У медичних закладах Херсона створюють систему підземних лікарень. У підвалах облаштовують не просто укриття, куди персонал і пацієнти спускаються під час тривог і обстрілів, але безпечні операційні та палати, де пацієнти можна залишитися на ніч.
Сьогодні вранці окупанти обстріляли село у Покровському районі Донеччини. Внаслідок атаки загинув один рятувальник. Співчуття рідним та колегам загиблого. Годину тому росіяни вдарили авіабомбами по Харкову. На даний момент відомо про чотирьох рятувальників, які дістали поранення - у момент атаки вони гасили пожежу у лісосмузі. Троє працівників перебувають у важкому стані. Зараз потерпілим надається уся необхідна допомога, бажаю якнайшвидшого одужання кожному. Жорстокості росіян немає меж, сьогодні ми вчергове у цьому переконались.
В Сумах зараз гучно і вдень, і вночі. Спочатку нічна "шахедна" атака по енергооб’єктам. Пропало світло, слідом вода та частково зв’язок. Зранку почали відновлювати. Але полетіли російські ракети. Повторні влучання. Місто знов без світла, води, пізніше ліг і зв’язок. Далі знов по колу - нічна "шахедна" атака. Цензурних слів давно не залишилось. Carthago delenda est.
Вересень 2024. Донецька область. Курахове. Пожежні машини на вулицях цього спорожнілого міста вже стали цілодобовим явищем. Тут усе затягнуте їдким димом від пожеж. Росіяни б’ють по Кураховому артилерією та КАБами. Ще місяць тому тут працювали магазини, аптеки, ринки – а тепер Курахове лежить у руїнах.
"Русский мир убивает". Саме такий напис залишений на стіні одного з будинків на вулиці Миру в Часовому Яру.
Росіяни продовжують штурмувати місто та зтирати його з лиця землі всіма можливими видами озброєння — артилерія, міни, ракети, дрони-камікадзе та керовані авіабомби.
Деякі вулиці виглядали спокійними та живими ще буквально місяць тому, а зараз там — суцільні руїни. В самому населеному пункті ще залишаються цивільні.
Тут ви побачите екскурсію зруйнованим містом, багатоквартирні будинки та покинуті оселі зсередини, будинок культури, центральну частину Часового Яру та територію Цегляного заводу.
Це відео дасть змогу зрозуміти, в яких умовах та "атмосфері" воїни 24 ОМБр імені короля Данила стримують навалу переважаючих сил противника.
Ярина Чорногуз, бойова медичка, розвідниця Збройних сил України, поетеса. Берет морпіха бійчиня отримала навесні 2021 року, до того служила за контрактом і була волонтеркою батальйону «Госпітальєри». Брала участь у багатьох боях на Донеччині та Луганчщині з початку повномасштабного вторгнення.
Шістдесяти чотирирічний Сергій Крашенников із позивним «Дуда» воював вісім років. З 2014 року пройшов усі гарячі точки на Сході України. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, він із сином вирушив до військкомату – взяли лише сина, йому відмовили через вік. Тоді він зв'язався зі своїм колишнім легендарним комбатом Дмитром Коцюбайлом і записався до добровольчого батальйону «Вовки да Вінчі». Згодом до нього приєднався і його онук. Разом вони воювали у Бахмуті, Лимані, Авдіївці та Часовому Ярі. Під Куп'янськом в одному із боїв онук зник безвісти. У зв'язку з віком та станом здоров'я невдовзі списали і «Дуду», з чим він категорично не згоден і знову шукає можливості повернутися.
Олег Голубченко, хірург "Охматдиту". Врятував дитину, яку оперував під час ракетного удару по дитячій лікарні. У закривавленому одязі допомагав розбирати завали Понеділок, 8 липня 2024 року. Ворог здійснив черговий масований обстріл України. Тоді найбільше постраждав Київ – загинуло 33 людини, з них 5 дітей, серед 125 постраждалих – 10 дітей. Ворожа ракета влучила у декілька будинків, клініку та найбільшу дитячу лікарню України «Охматдит» Того дня хірург Олег Голубченко оперував дитину. Момент влучання в найбільшу дитячу лікарню України Олег запам’ятав на все життя. Вибух... Вибиті вікна... Зруйнована операційна і найстрашніше – було знищено апарат штучної вентиляції, що підтримував життя маленького пацієнта. Олегу вдалося врятувати малечу Після цього він побіг розбирати завали. Cаме його фото у закривавленому одязі облетіло весь світ. Попри шок, він самовіддано працював, втішав колег, допомагав іншим.
19 вересня російська авіабомба влучила у Сумський геріатричний пансіонат. Внаслідок удару поруйновані будівлі закладу, поранені 14 людей. Одна 78-річна жінка від отриманих травм померла.
Окремий батальйон “Вовки Да Вінчі”, який нині входить до складу 59-ї ОМБр імені Якова Гандзюка, обороняє Українськ. Це невеличке місто на Донеччині, розташоване між Покровськом та Кураховим. Сюди батальйон терміново передислоковували із Красногорівки, де "Вовки" стійко тримали оборону протягом двох з половиною місяців. На новому напрямку підрозділу вдається брати в полон доволі багато росіян. Кореспондентка Анна Калюжна застала момент, коли одного з них привезли із поля бою командири. А також стала свідком відбиття двох штурмів росіян.
У повітрі запах напалму. Над головою дрони. На голові — бронепанамка. Так “Український Свідок” фільмує евакуацію цивільних із Донеччини — з Селидового, Гірника та Курахового. Рятує людей волонтер на ім’я В’ячеслав родом із Соледара. Уявіть, за день до зйомок у Селидовому ще були російські солдати. На супутниковій тарілці — намальована балончиком буква “V”. Хто знає, можливо десь у підвалах вони сидять і досі… У цьому репортажі:
Що зараз відбувається у Селидовому та прилеглих населених пунктах — Кураховому та Гірнику?
Як виглядає евакуація з лінії фронту?
Чому В’ячеслав займається цією справою, попри всю небезпеку? Як до цього ставиться його родина?
Який момент за весь час роботу був для В’ячеслава найстрашнішим?
Сили Безпілотних Систем розповідають про перший етап підготовки своїх військовослужбовців — базову загальну військову підготовку (БЗВП), яку проходять рекрути в спеціалізованому навчальному центрі. Андрій Лузан, колишній комік та шоуранер, а тепер військовослужбовець СБС, знайомить вас з ключовими аспектами підготовки майбутніх воїнів унікального роду сил Сили Безпілотних Систем - це перший в світі рід військ, що використовує в своїй бойовій роботі повітряні, морські надводні і підводні, наземні безпілотні та роботизовані системи.
Знову страшна ворожа атака на Кривий Ріг. Серед ночі, коли місто спало.
Наразі вже відомо про 3 загиблих, серед яких - дитина. Хлопчику, якого вбили росіяни у Кривому Розі, було 12 років. Ракетний удар обірвав життя й двох жінок – 75 і 79 років.
Олена Апчел – режисерка і дослідниця театру. Була головною режисеркою Львівського театру ім. Лесі Українки та режисеркою Київського театру “Золоті ворота". Цьогоріч вона долучилась до Сил оборони. Глибинна травма та інтелектуальна лінь.
Багато років, комунікуючи із колегами з мистецької «бульбашки» в різних країнах про тяглість емансипації українців від імперського впливу росії, я натикалася не стільки на незгоду чи нерозуміння, а більше на якусь невимовну тугу і жаль. Таку неназвану інтелектуальну лінь. Ну як же так: це що тепер, все треба вивчати заново, змінювати оптику? Стати на якийсь час невігласом, визнати і щиро сказати «я не знаю»? Це дуже страшно.
В Сумах зараз гучно і вдень, і вночі. Спочатку нічна "шахедна" атака по енергооб’єктам. Пропало світло, слідом вода та частково зв’язок. Зранку почали відновлювати. Але полетіли російські ракети. Повторні влучання. Місто знов без світла, води, пізніше ліг і зв’язок. Далі знов по колу - нічна "шахедна" атака. Цензурних слів давно не залишилось. Carthago delenda est.
Вересень 2024. Донецька область. Курахове. Пожежні машини на вулицях цього спорожнілого міста вже стали цілодобовим явищем. Тут усе затягнуте їдким димом від пожеж. Росіяни б’ють по Кураховому артилерією та КАБами. Ще місяць тому тут працювали магазини, аптеки, ринки – а тепер Курахове лежить у руїнах.
"Русский мир убивает". Саме такий напис залишений на стіні одного з будинків на вулиці Миру в Часовому Яру.
Росіяни продовжують штурмувати місто та зтирати його з лиця землі всіма можливими видами озброєння — артилерія, міни, ракети, дрони-камікадзе та керовані авіабомби.
Деякі вулиці виглядали спокійними та живими ще буквально місяць тому, а зараз там — суцільні руїни. В самому населеному пункті ще залишаються цивільні.
Тут ви побачите екскурсію зруйнованим містом, багатоквартирні будинки та покинуті оселі зсередини, будинок культури, центральну частину Часового Яру та територію Цегляного заводу.
Це відео дасть змогу зрозуміти, в яких умовах та "атмосфері" воїни 24 ОМБр імені короля Данила стримують навалу переважаючих сил противника.
Ярина Чорногуз, бойова медичка, розвідниця Збройних сил України, поетеса. Берет морпіха бійчиня отримала навесні 2021 року, до того служила за контрактом і була волонтеркою батальйону «Госпітальєри». Брала участь у багатьох боях на Донеччині та Луганчщині з початку повномасштабного вторгнення.
Бойова 22-га окрема механізована бригада - одна з тих, хто виконує завдання на прикордонні. Знайомимось з екіпажем бойової машини БМП-1.
19 вересня російська авіабомба влучила у Сумський геріатричний пансіонат. Внаслідок удару поруйновані будівлі закладу, поранені 14 людей. Одна 78-річна жінка від отриманих травм померла.
Окремий батальйон “Вовки Да Вінчі”, який нині входить до складу 59-ї ОМБр імені Якова Гандзюка, обороняє Українськ. Це невеличке місто на Донеччині, розташоване між Покровськом та Кураховим. Сюди батальйон терміново передислоковували із Красногорівки, де "Вовки" стійко тримали оборону протягом двох з половиною місяців. На новому напрямку підрозділу вдається брати в полон доволі багато росіян. Кореспондентка Анна Калюжна застала момент, коли одного з них привезли із поля бою командири. А також стала свідком відбиття двох штурмів росіян.
У повітрі запах напалму. Над головою дрони. На голові — бронепанамка. Так “Український Свідок” фільмує евакуацію цивільних із Донеччини — з Селидового, Гірника та Курахового. Рятує людей волонтер на ім’я В’ячеслав родом із Соледара. Уявіть, за день до зйомок у Селидовому ще були російські солдати. На супутниковій тарілці — намальована балончиком буква “V”. Хто знає, можливо десь у підвалах вони сидять і досі… У цьому репортажі:
Що зараз відбувається у Селидовому та прилеглих населених пунктах — Кураховому та Гірнику?
Як виглядає евакуація з лінії фронту?
Чому В’ячеслав займається цією справою, попри всю небезпеку? Як до цього ставиться його родина?
Який момент за весь час роботу був для В’ячеслава найстрашнішим?
Сили Безпілотних Систем розповідають про перший етап підготовки своїх військовослужбовців — базову загальну військову підготовку (БЗВП), яку проходять рекрути в спеціалізованому навчальному центрі. Андрій Лузан, колишній комік та шоуранер, а тепер військовослужбовець СБС, знайомить вас з ключовими аспектами підготовки майбутніх воїнів унікального роду сил Сили Безпілотних Систем - це перший в світі рід військ, що використовує в своїй бойовій роботі повітряні, морські надводні і підводні, наземні безпілотні та роботизовані системи.
Знову страшна ворожа атака на Кривий Ріг. Серед ночі, коли місто спало.
Наразі вже відомо про 3 загиблих, серед яких - дитина. Хлопчику, якого вбили росіяни у Кривому Розі, було 12 років. Ракетний удар обірвав життя й двох жінок – 75 і 79 років.
Олена Апчел – режисерка і дослідниця театру. Була головною режисеркою Львівського театру ім. Лесі Українки та режисеркою Київського театру “Золоті ворота". Цьогоріч вона долучилась до Сил оборони. Глибинна травма та інтелектуальна лінь.
Багато років, комунікуючи із колегами з мистецької «бульбашки» в різних країнах про тяглість емансипації українців від імперського впливу росії, я натикалася не стільки на незгоду чи нерозуміння, а більше на якусь невимовну тугу і жаль. Таку неназвану інтелектуальну лінь. Ну як же так: це що тепер, все треба вивчати заново, змінювати оптику? Стати на якийсь час невігласом, визнати і щиро сказати «я не знаю»? Це дуже страшно.