Зведена в 1546 році за проектом Якопо Бароцці да Віньолі і завершена всередині учнем Оттавіано Маскерино, автором Палаццо дель Квірінале в Римі, будівля, що належала болонському гуманісту Акілле Боккі (1488-1562), незабаром стала резиденцією академії, яку він заснував.
Для будівлі характерний високий цоколь, масивний тесаний камінь якого знаходиться на вхідних дверях і на чотирьох вікнах першого поверху. Усередині збереглися фрески шістнадцятого століття авторства Просперо Фонтана. В центрі фасаду старовинна дошка з надписом латиною: «Акілле Боккі заснував цей будинок на благословенному камені; щоб згубні дощі, згубні течії та згубні вітри не чіпали його. За 3 дні до серпневих ід (11 серпня) 1545 року»
На цоколі вигравіровано два написи латиною та івритом (що є дуже рідкісним випадком у Болоньї): перша (взята з 1-го Послання Горація) говорить: «Ти будеш царем, кажуть, якщо діятимеш правильно»; друга (взята зі 119-го псалма Біблії) натомість говорить: «Господи, визволи мене від брехливих вуст і оманливого язика».
Pastatas, kurį.1546 m. pastatė Jacopo Barozzi da Vignoli, o viduje už baigė Ottaviano Mascherino, Romos rū mų Quirinale autoriaus, mokinys, pastatas, priklausę s Bolonijos humanistui Achille'ui Bocchi (1488-1562), netrukus tapo jo buveine. jo į kurtą akademiją.
Pastatui bū dingas aukš tas cokolis, kurio masyvus skaldytas akmuo yra ant į ė jimo durų ir keturiuose pirmojo aukš to languose. Viduje buvo iš saugotos š eš ioliktojo amž iaus Prospero Fontana freskos. Fasado centre yra senovinė lenta su už raš u lotynų kalba: „Achilas Boč is į kū rė š į namą ant palaiminto akmens; kad jį paliestų kenksmingos liū tys, kenksmingos srovė s ir kenksmingi vė jai. 3 dienos iki August Ides (rugpjū č io 11 d. ) 1545 m.
Ant cokolio iš raiž yti du už raš ai lotynų ir hebrajų kalbomis (labai retas atvejis Bolonijoje): pirmasis (paimtas iš.1-ojo Horacijaus laiš ko) raš o: „Tu bū si karalius, sakoma, jei elgiesi teisingai“; antroji (paimta iš.119-osios Biblijos psalmė s) vietoj to sako: „Vieš patie, gelbė k mane nuo melagingų lū pų ir apgaulingo liež uvio“.