Монументальна будівля з фасадом довжиною у 250 метрів зведена у 1909-1913 роках за проектом архітектора Людвіга Бауманна для розміщення військового міністерства Австро-Угорщини. Будівля має дев’ять внутрішніх дворів, один з яких, довжиною у 40 метрів зі скляним дахом, використовувався в якості школи верхової їзди. Сім поверхів, не рахуючи мансардного; близько 1000 приміщень, 2500 вікон.
У 1938-1945 роках будівлю використовувала німецька армія. Будівля постраждала від бомбардувань союзників і під час наземних боїв з Червоною Армією. У 1952 році роботи з відновлення будівлі були завершені. Тут розміщались різні федеральні міністерства. Зараз їх три – праці, соціальних справ, охорони здоров’я і захисту прав споживачів; оцифровки і розміщення підприємств; сталого розвитку і туризму.
Центральний ризаліт виділений напівколонами іонічного ордеру, балконами і балюстрадами, левовими головами, ліпниною. В центрі даху – гігантський бронзовий двоголовий орел (розмах крил – 16 метрів). Автор – Емануель Пейндль. Поряд – алегоричні скульптури «Боротьба» і «Нагорода переможця» роботи Ганса Біттерліха. В двох трикутних фронтонах барельєфи роботи Отмара Шимковіца. Перший поверх прикрашений кам’яними головами солдат австро-угорської армії у різних формах – робота Вільгельма Хейда.
Перед будівлею – пам’ятник фельдмаршалу Радецькому і два фонтани. Кінна статуя найвидатнішого австрійського полководця свого часу фельдмаршала Йозефа Венцеля Радецького графа фон Радец створена у 1892 році скульптором Каспаром фон Цумбушем і архітектором Георгом Німаном. Пам’ятник встановлений на постамент червоного мармуру. Спереду його прикрашає бронзовий двоголовий орел, а по боках – два бронзових барельєфи, які зображують фельдмаршала на військовій раді з генералами і серед солдат його армії.
Фонтани за проектом архітектора Людвіга Бауманна встановлені у 1912 році. Кам’яні колони завершуються бронзовими двоголовими орлами. На постаменті колон – по чотири бронзові левові голови, з яких вода стікає у кам’яні басейни.
Monumentalų pastatą su 250 metrų ilgio fasadu 1909–1913 metais pastatė architektas Ludwigas Baumannas, kuriame į sikū rė Austrijos-Vengrijos karo ministerija. Pastatas turi devynis kiemus, iš kurių vienas, 40 metrų ilgio su stikliniu stogu, buvo naudojamas kaip jojimo mokykla. Septyni aukš tai, neskaitant palė pė s; apie 1000 kambarių , 2500 langų.
1938-1945 metais pastatas buvo naudojamas vokieč ių kariuomenė s. Pastatas buvo apgadintas per są jungininkų bombardavimus ir sausumos mū š ius su Raudoną ja armija. 1952 m. pastatas buvo baigtas restauruoti. Č ia buvo į sikū rusios į vairios federalinė s ministerijos. Dabar jų yra trys – darbo, socialinių reikalų , sveikatos ir vartotojų apsaugos; į monių skaitmenizavimas ir vieta; darnus vystymasis ir turizmas.
Centrinis rizalitas iš siskiria jonų ordino puskolonė mis, balkonais ir baliustradomis, liū tų galvomis, tinku.
Stogo centre – milž iniš kas bronzinis dvigalvis erelis (sparnų plotis – 16 metrų ). Autorius – Emanuelis Peindlas. Š alia – Hanso Bitterlicho alegorinė s skulptū ros „Imtynė s“ ir „Nugalė tojo apdovanojimas“. Dviejuose trikampiuose frontonuose Otmaro Š ymkowicziaus bareljefai. Pirmą jį aukš tą puoš ia į vairių formų akmeninė s Austrijos-Vengrijos karių galvos – Wilhelmo Hayde'o darbas.
Prieš ais pastatą yra paminklas feldmarš alui Radetskiui ir du fontanai. Ž ymiausio savo meto Austrijos generolo, feldmarš alo Josefo Venzelio, Radetzo grafo fon Radetzo, jojimo statulą.1892 m. sukū rė skulptorius Casparas von Zumbusch ir architektas Georgas Niemannas. Paminklas pastatytas ant raudono marmuro pjedestalo. Priekyje jį puoš ia bronzinis dvigalvis erelis, o š onuose – du bronziniai bareljefai, vaizduojantys feldmarš alą karo taryboje su generolais ir jo kariuomenė s kariais.
Fontanus 1912 metais suprojektavo architektas Ludwigas Baumannas. Akmeninė s kolonos baigiasi bronziniais dvigalviais ereliais. Ant kolonų postamento – keturios bronzinė s liū tų galvos, iš kurių vanduo teka į akmeninius baseinus.