Територія є центром стародавнього кварталу вірменської громади, що оселилась у Кам’янці у 13-му столітті. По суті це не площа, а широка і коротка вулиця, замощена бруківкою. Адресу площі носять тільки будинки на північній і південній сторонах. Західна сторона – вулиця Старобульварна, східна – вулиця П’ятницька. Крім того, від площі у різних напрямках розходяться вулиці Домініканська, Госпітальна, Вірменська, Іоанно-Предтеченська і Комендантський провулок.
Більшість будинків на площі є пам’ятниками архітектури або національного, або місцевого значення. Найбільшим будинком є будівля окружного суду (вона ж Казенна палата та Дворянське зібрання), зведена у другій половині 19-го століття. Улітку 1919 року тут розміщувалося Міністерство військових справ Української Народної Республіки. У 2002 році на фасаді встановлена меморіальна дошка Симону Петлюрі.
З заходу на площу виходить будинок духовної консисторії 18-19 століть (нині храм Богоявлення Господнього), а зі сходу – будівля духовної семінарії (нині картинна галерея). Поряд – музей старожитностей – колишній вірменський торговий дім, потім резиденція вірменського єпископа.
Ще однією цікавинкою площі є будинок № 7 – нащадок двох стародавніх вірменських будинків 16-го століття, поєднаних одним дахом на початку 18-го століття. В одному з будинків була табличка з ім’ям власника - «Jakub Lewonowicz A. D. 1646».
Š i vietovė yra senovė s armė nų bendruomenė s, kuri XIII amž iuje apsigyveno Kamjanecuose, kvartalo centras. Tiesą sakant, tai ne vietovė , o plati ir trumpa trinkelė mis grį sta gatvė . Aikš tė s adresas – tik namai š iaurinė je ir pietinė je pusė se. Vakarinė pusė – Starobulvarna gatvė , rytinė – Pyatnytska gatvė . Be to, Dominican, Hospitalna, Virmenska, Ioanno-Predtechenska ir Komendantsky juostos skiriasi nuo aikš tė s skirtingomis kryptimis.
Dauguma aikš tė je esanč ių namų yra valstybinė s ar vietinė s reikš mė s architektū ros paminklai. Didž iausias pastatas yra apygardos teismo pastatas (dar ž inomas kaip Valstybė s rū mai ir bajorų susirinkimas), iš kilę s XIX a. antroje pusė je. 1919 metų vasarą č ia buvo į sikū rusi Ukrainos Liaudies Respublikos karinių reikalų ministerija. 2002 metais ant fasado buvo į rengta atminimo lenta Simonui Petliurei.
Į vakarus nuo aikš tė s yra XVIII–XIX a. dvasinė s konsistorijos pastatas (dabar – Epifanijos baž nyč ia), o į rytus – seminarijos pastatas (dabar – meno galerija). Netoliese – Senienų muziejus – buvę armė nų prekybos namai, tuomet armė nų vyskupo rezidencija.
Kitas aikš tė s į ž ymybė yra namas Nr. 7 – dviejų senovinių armė nų XVI amž iaus namų palikuonis, sujungtų vienu stogu XVIII amž iaus pradž ioje. Viename iš namų buvo lenta su savininko pavarde – „Jakub Lewonowicz A. D. 1646“.