Один з улюблених храмів жителів Кракова, в якому отці кармеліти зберігають два чудотворних образи Богородиці – «Шкаплерну» і «Пісочну», яку також називають «Краківською господинею». Її образ був написаний прямо на стіні костелу невідомим ченцем наприкінці XV століття. За легендою, під час роботи автор раптово отримав інше завдання. Він припинив роботу, а коли повернувся до неї, образ на стіні був повністю виконаний.
Згідно легенді, перший храм на цьому місці побудований у ХІ столітті на кошти князя Владислава Германа в подяку за чудесне зцілення. Нібито Матір Божа прийшла до нього уві сні і порадила знайти місце за краківськими воротами, де на піску ростуть фіалки. Компресами з піску вилікували хворого правителя і він наказав побудувати храм. Але немає ніяких досліджень і документів, які б підтвердили цю легенду і існування костелу у романському стилі.
У дійсності будування храму пов’язане з монархами св. Ядвігою і Владиславом ІІ Ягелло, які наприкінці XIV століття наказали побудувати костел. Будівництво почалось у 1395 році. Через два роки храм був переданий ордену кармелітів, які прибули з Праги. Готичний костел був суттєво пошкоджений у 1587 році під час облоги Кракова імператором Максиміліаном Габсбургом і відновлений на кошти Анни Ягеллонки. В черговий раз постраждав під час шведської навали і був перебудований у стилі бароко у другій половині XVII століття. Реставраційні роботи проводились у 1929-1939 роках і у 1983 році. З 1997 року костелу надано статус малої базиліки. Фасад костелу схожий на фасад церкви Дель Джезу у Римі. На південній стіні знаходиться «Голгофа» - комплекс з трьох скульптур XVIII століття. Головний вівтар – зразок одного з найбільших у Польщі витворів дерев’яного різьблення.
В стіні костелу багато століть назад вмурований камінь, який зараз захищений гратами. Над ним напис: «стопа королеви Ядвіги». Згідно легенди, ця мудра і добра владичиця, пізніше свята, у супроводженні світи відвідала будівництво костелу. Вона звернула увагу на працівника, якій був дуже засмучений, і спитала його про причину смутку. Він відповів, що його дружина хворіє і йому немає чим заплатити лікарю. Тоді королева поставила ногу на камінь, відстібнула з туфлі золоту пряжку і віддала її каменотесу. Коли вона пішла, на камені, як на м’якої глині, відкарбувався її слід. Будівельники обтесали цей камінь і вмурували у стіну костелу. Поряд вибита дата – 1390 рік. Камінь досі знаходиться на цьому місці во славу доброго серця королеви Ядвіги.
Viena mė gstamiausių Krokuvos gyventojų š ventyklų , kurioje tė vai karmelitai saugo du stebuklingus Mergelė s atvaizdus – „Š kaplierį “ ir „Smė lį “, kuris dar vadinamas „Krokuvos š eimininke“. Jos atvaizdą tiesiai ant baž nyč ios sienos nutapė než inomas vienuolis XV amž iaus pabaigoje. Pasak legendos, dirbdamas autorius netikė tai gavo kitą už duotį . Jis sustabdė darbą , o grį ž us prie jo vaizdas ant sienos buvo visiš kai į vykdytas.
Pasak legendos, pirmoji baž nyč ia š ioje vietoje buvo pastatyta XI amž iuje kunigaikš č io Vladislovo Hermano lė š omis, atsidė kodama už stebuklingą iš gijimą . Pasakojama, kad Dievo Motina atė jusi pas jį sapne patarė susirasti vietą už Krokuvos vartų , kur ant smė lio auga ž ibuoklė s. Smė lio kompresai iš gydė sergantį valdovą ir jis į sakė pastatyti š ventyklą . Tač iau tyrimų ir dokumentų , patvirtinanč ių š ią legendą ir romaninio stiliaus baž nyč ios egzistavimą , nė ra.
Tiesą sakant, š ventyklos statyba yra susijusi su monarchais Š v. Jadvyga ir Vladislovas II Jogaila, kurie XIV amž iaus pabaigoje į sakė pastatyti baž nyč ią . Statybos prasidė jo 1395 m. Po dvejų metų baž nyč ia buvo perduota iš Prahos kilusiam karmelitų ordinui. Gotikinė baž nyč ia buvo smarkiai apgadinta 1587 m. , kai imperatorius Maksimilianas Habsburgas apgulė Krokuvą ir buvo atstatyta už Anos Jogailos lė š as. Jis dar kartą buvo apgadintas š vedų invazijos metu ir XVII amž iaus antroje pusė je buvo atstatytas baroko stiliumi. Restauravimo darbai buvo atlikti 1929-1939 metais ir 1983 m. Nuo 1997 metų baž nyč iai suteiktas maž osios bazilikos statusas. Baž nyč ios fasadas panaš us į Romos Del Gesu baž nyč ios fasadą . Pietinė je sienoje yra „Golgota“ – trijų XVIII amž iaus skulptū rų kompleksas. Pagrindinis altorius yra vieno didž iausių medž io raiž inių Lenkijoje pavyzdys.
Prieš daugelį š imtmeč ių baž nyč ios sienoje buvo į mū rytas akmuo, kurį dabar saugo grotelė s. Virš jo – už raš as: „Karalienė s Jadvygos pė da“. Pasak legendos, š i iš mintinga ir maloni ponia, vė liau š ventoji, lydima viso pasaulio, aplankė baž nyč ią . Ji pastebė jo labai nusiminusį darbuotoją ir paklausė , kodė l jam liū dna. Jis atsakė , kad jo ž mona serga ir neturi už ką sumokė ti gydytojui. Tada karalienė už dė jo koją ant akmens, atsegė nuo bato auksinę sagtį ir atidavė akmentaš iui. Kai ji iš ė jo, jos pė dsakas buvo iš raiž ytas ant akmens kaip minkš tas molis. Š į akmenį statybininkai nukirto ir į mū rė į baž nyč ios sieną . Prie jos į spausta data – 1390 m. Akmuo vis dar yra š ioje vietoje gerosios karalienė s Jadvygos š irdies garbei.