Фонтан присвячений весіллю святого Йосипа і святої Діви Марії. Його історія походить з 1702 року, від обітниці імператора Леопольда І встановити пам’ятник в подяку за повернення його сина Йосипа з полону. Імператор помер, Йосип був викуплений з полону у 1705 році, і вже у 1706 на площі встав дерев’яний пам’ятник (не фонтан), виконаний за проектом придворного архітектора Йоганна Бернарда Фішера фон Ерлаха.
У 1725 році він був розібраний і почались роботи зі створення кам’яного пам’ятника-фонтана від керівництвом архітектора Еліаса Хюгеля. У 1729 році закладений наріжний камінь, а 12 березня 1732 року готовий пам’ятник був освячений кардиналом графом Сигізмундом Коллоніцем. Загальний проект розробив Йозеф Еммануїл Фішер фон Ерлах. Скульптури янголів і скульптурна група Діви Марії, Йосипа і первосвященика – робота Антоніо Коррадіні. Навіс з символами Трійці – робота Йоганна Баптіста Дівалла. Лоренцо Маттіелі спроектував два круглих басейни з фонтанами.
Чотири профільовані колони коринфського ордеру підтримують навіс з символами Трійці. В центрі – скульптурна група, що зображує Діву Марію, святого Йосипа і первосвященика. По чотирьох кутах бази – скульптури янголів і декоративні вази. На трьох боках бази – барельєфи, що зображують поклоніння пастухів, поклоніння царів і представлення в храмі. На четвертому боці – пам’ятний надпис. Пошкоджений в результаті бомбардувань союзників у 1944 році, фонтан був відновлений у 1950-1955 роках, а молодий скульптор Вадер Бертоні відтворив знищену голову Діви Марії.
Fontanas skirtas š v. Juozapo ir Š vč . Mergelė s Marijos vestuvė ms. Jo istorija siekia 1702 m. , kai imperatorius Leopoldas I paž adė jo pastatyti paminklą atsidė kojus už sū naus Juozapo grį ž imą iš nelaisvė s. Imperatorius mirė , 1705 metais Juozapas buvo iš pirktas iš nelaisvė s, o 1706 metais aikš tė je stovė jo dvaro architekto Johano Bernardo Fiš erio fon Erlacho suprojektuotas medinis paminklas (ne fontanas).
1725 m. jis buvo iš montuotas ir pradė tas kurti akmeninis paminklas-fontanas, vadovaujant architektui Eliasui Hugeliui. Kertinis akmuo buvo padė tas 1729 m. , o 1732 m. kovo 12 d. baigtą paminklą paš ventino kardinolas grafas Ž ygimantas Kolonicas. Bendrą projektą sukū rė Josef Emmanuel Fischer von Erlach. Mergelė s Marijos, Juozapo ir vyriausiojo kunigo angelų skulptū ros ir skulptū rinė grupė – Antonio Corradini kū rinys. Baldakimas su Trejybė s simboliais – Johano Baptisto Divallo darbas.
Lorenzo Mattieli suprojektavo du apvalius baseinus su fontanais.
Keturios profiliuotos Korinto ordino kolonos remia baldakimą su Trejybė s simboliais. Centre – skulptū rinė grupė , vaizduojanti Mergelę Mariją , Š v. Juozapą ir vyriausią jį kunigą . Ant keturių pagrindo kampų – angelų skulptū ros ir dekoratyvinė s vazos. Trijose pagrindo pusė se – bareljefai, vaizduojantys piemenų garbinimą , karalių garbinimą ir pasirodymus š ventykloje. Ketvirtoje pusė je yra atminimo už raš as. 1944 metais są jungininkų bombardavimo nukentė ję s fontanas 1950–1955 metais buvo atstatytas, o jaunasis skulptorius Waderis Bertonis atkū rė sugriuvusią Mergelė s Marijos galvą .