Кам'янець-Подільський не можна уявити без славнозвісного Старого замку - унікальної оборонної споруди XI-XVIII століть, побудованої на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста. Кам'яні укріплення XI століття, побудовані на основі ще більш ранніх, мало чим нагадували сучасну могутню твердиню з 11 башт, з'єднаних високими мурами. Залишки давньоруських укріплень знайдені в різних частинах замку: в Денній башті - фрагмент муру з бійницями, а рештки невеличкої, овальної в плані вежі – посеред замкового двору біля Ласької башти. Незважаючи на численні реконструкції, замок являє собою єдиний архітектурний ансамбль. З кам'янецьким замком пов'язано багато історичних подій та відомих імен.
У дворі фортеці та приміщеннях розташовані крамнички, кафе, невеличкі музеї.
Папська вежа фортеці названа на честь папи Юлія ІІ, який пожертвував польському королю Олександру Ягеллончику кошти на ремонт вежі. Будівельними роботами керував військовий інженер й архітектор Йов Претфес (Претвич). У 1640-х роках він укріпив скельну основу вежі кам'яною кладкою, облаштував нові перекриття та отвори, а також браму в першому ярусі для зручного закочування гармат. Будівництво закінчено переважно на початку XVI сторіччя. Ще одна назва — Кармелюкова — пов'язана з ув'язненням у ній У 1818-1823 роках ватажка народного повстання на Поділлі Устима Кармалюка. На стіні вежі є меморіальна дошка, а в самій вежі реконструйована камера його утримання.
Kamianets-Podilskyi neį sivaizduojamas be garsiosios Senosios pilies – unikalaus XI-XVIII amž ių į tvirtinimo, pastatyto ant uolė to iš kyš ulio š alia siauros są smaukos, per kurią vedė senovinis pagrindinis kelias į senamiestį . XI amž iaus akmeniniai į tvirtinimai, pastatyti dar senesnių pagrindu, maž ai kuo priminė modernią galingą tvirtovę su 11 bokš tų , sujungtų aukš tomis sienomis. Į vairiose pilies vietose aptiktos senovė s rusų į tvirtinimų liekanos: Dienos bokš te - sienos fragmentas su skylutė mis ir nedidelio ovalo plano bokš to liekanos - pilies kiemo viduryje prie Laskos bokš to. . Nepaisant daugybė s rekonstrukcijų , pilis yra vienintelis architektū rinis ansamblis. Daugelis istorinių į vykių ir ž inomų vardų yra susiję su Kameneco pilimi.
Tvirtovė s kieme ir patalpose yra parduotuvė s, kavinė s, nedideli muziejai.
Popiež iaus tvirtovė s bokš tas pavadintas popiež iaus Julijaus II vardu, kuris paaukojo lė š ų Lenkijos karaliui Aleksandrui Jogailaič iui bokš to remontui. Statybos darbams vadovavo karo inž inierius ir architektas Yovas Pretfesas (Pretvič ). 1640-aisiais jis sutvirtino bokš to uolinį pagrindą mū ru, į rengė naujas perdangas ir angas, taip pat pirmojoje pakopoje vartus, kad bū tų lengva ridenti ginklus. Statyba buvo baigta daugiausia XVI amž iaus pradž ioje. Kitas vardas – Karmelyukova – siejamas su jos į kalinimu 1818–1823 m. , Podolė s liaudies sukilimo lyderė Ustimas Karmaliukas. Bokš to sienoje yra memorialinė lenta, o pač iame bokš te – rekonstruota kamera jos priež iū rai.