У випадкового перехожого на Гусовій вулиці може від несподіванки перехопити серце: на сталевий щоглі, що стирчить з даху одного з дому, бовтається людина! Хто це? Шибеник-самогубець або людина, яка потрапила в біду?! Трапляється і так, що схвильовані туристи викликають поліцейських або пожежних. Що ж, на подібну увагу до свого дітища і розраховував скульптор-провокатор Давид Черни (David Cerny), підвісивши в 1997 році на празькій вулиці скульптуру людини, що тримається рукою за балку.
Унікальна скульптура заввишки в 220 см - одне з багатьох творінь всесвітнього відомого чеського скульптора в Празі. Незмінно епатуючий і часто дратуючий співгромадян своїми роботами Черни заробив проте міжнародне визнання. Скульптура «шибеника» («Viselec») об'їздила світ і була «вивішена» на Чеському культурному центрі в Берліні, на Національному театрі і на посольстві Чеської Республіки в Лондоні і багатьох інших. На виставці в Чикаго в 2007 році навіть трапився казус з поліцією, яка приїхала «рятувати» потенційного самогубця.
Але невже «шибеник» був створений тільки з метою викликати переляк? Деякі чеські обивателі, та й інші представники колишнього Східного Блоку, знаходять портретну схожість скульптури з Володимиром Леніним і бачать в роботі політичну сатиру на комуністичний рай, який наказав довго жити. Однак сам скульптор стверджує, що фігура уособлює австрійського батька психоаналізу Зиґмунда Фрейда.
Професор вчепився однією рукою за рятівну балку і як би завис над прірвою Несвідомого, в яке він одним з перших заглянув на зламі XIX і XX століть. Продовжуючи гру з публікою, Чорни пропонує й інше, більш скандальне, тлумачення: скульптура символізує відірваність інтелігенції від простого народу, якому чужі нетрі психоаналізу. Провокація вдалася на славу: інтерес до твору не згасає, і пропоновані трактування дозволяють сучасним психоаналітикам заглянути в потаємні куточки свідомості тлумачів.
Atsitiktinis praeivis Gusovo gatvė je gali netikė tai už klupti š irdį : vyras kabo ant plieninio stiebo, kyš anč io iš vieno namo stogo! Kas č ia? Saviž udybė s kartuvė s ar ž mogus, patekę s į bė dą ? ! Pasitaiko ir taip, kad susijaudinę turistai iš kvieč ia policiją ar ugniagesius. Na, o skulptorius provokatorius Davidas Cerny tikė josi tokio dė mesio savo atž alai, kai 1997 metais Prahos gatvė je pakabino ž mogaus, laikanč io siją rankoje, skulptū rą.
Unikali 220 cm aukš č io skulptū ra yra vienas iš daugelio pasaulyje ž inomo č ekų skulptoriaus Prahoje darbų . Tač iau savo darbais savo bendrapilieč ius nuolat š okiravę s ir daž nai erzinę s Č ernis pelnė tarptautinį pripaž inimą . Kartuvių skulptū ra („Viselec“) apkeliavo pasaulį ir buvo „pakabinta“ Č ekijos kultū ros centre Berlyne, Nacionaliniame teatre ir Č ekijos Respublikos ambasadoje Londone ir daugelyje kitų.
2007 metais Č ikagoje vykusioje parodoje net į vyko incidentas su policija, kuri atvyko „gelbė ti“ galimos saviž udybė s.
Bet ar „kartovė s“ buvo sukurtos tik baimei sukelti? Kai kurie Č ekijos pilieč iai, kaip ir kiti buvusio Rytų bloko atstovai, atranda portreto panaš umą į skulptū rą su Vladimiru Leninu ir kū rinyje mato politinę satyrą apie komunistinį rojų , nurodantį ilgą gyvenimą . Tač iau pats skulptorius teigia, kad figū ra reprezentuoja austrų psichoanalizė s tė vą Sigmundą Freudą.
Profesorius viena ranka į sikibo į gelbė jimosi virvę ir tarsi tvyrojo virš Nesą monė s bedugnė s, į kurią vienas pirmų jų paž velgė į XIX ir XX amž ių sandū rą . Tę sdamas ž aidimą su publika, Chorny siū lo kitą , skandalingesnę , interpretaciją : skulptū ra simbolizuoja inteligentijos izoliaciją nuo paprastų ž monių , kuriems svetimi psichoanalizė s lū š nynai.
Provokacija pavyko: susidomė jimas kū riniu neblė sta, o siū lomos interpretacijos š iuolaikiniams psichoanalitikams leidž ia paž velgti į slaptus vertė jų minč ių kampelius.