Вход к озеру тут обычно платный. Стоит билет 15 грн. Но местные еще по дороге сюда нам жаловались, что этот сбор незаконный и его собирает кто-то себе просто в карман. Но рано утром никто не собирал деньги, мы сделали лицо кирпичом и прошли бесплатно. А вот в обед уже видели, как у всех туристов собирали деньги.
К озеру ведет две дороги. Мы выбрали дорогу посложнее, но и покрасивее. Любовались деревьями, росой на ветках, скользили по грязи. Дорожка не крутая и приятная.
И вскоре нам открылся вид на него! На озеро Синевир. Озеро было затянуто туманом, но от этого было еще атмосферней.
Посреди Синевира есть небольшой островок, а напротив него, на берегу статуи Синь и Вир. По легенде жила тут дочка-красавица местного графа, увидела она как-то на поле пастуха и, как принято обычно у красавиц, влюбилась в обычного пастуха. Да только отец ей запретил с ним встречаться и приказал убить пастуха. И на несчастного скинули камень со скалы, пока тот пас овец. Дочь, как узнала, сразу прибежала лить слезы и горевать. Вот так целое озеро и наплакала. Поэтому вода тут кристально чистая, как слеза, а посреди озера островок-камень, который и скинули на пастуха.
А влюбленным поставили у озера деревянные резные статуи.
От озера мы решили пойти на гору и посмотреть на красавец Синевир сверху. Дорога там то еще испытание! Мы прошли первую половину и поняли, что застряли в тумане. Впереди, сзади, по бокам – ничего не видно! Куда идти непонятно, дорожку мы тоже потеряли и постепенно превращались в ежиков в тумане.
Испытывать судьбу мы уже не стали, устроили мини-пикник с энергетическими батончиками «Фруктова батарейка» от veliki.com.ua на туманной поляне и решили возвращаться на маршрут. Кстати, полбатончика мне хватило, чтобы не хотеть есть еще 3 часа!
Когда вернулись, озеро уже было не узнать, туман рассеялся, вышло солнышко и набежали толпы туристов. Однозначно, с утра на озере приятнее и тише.
А на обратном пути мы заметили, что возле озера есть веревочный парк от «Активна Країна» (кстати, у них есть парки в Киеве, и в Виннице -
http://uactive.com.ua/) и дорожки проходят над озером. Поэтому решили опробовать себя и проверить свою координацию движений. Это самый большой веревочный эко-маршрут, протяженность 500 метров, высота 20 метров, всего в парке 24 станции и некоторые проходят у озера и открывают интересный вид на него. Мы проходили его почти час! Конечно, мы останавливались на каждой станции и любовались пейзажами и делали много фоточек!
Подробнее о нашем путешествии «Вишиваним шляхом» по Карпатам читайте в рассказе www.turpravda.ua/ur/blog-225562.html
Тур Вишиваним Шляхом - це дивовижна подорож найкрутішими місцями маршруту "Вишиваний Шлях", яку здійснюють четверо популярних українських мандрівників протягом 5-28 червня 2017 року.
Мета заходу – розкрити туристичний потенціал, різноманітність і красу України, символічно об'єднати західні та східні регіони, сприяти розвитку сільських територій, популяризувати активний відпочинок та здоровий спосіб життя.
Į ė jimas į ež erą č ia daž niausiai yra mokamas. Bilietas kainuoja 15 UAH. Bet č ia pakeliui vietiniai mums skundė si, kad š is mokestis yra neteisė tas ir jį kaž kas renka tiesiog į kiš enę . Bet anksti ryte pinigų niekas nerinko, pasidarė me veidą su plytomis ir ė jome nemokamai. Bet per pietus jau matė me, kaip visi turistai rinko pinigus.
Prie ež ero veda du keliai. Pasirinkome sunkesnį kelią , bet ir graž esnį . Grož ė jomė s medž iais, rasa ant š akų , š liuož ė me ant purvo. Trasa nė ra stač ia ir maloni.
Ir netrukus pamatė me jo vaizdą ! Ant Sineviro ež ero. Ež erą dengė rū kas, bet buvo dar atmosferos.
Sineviro viduryje yra nedidelė sala, o prieš ais ją , Mė lynojo ir Viro statulos pakrantė je. Pasak legendos, č ia gyveno graž uolė grafo dukra, kartą lauke pamač iusi piemenuką ir, kaip į prasta prie graž uolių , į simylė jusi paprastą piemenuką . Tač iau jos tė vas už draudė jai susitikti su juo ir liepė nuž udyti piemenį.
Ir jie sviedė akmenį nuo uolos į nelaimingą jį , kai jis ganė avis. Dukra, kaip suž inojo, iš kart bė go aš aroti ir gedė ti. Taip verkė visas ež eras. Todė l vanduo č ia skaidrus kaip aš ara, o ež ero viduryje – akmeninė sala, kuri buvo už mesta piemeniui.
O prie ež ero buvo pastatytos medinė s į simylė jė lių statulos.
Nuo ež ero nusprendė me eiti į kalną ir iš virš aus paž velgti į dailų Synevirą . Kelias ten vis dar yra iš bandymas! Praė jome pirmą jį kė linį ir supratome, kad pakliuvome į rū ką . Priekyje, gale, š onuose - nieko nesimato! Neaiš ku kur eiti, taip pat pametė me taką ir rū ke pamaž u virtome ež iukais.
Laimė s nebandė me, surengė me mini pikniką su energetiniais batonė liais „Fruit Battery“ iš velikių . com. ua miglotoje laukymė je ir nusprendė grį ž ti į marš rutą . Beje, man už teko pusė s batonė lio, kad nenorė č iau valgyti dar 3 valandas!
Grį ž us ež eras buvo neatpaž į stamas, iš sisklaidė rū kas, iš lindo saulė ir atplaukė minios turistų . Tikrai rytas prie ež ero graž esnis ir ramesnis.
Ir grį ž dami pastebė jome, kad prie ež ero yra lynų parkas iš "Active Country" (beje, jie turi parkus Kijeve, o Vinicoje - http:// uactive. Com. Ua /) ir takai praeina virš ež ero. Taigi nusprendė me iš bandyti save ir iš bandyti savo judesių koordinaciją . Tai didž iausias lynų ekologinis marš rutas, ilgis 500 metrų , aukš tis 20 metrų , parke tik 24 stotys, o kai kurios eina pro ež erą ir atsiveria į domus vaizdas. Praė jome beveik valandą ! Ž inoma, sustodavome kiekvienoje stotelė je ir grož ė jomė s peizaž u bei padarė me daug nuotraukų!
Plač iau apie mū sų kelionę „Iš siuvinė tas kelias“ Karpatuose skaitykite pasakojime www.turpravda.ua / ur / blog-225562.html
Iš siuvinė to kelio turas – tai nuostabi kelionė po š auniausias marš ruto „Iš siuvinė tas kelias“ vietas, kurią.2017 m. birž elio 5-28 dienomis vykdo keturi populiarū s Ukrainos keliautojai.
Renginio tikslas – atskleisti Ukrainos turistinį potencialą , į vairovę ir grož į , simboliš kai suvienyti vakarų ir rytų regionus, skatinti kaimo vietovių plė trą , propaguoti aktyvų poilsį ir sveiką gyvenseną .