Свідомо вибирали бюджетну четвірочку, таким цей отель і виявився.
1. Рецепція. На рецепціі дали ключі від номера і вказали напрямок в якому ми мали самі з багажем шукати свій номер. "Забули" вручили пам'ятку з концепцією отеля (розклад ресторану і т.д.).
Фемелі який нам дали виявився страшенно обшарпаним - в душову не ризикували ставати без шльопанців (нам мали дати стандарт - і за два дні переселили в чистенький і маленький стандарт). З переселенням теж, були пригоди: "підійдіть завтра об 11-тій годині" - підійшли, "сьогодні вас не переселяємо, підійдіть завтра об 11-тій годині". Звичайно, ми ж сюди приїхали на рецепціїї сидіти!!! На другий день - "ок, ми вас переселяємо, підходьте об 14-тій" - про те що старий номер потрібно звільнити до 12-тої, звичайно нам не сказали, і потім намагались розвести на доплату (не доплачували).
2. Чемодани, дитячі візочки - все це ви будете носити по сходах в руках - ЖОДНОГО пандуса чи ліфта. Головний спальний корпус на чотири!!! поверхи. Покоївки усміхнені, прибирали середньо - крутили нам лебедів кожен день, клали гроші їм чи ні. Рушники міняли на вимогу.
3. Пляж: бару не має, лежаки старенькі, проте їх хватало на всіх. Над лежаками натягнуті тенти - все стоїть дуже щільно . Йти до пляжу 10 хвилин, через двосторонню дорогу, перехід наземний, проблеми з переходом не було. На пляжі є туалети і роздягалки (ближня роздягалка обсцикана) - варто пройти трохи далі пляжем - там такий зелений будиночок з нормальною роздягальнею і туалетами.
4. Їжа: ну таке... М'ясо і риба були кожен день, вибір дуже скромний. Сьогоднішня риба на грилі, завтра буде тушеною з овочами. Йогурт "домашньої" закваски смачний, оливки тільки двох? видів (взагалі незрозуміло було - їду в Туреччину наїстися оливок, а тут тільки в'ялені чорні і зелені лише на сніданок). Сири теж розчарували - порізаний плавлений і бринза, а решта в росолі такі солені, що навіть під пиво їсти не можливо. Вибір фруктів нормальний - мандарини. персики, яблука, грейпфрути. Брали їх собі на пляж - змити солену водичку з губ мандариновим соком.
Несподіванно нормальне пиво, мені - львів'янці є з чим порівнювати :) І страшенно несподіванно, нормальний віскі!!! (брали собі в дьюті фрі - а тут взяли спробувати в барі і були здивовані). Вино несподіванок не подарувало - такий кисляк із запахом бражки, що хватило півковточка.
Персонал в ресторані привітний, мені повари підкладали ліпші шматочки (усміхайтесь люди, вивчіть декілька фраз турецькою!!!).
5. Бельдібі - то така собі "русская дєрєвня". В селищі не має жодного мережевого супермаркету - ціни на продукти і косметику вище проти Анталії рази в три-чотири. Проте, під кінець сезону ми купили великий полікарбонатний чемодан за 25 баксів (самі в шоці).
Чи варто сюди їхати? Мабуть, як би мені не зіпсули відпочинок три хама на рецепції - відповідь була би так!
Są moningai pasirinko biudž etinį ketvertą , todė l š is vieš butis pasirodė.
1. Priė mimas. Registratū roje mums davė kambario raktus ir nurodė kryptį , kuria turime ieš koti savo kambario su bagaž u. „Pamirš tieji“ į teikė atmintinę su vieš buč io koncepcija (restorano grafikas ir pan. ).
Mums padovanota Femelie pasirodė siaubingai apš iurusi - nerizikavome eiti į duš ą be š lepeč ių (reikė jo duoti etaloną - ir per dvi dienas persikė lė me į š varų ir maž ą standartą ) . Su perkė limu irgi buvo nuotykių : „ateik rytoj 11 val. “ – atė jo, „š iandien mes jū sų neperkeliame, ateik rytoj 11 val. “. Ž inoma, mes atvykome č ia pasė dė ti registratū roje! ! ! ! ! Antra diena - "gerai, mes jus perkeliame, ateikite 14" - kad iki 12 dienos turė tų atsilaisvinti senas numeris, ž inoma, mums nesakė , o tada bandė iš siskirti už papildomą mokestį (nemokama papildomai) .
2. Lagaminai, vež imė liai - visa tai neš iosite laiptais rankose - JOKIOS rampos ar lifto.
Pagrindinis bendrabutis keturiems! ! ! ! ! grindys. Tarnaitė s š ypsosi, vidutiniš kai iš valė - gulbė s mums gulbė s kasdien, nesvarbu, ar į dė jo pinigų , ar ne. Rankš luosč iai buvo pakeisti pagal pageidavimą.
3. Paplū dimys: baro nė ra, senų gultų , bet už teko visiems. Ant gultų iš tiestos markizė s - viskas labai ankš ta. Eikite į paplū dimį.10 minuč ių per dvipusį kelią , antž eminė perė ja, jokių problemų su perė jimu. Paplū dimyje yra tualetai ir rū binė s (gretima rū binė į kyrė jusi) - verta paeiti kiek toliau paplū dimiu - ten toks ž alias namas su normalia rū bine ir tualetais.
4. Maistas: na...Mė sa ir ž uvis buvo kasdien, pasirinkimas labai kuklus. Š iandien ž uvis kepama ant grotelių , rytoj bus troš kinta su darž ovė mis. Jogurtinis "naminis" raugas skanus, tik dvi alyvuoges? rū š ių (bendrai buvo neaiš ku - važ iuoju į Turkiją valgyti alyvuogių , o č ia tik vytintos juodos ir ž alios tik pusryč iams).
Sū riai taip pat nuvylė – griež inė liai lydosi ir brynza, o likusieji sū ryme tokie sū rū s, kad net alaus negalima valgyti. Vaisių pasirinkimas į prastas – mandarinai. persikai, obuoliai, greipfrutai. Nuvež ė juos į paplū dimį – nuplauti sū rų vandenį nuo lū pų mandarinų sultimis.
Netikė tai normalus alus, aš - Lvovo ž monė s turi ką palyginti: ) Ir baisiai netikė tas, normalus viskis! ! ! ! ! (paė mė duty free - o tada pabandė bare ir nustebo). Vynas staigmenų nepateikė – tokia grietinė su salyklo kvapu, kad už tenka pusė s gurkš nio.
Restorano personalas draugiš kas, š efai man padovanojo pač ius geriausius gabalė lius (š ypsokitė s ž monė s, iš mokite keletą frazių turkiš kai!! )!
5. Beldibis – savotiš kas „rusiš kas kaimas“. Kaime nė ra prekybos tinklo – maisto ir kosmetikos kainos tris keturis kartus didesnė s nei Antalijoje. Tač iau sezono pabaigoje nusipirkome didelį polikarbonatinį lagaminą už.25 dolerius (š oko).
Ar verta č ia ateiti?
Matyt, kad ir kiek sugadinau tris bū rus registratū roje – atsakymas bū tų taip!