Існує декілька версій походження храму, але найпопулярніша така: до короля Казимира ІІІ, великого шанувальника жінок, був відправлений спеціальний посланник – краківський вікарій. Від намагався врозумити правителя, але той не став його слухати і наказав втопити. Через декілька років монарх розкаявся і звернувся до Папи Римського з проханням відпустити йому гріхи. Той наказав королю побудувати в державі декілька храмів, серед яких був і костел святих Катаржини (Катерини) і Малгожати (Маргарити). Будівництво почалось у 1342 році і тривало до 1378 року. У 1443 році внаслідок землетрусу обрушилась стеля нефу, яку відновили у 1505 році. В 1534 році храм пережив повінь, у 1556 і 1786 роках – пожежі. У 1827 році влада Кракова намагалась знести старий храм, але громадськість не дала цього зробити. Тоді храм реконструювали і доповнили новими елементами. Другий етап відновлювальних робіт був проведений у 1970-х роках.
Костел представляє собою яскравий приклад готичного стилю. Прямокутна будівля виконана з червоної цегли і увінчана крутим двоскатним дахом з червоної черепиці. На його верху – металевий хрест. Фасад прикрашений високими стрілчатими вікнами, північна сторона декорована вузькими білосніжними башточками.
Інтер’єри тринефної базиліки не менш прекрасні. Висока склепінчаста стеля, аркові перекриття, які підтримують ряди кам’яних колон, розкішні іконостаси і скульптури вражаючої краси. Перед вівтарем – дерев’яне розп’яття Ісуса Христа. До західного боку храму примикає каплиця святої Моніки. Вона побудована між 1402 і 1422 роками. Перед входом красується ікона Богоматері, датована 1647 роком, на північному боці розташований барочний вівтар, присвячений Богоматері. Він виготовлений у 1861 році місцевим майстром Леопольдом Новотни. Храм часто служив джерелом натхнення художникам, які неодноразово малювали його.
Yra kelios baž nyč ios kilmė s versijos, tač iau populiariausia tokia: pas karalių Kazimierą III, didelį moterų gerbė ją , buvo atsių stas specialus pasiuntinys – Krokuvos vikaras. Nuo bandė suprasti valdovą , bet jis jo neklausė ir liepė nuskę sti. Po kelerių metų monarchas atgailavo ir kreipė si į popiež ių , praš ydamas atleisti jo nuodė mes. Jis į sakė karaliui pastatyti keletą š ventyklų valstybė je, tarp kurių buvo š ventų jų Kotrynos (Kotrynos) ir Malgozhatos (Margaritos) baž nyč ia. Statybos prasidė jo 1342 m. ir truko iki 1378 m. 1443 m. dė l ž emė s drebė jimo į griuvo navos lubos, kurios buvo atkurtos 1505 m. 1534 metais baž nyč ia iš gyveno potvynius, 1556 ir 1786 metais – gaisrus. 1827 metais Krokuvos valdž ia bandė nugriauti seną ją baž nyč ią , tač iau visuomenė to neleido. Tada š ventykla buvo rekonstruota ir papildyta naujais elementais. Antrasis restauravimo darbų etapas buvo atliktas 1970 m.
Baž nyč ia yra ryš kus gotikos stiliaus pavyzdys. Stač iakampis pastatas sumū rytas iš raudonų plytų , o jo virš us dengtas stač iu dviš laič iu stogu iš raudonų č erpių . Jo virš uje yra metalinis kryž ius. Fasadą puoš ia aukš ti lancetiniai langai, š iaurinė pusė – siauri sniego baltumo bokš teliai.
Ne maž iau graž ū s ir trinavė s bazilikos interjerai. Aukš tos skliautinė s lubos, arkinė s lubos, laikanč ios akmeninių kolonų eiles, prabangus ikonostasas ir į spū dingo grož io skulptū ros. Prieš ais altorių yra medinis Jė zaus Kristaus krucifiksas. Monikos koplyč ia ribojasi su vakarine baž nyč ios puse. Jis buvo pastatytas 1402–1422 m. Prieš ais į ė jimą – Dievo Motinos ikona, datuota 1647 m. , š iaurinė je pusė je – barokinis altorius, skirtas Dievo Motinai. Jį.1861 m. pagamino vietinis meistras Leopoldas Novotny. Š ventykla daž nai buvo į kvė pimo š altinis menininkams, kurie ne kartą ją tapė .