Nonfinito – «без кінця», «незавершений». Саме таку назву має один з самих видатних і великих палаців Флоренції. Декілька будинків і веж купив Алессандро Строцці у 1592 році. Вони були знесені, і у липні 1593 року почалось будівництво великого палацу за проектом Бернардо Буоналенті. Роботами керував Маттео Нігетті. До 1600 року був побудований перший поверх, портал з боку вулиці Борго делла Альбіці. Потім архітектор Вінченцо Скамоцці отримав замовлення на завершення проекту, а роботами керував Джованні Баттіста Каччіні. Після його смерті у 1612 році повернувся до роботи Нігетті.
За обома проектами передбачалось ще два поверхи, інший вигляд фасаду і інтер’єрів. Родина Медічі намагалась заборонити будівництво такого помпезного об’єкту поряд зі своїми палацами.
У 1814 році палац був проданий королівському уряду Тоскани. Тут була розміщена митниця та інші установи. У 1850 році тут містились міністерство закордонних справ, префектура і інші державні установи. В період, коли Флоренція була столицею Італії (1865-1871), тут містилась Державна Рада. З 1901 по 1911 поштове відомство, у 1919 переданий Флорентійському університету. З 1924 року – національний музей антропології і етнології. Палац постраждав під час війни у 1944 році, неодноразово проводились реставраційні роботи.
Палац має два фасади з пишними порталами. Перший поверх рустований, з великими вікнами на кронштейнах і сандриками – частково трикутними, частково зооморфної форми, що нагадує летючу мишу. На розі палацу – скульптурна група роботи Джованні Баттіста Каччіні – дві жіночі фігури, що підтримують великий герб родини Строцці.
Nonfinito – „be pabaigos“, „nebaigta“. Taip vadinasi vieni iš kiliausių ir didž iausių Florencijos rū mų . Alessandro Strozzi nusipirko keletą namų ir bokš tų.1592 m. Jie buvo nugriauti, o 1593 m. liepą pradė ti statyti dideli rū mai, suprojektuoti Bernardo Buonalenti. Darbams vadovavo Matteo Nigetti. Iki 1600 m. buvo pastatytas pirmasis aukš tas, portalas Borgo della Albici pusė je. Tada architektas Vincenzo Scamozzi gavo už sakymą už baigti projektą , o darbams vadovavo Giovanni Battista Cacchini. Po mirties 1612 m. Nigetti grį ž o į darbą.
Abiejuose projektuose buvo numatyti dar du aukš tai, kitoks fasadas ir interjerai. Medič ių š eima bandė už drausti prie savo rū mų statyti tokį pompastiš ką objektą.
1814 m. rū mai buvo parduoti Toskanos karališ kajai vyriausybei. Č ia buvo į sikū rusi muitinė ir kitos į staigos.
1850 m. joje veikė Už sienio reikalų ministerija, prefektū ra ir kitos vyriausybinė s į staigos. Tuo laikotarpiu, kai Florencija buvo Italijos sostinė (1865–1871), joje veikė Valstybė s taryba. 1901–1911 paš tas, 1919 m. perkeltas į Florencijos universitetą . Nuo 1924 – Nacionalinis antropologijos ir etnologijos muziejus. Rū mai nukentė jo per karą.1944 m. , ne kartą buvo atlikti restauravimo darbai.
Rū mai turi du fasadus su nuostabiais portalais. Pirmas aukš tas aprū diję s, su dideliais langais ant laikiklių ir sandrikų – iš dalies trikampio, iš dalies zoomorfinio, primenanč io š ikš nosparnį . Rū mų kampe yra Giovanni Battista Cacchini skulptū rinė grupė , dvi moterų figū ros, laikanč ios didelį Strozzi š eimos herbą .