Перш за все, хочу подякувати за свій відпочинок порталу "Турправда" та організаторам конкурсу "Это лето меня не забудет".
Ми з чоловіком прийнявши участь у цьому конкурсі, посіли почесне друге місце та виграли проживання на еко-курорті "Хутор Тихий" на протязі 3-х днів.
Ми поселились у четвер 30 березня і пробули там до 2 квітня.
"Хутір Тихий" повністю виправдовує свою назву, оскільки тут дуже затишно, ніхто не заважає та є можливість відпочити від міської суєти. Краєвиди Карпат просто приголомшливі.
На території розташовані міні-зоопарк з оленями, борсуками та лисичками, міні-ферма з козами, овечками, курами та кролями. Один біленький кріль нам дуже сподобався - він був просто велетенський. Також тут є спортивний майданчик, на якому розташовані 10 тренажерів, сауна, стрільбище,на якому можна постріляти з лука або рушниці, а також наше улюблене місце - фітополяна ялівцю. На ній ми провели безліч часу - лежачи на лежаку та дихаючи цілющим Карпатським повітрям із ялівцем, насолоджуючись неймовірним краєвидом на гори, Тим більше з погодою нам дуже пощастило - весь час перебування температура вдень була "+14" - "+17". Ми навіть загоріли - і це наприкінці березня.
Будиночків, де ми жили, всього 10, тому тут ніколи не буває багато народу, а коли відпочивали ми, враховуючи, що це було міжсезоння, на курорті було всього кілька сімей, з якими ми перетинались досить рідко.Тому подеколи складалось враження, що весь курорт був тільки для нас. В будиночку, площа якого 70 м2, було все необхідне для відпочинку - фен, електрочайник, карпатський чай і навіть парасолька, на випадок, якщо ви не взяли її з собою.У котеджа була тераса, яка виходила на ліс та гори, на якій ми зустрічали кожен ранок під співи пташок. Поряд з кожним будиночком є мангал для любителів попоїсти шашличка.
На еко-курорті можна замовити масаж, катання на конях, а також багато інших розваг. Також є ресторан, де можна попоїсти смачні страви.
Персонал курорту дуже привітний, як на рецепції так і в ресторані.
При всіх плюсах курорту, які можна описувати довго, є один мінус, але суттєвий - це дорога. Добиратись до "Хутору" досить важко.
Якщо на власному авто - то є свої нюанси, які стосуються в першу чергу якості доріг, а вона подекуди жахлива. Якщо на громадському транспорті - то треба робити безліч пересадок - їхати спочатку до Чернівців, потім до Путили, а потім викликати трансфер до "Хутору", який коштує 150 гривень, оскільки дістатись до нього дуже проблематично.
Вцілому, ми відпочили просто чудово. Хочеться повернутись сюди ще раз, але в іншу пору року - влітку, коли можна піти на грибочки, або взимку, коли можна покататись на лижах.
Pirmiausia noriu padė koti portalui „Turpravda“ ir konkurso „Š i vasara manę s nepamirš “ organizatoriams už atostogas.
Su vyru dalyvavome š iame konkurse, už ė mė me dar vieną garbingą vietą ir laimė jome nakvynę.3 dienoms ekokurorte „Tylus ū kis“.
Į sikū rė me kovo 30 d. , ketvirtadienį , ir iš buvome iki balandž io 2 d.
„Khutir Tykhy“ visiš kai pateisina savo pavadinimą , nes č ia labai jauku, niekas netrukdo ir yra galimybė pailsė ti nuo miesto š urmulio. Karpatų kraš tovaizdž iai tiesiog stulbinantys.
Yra mini zoologijos sodas su elniais, barsukais ir voveraitė mis, mini ferma su ož komis, avimis, viš tomis ir triuš iais. Mums labai patiko vienas baltas krilis – jis buvo tiesiog didž iulis. Taip pat yra sporto aikš tynas su 10 simuliatorių , pirtis, š audykla, kurioje galima š audyti iš lanko ar š autuvo, taip pat mū sų mė gstamiausia vieta – kadagio augalas.
Jame praleidome daug valandų – gulė dami ant š ezlongo ir su kadagiu kvė puodami gydomuoju Karpatų oru, mė gaudamiesi neį tikė tinu kalno vaizdu. Net į degė me – ir jau kovo pabaiga.
Namų , kuriuose gyvenome, yra tik 10, tad ž monių č ia niekada nebū na daug, o kai ilsė jomė s, atsiž velgiant į tai, kad buvo ne sezonas, kurorte buvo vos kelios š eimos, su kuriomis retai susikirsdavome. Todė l kartais atrodydavo, kad visas kurortas – tik mums. 70 m2 ploto name buvo viskas, ko reikia poilsiui - plaukų dž iovintuvas, elektrinis virdulys, Karpatų arbata ir net skė tis, jei nepasiimtumė te su savimi. Š alia namelio buvo terasa su vaizdu į miš ką ir kalnus, kur kiekvieną dieną susitikdavome giedant paukš č iams. Prie kiekvieno namo yra š aš lykinė kepsnių mė gė jams.
Ekologiniame kurorte siū lomi masaž ai, jodinė jimas ir daugybė kitų už siė mimų . Taip pat yra restoranas, kuriame galė site mė gautis skaniu maistu.
Kurorto darbuotojai labai draugiš ki tiek registratū roje, tiek restorane.
Su visais kurorto privalumais, kuriuos galima apibū dinti ilgai, yra vienas trū kumas, tač iau reikš mingas yra kelias. Patekti į „Ū kį “ gana sunku.
Jei turite automobilį - jis turi savo niuansų , kurie pirmiausia yra susiję su kelių kokybe, ir kartais tai yra baisu. Jei jums reikia daug persė sti vieš uoju transportu, pirmiausia važ iuokite į Č ernivcius, tada į Putylę , o tada skambinkite pervež imui į Khutorą , kuris kainuoja 150 grivinų , nes nuvykti ten labai sunku.
Apskritai pailsė jome puikiai. Norisi č ia sugrį ž ti dar kartą , bet kitu metų laiku – vasarą , kai galima grybauti, arba ž iemą , kai galima slidinė ti.