Відпочивали в цьому готелі з мамою, 15.09-26.09.2018. Сказати, що ми залишились не задоволені та розчаровані - це нічого не сказати. Перший і головний мінус цього готелю - маса позитивних відгуків, відверто перебільшених, на котрі ми і, "повелися". Благо, таких як ми було ще кілька осіб, тому, хоч компанія була хороша.
Для максимальної об'єктивності, одразу зазначу, що в Туреччині ми часто і завжди обираємо готель з кращих. В першу чергу, мій відгук грунтуватиметься на порівнянні з готелями, в яких побувала, плюс-мінус його цінової категорії.
З хорошого:
1. Красиві номери.
Номер облаштований досить непоганими меблями, цікавий інтер'єр. Не стандартний, я б сказала, все новеньке, чистеньке, гарненьке.
З початку, нас поселили в номер, що розташовувався, фактично, над витяжками з кухні, про що ми дізналися одразу, враховуючи відповідний аромат. Але, ми звернулися на рецепцію і нас на наступний день переселили, за що адміністратору великий плюс до карми.
2. Кондитерська.
Смачна кава, дуже смачне солодке (я солодке не дуже люблю, але там його уплітала, як має бути) і цікавий інтер'єр, європейський.
А тепер про саме цікаве...
Я, на повному серйозі, не розумію архі схвальних відгуків про готель. Чи то люди раніше в ще гіршому були, чи взагалі ніде не були, я не знаю. Але тим, хто розуміє, що таке добре, думаю, сюди їхати не варто. І ось чому:
1. Територія.
Територія маленька. Дуже маленька. Ні тобі газону, ні тобі кущика (2 пальми не рахується ;). Все напхано, одне на другому, як кілька в слоїку. Басейн не великий, нічого особливого, квадратний з мостиком. Хоча ні, присутній елемент лухарі, у вигляді лежаків з накриттям, посередині басейну, і лухарі той платний, 10 дол/день. Позорисько просто.
2. Пляж.
Описувати змісту не бачу - все сказано до мене, що і підтверджую. Захід в море з пантону, по слизькій від моху, нечищеній драбині.
3. Кухня.
Кухня нічого особливого з себе не представляє взагалі. Морепродуктів не було, лосось був ЄДИНИЙ раз (за 11 днів!). Меню не змінюється, будете їсти одне і теж. Були, справді, непогані страви але і таке, що їсти просто неможливо теж не заставило себе шукати. До прикладу, на Турецьку ніч подавали рибку гриль, то її не їв ніхто, буквально, вона лежала на столах гостей, як, такий собі, елемент декору.
4. Анімація.
Знущання над людьми. Нецікаво і по-аматорськи. Де ті концерти і виступи про які тут писали, я не знаю, нас вони не спіткали. А, була ще жалюгідна пародія на пінну вечірку. Одним словом, убого.
5. Алкоголь.
Стільки, скільки ми тут напилися води, ми, певно за життя не випивали. Бо алкоголь, в кращому випадку (!) розбавлений водою 5050. Менеджера кликали, наглядно показували, погодився, зробив здивований вигляд, пішов.
6. І найцікавіше - крадіжки і безпека.
Вкрали телефон. Одного прекрасного вечора, сиділи ми всі дружно з нашими українцями (яких, як і нас, безсоромно обдурили, що цей готель хороший). І в один прекрасний момент - в мужчини пропадає телефон. Присутніх обшукали, телефона не виявили. І тут прийшов час до відео з камер спостереження. І що ви думаєте? Саме та ділянка, на якій сидів мужчина, вже тепер без телефона, жодною з камер не охоплювалася. "Совпадение? - Не думаю." Підозрюю, що людина не випадково поцупила телефон з місця, якого не видно на камерах, тим паче, що телефони всіх присутніх завжди лежали на столі. Адміністрація жодних заходів не вжила. До речі, на наступний день після нашого від'їзду пропав ще один телефон, теж айфон.
Що стосується безпеки, то це не єдине зауваження. На пантон до нас приходили люди з інших готелей, охорона це бачила, їх не виганяла, приходили турецькі підлітки, взагалі без браслетів (напевно, місцеві), реакція та ж. Ми розповідали цю історію менеджеру, проте нічого це не змінило.
Отже, любі друзі. Не рекомендую.
Š iame vieš butyje su mama ilsė josi 15.09-26.09. 2018. Pasakyti, kad esame nepatenkinti ir nusivylę , reiš kia nieko nepasakyti. Pirmas ir pagrindinis š io vieš buč io trū kumas – daug teigiamų atsiliepimų , atvirai perdė ti, kuriems „vadavome“. Laimei, buvo dar keli ž monė s, tokie kaip mes, tad bent jau kompanija buvo gera.
Dė l maksimalaus objektyvumo iš karto pasakysiu, kad Turkijoje daž nai ir visada renkamė s vieš butį iš geriausių . Visų pirma, mano apž valga bus paremta palyginimu su mano aplankytais vieš buč iais, plius ar minus jo kainų diapazonas.
Iš gero:
1. Geri kambariai.
Kambarys į rengtas gana gerais baldais, į domus interjeras. Nestandartiniai, sakyč iau, viskas nauja, š varu, graž u.
Nuo pat pradž ių buvome apgyvendinti patalpoje, kuri iš tikrų jų buvo virš virtuvinių gartraukių , apie kurias iš karto suž inojome, gavę atitinkamą aromatą.
Bet kreipė mė s į registratū rą ir mus kitą dieną perkė lė , už ką administratorė – didelis pliusas prie karmos.
2. Konditerijos gaminiai.
Skani kava, labai skani saldu (nelabai mė gstu saldumynus, bet kaip reikiant pyniau) ir į domus europietiš kas interjeras.
O dabar apie į domiausius...
Aš , jei rimtai, nesuprantu teigiamų atsiliepimų apie vieš butį archyvų . Než inau, ar ž monė s anksč iau buvo blogiausioje situacijoje, ar apskritai niekur nebuvo. Bet tie, kurie supranta, kas yra gerai, manau, neturė tų č ia ateiti. Ir š tai kodė l:
1. Teritorija.
Teritorija nedidelė . Labai maž as. Nei tu veja, nei tu krū mas (2 delnai nesiskaito; ). Viskas supakuota, vienas ant kito, kaip keli stiklainyje. Baseinas nemaž as, nieko ypatingo, aikš tė su tilteliu. Nors ne, yra luhari elementas, gultai su dangteliu, baseino viduryje, ir luhari tas mokestis, 10 USD / diena. Gė da paprasta.
2. Paplū dimys.
Nematau turinio, kurį bū tų galima apibū dinti – viskas man pasakyta, ką aš patvirtinu.
Saulė lydis nuo pontono, ant slidž ių samanų , nevalytų kopė č ių.
3. Virtuvė.
Virtuvė visai nieko ypatingo. Jū ros gė rybių nebuvo, laš iš a buvo TIK (per 11 dienų! ). Meniu nesikeič ia, valgysite tą patį . Tikrai buvo gerų patiekalų , bet tai, kad valgyti tiesiog neį manoma, taip pat neprivertė savę s ž iū rė ti. Pavyzdž iui, ant grotelių kepta ž uvis buvo patiekiama turkiš ką naktį , bet jos niekas nevalgė , ž odž iu, gulė jo ant sveč ių stalų kaip savotiš kas puoš ybos elementas.
4. Animacija.
Ž monių patyč ios. Neį domu ir mė gė jiš ka. Než inau, kur jie č ia raš ė koncertus ir pasirodymus, jie mū sų nesutiko. O, buvo dar viena apgailė tina putų vakarė lio parodija. Trumpai tariant, vargš as.
5. Alkoholis.
Kiek č ia vandens iš gė rė me, tikriausiai gyvenime negė rė me. Nes alkoholis, geriausiu atveju (! ) Atskiestas vandeniu 5050. Vadybininkai paskambino, aiš kiai parodė , susitarė , nustebusiai paž iū rė jo, iš ė jo.
6. O į domiausia – vagystė ir apsauga.
Jie pavogė telefoną.
Vieną graž ų vakarą sė dė jome visi kartu su savo ukrainieč iais (kurie, kaip ir mes, buvo begė diš kai apgauti, kad š is vieš butis graž us). Ir vieną dieną – vyras pameta telefoną . Susirinkusieji buvo apieš koti, telefonas nerastas. Ir š tai atė jo valanda vaizdo iš stebė jimo kamerų . Ir ką tu galvoji? Tiksliai tos vietos, kur sė dė jo vyras, jau be telefono, neuž dengė nė viena kamera. „Sutapimas? – Nemanau. “ Į tariu, kad vyras telefono netyč ia pavogė iš kamerose nematomos vietos, juolab kad visų susirinkusių jų telefonai visada gulė jo ant stalo. Administracija nesiė mė jokių veiksmų . Beje, kitą dieną po mū sų iš vykimo dingo kitas telefonas, taip pat iPhone.
Kalbant apie saugumą , tai nė ra vienintelė pastaba. Prie pontono atvaziavo zmones is kitu viesbuciu, sargybiniai pamate, jie nebuvo isvaryti, atvaziavo turkai paaugliai, apyrankes visai be (turbut vietines), reakcija ta pati.
Š ią istoriją papasakojome vadovui, bet niekas nepasikeitė.
Taigi, mieli draugai. Nerekomenduoju.