На моє прохання нас заселили у віддаленому будиночку, тож було повне відчуття перебування всередині лісу. Аж поки вночі не почався шурхіт та шкряботіння, голосний тупіт по терасі. Через кілька днів неспання я звернулась до адміністрації з проханням прибрати мишей. На що мені повідомили, що це скачуть білки, та обіцяли побризкати відлякуючою рідиною. Не дійшли руки(((. В результаті, провівши у цьому чудовому місці 12 днів, не спала майже жодної ночі. Виявилось, що тваринки - це соні, і вони приходили прямо до будиночка, лазили по столу, їли абрикоси, тобто, все дуже мило, якби не вночі. Вікна неможливо було відчиняти, що при наявних +30 комфорту не додавало. До речі, про вікна.. При дорогих дерев’яних вікнах зекономили на механізмі, тож на провітрювання вони не відчинялись, ані сіток.. В туалеті був запах, що надходив із системи, хоча до прибирання зауважень не було....
На відміну від ресторану! "Чебурашка" з короною на голові, який виявився офіціантом, на здивування з приводу вина температури оточуючого середовища (+30), строго зауважив, що "тут вам не Франція. Тут Закарпаття!!" Пересмажені гриби у перший ж вечір, салат з капусти, заправлений майонезом, біля якого на тарілці лежав...кліщ! Не хотілось псувати собі відпустку скаргами, але щоразу ставало гірше. При заявленій можливості розрахунку платіжними картками, щоразу це викликало спротив та незадоволення персоналу, так що наприкінці до ресторану не ходили принципово. І не ми одні. Так і стояв пустий.. Їздили обідати в Ерней Лаз, де було гарно, смачно, недорого, і чудовий сервіс. Непогано було у "Перлині Закарпаття", "Червоній Руті".
В цілому, сподобалось. Дуже просторо на території, деяка недоглянутість якої мені не заважала, молодший персонал працює сумлінно, і знаючи підводні каміння, можливо, приїду ще. Власників же прошу звернути увагу на рівень сервісу у ресторані.
Mano praš ymu buvome apgyvendinti atokiame name, todė l buvo visiš kas jausmas bū ti miš ko viduje. Kol naktis nepradė jo š iugž dė ti ir braiž yti, terasoje garsus dunksė jimas. Po kelių dienų pabudę s papraš iau administracijos paš alinti peles. Į ką man pasakė , kad tai š okinė ja voveraitė s, ir paž adė jo purkš ti atgrasymo priemonę . Rankos nepasiekė ((. Dė l to, praleidę s 12 dienų š ioje nuostabioje vietoje, nemiegojo beveik nakties. Paaiš kė jo, kad gyvū nai - tai sapnas, ir jie atė jo tiesiai į namus, už lipo ant stalas, valgė abrikosus, tai yra viskas labai Neį manoma atidaryti langų, kas nepridė jo komforto su turimais +30. Beje, apie langus. Iš sistemos sklido kvapas, nors nebuvo komentarai prieš valymą.
Kitaip nei restorane!
"Č eburaš ka" su karū na ant galvos, kuris pasirodė esą s padavė jas, stebė tinai apie vyno aplinkos temperatū rą (+30), griež tai paž ymė damas, kad "č ia ne Prancū zija. Č ia Už karpatė!! " .. varnelė ! Nenorė jau gadinti savo atostogų skundais, bet kaskart jos pablogė jo. Nurodyta galimybė atsiskaityti mokė jimo kortelė mis kiekvieną kartą sukeldavo darbuotojų pasiprieš inimą ir nepasitenkinimą , todė l galiausiai į restoraną iš principo nenuvyko. Ir ne mes patys. Ir jis stovė jo tuš č ias. . Vakarieniavome Ernei Laz, kur buvo graž u, skanu, nebrangu ir puikus aptarnavimas. Buvo gerai „Už karpatė s perle“, „Raudonajame kelyje“.
Apskritai man patiko. Teritorijoje labai erdvu, kurios kaž koks nepriež iū ra netrikdė , jaunesnysis personalas dirba są ž iningai, o ž inant spą stus galiu ateiti dar kartą.
Savininkų praš oma atkreipti dė mesį į aptarnavimo lygį restorane.