародеров, насильников и убийц. Диких людей, которым нет места в цивилизованном мире!
А многострадальные новоиспеченные русские диссиденты в уютных квартирах Берлина, Лондона, Ларнаки, Милана, Тбилиси, Астаны, Вены и других временных приютов, пусть идут по маршруту русского корабля, гордо унося в руках большую русскую культуру!
p.s. Если можете переводить и распространять на всех доступных вам языках, делайте это. И лучше копируйте, потому что вполне могут забанить. Русские они еще и очень обидчивы. А всех не забанят.
Міжнародна група хакерів Anonymous вивела з ладу черговий російський сервіс. Цього разу дісталося застосунку «Яндекс.Навігатор» — його примусили розмовляти українською.
Крім того внаслідок хакерської атаки було видалено доступ до всіх клієнтських пристроїв із встановленим додатком. З самого застосунку хакери прибрали всі версії голосових коментарів. Натомість Anonymous встановили новий голосовий модуль — і, як наслідок, «Яндекс.Навігатор» заговорив голосом відомого українського митця Леся Подерв’янського.
Ба більше, тепер мешканці росії отримали змогу прослухати замість вказівок із навігації уривки п’єс Подерв’янського, озвучених автором.
Нагадаємо, Подерв’янський відомий не лишень своїм майстерним і дуже артистичним виконанням власних творів, але й тим, що активно використовує в них велику кількість обсцентної лексики.
Цифрова бібліотека «Librarius» 1 квітня повідомила, що відкриває безкоштовний доступ до книжок видавництв «Портал», «Ранок», «АССА», Видавництво Анетти Антоненко, «Літера V», «Віват», а також до книжок українських авторів, виданих «Фабулою».
olyajan, спасибо за Ваше неравнодушие! Держитесь, берегите себя и уезжайте первым же зеленым коридором. Боюсь, что в районе Херсона будет жарко. Прифронтовой Николаев тоже в постоянном напряжении. Сегодня в Николаеве было несколько ракетных обстрелов, с каждым днем их все больше, удары все внезапнеее и хаотичнее. Почему-то главными целями стали больницы в разных районах города. Хотя... после всего увиденного в Ахтырке, Марике, Харькове, Буче такие цели уже не удивляют. Напротив - это вполне вписываетсяв концепцию тотального запугивания и уничтожения украинцев.
Плохо то, что обстрелы кассетными снарядами внезапные, воздушная тревога не успевает сработать, от разлетающихся мини-бомб пострадали ничего не подозревающие люди на остановках, у магазинчиков. Сегодня город потерял десять жителей, десятки ранены.
Вы знаете - Николаев дерзкий и упрямый город: держится, в магазины подвезли продукты, даже муниципальный транспорт работает. Но внезапные обстрелы напрочь отбивают желание лишний раз выходить на улицу. В ушах хроническая сирена и какой-то металлический скрежет. Мама дома, постепенно тренируемся ходить с палочкой по квартире. В общем, все у нас ок, по сравнению с другими городами, поселками и селами. Многие вернулись в город - верят, что Николаев не сдадут. После кадров из Бучи и Гостомеля не найдется в Украине жителей, готовых оказаться в окуппации у нелюдей.
Aholodulkina, рада, что вы живы, что держитесь. О том, что орки могут захватить Нико, даже думать не хочу. Не смогут!!! Святой Николай не позволит! Не дай Господь никому оказаться в оккупации у палачей. Это не просто страшно, это физически и морально невыносимо больно... Да. Херсон готовится к бою.Будет жарко! Но радует то, что орки здесь уже в обороне. Судя по утренней канонаде, рискну предположить, что счет в матче "Чернобаевка- орки" уже 15: 0. Хотя официальных данных еще нет, но мы уже научились различать по звуку, когда работают наши, у них даже такая работа выполняется виртуозно. Не знаю, дадут ли нам коридор, не уверена. Не те они люди, вернее нелюди. Будем держаться. Вместе нас много и им никогда не сломить нашу волю и дух свободы. Слава Украине! Слава Воинам!
Մιtαuskαs Что такое "освобождение Украины от нацизма"? Это когда украинские матери пишут контактные данные на телах своих детей на случай, если одного из родителей ранят или убьют, а ребенок уцелеет...
aholodulkina рада вас читати. Банальне, але від того не менш значуще - бережіть себе! Миколаїв стоїть, це бісить орків, від того оті хаотичні обстріли лікарень та інших "воєнних об’єктів". Вони цю тактику вже демонстрували на Охтирці, Харкові та Чернігові. З нашою армією воювати не дуже виходить, тож мстяться мирним мешканцям.
На Сумщині ще продовжуються зачистки території. Виявляється росіяни кидають не тільки своїх мертвих, тіла яких тепер збираємо та прикопуємо ми, а й живих. Отих живих і продовжують відловлювати. Сирени вночі були майже через кожну годину, літають іроди через нас далі. Але зранку читаєш про збиті ворожі ракети і видихаєш, недолетіли.
Якщо маєте міцний шлунок, то можете подивитись світлини, як жили росіяни в Тростянці під час його окупації. Рятувальники, які займаються розмінуванням міста, дійшли до бомбосховища, в якому свого часу окопались орки. Спойлер - сміття кругом, макарони в раковині, і, вже класичне, де спали - там і ходили в туалет.
Оля, дорогeнька, тримайся заради своіх дітeй, своіх майбутніх онуків, заради сeбe і всієі нашоі краіни! Жах що коять ці кати, алe сподіваюсь, що ім, іх дітям і іх онукам цe стократ повeрнeться. Якщо будe можливість - виізжай. Залиш всe матeріальнe, головнe - цe життя.
Я вийшла зі своєі квартири з малeньким рюкзачком, який бачив багато краін, подивилася на своє житло, якe отримав щe мій дід після Другоі світовоі... Всe життя моєі сім'і пройшло там: народилася моя мама, народила мeнe і брата, я виходила там заміж і народила своіх дітeй, які тeж вжe дорослі... Глибоко в сeрці я з квартирою попрощалася: чи вціліє чи ні... Одному Богу відомо. Важливішe тe, що моя сім'я разом і в бeзпeці! І навіть пeсик вжe вирушив до нас!
Світ нe бeз добрих людeй: нам надали житло наші друзі, з якими ми познайомилися в Турціі, люди в Литві і Польші допомагають біжeнцям, допомагає і дeржава. Ми трошки відійшли від цього жаху, можливо, ми ніколи і нe побачимо наш дім... Будeмо сподіватись, що повeрнeмось. Алe цeй досвід показав, що людина можe обходитись мінімумом.
Другий день не можу нічого написати. Вчора пробувала два рази. З одного боку, емоції та почуття переповнюють, а з іншлго, відчуваю повну спустошеність.
Я розуміла, що відбувається в Бучі та інших містах і селах по словам тих, хто звідти зміг вийти. Але те, що бачиш на фото та відео, говорить тілько про одне - це не війна в класичному розумінні, це цілеспрямоване знищення українського народу. Нам потрібно буде оплакати всіх наших загиблих. Кожне визволене місто та селище буде приносити не тільки радість, а й горе від того, що будемо дізнаватися про знищення наших людей. Про Маріуполь страшно навіть думати. Я не думаю, що в російську армію існує спеціальний відбір і туди набирають тільки девіантів, це середня температура по лікарні, портрет середнього росіянина. Не знажоджу слів, якими можна їх назвати, бо самі гидкі слова для них недостатньо жорсткі. Чекаємо покарання всіх винних - прямо чи непрямо. Ніякого розуміння, прощення чи "не все так однозначно" до росіян.
olyajan, головне, бережіть себе! Наше найголовніше завданя - вижити та пережити навалу цієї орди. Міцно обіймаємо вас всією країною та сподіваємось на скоріше звільнення.
Сумщина поки офіційно не деокупована. ЗСУ зачищає територію від залишків росіян. Природа вночі розродилась снігом. За вікном все біле. Останні примхи зими. Сподіваємось, це і останні конвульсії окупантів на території області.
Мені гидко та соромно за мера нашого міста. Хоча він весь цей час живе в мерії і допомагає біженцям з Сумської та Харківської областей, алеж він накопив багатства для всіх своїх родичів продавши нас!
Sergey Bratchuk Державний кордон України в Сумській області під контролем ЗСУ!, – Генштаб.
Якщо це правда, то вітаємо Polina_Sumy , ми всі чекали цього повідомлення)
Ірпінь після втечі росіян. Розстріли цивільних, мародери, залишки окупантів та евакуація кота
Жахливі фото з Маріуполя
від полк Азов сьогодні
фото Маріуполя вчора від Leon Klein/Anadolu Agency
Анастасія Дмитрук, 2022
Анастасія Дмитрук, 2014
Міжнародна група хакерів Anonymous вивела з ладу черговий російський сервіс. Цього разу дісталося застосунку «Яндекс.Навігатор» — його примусили розмовляти українською.
Крім того внаслідок хакерської атаки було видалено доступ до всіх клієнтських пристроїв із встановленим додатком. З самого застосунку хакери прибрали всі версії голосових коментарів. Натомість Anonymous встановили новий голосовий модуль — і, як наслідок, «Яндекс.Навігатор» заговорив голосом відомого українського митця Леся Подерв’янського.
Ба більше, тепер мешканці росії отримали змогу прослухати замість вказівок із навігації уривки п’єс Подерв’янського, озвучених автором.
Нагадаємо, Подерв’янський відомий не лишень своїм майстерним і дуже артистичним виконанням власних творів, але й тим, що активно використовує в них велику кількість обсцентної лексики.
https://tokar.ua/read/48129
РФ ОБХОДИТЬ САНКЦІЇ ЗАВДЯКИ ГРУЗІЇ
Цифрова бібліотека «Librarius» 1 квітня повідомила, що відкриває безкоштовний доступ до книжок видавництв «Портал», «Ранок», «АССА», Видавництво Анетти Антоненко, «Літера V», «Віват», а також до книжок українських авторів, виданих «Фабулою».
https://www.facebook.com/librarius.ua/posts/375189334479842
“Я біжу, а по мені танк стріляє” - історії маріупольців, яким вдалось виїхати.
olyajan, спасибо за Ваше неравнодушие! Держитесь, берегите себя и уезжайте первым же зеленым коридором. Боюсь, что в районе Херсона будет жарко. Прифронтовой Николаев тоже в постоянном напряжении. Сегодня в Николаеве было несколько ракетных обстрелов, с каждым днем их все больше, удары все внезапнеее и хаотичнее. Почему-то главными целями стали больницы в разных районах города. Хотя... после всего увиденного в Ахтырке, Марике, Харькове, Буче такие цели уже не удивляют. Напротив - это вполне вписываетсяв концепцию тотального запугивания и уничтожения украинцев.
Плохо то, что обстрелы кассетными снарядами внезапные, воздушная тревога не успевает сработать, от разлетающихся мини-бомб пострадали ничего не подозревающие люди на остановках, у магазинчиков. Сегодня город потерял десять жителей, десятки ранены.
Вы знаете - Николаев дерзкий и упрямый город: держится, в магазины подвезли продукты, даже муниципальный транспорт работает. Но внезапные обстрелы напрочь отбивают желание лишний раз выходить на улицу. В ушах хроническая сирена и какой-то металлический скрежет. Мама дома, постепенно тренируемся ходить с палочкой по квартире. В общем, все у нас ок, по сравнению с другими городами, поселками и селами. Многие вернулись в город - верят, что Николаев не сдадут. После кадров из Бучи и Гостомеля не найдется в Украине жителей, готовых оказаться в окуппации у нелюдей.
Дніпро вітає! Три тривоги за ніч. В цілому спокійно.
aholodulkina пишіть хоть щось, бо переживаємо за вас, як в Миколаїві почалися обстріли.
olyajan чекаємо офіційне підтвердження чергової Чорнобаївки, але, якщо це не Чорнобаївка, а за звуком дуже схоже, то все одно це прекрасно)
Тримаймося, бережемо себе та близьких, приближуємо перемогу, як можемо!
Звонок российскому мародеру из Украины! Тебе найдут, понял?!
Жахи окупації Бучі: закатовані люди, огида до рашистів та постійні грабежі мирного населення
Бучанські кати: російські військові з Тихоокеанського флоту, причетні до геноциду на Київщині
aholodulkina рада вас читати. Банальне, але від того не менш значуще - бережіть себе! Миколаїв стоїть, це бісить орків, від того оті хаотичні обстріли лікарень та інших "воєнних об’єктів". Вони цю тактику вже демонстрували на Охтирці, Харкові та Чернігові. З нашою армією воювати не дуже виходить, тож мстяться мирним мешканцям.
На Сумщині ще продовжуються зачистки території. Виявляється росіяни кидають не тільки своїх мертвих, тіла яких тепер збираємо та прикопуємо ми, а й живих. Отих живих і продовжують відловлювати. Сирени вночі були майже через кожну годину, літають іроди через нас далі. Але зранку читаєш про збиті ворожі ракети і видихаєш, недолетіли.
Якщо маєте міцний шлунок, то можете подивитись світлини, як жили росіяни в Тростянці під час його окупації. Рятувальники, які займаються розмінуванням міста, дійшли до бомбосховища, в якому свого часу окопались орки. Спойлер - сміття кругом, макарони в раковині, і, вже класичне, де спали - там і ходили в туалет.