Реформати з’явились у Польщі у 1622 році. Їх перша церква, побудована у 1640 році, була спалена під час шведської навали 1655 року. У 1658 році реформати оселились на нинішній вулиці Реформатській, в садибі, подарованій краківським каштеляном Станіславом Варшицьким. У 1666 році був освячений наріжний камінь нового храму, а в 1672 році будівництво костелу у барочному стилі було завершено.
В верхній частини фасаду – три неглибоких ніші з барельєфами святих Казимежа, Антонія і Петра з Алкантари. В інтер’єрах храму – образи і картини XVII-ХІХ століть, фрески роботи Олександра Мрочковського, виконані у 1904 році. У вівтарі однієї з каплиць зберігається найстаріший образ Ісуса Милосердного, який залишився від першого костелу.
Катакомби костелу є єдиним місцем в Польщі, де природнім шляхом муміфіковані тіла близько 250 монахів і 730 мирян. 60 тіл зберігаються у гробах, решта - просто на ґрунті і в піску. Серед них – солдат наполеонівської армії у повному обмундируванні, з рушницею і шаблею (зникли під час німецької окупації), який з простріленим коліном прийшов у монастир у 1812 році і незабаром помер.
Через вулицю від монастиря – санктуарій святого Казимежа. Раніше ця територія, передана францисканському ордену у 1735 році, використовувалась під кладовище. У 1863 році була побудована стіна, що відділяє територію від вулиці. В середині був встановлений поклінний хрест і обладнані станції Хресного путі – каплиці з глибокими нішами для картин, на яких зображені страсті Господні. Картини були написані художником Михалом Стаховичем. Між каплицями – епітафії на чорному мармурі, серед них – таблиця з ім’ям Малгожати з Кобилички Стаховичкової – дружини художника, яка померла у 1822 році.
Reformatai Lenkijoje pasirodė.1622 m. Pirmoji jų baž nyč ia, pastatyta 1640 m. , sudegė per š vedų invaziją.1655 m. 1658 m. reformatai apsigyveno dabartinė je Reformatska gatvė je, Krokuvos kaš teliono Stanislovo Warszyckio dovanotame dvare. 1666 metais buvo paš ventintas kertinis naujosios baž nyč ios akmuo, o 1672 metais baigta statyti barokinė baž nyč ia.
Virš utinė je fasado dalyje yra trys negilios niš os su š ventų jų Kazimiero, Antano ir Petro Alkantarieč io bareljefais. Baž nyč ios interjeruose – XVII-XIX amž ių atvaizdai ir paveikslai, Aleksandro Mroč kovskio freskos, darytos 1904 m. Vienos iš koplyč ių altoriuje saugomas seniausias Jė zaus Gailestingojo paveikslas, likę s iš pirmosios baž nyč ios.
Baž nyč ios katakombos yra vienintelė vieta Lenkijoje, kur natū raliai mumifikuoti apie 250 vienuolių ir 730 pasaulieč ių kū nai. 60 palaikų saugoma kapuose, likusieji – tiesiog ant ž emė s ir smė lyje.
Tarp jų – pilna uniforma, su š autuvu ir kardu (dingo vokieč ių okupacijos metais) Napoleono armijos karys, kuris 1812 metais atė jo į vienuolyną su š ū viu į kelį ir netrukus mirė.
Kitoje gatvė s pusė je nuo vienuolyno yra Š v. Kazimiero š ventovė . Anksč iau š i teritorija, 1735 m. perduota Pranciš konų ordinui, buvo naudojama kaip kapinė s. 1863 metais buvo pastatyta siena, skirianti teritoriją nuo gatvė s. Viduryje buvo pastatytas garbinimo kryž ius ir į rengtos Kryž iaus kelio stotys - koplyč ios su giliomis niš omis paveikslams, vaizduojantiems Vieš paties aistras. Paveikslus nutapė dailininkas Mykhailo Stachovych. Tarp koplyč ių yra epitafijos ant juodo marmuro, tarp jų yra lenta su Malgož atos vardu iš dailininko ž monos Kobylyč kos Stachovyč kovos, mirusios 1822 m.