І знову я відвідала Червону Калину в кінці жовтня на початку листопада 2016 року. Якраз гарна пора, коли вже включене опалення, скрізь тепло. Лікування пройшло за планом. Мед. персонал уважний, ввічливий, якісно надає процедури. Ніде ніяких черг. Увесь склад пацієнтів можна побачити тільки в їдальні. Цим скористався й головний лікар Сивий М. Ю., підійшовши одного разу до кожного столу перед обідом і запитавши про стан справ. Крім цього, Сивий М.Ю. проводить щотижня зустрічі в актовій залі. Отже, головний лікар доступний кожному. Дякуючи його постійному піклуванню, в санаторіїї гарний порядок.
Пам"ятаючи мудрі слова "Медицина лікує, а природа зцілює" я намагалася між процедурами обов"язково хоч зранку, хоч після обіду чи полуденку обов"язково вийти на вулицю в лісопарк. Шуміли верховіття могутніх сосен, милували око золоті берізки, шуміли хвилі на озері, аж піна збилася біля берегу на пляжі, начебто на морі. Вдихаєш на повні груди, а повітря начебто немає, таке воно чисте та прозоре. Після дощів з"явилися гриби. Хіба ж не підеш пошукати їх? Навіть додому повезли заморожені.
Після вихідних з цікавими екскурсіями з"явилося більше друзів, з якими потім ходили в кафе на каву та морозиво, в шашличну Колиба доїдати свій сухий пайок (харчів нам у Львів видали стільки, що ми за три дні ледве впоралися з ними). Від екскурсій ми отримали величезну насолоду. Водій Володимир Леонідович, як справжній екскурсовод, супроводжував поїздки професійними розповідями. Незважаючи на те, що в Луцьку я була вже другий раз, мені все одно все було цікаво. Після дегустації питних медів ми придбали різноманітні апіпродукти і Луцький сувенірний медовий пряник. Варто відмітити, що цей великий пряник дуже смачний і є дуже гарним гостинцем внукам додому та й собі. У кафе Золотий дукат пані Жанна, власниця, не тільки пригостила нас запашною кавою з розалінками та іншими смаколиками, а ще й розповіла багато цікавого про каву та історію. На жаль, усіх вражень не опишеш, треба самому побувати в Луцьку. Зауважу, що за моїм столиком у санаторії сиділи люди якраз із Луцька, і вони із великою цікавістю слухали за вечерею мої відгуки про екскурсію до їхнього міста (гуляли ми від обіду до вечері, бо Луцьк дуже близько). Вони й самі ще не були в Медовій хаті, не їли медових пряників і не були в кафе Золотий дукат.
Поїздка до Львова також наситила нас неповторними враженнями. Начебто далека дорога по чудовій трасі Київ-Чоп промайнула зовсім непомітно. Через 2 години шляху була зупинка на комфортній заправці: гаряча кава, відпочинок. Ще через 2 години перед самісіньким Львовом теж на заправці у просторому кафе відбувся наш щедрий сніданок сухим пайком (буженина, биточки, запечені гомілки, яйця, сир, сало, огірки, яблука, мінеральна вода).
Далі оглядали центр славного міста з дуже колоритним екскурсоводом Яковом (3год.). Ми почули й побачили стільки цікавого, що просто переповнилися інформацією! Деякі перли прийшлося навіть занотовувати. Як вам "Борщ без м"яса, то є зупа, хлоп без вусів, то є дупа", "Все те діялося за небіжки комуни", "Зайти до пана Єдьо, значить, в туалет". Потім ще 3 години ми самостійно ходили по Львову: побачили копальню кави, купили сувеніри, цукерки, випили кави із смачнющими равликами (американо 13 грн, підказав Яків кав"ярню, де дешевше і якісно). Навіть встигли на 50% знижку на шоколад (з 14.00 до 14.15). Плитка 46 грн за 23 грн - продавали прямо на вулиці біля майстерні шоколаду. Черга величезна, але рухається швидко! Наостанок ще й оглянули оперний театр за 20 грн. А от в знамениту Криївку і жидівську кнайпу не попали: доведеться ще їхати до Львова.
На зворотньому шляху треба було пообідати, але ми були ситі і безмежно задоволені, тому через 2 год. тільки перепочили, туалет, а далі смачно дрімали до самого санаторію. Повернулися ми о 20 год, повечеряли своєю їжею, ще й залишилося чимало. Отже, екскурсія до Львова - одне задоволення!
Щоб більше людей із Червоної Калини могли отримати такий позитивний заряд від поїздок в доповнення до лікувальних процедур, треба мати кращого організатора, який би все це весело рекламував. Люди бояться їхати у Львів, бо думають, що дуже важка дорога, що мало чого побачать. Можливо моя розповідь надихне багатьох.
Щоб заощадити кошти на духовні потреби, можна поселитися в номері з виглядом на ліс, а не на озеро.
А ще в санаторії добре лікують зуби. Я зайшла на консультацію, а вийшла з трьома фотополімерними пломбами значно дешевшими, ніж у Києві. Як той ревізор, я рекомендую санаторій Червона Калина!
Ir vė l apsilankiau Chervona Kalina 2016 m. spalio pabaigoje ir lapkrič io pradž ioje. Geras metas, kai jau į jungtas š ildymas, visur š ilta. Gydymas vyko pagal planą . Medus. personalas dė mesingas, mandagus, atlieka kokybiš kas procedū ras. Jokių eilių niekur. Visą pacientų sudė tį galima pamatyti tik valgomajame. Tuo pasinaudojo vyriausiasis gydytojas M. Yu. Gray, kuris kartą prieš vakarienę priė jo prie odos stalo ir paklausė apie reikalų bū klę . Be to, Siviy M. Yu. Kassavaitinius susirinkimus rengs aktų salė je. Todė l vyriausiasis gydytojas yra prieinamas kiekvienam. Jo nuolatinė s priež iū ros dė ka sanatorija yra tvarkinga.
Prisiminusi iš mintingus ž odž ius „Vaistas gydo, o gamta gydo“, bandž iau tarp procedū rų iš eiti į lauką miš ko parke, bent jau ryte arba po pietų ar pietų . ež ero, kol putos nukrito nuo kranto paplū dimyje, tarsi ant jū ros.
Kvė puojate pilnai, o oro, atrodo, nebė ra, jis toks š varus ir skaidrus.
Po lietaus atsirado grybų . Ar neisite jų ieš koti? Net suš alusią parsivež ė mane namo.
Po savaitgalio su į domiomis ekskursijomis atsirado ir daugiau draugų , su kuriais paskui eidavome į kavines iš gerti kavos ir ledų , į kepsninę baigti sausų davinių (Lvove pamatė me tiek maisto, kad trise su jais vos susitvarkydavome dienos). vairuotojas Volodymyras Leonidovyč ius, kaip tikras gidas, palydė jo keliones profesionaliais pasakojimais. Nepaisant geriamojo medaus ragavimo, į sigijome į vairių apiprodukcijos ir Lucko suvenyrinių medaus meduolių. Verta pastebė ti, kad š is puikus meduolis yra labai skanus ir labai geras skanė stas anū kams namuose ir man pač iam.
Kavinė je „Golden Ducat“ š eimininkė ponia Jeanne mus ne tik vaiš ino kvapnia kava su rož iniais ir kitais skanė stais, bet ir papasakojo daug į domių dalykų apie kavą ir istoriją . Deja, visų bū rimų neapraš ysi, tenka pač iam apsilankyti Lucke.
Noriu pastebė ti, kad prie mano stalo sanatorijoje sė dė jo ž monė s iš Lucko ir per vakarienę su dideliu susidomė jimu klausė si mano atsiliepimų apie ekskursiją į jų miestą (nuo pietų iki vakarienė s vaikš č iojome pė sč iomis, nes Luckas visai netoli). Jie patys nė ra buvę Medaus namuose, nevalgę medaus meduolių ir nė ra buvę kavinė je „Auksinis dukatas“.
Nepakartojamų į spū dž ių mums suteikė ir kelionė į Lvovą . Tarsi nepastebimai blykstelė jo ilgas kelias palei didingą Kijevo-Chopo greitkelį . 2 valandas turė jome sustojimą patogioje degalinė je: karš ta kava, poilsis.
Likus dviem valandoms iki paties Lvovo degalinė je prie erdvios kavinė s vyko mū sų gausū s pusryč iai su sausais daviniais (virta kiauliena, kukuliai, keptos kulš elė s, kiauš iniai, sū ris, laš iniai, agurkai, obuoliai, mineralinis vanduo).
Tada su labai spalvingu gidu Jokū bu (3 m. ) aplankė me š lovingo miesto centrą . Iš girdome ir pamatė me tiek į domaus, kad buvome tiesiog priblokš ti informacijos! Kai kuriuos perlus net teko pastebė ti.
Kaip jums patinka „Barš č iai be mė sos, tai yra sriuba, ploji be ū sų , tai yra asilas“, „Visi, kurie vaidino už mirusią komuną “, „Eik pas poną Edio, tada į tualetą “. Tada dar 3 valandas patys vaikš č iojome po Lvovą : pamatė me kavos kasyklą , nusipirkome suvenyrų , saldumynų , iš gė rė me kavos su skaniomis sraigė mis (13 USD, Jokū bui sakau kavinę , kur pigiau ir geriau). Net š okoladui padarė.50% nuolaidą (nuo 14.00 iki 14.15). Plytelė s 46 UAH už.23 UAH - parduodamos tiesiai gatvė je prie š okolado dirbtuvė s. Eilė didž iulė , bet juda greitai!
Galiausiai už.20 grivinų jie apsilankė operos teatre. Bet į garsią ją Kriivką ir ž ydų už eigą jie nepateko: dar turime nuvaž iuoti į Lvovą.
Grį ž tant turė jome papietauti, bet buvome sotū s ir be galo laimingi, tad per 2 m. tik pailsė jau, tualetas, o paskui skaniai už snū do į sanatoriją . Grį ž ome apie 20 metų , vakarieniavome su savo maistu, o dar liko daug. Taigi, ekskursija į Lvovą – vienas malonumas!
Tam, kad daugiau Krasnaja Kalinos gyventojų be medicininių procedū rų gautų tokį teigiamą kelionių krū vį , bū tina turė ti geresnį organizatorių , kuris visa tai linksmai reklamuotų . Ž monė s bijo važ iuoti į Lvovą , nes mano, kad kelias labai sunkus, maž ai ką pamatyti. Galbū t mano istorija daugelį į kvė ps.
Norė dami sutaupyti pinigų dvasiniams poreikiams, galite apsistoti kambaryje su vaizdu į miš ką , o ne į ež erą.
O sanatorijoje dantys gerai gydomi.
Nuė jau konsultuotis ir iš ė jau su trimis fotopolimeriniais sandarikliais daug pigiau nei Kijeve. Kaip tas auditorius rekomenduoju sanatoriją Chervona Kalina!