Хочу поділитися своїми враженнями з українцями. Хто ще зміг прочитати - прошу не ображатись. Як є так є, нікуди від правди не втечеш.
Країна Туніс. Країну Туніс треба побачити обов’язково. Привітні мешканці, славетні бугенвілії, тепле і чисте море, бездоганний пісок і помірний клімат. Відпочивали у липні 2012р., не надто спекотно, тричі йшов дощ, після якого над морем з’являлась веселка дивної краси. Море тепле, часом штормить, що радує стрибаючих на хвилях дітей. Дуже цікаві екскурсії, зокрема римські терми, Карфаген і, звичайно, Сахара. Нам сподобалось, адже любимо цікавий розвиваючий і насичений відпочинок.
Готель. Має зелену територію. Досить великий, тому залежно від розташування, до моря шлях може бути не коротким. Але не бачу нічого негативного у прогулянці садом ;) До пляжу веде затишна алея між двома готелями першої лінії. Готують щось смачно, а щось ні, але різноманітно, тому кожний знайде їжу до смаку. Піца, картопля фрі, солодощі, індичка, тощо. Із фруктів зазвичай кавун із динею, сливою, персиками або виноградом. Морепродукти бувають, але повар, мабуть, не дуже вміє їх готувати – вони переварені, отже як резина. На сніданок пончики і млинці – просто супер. Кава відверто погана. Номерний фонд безмежно старий. При заселенні ми давали гроші, тому нам сказали, що нормальний номер буде наступного дня, а ніч треба переночувати у іншому. Цей «інший» давали на вибір. Перший номер запропонували на першому поверсі, стіни зелені від грибка і такий сморід, що знаходитися просто неможливо. Відмовились, дали інший, з «видом» на анімацію… Ніч не спали. Наступного дня отримали нормальний номер, в якому все працювало, було затишно і чисто. Прибирати дуже стараються, респект прибиральникам, адже роботи в них чимало, але про це пізніше. За прибирання ставлю найнижчий бал не за те, що тунісці не прибирають, а за те, що шалений процент відвідувачів засмітнює його так, що отара Золушок не справиться з прибиранням.
Тепер враження… Не я перша буду писати про те, що Dessole означає 99,9% росіян. Нас це не злякало, якось не перший раз відпочиваємо і не звертали ні на що уваги. Але виявляється кількість має значення… Кожного дня в готель заїжджають і виїжджають десятки росіян, отже кожного разу, по дорозі у ресторан через ресепшн, чуєш гучну лайку «відпочиваючих» з працівниками. Тричі на день – це забагато В ресторані завжди черги. Штовхаються, кричать, наступають на ноги. Ніколи, я повторюсь, ніколи (!!!) ніхто з них не посміхнеться і не вибачиться. Якимось дивом у готель заїхала сім’я італійців. На обіді вони мовчки стояли і дивились на те, що відбувається. Потім пішли на ресепшн і з того часу їх годували тільки окремо. Коли читала відгуки, думала такого не може бути… може! Кожного дня бійка за їжу, наче її не вистачає. Наче вдома вони місяць голодують, чи більше. Дурня. Намагалися знайти час, коли людей менше, згодом зрозуміли, що марно, адже, виявляється, гроші за відпочинок треба «від’їдати» і їсти двічі на сніданок, обід і вечерю. Людей ніколи не стає менше. Якось, стоячи у черзі, брала дитині м'ясо, він тримав тарілку. Чолов’яга, що стояв позаду вирвав з рук ложку. Я не дуже зрозуміла що сталося, дитина так і стоїть з порожньою тарілкою. Чолов’яга, дивлячись на мене каже (це взагалі нонсенс): «Чьо?! Чьо-т не нраицца?» Звичайно відповідати я нічого не стала, м’яса всім вистачить, хоче перший - нехай. Це дуже дивно. Чесно скажу, будь-якій нормальній вихованій людині це псує відпочинок. У номер мінімум тричі на день стукав якийсь п’яний «відпочиваючий» з подивом дивився на мене і казав «А, б…, єто нє мой номєр». На лавочках після вечері постійно сплять п’яні люди, або співають пісні, або просто гучно перераховують мати.
Ввечері дітям показують мультик. Я вважаю принизливим бігати щось десь займати, тому моя дитина мультик дивилася з краю, через голови бабусь тих дітей, для кого місце було зайняте ще зранку. Потім дитяча дискотека. Весела. Кому з дітей це не подобається У цей час всі столи і стільці, навіть шезлонги, зайняті. Стояли з краю, сидіти було ніде. Посеред дискотеки на сцену заповзала (у прямому сенсі) чиясь мамаша і кричала: « Ми тут отдихаєм і пйом! Єслі ви найдьотє вот єтого ребьонка, прівєдітє в номєр 215». Це і урізноманітнювало вечірні забави. Все, що відбувалося після дитячих забавок – вульгарно, гучно і, вибачте, в повному угарі. До двох ночі свято не втихає. Якщо номер близько до басейну – заснути не зможете. До того ж на протязі всієї вечірньої забави нещасні працівники один за одним виловлюють відпочиваючих з басейну, хоча незрозуміло, хіба так трудно второпати, що його чистять і лізти не можна. На доріжках, лавках, кущах і парапетах валяється брудний посуд. Прибиральники дуже стараються, але просто не встигають. Тому гуляти не приємно.
Шезлонгів і крісел на пляжі не вистачає ніколи!!! Пляж по суті, як і всі Туніські, гарний. Але відпочивати там дуже складно, адже зайняте все, ще з ночі. Перед поїздкою ми дивились на фото і думали, як гарно мабуть у шатрах. За 14 днів відпочинку так жодного разу не змогли там полежати. Давали гроші біч-боям, щоб знайшли принаймні один (на трьох) шезлонг. Про знаходження місця «у тіньку» не може бути і мови, зайнятий весь пляж аж до самої води. Скільки не дивись праворуч і ліворуч від готелю на узбережжя Хаммамету, таке відбувається тільки в одному готелі – це міні Ялта совкового періоду, центральний пляж. Біля німецький готель, вони за Дезолем спостерігають з подивом і острахом. В барі на пляжі теж годують, піца, картопля, салати, диня. Трохи пізніше морозиво. Але я навіть не хочу описувати, що там відбувається після відкриття і яку чергу треба вистояти за морозивом. Просто сором, адже сніданок тільки завершився і фізично не можна бути таким оскаженіло голодним. Пластиковий посуд несуть до шезлонгів і згодом він розпливається морем і розлітається пляжем в усі боки. Шкурки від дині просто замотують у матраци. Це не виняток, а звичайне завершення ранку.
Екскурсія в Сахару вразила чарівністю. Брали тур від готельного гіда. Він, подивившись на нас, сказав: «Ох, мабуть важко вам буде. Ви не забувайте ліктями штовхатися і пробиватися вперед». Ну ми, звичайно, пораду не виконали (щось не уявляю я себе у ролі людини, яка штовхається), і екскурсія почалась з того, що шалений натовп загружався у автобус штовхаючись і лізучи майже по головам. Ми стояли осторонь, але і там дитина отримала від тітки-бегемота ліктем по голові. Росіянам вдарити дитину – це все одно. Обзиваючи тунісців «чорними» чомусь не задумуються, що він, «чорний», дитину ніколи не образить і тому апріорі вже знаходиться на сходинці вище. Сиділи в кінці автобусу там де залишилось місце. До мене підсіла жінка з іншого готелю і хоча сама з росії, сказала, що категорично не відпочиває в готелях з процентом росіян більшим за 10 )))) Вона права! Диво-дивне, коли нас привезли до верблюдів дивитись захід у Сахарі, ми побачили сотню верблюдів, нас було біля 30. Так от, гід сказав підходьте по черзі, хто перший. Перші були всі )) Таке почалося, ніби золото роздавали. Дуже красивий світанок на соленому озері і звичайно оазіс – це щось. На соленому озері можна придбати дешеві рози пустелі. По дорозі додому робиться зупинка біля магазину, де продається багато сувенірів, оліїї та т.і. Ціни нормальні, дешевше ніж покупати біля готелю. Екскурсія дуже сподобалась. Хоча вона й тривала, але розумно спланована, і дорослий і дитина і особа похилого віку зможуть спокійно її витримати. Але описані нюанси звичайно залишили свій слід. Вважаю, треба бути вихованими, поважати країну де ти всього-навсього гість, поважати один одного і не ганьбити такою поведінкою країну з якої приїхав. Інакше - це шлях в нікуди.
Висновок. Шановні українці, їдьте до Тунісу, дивіться причудову країну. Але тільки у іншому готелі. Нам там не місце.
Savo į spū dž iais noriu pasidalinti su ukrainieč iais. Kas dar galė tų skaityti – praš au neį siž eisti. Taip, kaip yra, nuo tiesos nepabė gsi.
Š alis Tunisas. Tuniso š alį bū tina pamatyti. Draugiš ki gyventojai, garsiosios bugenvilijos, š ilta ir š vari jū ra, puikus smė lis ir vidutinio klimato. Pailsė jo 2012 m. liepos mė n. , ne per karš ta, lijo tris kartus, po to virš jū ros pasirodė nuostabaus grož io vaivorykš tė . Jū ra š ilta, kartais audringa, o tai dž iugina ant bangų š okinė janč ius vaikus. Labai į domios ekskursijos, į skaitant romė nų pirtis, Kartaginą ir, ž inoma, Sacharą . Mums patiko, nes mė gstame į domų vystymą si ir pilną poilsį.
Vieš butis. Jame yra ž alia zona. Gana didelis, tad priklausomai nuo vietos kelias iki jū ros gali bū ti netrumpas. Bet aš nematau nieko neigiamo pasivaikš č iojime sode; ) Į paplū dimį veda jauki alė ja tarp dviejų pirmos eilė s vieš buč ių . Jie gamina ką nors skanaus ir kaž ką ne, o į vairaus, tad kiekvienas ras sau maisto.
Pica, gruzdintos bulvytė s, saldainiai, kalakutiena ir kt. Vaisiai daž niausiai yra arbū zas su melionu, slyva, persiku ar vynuogė mis. Jū ros gė rybių yra, bet š efas tikriausiai nemoka jų gaminti – jos perkepusios, tad kaip guminė . Pusryč iams spurgos ir blynai – tiesiog puiku. Kava atvirai blogai. Kambarių skaič ius yra be galo senas. Registruojantis davė me pinigų , tai pasakė , kad į prastas kambarys bus kitą dieną , o naktį reiktų praleisti kitame. Š iam „kitam“ buvo suteikta galimybė rinktis. Pirmame aukš te buvo pasiū lytas pirmas kambarys, sienos ž alios nuo grybelio ir toks smarvė , kad bū ti tiesiog neį manoma. Jie atsisakė , davė kitą , ž iū rė dami į animaciją...Naktis nemiegojo. Kitą dieną gavome normalų kambarį , kuriame viskas veikė , buvo jauku ir š varu. Jie labai stengiasi valytis, gerbia valytojas, nes turi daug darbo, bet apie tai vė liau.
Už valymą skiriu ž emiausią balą ne todė l, kad tunisieč iai nevalo, o todė l, kad beprotiš kas procentas lankytojų jį š iukš lina taip, kad pulkas Pelenių nesusitvarkytų su valymu.
Dabar toks į spū dis...Aš ne pirmas raš iau, kad Dessole reiš kia 99.9% rusų . Mū sų negą sdino, kaž kaip pirmą kartą nepailsė jome ir į nieką nekreipė m. Bet pasirodo skaič ius turi reikš mė s...Kasdien į vieš butį ateina ir iš eina deš imtys rusų , tad kaskart pakeliui į restoraną per registratū rą iš girsti garsų „poilsiautojų “ su darbuotojais keiksmą . Trys kartai per dieną yra daug Restorane visada susidaro eilė s. Jie stumiasi, š aukia, lipa ant kojų . Pasikartosiu, kartosiu, niekada (!!! ) Nė vienas iš jų nenusiš ypsos ir neatsipraš ys. Per kaž kokį stebuklą į vieš butį atvyko italų š eima. Per pietus jie stovė jo tylė dami ir stebė jo, kas vyksta. Tada jie nuė jo į registratū rą ir nuo to laiko buvo maitinami tik atskirai.
Kai skaič iau atsiliepimus, pagalvojau, kad tai negali bū ti… galbū t!
Kasdien vyksta kova dė l maisto, tarsi jo neuž tektų . Atrodo, kad namuose jie badauja mė nesį ar ilgiau. Kvailas. Bandė surasti valandą , kai ž monių bū tų maž iau, tada suprato, kad tai nenaudinga, nes, pasirodo, pinigus š ventei reikia „suvalgyti“ ir valgyti du kartus pusryč iams, pietums ir vakarienei. Ž monė s niekada netampa maž esni. Kartą stovė damas eilė je paė mė vaikui mė sos, jis laikė lė kš tę . Už nugaros stovintis vyras plė š ia iš rankų š aukš tą . Nelabai supratau kas atsitiko, vaikas vis dar stovė jo su tuš č ia lė kš te. Ž mogus, ž iū ri į mane (tai nesą monė ): „Cho? ! ! kas tau nepatinka? „Ž inoma, nieko neatsakiau, mė sos visiems už tenka, pirmas nori – tegul. Tai labai keista. Są ž iningai, tai gadina bet kurio normalaus iš silavinusio ž mogaus poilsį . Bent tris kartus per dieną į kambarį pasibelsdavo neblaivus „atostogautojas“, nustebę s ž iū rė davo į mane ir sakydavo: „Oi, č ia ne mano kambarys“.
Be to, per visas vakaro linksmybes nelaimingi darbininkai vienas po kito gaudo poilsiautojus iš baseino, nors neaiš ku, ar taip sunku pastebė ti, kad jo negalima iš valyti ir už kopti. Ant takų , suoliukų , krū mų ir parapetų guli neš varū s indai. Valytojai labai stengiasi, bet tiesiog nesupranta. Š tai kodė l nemalonu vaikš č ioti.
Gultų ir kė dž ių paplū dimyje niekada negana! ! ! ! ! Paplū dimys iš esmė s, kaip ir visas Tunisas, graž us. Bet ten ilsė tis labai sunku, nes vis tiek naktimis už imta. Prieš kelionę stebė jomė s nuotrauka ir galvojome, kaip graž u turi bū ti palapinė se. 14 dienų poilsio jie niekada negalė jo ten gulė ti. Jie davė pinigų paplū dimio kovoms, kad surastų bent vieną (trims) gultą . Apie vietos radimą „š eš ė lyje“ negali bū ti nė kalbos, visas paplū dimys už imtas iki pat vandens.
Kad ir kiek ž iū rė tumė te į deš inę ir į kairę Hamameto pakrantė je esanč io vieš buč io pusę , taip nutinka tik viename vieš butyje – sovietmeč io mini Jaltoje, centriniame paplū dimyje. Netoli Vokietijos vieš buč io jie stebi Desolį su nuostaba ir baime. Baras paplū dimyje taip pat maitina picą , bulves, salotas, melionus. Š iek tiek vė liau ledai. Bet net nenoriu apraš inė ti, kas ten vyksta po atidarymo ir kiek laiko už trunka stovė ti prie ledų . Gaila, nes pusryč iai ką tik baigė si ir fiziš kai negali bū ti toks alkanas. Plastikiniai indai nuneš ami ant gultų , o paskui pasklinda prie jū ros ir skrenda paplū dimiu į visas puses. Melionų ž ievelė s tiesiog suvyniotos į č iuž inius. Tai ne iš imtis, o į prasta ryto pabaiga.
Ekskursija į Sacharą suž avė jo savo ž avesiu. Apž iū rė jo vieš butį . Jis paž velgė į mus ir pasakė : „O, tikriausiai jums bus sunku. Nepamirš kite stumti alkū nių ir stumti į priekį.
Na, ž inoma, mes nesilaikė me patarimų (to, ko aš neį sivaizduoju stumianč iojo vaidmenyje), o ekskursija prasidė jo nuo to, kad į autobusą buvo į kelta paš ė lusi minia, kuri stumdė ir lipo vos ne ant galvų . . Stovė jome nuoš alyje, bet ten vaikas iš tetos-begemoto gavo alkū nę ant galvos. Rusams nesvarbu vaiką muš ti. Vadindami tunisieč ius „juodaisiais“ kaž kodė l nemanykite, kad jis, „juodas“, vaikas niekada neį siž eis ir todė l a priori jau yra ant aukš č iausio laiptelio. Sė dė jome autobuso gale, kur buvo vietos. Prie manę s priė jo moteris iš kito vieš buč io ir nors ji yra iš Rusijos, ji pasakė , kad kategoriš kai nesiilsi vieš buč iuose, kuriuose rusų procentas virš ija 10 )))) Ji teisi! Keista, bet kai mus atvež ė pas kupranugarius stebė ti renginio Sacharoje, pamatė me š imtą kupranugarių , jų buvo apie 30. Taigi, gidė pasakė , ateik paeiliui, kas pirmas. Pirmieji buvo visi )) Prasidė jo taip, lyg bū tų dalinamas auksas.
Labai graž i auš ra druskos ež ere ir, ž inoma, oazė yra kaž kas. Druskos ež ere galite nusipirkti pigių dykumos rož ių . Važ iuojant namo prie parduotuvė s yra stotelė , kurioje prekiaujama daug suvenyrų , aliejų ir kt. Kainos normalios, pigesnė s nei perkant š alia vieš buč io. Man labai patiko kelionė . Nors ir ilgas, bet pagrį stai suplanuotas, jį saugiai atlaikys ir suaugusieji, ir vaikai, ir pagyvenę ž monė s. Tač iau apraš yti niuansai daž niausiai palikdavo savo pė dsaką . Manau, kad reikia iš auklė ti, gerbti š alį , vaikai tik sveč iai, gerbti vieni kitus ir nedaryti gė dos dė l tokio elgesio š alies, iš kurios jis atvyko. Prieš ingu atveju tai yra kelias į niekur.
Iš vada. Mieli ukrainieč iai, nuvykite į Tunisą , pamatykite nuostabią š alį . Bet tik kitame vieš butyje. Mums ten ne vieta.