Кафедральний собор був побудований на протязі 1844-1864 рр. завдяки клопотанню владики Євгенія Гакмана. Перший камінь на будівництво собору був закладений 15 червня 1844 року з благословення тоді ще єпископа Євгенія Гакмана. Для храму характерно об’єднання орієнтальних православних і західних римо-католицьких архітектурних мотивів. В кінці весни 1862 року доставили і встановили дзвони, відлиті в Калуші, які важили більше 51 центнера. Кафедральний храм був освячений владикою Євгенієм Гакманом 17 червня 1864 року.
Новозбудований храм був споруджений в неоренесансному стилі, його довжина складала 56 метрів, ширина фасаду більше 11 метрів , а висота з великим центральним куполом 46 метрів. На флангах фасаду – дві вежі для годинників і дзвонів. В кінці століття, на протязі 1892-1896рр. собор розписала всередині прекрасними фресками група майстрів під керівництвом відомого угорського спеціаліста по церковному живопису професора Карла Йобса. В радянський період храм пристосували під склад в 1960-х , а в 1980-х – під виставку досягнень народного господарства. Тільки в 1989 році храм було передано православній общині.
Храм має велику впорядковану територію, огороджену художніми ґратами. Перед храмом у 2005 році встановлений пам’ятник митрополиту Євгену Гакману. Скульптор М. Мірошніченко, архітектор В. Кільчицький. Євген Гакман підтримав боротьбу за автономію і самоврядування краю та відокремлення Буковини від Галіції. Помер митрополит 1873 р. у Відні. Похований в Чернівцях у крипті кафедрального собору Св. Духа. Також на території встановлений пам’ятний хрест на честь 2000-ліття Різдва Христового.
Katedra buvo pastatyta 1844–1864 m. vyskupo Eugenijaus Hackmano praš ymu. Pirmasis akmuo katedros statybai buvo padė tas 1844 metų birž elio 15 dieną , palaiminus tuometiniam vyskupui Eugenijui Hackmanui. Baž nyč iai bū dingas rytietiš kų ortodoksų ir Vakarų Romos katalikų architektū ros motyvų derinys. 1862 m. vė lyvą pavasarį buvo pristatyti ir sumontuoti Kaluš e nulieti varpai, sveriantys daugiau nei 51 centnerį . 1864 metų birž elio 17 dieną katedrą paš ventino vyskupas Eugene'as Hackmanas.
Naujai pastatyta baž nyč ia pastatyta neorenesanso stiliumi, jos ilgis – 56 metrai, fasado plotis – daugiau nei 11 metrų , aukš tis su dideliu centriniu kupolu – 46 metrai. Fasado š onuose – du laikrodž io bokš tai ir varpai. Amž iaus pabaigoje, per 1892-1896 m.
katedros viduje graž iomis freskomis iš tapyta meistrų grupė , vadovaujama ž ymaus vengrų baž nyč ių tapybos specialisto profesoriaus Karlo Jobso. Sovietmeč iu baž nyč ia septintajame deš imtmetyje buvo pritaikyta saugojimui, o devintajame deš imtmetyje - kraš to ū kio laimė jimų parodai. Tik 1989 metais baž nyč ia buvo perduota stač iatikių bendruomenei.
Š ventykla turi didelę kraš tovaizdž io teritoriją , apsuptą meniš kų barų . Paminklas metropolitui Eugenijui Hakmanui prieš ais baž nyč ią buvo pastatytas 2005 m. Skulptorius M. Miroš nič enka, architektas V. Kilč ickis. Eugenijus Hackmanas palaikė kovą už regiono autonomiją ir savivaldą bei Bukovinos atskyrimą nuo Galicijos. Metropolitas mirė.1873 m. Vienoje. Jis buvo palaidotas Č ernivcuose, Š ventosios Dvasios katedros kriptoje. Taip pat yra paminklinis kryž ius, skirtas 2000-osioms Kristaus gimimo metinė ms.