Єдина культова споруда Києва, зведена у неготичному стилі. Будівництво розпочалось у 1899 році. Храм побудований київським архітектором Владиславом Городецьким за проектом С. В. Валовського. За своїм зовнішнім виглядом він нагадує знамениту віденську Votiv Kirche.
Під час будівництва костелу архітекторові довелося застосувати талант новатора. Ґрунти, де зводили костел, виявилися вологими, і для їх закріплення в фундамент вмонтували бетонні набивні конструкції, винайдені київським інженером А.Е.Страусом. Тоді цей метод був застосований вперше, після чого його стали широко застосовувати в Європі. Не відмовлялися будівельники і від використання бетону та залізобетону.
Бетон використовувався також для обробки і створення штучного каменю, а якщо придивитися, то в щілинах будівлі можна помітити ящірок. До речі, скульптури виготовляли в майстерні Еліо Сала. Вся ця "свята трійця" - Городецький, Страус, Сала - згодом створить шедевр декадансового стилю - київський Будинок з химерами.
Храм зводили 10 років на пожертвування приватних осіб. В кінцевому варіанті, який ми бачимо сьогодні, костел має хрестоподібну базиліку в плані, дві вежі на головному, західному, фасаді, меншу, третю - сигнатурку - невелику вежу над хрестовиною з дзвоном. Основну композиційну увагу сконцентровано на західному фасаді - три портали, величезне вітражне кругле вікно-троянда, над яким височить трикутний фронтон. А по сторонам рвуться в небо ажурні стрілчасті вежі.
У 1936 році костел святого Миколая закрила більшовицька влада, відтоді споруду використовували як господарське приміщення. У 1978 за наказом Ради Міністрів Української РСР будівлю костелу віддали Будинку органної музики. Для цього в Чехословаччині замовили орган компанії «Rieger-Kloss». У 1981 була закінчена реставрація і з того ж року в костелі почав діяти концертний зал.
Наразі костел святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні, яка проводить в ній богослужіння для релігійної громади.
Vienintelis kultinis pastatas Kijeve, pastatytas gotikiniu stiliumi. Statybos prasidė jo 1899 m. Baž nyč ią pagal SV Valovskio projektą pastatė Kijevo architektas Vladyslavas Horodetskis. Savo iš vaizda jis primena garsią ją Vienos Votiv Kirche.
Statant baž nyč ią architektui teko pasitelkti novatoriaus talentą . Gruntai, kuriuose buvo pastatyta baž nyč ia, pasirodė drė gni, o jų tvirtinimui pamatuose buvo sumontuotos Kijevo inž inieriaus AE Strausso sugalvotos betoninė s kimš tos konstrukcijos. Tada š is metodas buvo naudojamas pirmą kartą , po kurio jis tapo plač iai naudojamas Europoje. Statybininkai neatsisakė naudoti betoną ir gelž betonį.
Betonas buvo naudojamas ir dirbtiniam akmeniui apdirbti bei kurti, o gerai į siž iū rė jus pastato plyš iuose galima pamatyti driež us. Beje, skulptū ros darytos Elio Salos studijoje.
Visa š i „š ventoji trejybė “ – Gorodetskis, Strutis, Sala – vė liau sukurs dekadentiš ko stiliaus š edevrą – Kijevo chimerų namus.
Š ventykla buvo pastatyta 10 metų iš asmenų aukos. Galutiniame variante, kurį matome š iandien, baž nyč ioje yra plano kryž iaus formos bazilika, du bokš tai pagrindiniame, vakarinis, fasadinis, maž esnis, treč iasis – paraš as – bokš telis virš kryž iaus su varpu. Pagrindinis kompozicinis dė mesys sutelktas į vakarinį fasadą – trys portalai, didž iulis vitraž as apvalus rož inis langas, virš kurio iš kyla trikampis frontonas. O až ū rinių strė lių š onuose į dangų verž ė si bokš tai.
1936 metais bolš evikų valdž ia už darė Š v. Mikalojaus baž nyč ią , nuo tada pastatas buvo naudojamas kaip ū kinė patalpa. 1978 metais Ukrainos TSR Ministrų Tarybos į sakymu baž nyč ios pastatas atiteko Vargonų muzikos namams. Tam Č ekoslovakijoje buvo už sakytas į monė s „Rieger-Kloss“ korpusas.
1981 m. baž nyč ioje buvo baigtas restauravimas ir tais pač iais metais atidaryta koncertų salė.
Š iuo metu Š v. Mikalojaus baž nyč ia yra padalinta į Ukrainos nacionalinius vargonų ir kamerinė s muzikos namus kaip koncertų vietą ir Ukrainos Romos katalikų baž nyč ios Š v.