Початок будівництва ратуші датується 1348 роком, і пов'язане воно з проектуванням району Нове Мєсто, центром якого, на думку тодішнього правителя Чехії Карла IV, вона і повинна була стати.
Зараз Новоместська ратуша являє собою справжній комплекс, виконаний в стилі ренесансу, яким вона була овіяна в ХVI столітті. Спочатку ж гордість Карлової площі представлялася як творіння готичної архітектури.
При погляді зверху споруда являє собою своєрідну трапецію, утворену чотирма крилами, два з яких, південне і східне, с самого початку належать ратуші. Вінчає образ непохитності і вічності будівлі вежа, прибудована в 1451 році. Її будівництво якраз і довершив затіяний Карлом IV проект.
Новоместська ратуша безліч разів перебудовувалася і реконструювалася. Спочатку виконана в готичному стилі, вона з кожним наступним століттям набувала ренесансні риси, однак після перебудови під тюремні потреби в 1806 році стала більше нагадувати будівлю раннього класичного стилю. Майже через століття, під час глобальної реконструкції 1904-1905 років під керівництвом А.Віела і К.Гілберта, ратуші повернули ренесансний вигляд XVI століття. Безліч елементів інтер'єру також були відтворені в первісному вигляді. Останнє значуще вторгнення в архітектурне життя ратуші датується 1976-1996 рр.
Найбільш древньою частиною Новоместської ратуші є її східне крило, що виходить на вул. Водічкову. Закінчення його зведення датується 1377 роком. Надалі крило було перебудовано в 1569 році за авторством Б.Вольмута.
На першому поверсі південного крила, прихований за ренесансним фасадом ратуші з характерними для нього високими фронтонами і спареними вікнами, якими його щедро нагородив під час ренесансної перебудови 1520-1526 рр. Б.Рід, розташувався зал, виконаний в готичному стилі, з ребристими склепіннями і рядом порталів, який нині використовується як зал для одружень. У сусідньому приміщенні кожен може відкрити для себе розписну стелю, що датується 1599 роком.
До будівлі Новоместської ратуші примикає вежа, на фасаді якої до нашого часу зберігся пізньоготичний герб Нового Міста. Зі східного її боку розташовується частина старовинного ланцюга, яким в минулому перегороджували вулицю, щоб зупинити потік проїжджаючих в нічний час возів. Тіло вежі містить в собі капелу Діви Марії і святого Вацлава, прикрашену позолоченим настінним різьбленням. Спочатку виконана в готичному стилі, в XVIII столітті вежа була реконструйована в стилі бароко.
На стелі каплиці можна розглянути алегоричні розписи, основними мотивами яких алегорії про Право і Справедливість. Центральним вівтарним проявом каплиці є образ Діви Марії з св. Бенедиктом. Доповнюють картину два скульптурних образи святих, виконані з дерева, а також образ св. Георгія. Бажаючим відвідати галерею вежі доведеться пройти сходи в 221 щабель.
Rotuš ė s statybos pradž ia siekia 1348 m. , ji siejama su Novo Mesto rajono, kurio centru, anot tuometinio Č ekijos Respublikos valdovo Karolio IV, turė jo tapti, projektavimu.
Dabar Novomes rotuš ė yra tikras renesanso stiliaus kompleksas, kurį apgaubė XVI a. Iš pradž ių Karolio aikš tė s pasididž iavimas buvo pristatytas kaip gotikinė s architektū ros kū rinys.
Ž iū rint iš virš aus, pastatas yra savotiš ka trapecija, suformuota iš keturių sparnų , iš kurių du – pietų ir rytų – nuo pat pradž ių priklauso rotuš ei. 1451 m. statytas bokš tas vainikuoja pastato tvirtumo ir amž inumo į vaizdį . Jo statyba baigta pagal Karolio IV inicijuotą projektą.
Novomes rotuš ė buvo daug kartų perstatyta ir rekonstruota.
Iš pradž ių pagamintas gotikiniu stiliumi, su kiekvienu š imtmeč iu į gavo Renesanso bruož ų , tač iau 1806 m. perstatytas kalė jimo reikmė ms, labiau priminė ankstyvojo klasikinio stiliaus pastatą . Beveik po š imtmeč io, per 1904–1905 m. pasaulinę rekonstrukciją , kuriai vadovavo A. Viel ir K. Gilbert, rotuš ė s vė l į gavo XVI amž iaus renesanso epochą . Daugelis interjero elementų taip pat buvo atkurti originalia forma. Paskutinis reikš mingas į siverž imas į rotuš ė s architektū rinį gyvenimą datuojamas 1976–1996 m.
Seniausia Novomes rotuš ė s dalis yra jos rytinis sparnas, iš kurio atsiveria vaizdas į gatvę . Vodič kovas. Jo statybos pabaiga datuojama 1377 m. Vė liau sparną.1569 m. atstatė B. Volmutas.
Pietinio sparno pirmame aukš te, paslė ptame už renesansinio rotuš ė s fasado su jai bū dingais aukš tais frontonais ir suporuotais langais, kuriuos jis dosniai apdovanojo per 1520–1526 m. renesansinę perestroiką , daugybė portalų , kurie dabar naudojami kaip vestuvių salė . Kitame kambaryje kiekvienas gali atrasti nudaž ytas lubas, datuojamas 1599 m.
Greta Novomes rotuš ė s pastato yra bokš tas, kurio fasade iki š ių dienų iš likę s vė lyvosios gotikos Naujojo miesto herbas. Rytinė je jos pusė je yra dalis senovinė s grandinė s, kuri praeityje blokuodavo gatvę , kad sustabdytų naktį pravaž iuojanč ių vež imų srautą . Bokš to korpuse yra Mergelė s Marijos ir Š v. Vaclavo koplyč ia, papuoš ta paauksuotais sienų raiž iniais.
Iš pradž ių pagamintas gotikos stiliumi, o XVIII amž iuje bokš tas buvo rekonstruotas baroko stiliumi.
Ant koplyč ios lubų galima iš vysti alegorinius paveikslus, kurių pagrindiniai motyvai – Teisė s ir teisingumo alegorijos. Centrinis koplyč ios altorius – Mergelė s Marijos paveikslas iš Š v. Benediktas. Paveikslą papildo du skulptū riniai š ventų jų atvaizdai iš medž io, taip pat Š v. Jurgis. Norintys aplankyti bokš to galeriją turė s pakilti laiptais į.221 laiptelį .