Мали необережність зупинитися у цьому готелі. Хочу поділитися враженнями, можливо комусь стануть у пригоді.
Відпочивали в січні місяці компанією із 7 чоловік. Знімали один напівлюкс в основному корпусі та два люкси в окремому котеджі.
Вже під час поселення ми зіткнулись з «загадковістю» даного готелю. Після внесення повної суми за проживання, нас поставили перед фактом про те, що ми повинні залишити у адміністратора документи або гроші, як заставу за можливу крадіжку. При цьому ніякої розписки.
Номери: На перший погляд затишно. Але чим далі, тим все загадковіше виглядає креативність дизайнерів по інтер’єру. В одному з люксів розміщена стаціонарна стінка. Таке враження, що всі відпочиваючі сюди приїздять зі сервізами та вазочками, а не з лижами та сноубордами, при цьому шафа для одягу відсутня. В іншому люксі – модульні меблі, але і там не все як треба. Шафа є, але без полиць. Вішалка прибита в кутку за шафою. Але особливої уваги в цьому номері заслуговує ванна кімната, де дзеркало розміщено на куті стіни та стелі, зазирати в дзеркало можливо лише з піднятою головою. У напівлюксі вішалка в принципі не була передбачена, весь верхній одяг доводилося звалювати на стільці.
Звукоізоляції в номерах немає, 100 % чутність сусідів. В день нашого приїзду сусіди поверхом нижче відмічали завершення відпочинку, то у мене було враження, що я сиджу за їх столом і беру участь у кожному тості. Нам пощастило, готель був напівпорожній і сусідів у нас більше не було.
Харчування: Замовляли сніданок. До цього часу я вважала, що омлет зіпсувати неможливо. Наївна. Омлет зіпсували, піджарили його на гіркому маслі. Більше ми в готелі не харчувалися.
Сервіс: Сервісу ми не помітили. Номера не прибиралися, зміни рушників, постільної білизни теж не було. Аргумент адміністратора: «Що б у Вас не пропадали цінні речі». Два останні дні нашого відпочинку випало доволі багато снігу. На території сніг чистили, а от сходи котеджу, а також східці які ведуть на другий поверх до іншого номеру залишалися в снігу. Оскільки на передодні йшов дощ, східці під снігом були повністю вкриті кригою, по ним не лише було складно спускатися, а й дуже небезпечно. Але до цього нікому не було діла…
І все б було нічого, якби «не остання крапля» в день від’їзду. Під час перерахунку залишеної нами застави, ми недорахували 50 гривень. Адміністратор пояснила, що ми були оштрафовані за невимкнене світло на будівлі котеджу. На наші питання: «Чому нас не ознайомлювали з системою штрафування під час заселення, чому не повідомляли про порушення в день його виявлення і чому штраф стягнуто таким чином?». Адміністратор почала відкрито грубіянити провокуючи загострення конфлікту. Такого нахабства ми ще не зустрічали. І справа тут не в 50 гривнях, а у зухвалості, грубості та некомпетентності персоналу готелю. Дивує, як в такому, чарівному місці, де живуть доброзичливі та гостинні люди може існувати така «Загадка Карпат».
Buvo neatsargiai apsistoję š iame vieš butyje. Noriu pasidalinti į spū dž iais, gal kam pravers.
Sausio mė nesį ilsė jomė s su 7 ž monių kompanija. Vienas maž asis liukso numeris buvo iš nuomotas pagrindiniame pastate ir du apartamentai atskirame kotedž e.
Jau atsiskaitymo metu susidū rė me su š io vieš buč io „paslaptimi“. Sumokė ję visą sumą už nakvynę , susidū rė me su tuo, kad už galimą vagystę turė jome administratorei palikti dokumentus ar pinigus kaip už statą . Tuo pač iu metu nė ra kvito.
Kambariai: Iš pirmo ž vilgsnio jaukū s. Tač iau kuo toliau, tuo paslaptingesnė interjero dizainerių kū ryba. Viename iš liukso numerių yra stacionari siena. Atrodo, kad visi poilsiautojai č ia ateina su komplektais ir vazomis, o ne su slidė mis ir snieglentė mis, o spintos nė ra. Kitame apartamentuose - moduliniai baldai, bet ne viskas taip, kaip turė tų bū ti. Yra spinta, bet be lentynų.
Pakaba prikalta prie kampo už spintos.
Tač iau ypatingo dė mesio š ioje patalpoje nusipelno vonios kambarys, kuriame veidrodis yra sienos ir lubų kampe, ž iū rė ti į veidrodį galima tik pakelta galva. Jaunesniajame liukso numeryje kabyklos iš principo nebuvo, visi virš utiniai drabuž iai turė jo suktis ant kė dė s.
Kambariuose nė ra garso izoliacijos, kaimynų girdimumas 100%. Mū sų atvykimo dieną kaimynai apač ioje š ventė š ventė s pabaigą , todė l susidarė į spū dis, kad sė dž iu prie jų stalo ir dalyvauju kiekviename toste. Mums pasisekė , jei vieš butis buvo pustuš tis ir neturė jome kaimynų.
Už sakė pusryč ius. Iki š iol maniau, kad omleto sugadinti neį manoma. Naivus. Omletas sugedę s, apkeptas kartaus sviesto. Vieš butyje nebevalgė me.
Aptarnavimas: Paslaugos nepastebė jome. Kambariai nevalyti, rankš luosč iai ir patalynė nekeisti. Administratoriaus argumentas: „Kokių vertybių jums trū ksta“.
Paskutines dvi mū sų atostogų dienas buvo daug sniego. Sniegas buvo nuvalytas teritorijoje, o nuo kotedž o laiptų , taip pat laiptų , vedanč ių į antrą aukš tą į kitą patalpą , liko sniege. Kadangi dieną prieš tai lijo, laipteliai po sniegu buvo visiš kai padengti ledu, kuriuo buvo ne tik sunku nusileisti, bet ir labai pavojinga. Bet prieš tai niekam nerū pė jo.
Ir viskas bū tų niekis, jei „ne paskutinis laš as“ iš vykimo dieną . Perskaič iavus į keitimą , kurį palikome, nesumokė jome 50 grivinų . Administratorė paaiš kino, kad gavome baudą už tai, kad kotedž e neiš jungė me š viesos. Į mū sų klausimus: „Kodė l atsiskaitymo metu nebuvome supaž indinti su baudų sistema, kodė l nebuvome informuoti apie paž eidimą jo nustatymo dieną ir kodė l bauda buvo renkama tokiu bū du? ». Administratorius pradė jo atvirai elgtis š iurkš č iai, iš provokuodamas konflikto eskalaciją . Tokio į ž ū lumo dar nesame susidū rę.
Ir kalba eina ne apie 50 grivinų , o apie vieš buč io darbuotojų į ž ū lumą , grubumą ir nekompetenciją . Nuostabu, kaip tokia „Karpatų paslaptis“ gali egzistuoti tokioje ž avingoje vietoje, kur gyvena draugiš ki ir svetingi ž monė s.