Найстаріший професійний ляльковий театр в Європі і світі, один з найвідоміших в Чехії і Центральній Європі. Квитки в ляльковий театр Спейбла і Гурвінека розходяться блискавично, і буває таке, що за два тижні квиток придбати вже неможливо. Більшість персонажів не тільки грають на сцені, а також знімаються у мультфільмах. Старшому поколінню пострадянського простору Гурвінек відомий як постійний персонаж дитячого журналу «Веселі картинки».
А починалося все так. У 1920-х роках у чеському місті Пльзень під час антрактів у літньому ляльковому театрі глядачів розважала дерев’яна лялька Спейбл – такий собі наївний товстун з лупатими очами – безтолковий, але впевнений у своїй великій розумності. Його самого і його діалоги придумав Йозеф Скупа, професор училища прикладних мистецтв. Вирізав Спейбла різьбяр Карел Носек. Через шість років його син Густав зробив Скупі сюрприз, подарувавши професору ще одну ляльку – Гурвінека, який, крім рухів ногами і руками, міг повертати очі. У автора ляльок не було думки, що Гурвінек, трохі схожий на Спейбла, стане його сценічним сином. Але з першої появи Гурвінека на сцені глядачі вирішили, що він син Спейбла. Так воно і залишилось.
З 1945 року театр працює в Празі. Старі ляльки давно вже знаходяться в музеї, а на сцені радують пражан і гостей міста їх копії. У 2010 році перед театром встановили бронзовий пам’ятник, який зображує Спейбла і Гурвінека. Автор скульптури – Душан Сотак.
Поряд, на глухій стіні сусіднього будинку, зображені основні персонажі театру. Спейбл і Гурвінек презентують різні покоління, «коментують і розмірковують» на різноманітні теми, найчастіше нагальні питання виховання і життя. Компанію їм складають вірна подруга Гурвінека Манічка та її педагогічно-менторськи налаштована бабуся пані Катержіна Говоркова, прем'єрна поява якої відбулася 1971 року. Власне ці 4 персонажі є головними, додатковим же став песик Гурвінека Жерик.
Seniausias profesionalus lė lių teatras Europoje ir pasaulyje, vienas ž inomiausių Č ekijoje ir Vidurio Europoje. Bilietai į lė lių teatrą „Speble“ ir „Gurvinek“ iš parduodami ž aibiš kai, o bū na, kad per dvi savaites bilieto nusipirkti neį manoma. Dauguma personaž ų ne tik vaidina scenoje, bet ir pasirodo animaciniuose filmuose. Vyresniajai posovietinė s erdvė s kartai Gurvinekas ž inomas kaip nuolatinis ž urnalo vaikams „Juokingi paveikslė liai“ veikė jas.
Ir viskas prasidė jo taip. Praė jusio amž iaus 2 deš imtmetyje Č ekijos Pilzeno mieste per vasaros lė lių teatro pertraukas ž iū rovus linksmino medinė lė lė Speble – savotiš kas naivus storulis plač iomis akimis – kvailas, bet pasitikintis savo puikiu sumanumu. Jį ir jo dialogus sugalvojo Taikomosios dailė s mokyklos profesorius Josefas Skupa. Iš raiž ė kilnusis drož ė jas Karelis Nosekas.
Po š eš erių metų jo sū nus Gustavas padarė š ykš č ią staigmeną , padovanodamas profesoriui dar vieną lė lę – Gurvineką , kuri, be kojų ir rankų judesių , galė jo pasukti akis. Lė lių autorius nemanė , kad Gurvinekas, kiek panaš us į Speble, taps jo scenos sū numi. Tač iau nuo pirmojo Gurvinek pasirodymo scenoje publika nusprendė , kad jis yra Speibl sū nus. Taip ir liko.
Teatras Prahoje veikia nuo 1945 m. Senos lė lė s muziejuje jau seniai, o scenoje dž iugina Prahos gyventojus ir miesto sveč ius jų kopijos. 2010 m. prieš ais teatrą buvo pastatytas bronzinis paminklas Speblei ir Gurvinek. Skulptū ros autorius – Duš anas Sotakas.
Netoliese, ant tuš č ios gretimo namo sienos, pavaizduoti pagrindiniai teatro veikė jai. Speble ir Gurvinek pristato skirtingas kartas, „komentuoja ir apmą sto“ į vairias temas, daž nai aktualias š vietimo ir gyvenimo problemas.
Juos lydi iš tikima Gurvinekos Manichkos draugė ir jos pedagogė -mentorė moč iutė Katerž ina Govorkova, kurios premjera į vyko 1971 m. Tiesą sakant, š ie 4 personaž ai yra pagrindiniai, o Gurvinekos š uo Ž erikas tapo papildomu.