Пам'ятник Свободи був встановлений у центрі Риги у 1935 році на честь загиблих борців за незалежність Латвії. Ідея створення такого пам'ятника з'явилася у 20-х роках XX сторіччя. Було проведено кілька конкурсів на проект монумента, переможцем одного з яких у 1930 році став скульптор Карліс Зале. Архітектор проекту – Ернест Шталбергс. Виділених із державного бюджету 30.000 латів не вистачало на створення пам'ятника, тому уряд звернувся до населення із закликом про збирання коштів. Роботи розпочалися у 1931 році, відкриття пам'ятника Свободи відбулося 18 листопада 1935 року.
Пам'ятник має висоту 42 метри, виконаний із сірого та рожевого граніту, світло-сірого італійського травертину. З чотирьох сторін навколо основи монумента розміщено 13 скульптур і барельєфів, що уособлюють головні життєві цінності - працю, духовність, сім'ю та захист Вітчизни. На фасаді пам'ятника висічено напис «T? vzemei un Br? v? bai» (Батьківщині та Свободі). Наступний рівень представлений скульптурною композицією, центральною фігурою якої є Мати Латвія. Дочка та син поруч із нею уособлюють життєві сили латвійського народу. З боку тераси розміщена композиція «Ті, що розривають пута». У огорожу тераси включено два барельєфи – «Свято пісні» та «Хода воїнів».
Вінчає монумент 9-метрова статуя Свободи - молода жінка, яка тримає на піднятих над головою руках три зірки, що символізують три провінції Латвії - Курземе, Відземе та Латгале. Фігура жінки виконана з бронзи та покрита патиною.
Пам'ятник Свободи вважається символом латвійської державності, національної єдності, незалежності та свободи. Сьогодні біля монумента проходять більшість офіційних урочистих заходів, несе службу почесна варта, а біля підніжжя завжди лежать живі квіти.
Laisvė s paminklas buvo pastatytas Rygos centre 1935 metais ž uvusių kovotojų už Latvijos nepriklausomybę garbei. Idė ja sukurti tokį paminklą kilo XX amž iaus XX amž iuje. Paminklui sukurti buvo surengti keli konkursai, vieno iš jų.1930 m. nugalė toju tapo skulptorius Carlis Zale. Projekto architektas Ernestas Stalbergsas. Paminklui sukurti nepakako iš valstybė s biudž eto skirtų.30 000 litų , tad valdž ia kreipė si į gyventojus praš ydama surinkti lė š ų . Darbai pradė ti 1931 m. , Laisvė s paminklo atidarymas į vyko 193.11 18.
Paminklas yra 42 metrų aukš č io, pagamintas iš pilko ir rausvo granito, š viesiai pilko itališ ko travertino. Aplink paminklo pagrindą iš keturių pusių iš dė styta 13 skulptū rų ir bareljefų , kurie reprezentuoja pagrindines gyvenimo vertybes – darbą , dvasingumą , š eimą ir Tė vynė s apsaugą . Už raš as „T? ar ž emei un Br? v? bai“ (Tė vynei ir Laisvei).
Kitą lygmenį reprezentuoja skulptū rinė kompozicija, kurios centrinė figū ra – Motina Latvija. Jos dukra ir sū nus š alia jos reprezentuoja Latvijos ž monių gyvybingumą . Terasos š one – kompozicija „Tie, kurie nutraukia saitus“. Į terasos tvorą į traukti du bareljefai – „Dainų š ventė “ ir „Karių ž ygis“.
Paminklą vainikuoja 9 metrų Laisvė s statula – jauna moteris, rankose laikanti tris ž vaigž des, simbolizuojanč ias tris Latvijos provincijas – Kurž emę , Vidž emę ir Latgalą . Moters figū ra pagaminta iš bronzos ir padengta patina.
Laisvė s paminklas laikomas Latvijos valstybingumo, tautinė s vienybė s, nepriklausomybė s ir laisvė s simboliu. Š iandien prie paminklo vyksta didž ioji dalis oficialių iš kilmingų renginių , budi garbė s sargyba, o jo papė dė je visada guli š viež ios gė lė s.