Найстаріша у Києві культова будівля римо-католицької церкви зі збережених. Будівництво тривало чверть століття і завершилося 1842 року. Автор проекту – київський архітектор італійського походження Людвік Станзані. Виконаний в стилі класицизму, хрестовидний в плані, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вході. На кінець 19-го століття парафія Олександрівського храму становила понад 33 тисячі осіб.
У 1920-1930-х роках майже всі священики храму були репресовані. Комуністична влада влаштувала у храмі гуртожиток, а з 1952 року – планетарій. Тільки у 1991 році будівля була повернута римо-католицькій церкві. У 2001 році храм відвідав римський папа Іоанн Павло ІІ.
1993 року праворуч від паперті Олександрівського костьолу встановлено пам'ятний знак жертвам тоталітарного режиму, виготовлений у Польщі. Традиційний високий латинський хрест зі сталі встановлено на низькому двоступінчастому бетонному подіумі. Виготовлений об'ємно хрест (з внутрішньою порожниною) має наскрізний фронтальний отвір. Горизонтальна перемичка ділить отвір на дві частини так, що зверху утворюється рівнораменний грецький хрест, у середохресті якого на дзвоновій фермі підвішений бронзовий дзвін. На раменах, верхів'ї та основі грецького хреста — напис польською мовою накладними бронзовими літерами й дата: «Віра, надія, любов, 1993». У нижній частині латинського хреста бронзова плита з рельєфним написом: «Пам'ять жертвам за віру і Батьківщину. 1917-1991».
Дзвін має рельєфні написи латиною — на чоловому боці девіз: «Завжди вірний» і зображення хреста, на зворотному — польською: «1808-1992. Ливарня Анни Фельчинської-Чецьор і Збігнева Фельчинського майстра людвісарського». Нижче в колі — зображення геральдичного герба з написом латиною по колу: «Ян Пурвінський єпископ Житомирський».
Seniausias iš likę s Kijevo Romos katalikų baž nyč ios kultinis pastatas. Statybos truko ketvirtį amž iaus ir buvo baigtos 1842 m. Projekto autorius – italų kilmė s Kijevo architektas Ludwikas Stanzani. Pagaminta klasicizmo stiliumi, kryž minio plano, su aukš ta pagrindine vonia ir dviem bokš tais, prie į ė jimo portiku. XIX amž iaus pabaigoje Aleksandro baž nyč ios parapijoje buvo daugiau nei 3.000 ž monių.
1920–1930 metais beveik visi baž nyč ios kunigai buvo represuoti. Komunistų valdž ia baž nyč ioje pastatė bendrabutį , o nuo 1952 metų – planetariumą . Tik 1991 metais pastatas buvo grą ž intas Romos katalikų baž nyč iai. 2001 metais baž nyč ią aplankė popiež ius Jonas Paulius II.
1993 m. , deš inė je nuo Aleksandro baž nyč ios prieangio, pastatytas Lenkijoje pagamintas memorialinis ž enklas totalitarinio rež imo aukoms atminti. Tradicinis aukš to lotyniš ko plieno kryž ius sumontuotas ant ž emo dviejų pakopų betoninio podiumo.
Trimatis kryž ius (su vidine ertme) turi pro priekinę angą . Horizontalus dž emperis skylę padalija į dvi dalis taip, kad virš uje susiformuotų lygiaš onis graikiš kas kryž ius, kurio viduryje varpinė je pakabintas bronzinis varpas. Ant graikiš ko kryž iaus peč ių , virš aus ir pagrindo – bronzinė mis raidė mis už raš as lenkų kalba ir data: „Tikė jimas, viltis, meilė , 1993“. Lotyniš kojo kryž iaus apač ioje yra bronzinė lenta su reljefiniu už raš u: „Aukų atminimas už tikė jimą ir Tė vynę . 1917-1991 ».
Varpas turi reljefinius už raš us lotynų kalba – priekinė je pusė je š ū kis: „Visada iš tikimas“ ir kryž iaus atvaizdas, reverse – lenkų kalba: „1808-1992. Anos Felchynska-Chetsor ir Zbigniew Felczynski, ž mogiš kų jų iš teklių meistro, liejykla. Apač ioje apskritime – heraldinio herbo atvaizdas su už raš u lotynų kalba apskritime: „Jonas Purvinas Ž itomiro vyskupas“.