В 1900 році в Чернівцях нараховувалось 18696 людей римо-католицького обряду. Саме це і було причиною будівництва нового храму. Для будівництва вибрали місце на просторій площі Фердинанда, яка тоді знаходилася на південній окраїні міста. Тут завдяки клопотанню місіонерів ордену на чолі Ф. Еберхардом на протязі 1891-1894 рр. був споруджений монастирський комплекс зі стильним костелом. Проект храму розробляв професор Йозеф Ляйцнер, директор Чернівецької школи ремесел. В 1894 році архієпископ Северин Моравський освятив храм під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса.
Костел був побудований в кращих традиціях готичних храмів центрально-східної Європи: мав суворі неоготичні форми, витончений інтер’єр, різнокольорові вітражі, а під час богослужінь приміщення наповняли величні звуки органу. Завдяки своєму незвичному для православного краю виду храм Серця Ісуса зразу ж став однією з архітектурних родзинок столиці Буковини. Зі встановленням радянської влади монахи в 1945 році виїхали з Чернівців. Приміщення єзуїтського костелу влада спочатку передала Православній церкві, а потім тут був розміщений Державний архів Чернівецької області.
1900 m. Č ernivcuose buvo 1.696 Romos katalikų apeigų ž monė s. Tai buvo naujos š ventyklos statybos priež astis. Statybai jie pasirinko vietą erdvioje Ferdinando aikš tė je, kuri tuomet buvo pietiniame miesto pakraš tyje. Č ia, Ordino misionierių , vadovaujamų F. Eberhardo, pageidavimu, per 1891-1894 metus buvo pastatytas vienuolyno kompleksas su stilinga baž nyč ia. Baž nyč ios projektą parengė Č ernivcų amatų mokyklos direktorius profesorius Josefas Leitzneris. 1894 metais Moravijos arkivyskupas Severinas baž nyč ią paš ventino Vieš paties Jė zaus Š irdies titulu.
Baž nyč ia pastatyta pagal geriausias Vidurio ir Rytų Europos gotikinių baž nyč ių tradicijas: griež tų neogotikinių formų , elegantiš ko interjero, spalvingų vitraž ų , o pamaldų metu patalpą už pildė didingi vargonų garsai.
Dė l neį prastos stač iatikių regionui iš vaizdos Š vč . Jė zaus Š irdies baž nyč ia iš kart tapo vienu iš Bukovinos sostinė s architektū rinių akcentų . Į sitvirtinus sovietų valdž iai, vienuoliai paliko Č ernivcius 1945 m. Iš pradž ių valdž ia jė zuitų baž nyč ios patalpas perdavė stač iatikių baž nyč iai, o vė liau č ia į sikū rė Č ernivcų srities valstybinis archyvas.