Дикий Джарилгач: мій найкращій день літа Laukinis Dzharilgachas: geriausia mano vasaros diena

Įvertinimas 10110

Старезний ОМ зі Скадовська, нарешті, довіз нас до Джарилгача... Він був таким старим, що я, про всяк випадок, запам"ятала місце, де лежали рятувальні жилети :-) Цей бік острову вже був "обжитий" і мав свою "інфраструктуру". Тут вода в морі була тепла, як чай. Будиночки, навіси, їдальня... Але хотілось справжньої дикої природи, тож було вирішено перейти на інший бік острову, що омивався відкритим морем. Йти довелось близько 3-4 км. Але воно того варте! Солончаки, рослини, яких я не бачила ніколи... і цей неймовірний запах різнотравья та моря... З цього боку, море виявилось набагато чистищим, але і значно прохолоднішим. Стало зрозумілим, що температура для купання, не зовсім комфортна. Але острів мав для мене інші сюрпризи. Відразу нелетіли чайки, які чомусь зовсім не боялись людей, тож довелось їх пригостити (див.фото). :-) Але головний подарунок острову був попереду... Чотири дельфіни підплили до берега, просто до мене... Я зайшла в воду і вони поплили вздовж острова, це було щось неймовірне! Я пробігла з ними кілька кілометрів. Коли я вже не мала сил, зупинялась і вони підпливали до мене перевертались на спину та знову кликали з собою. Здавалось, що це не дельфіни, а якісь собаки.:-) Тож я знову бігла. Я зовсім вибилась з сил і сіла пляжі. Вони ще поплавали біля мене з пів години і поплили у відкрите море. Я йшла назад і плакала... Не було сил і я, здавалось, обгоріла... Але було пофіг. Це та мить яка запам"ятаеться назавжди...