Римо-католицький костел чернечого ордену боніфратрів. В 1688 році біскуп краківський Ян Малаховський дозволив поселитися в Кракові трінітарам – чернечому ордену, що займався викупом військовополонених-християн з турецької неволі. Нові ченці прибули зі Львова і оселилися в монастирі домініканців. Після виділення ділянки в Казимежі у 1741 році розпочалось будівництво костелу. Після заборони ордену австрійською владою у 1796 році в костелі був розміщений військовий склад. У 1812 році на підставі декрету князя варшавського Фредеріка Августа костел переданий боніфратрам – ордену, що мав свої монастирі в Польщі з 1609 року.
Костел, побудований в стилі пізнього бароко, має один з найгарніших в Польщі фасадів авторства Франциска Плачіді, який при його проектуванні брав за зразок проекти Франческо Борроміні. На склепінні нефа знаходиться поліхромний живопис авторства Юзефа Пілтца з Морави, що зображує історію трінітарів – Свята Діва Марія в оточенні ангелів і сцена викупу бранців з неволі св. Яном з Мати, засновником ордену трінітарів. У необароковому головному вівтарі знаходиться фігура Ісуса, освячена папою Клементом XІІІ і передана тринітарам в Краків. У 1991 році відкрито первинні мальовані бічні вівтарі, з числа малюнків в бічних вівтарях відзначаються зображення святого Іуди Фадея і святого Каетана авторства Тадеуша Кунтце.
Зліва до костелу примикає двоповерхова будівля 18-го століття - монастир. На його фасаді три меморіальних дошки: на честь 400-ліття перебування ордену боніфратрів у Кракові, на честь відвідування монастиря Римським Папою Іоанном Павлом ІІ і на честь Жеготи Паулі – видатного польського історика, етнографа і археолога, який прожив в стінах монастиря останні 25 років свого життя.
Bonifratrų vienuolijos ordino Romos katalikų baž nyč ia. 1688 m. Krokuvos vyskupas Janas Malakhovskis leido trinitoriams apsigyventi Krokuvoje – vienuolijos ordinas, iš pirkę s krikš č ionis karo belaisvius iš turkų nelaisvė s. Naujieji vienuoliai atvyko iš Lvovo ir apsigyveno dominikonų vienuolyne. 1741 m. paskyrus vietą Kazimiero mieste, pradė ta statyti baž nyč ia. 1796 m. Austrijos valdž iai už draudus draudimą , baž nyč ioje buvo dislokuotas karinis korpusas. 1812 m. Varš uvos princo Frydricho Augusto dekretu baž nyč ia buvo perduota Bonifratri ordinui, kurio vienuolynai buvo Lenkijoje nuo 1609 m.
Vė lyvojo baroko stiliaus baž nyč ioje vienas graž iausių fasadų Lenkijoje yra Francisco Placidi, kuris savo projekte paė mė Francesco Borromini modelį.
Navos skliaute yra polichrominis Jó zefo Piltzo paveikslas iš Moravijos, vaizduojantis trinitorių istoriją – angelų apsuptą Š venč iausią ją Mergelę Mariją ir kalinių iš pirkimo iš Š v. Motinos Janas, Trinitorių ordino į kū rė jas. Neobarokiniame pagrindiniame altoriuje yra Jė zaus figū ra, paš ventinta popiež iaus Klemenso XIII ir perduota Krokuvos trinitoriams. 1991 m. buvo atidaryti originalū s tapyti š oniniai altoriai, o tarp š oninių altorių pieš inių yra Thaddeus Kuntze Š v. Judo Tado ir Š v. Caetano atvaizdai.
Į kairę nuo baž nyč ios ribojasi dviejų aukš tų XVIII a. pastatas – vienuolynas. Ant jo fasado yra trys atminimo lentos: Bonifratrų ordino Krokuvoje 400-osioms metinė ms, popiež iaus Jono Pauliaus II apsilankymo vienuolyne ir Ž egotos Paulos – iš kilios lenkų istorikė s, etnografė s ir archeologė s – garbei. vienuolyne pragyvenę s 25 metus. gyvenimas.