Помпезна споруда в стилі неоренесансу з великим куполом зведена за проектом архітекторів Тадеуша Стриженського і Владислава Екільського у 1893 році для розміщення притулку для хлопчиків католицької віри з усієї Галіції. Притулок утримувався на кошти князя Олександра Любомирського. Під час першої світової війни тут був розгорнутий шпиталь, під час другої світової війни розміщувались підрозділи окупантів. У 1952 році будівля передана економічному університету і зараз є його головним корпусом. Вхідний портал прикрашений колонами, пілястрами, скульптурами. Над входом девіз латиною «Ora et labora» (молись і працюй).
Pompastiš ką neorenesansinį pastatą su dideliu kupolu 1893 m. suprojektavo architektai Tadeuš as Stryž enskis ir Wł adysł aw Ekilski, kad bū tų į rengta prieglauda katalikų tikė jimo berniukams iš visos Galicijos. Prieglauda buvo iš laikoma princo Aleksandro Lubomirskio lė š omis. Pirmojo pasaulinio karo metais č ia buvo į rengta ligoninė , o Antrojo pasaulinio karo metais – okupantų daliniai. 1952 m. pastatas buvo perduotas Ekonomikos universitetui ir dabar yra jo pagrindiniai pastatai. Į ė jimo portalą puoš ia kolonos, piliastrai, skulptū ros. Virš į ė jimo – š ū kis lotynų kalba „Ora et labora“ (melskis ir dirbk).