Церкву Сантіссіма Аннунціата, побудовану в 1250 році орденом сервітів (Слуги Марії), прийнято вважати центром площі Сантіссіма Аннунціата. Нинішній вигляд ця базиліка отримала в 1444 - 1477 роках, піддавшись реконструкції під керівництвом Мікелоццо і Леона Батіста Альберті. Риси стилю бароко з'явилися в церкві до XVIII століття, що додало базиліці несподівано святковий вигляд. У церкві сьогодні поміщається невеликий музей живопису, званий також «Монастир обітниць». У ньому зберігаються такі знамениті фрески, як «Вознесіння Мадонни» Россо Фьорентіно, «Благовіщеня» Якопо Понтормо і «Заручини Марії» Франчабіджо. Особливою витонченістю відрізняються фрески Андреа дель Сарто «Народження Марії» і «Прибуття волхвів до Віфлеєму».
Західну сторону площі займає лоджія дей Серві ді Марія, побудована між 1516 і 1525 роками за проектом Антоніо да Сангалло Старшого і Баччо д?Аноло для жебрацького ордену Слуг Марії. На фронтонах лоджії збереглись переплетені літери S – знак ордену Слуг Марії. Зараз тут готель.
На південній стороні привертає увагу палаццо Гріфоні-Будіні-Гаттай. Він є видатним зразком флорентійської палацової архітектури епохи Відродження. Уголіно Гріфоні, секретар Великого Герцога Тоскани Козімо I, доручив архітекторові Бартоломео Амманнаті побудувати його у 1561-1564 роках. Родина Будіні Гаттай, яка придбала будівлю в 1890 році, провела повну реконструкцію інтер'єрів. Багато обставлені і прикрашені фресками кімнати є одними з найвидатніших і в той же час кращими з тих, що збереглися, зразків внутрішнього оздоблення будинків вищого класу у Флоренції на рубежі століть.
Найцікавіша будівля, на мій погляд, - Сиротинець, але про нього я підготую окрему сторінку. В центрі площі пам’ятник великому герцогу Фердинандо І. Це одна з останніх робіт Джамболоньї, який вже досяг міжнародного визнання завдяки своїм кінним статуям. Кінний пам’ятник Великому Герцогу Фердинандо І розпочав робити Джамболонья, а завершив після його смерті його достойний учень П?єтро Такка у 1608 році. Скульптура була відлита з бронзи у 1602 році, а вся робота над пам’ятником була завершена у 1607 році. Частина бронзи на пам’ятник була використана з гармат турецьких галер, захоплених лицарями військового ордену святого Стефана. Пам’ятник був встановлений у жовтні 1608 року на честь одруження Козімо ІІ з Марією Магдалиною Австрійською.
Але , крім пам’ятника, є на площі ще дві дуже незвичні скульптури, мимо яких пройти не можна. Це фонтани дель Такка. Два фонтани, що зображують морських монстрів, розташовані по різні боки площі Сантіссіма Аннунціата. Вони були встановлені у 1641 році. Автор – П?єтро Такка – працював над ними з 1627 року разом з двома учнями – Бартоломео Сальвіні і Франческо Марія Бандіні. Ці скульптури вважаються шедеврами серед творів маньєристів за їх красу і гармонію, використання різноманітної морської символіки – мушлів, риб, водоростей і масок. Підпис автора (PETRUS TACC) можна побачити на кожному з фонтанів.
Santissima Annunziata baž nyč ia, pastatyta 1250 metais Servitų (Marijos tarnaič ių ) ordino, laikoma Santissima Annunziata aikš tė s centru. Š i bazilika savo dabartinę iš vaizdą gavo 1444–1477 m. , buvo rekonstruota vadovaujant Michelozzo ir Leon Battista Alberti. Baroko stiliaus bruož ai baž nyč ioje iš ryš kė jo iki XVIII a. , suteikę bazilika netikė tai š ventiš ką iš vaizdą . Š iandien baž nyč ioje yra nedidelis tapybos muziejus, dar vadinamas „Į ž adų vienuolynu“. Jame saugomos tokios garsios freskos kaip Rosso Fiorentino „Madonos ž engimas į dangų “, Jacopo Pontormo „Apreiš kimas“ ir Franchabiggio „Marijos suž adė tuvė s“. Ypač elegantiš kos yra Andrea del Sarto freskos „Marijos gimimas“ ir „Magių atvykimas į Betliejų “.
Vakarinę aikš tė s pusę už ima lodž ija dei Servi di Maria, pastatyta 1516–1525 m. pagal Antonio da Sangallo vyresniojo ir Baccio d? Anolo Marijos tarnų elgetų ordinui.
Ant lodž ijos frontonų iš likusios susipynusios S raidė s – Marijos Tarnaič ių ordino ž enklas. Dabar č ia yra vieš butis.
Pietinė je pusė je dė mesį patraukia rū mai Grifoni-Budini-Gattai. Tai puikus Florencijos rū mų renesanso architektū ros pavyzdys. Ugolino Grifoni, Toskanos didž iojo kunigaikš č io Kosimo I sekretorius, už sakė architektui Bartolomeo Ammannati statyti 1561–1564 m. 1890 m. pastatą į sigijusi Budini Gattai š eima visiš kai atnaujino vidaus patalpas. Daugelis kambarių , dekoruotų ir dekoruotų freskomis, yra vieni ryš kiausių ir kartu geriausiai iš likusių amž ių sandū ros Florencijoje aukš tos klasė s pastatų vidaus apdailos pavyzdž ių.
Į domiausias pastatas, mano nuomone, yra Vaikų namai, bet apie tai paruoš iu atskirą puslapį . Aikš tė s centre yra paminklas didž iajam kunigaikš č iui Ferdinando I.
Tai vienas iš paskutinių Giambolonos darbų , kuris jau sulaukė tarptautinio pripaž inimo dė l savo ž irgų statulų . Jojimo paminklą Didž iajam kunigaikš č iui Ferdinando I pradė jo statyti Giambologna, o po jo mirties už baigė jo vertas mokinys P. Etro Takka 1608 m. Skulptū ra buvo iš lieta iš bronzos 1602 m. , o visi paminklo darbai buvo baigti 1607 m. Dalis bronzos ant paminklo panaudota iš Š v. Stepono karinio ordino riterių paimtų turkų galerų pabū klų . Paminklas buvo pastatytas 1608 m. spalį Cosimo II santuokos su Austrijos Marija Magdaliete garbei.
Tač iau be paminklo aikš tė je yra dvi labai neį prastos skulptū ros, kurių negalima nepastebė ti. Tai del Tacca fontanai. Prieš ingose Santissima Annunziata aikš tė s pusė se yra du fontanai, vaizduojantys jū rų pabaisas. Jie buvo į rengti 1641 m. Autorius - P?
Etro Takca – prie jų dirbo nuo 1627 m. su dviem studentais – Bartolomeo Salvini ir Francesco Maria Bandini. Š ios skulptū ros tarp manieristų darbų laikomos š edevrais dė l savo grož io ir harmonijos, į vairių jū rinių simbolių – kriauklių , ž uvų , dumblių ir kaukių – panaudojimo. Ant kiekvieno fontano galima pamatyti autoriaus paraš ą (PETRUS TACC).