Культова споруда зведена у 1898-1902 роках на замовлення київської громади караїмів. І хоча їх в Києві було тоді не більше 300 чоловік, але серед них були достатньо заможні люди, які змогли дозволити собі викупити ділянку в центрі міста, замовити оригінальний проект і забезпечити будівництво.
Автор проекту – знаменитий архітектор Владислав Городецький. Поставлена вузьким фасадом вздовж лінії забудови вулиці, між тоді ще часто-густо старосвітських побілених будиночків, кенаса справді мала вигляд вражаючий - і архітектурою, і кольором, і дивною східною банею. Вправно володіючи знаннями історичних стилів, В. Городецький артистично інтерпретував ці знання, не відступаючи, на перший погляд, від усталених характерних ознак стилю, і, водночас, по-своєму компонуючи елементи архаїки в суто сучасних умовах затісної земельної ділянки, врахуванні містобудівних вимог.
Скульптурно-оздоблювальні роботи в кенасі виконував італієць Еліа Сала, і зроблене ним не мало аналогів у Києві. Здається, все багатство мавританського, орієнталістського напрямку знайшло відображення в оздобах кенаси. Особливо вражаючою була стеля, що нагадувала казкові сталактитові склепіння печер. Надзвичайно складні й витончепо-примхливі візерунки вкривали все, для того призначене в екстер'єрі та інтер'єрі. Крім ретельно прокреслених і відтворених у цементі архітектурних і скульптурних оздоб кенаси, впадали в око і металеві деталі, що дотепер, на жаль, збереглися лише частково. Це - ажурні гвинтові сходи, пара кованих ліхтарів-торшерів, розміщених обабіч парадного входу - ознаки осучасненого підходу архітектора до архаїчної за призначенням споруди. І досі милують око важкі окуті двері, складний малюнок віконних заповнень, кольорове скло тощо.
На превеликий жаль, в ході ремонтно-реконструктивних робіт 1968 р. зіпсовано декор зали за рахунок найбільш "загрозливих" сталактитових деталей стелі. Тоді ж знищено написи арабською в'яззю довкола порталу. Дещо раніше розібрано дуже важливу й цінну деталь споруди - унікальний в Києві гофрований цинковий купол, що увінчував кенасу, надаючи їй неповторного вигляду і подібності до куполів Середньої Азії. Ще пізніше безжально знищено й огорожу та ажурну, тотожнього малюнку, хвіртку, що закривала вхід до заглибленого порталу.
В радянські часи діяльність караїмської громади була заборонена, в споруді розміщувались просвітні заклади, ляльковий театр, кінотеатр, а з 1981 року – республіканський будинок актору.
Kulto pastatas iš kilo 1898-1902 metais Kijevo karaimų bendruomenė s už sakymu. Ir nors tuo metu Kijeve jų buvo ne daugiau kaip 300, tarp jų buvo gana pasiturinč ių ž monių , kurie galė jo sau leisti nusipirkti sklypą miesto centre, už sisakyti originalų projektą ir pasirū pinti statybomis.
Projekto autorius – garsus architektas Vladislavas Gorodetskis. Į kurta siauru fasadu palei gatvė s už statymo liniją , tarp tuomet daž nai senamadiš kų baltintų namų , kenasa tikrai atrodė į spū dingai – ir architektū ra, ir spalva, ir keista rytietiš ka vonia. Mikliai, turė damas istorinių stilių ž inių , V. Gorodetskis meniš kai interpretavo š ias ž inias, nenukrypdamas iš pirmo ž vilgsnio nuo nusistovė jusių stiliaus ypatybių , o kartu savaip komponuodamas archajiš kus elementus grynai moderniomis ankš tos ž emė s są lygomis. , atsiž velgiant į miestų planavimo reikalavimus.
Skulptū rinius ir apdailos darbus kenasoje atliko italas Elia Sala, o jo kū ryba neturė jo analogų Kijeve. Panaš u, kad kenasos dekoracijose atsispindi visas maurų , orientalistinė s krypties turtingumas. Ypač į spū dingos buvo lubos, primenanč ios pasakiš kus stalaktitų urvų skliautus. Itin sudė tingi ir elegantiš kai į noringi raš tai apė mė viską , kas skirta eksterjerui ir interjerui. Be kruopš č iai nubrė ž tų ir cementu atkurtų architektū rinių ir skulptū rinių papuoš imų kenų , ryš kių ir metalinių detalių , kurių , deja, iš liko tik dalis. Tai až ū riniai sraigtiniai laiptai, pora kaltų torš erų , iš sidė stę abipus pagrindinio į ė jimo – architekto modernizuoto pož iū rio į archajiš ką pastatą ž enklai. Akį vis dar dž iugina sunkios langinė s durys, į mantrus langų už pildų raš tas, vitraž ai ir kt.
Deja, 1968 metais vykdant remonto ir rekonstrukcijos darbus salė s dekoras buvo paž eistas dė l „grė smingiausių “ lubų stalaktitinių detalių . Tuo pač iu metu buvo sunaikinti ir arabų kalbos už raš ai aplink portalą . Kiek anksč iau buvo iš ardyta itin svarbi ir vertinga pastato detalė - unikalus Kijeve gofruotas cinko kupolas, vainikavę s kenasą , suteikę s jam savitą iš vaizdą ir panaš umą į Vidurinė s Azijos kupolus. Dar vė liau buvo negailestingai nuniokota tvora ir tokio pat raš to až ū riniai vartai, už darę į ė jimą į giluminį portalą.
Sovietmeč iu karaimų bendruomenė s veikla buvo už drausta, pastate į sikū rė ugdymo į staigos, lė lių teatras, kino teatras, nuo 1981-ų jų – Respublikiniai aktorių namai.