На площі Hoher Markt (Верхній Ринок) недалеко від собору Святого Стефана помилуйтеся унікальним анкерним годинником. Через фігурки, що рухаються під музику його іноді називають музичним або танцюючим годинником. Годинник довжиною 10 метрів є своєрідним містком або аркою між Bauernmarktі Ankerhof, що з'єднує дві будівлі Страхової компанії «Анкер». Придумав і побудував його тут в 1911 році художник Франц фон Матч. За задумом майстра, годинник символізує швидкоплинність часу. Тому його потужну конструкцію підтримують з одного боку фігури Адама і Єви, а з іншого - Ангела і Диявола. А верхня частина годинникової рамки як раз нагадує про факт такої швидкоплинності: уособленням життя виступає фігурка дитини з метеликом, а смерті - фігура з пісочним годинником.
Рухомі 12 фігур, які пропливають в центральному вікні циферблату, нагадують про історію Австрії. Тут і імператор Марк Аврелій, якого вважають засновником Відня, і Карл Великий, і імператриця Марія Терезія, і композитор Йозеф Гайдн. Фігури всіх персонажів, висотою 2,7 метра, зроблені з міді. Вихід кожної історичної особистості відбувається під музику того часу, яка характеризує її епоху. За 15 хвилин такої вистави, яка починається тут кожен день опівдні, можна простежити історію Австрії. Імена історичних постатей, які пропливають в анкерному годиннику, написані на дошці, розташованій на будинку поруч.
Цифри на годиннику - це герби відомих австрійських родів. Нижче годин мозаїка, яка зроблена з золотистого металу, скла і мармуру, яка несе свій езотеричний підтекст.
Дія триває чверть години. І за цей час перед очима глядачів проходить вся історія Відня. Першим під "Оду перемозі" (Pythische Siegesode) пропливає фігура імператора Марка Аврелія, котрий вважається засновником Відня. Другим під мелодію "Hildebrandlied" виступає імператор Карл Великий, який створив Австрійську державу. Далі проходить подружня пара - герцог Леопольд VI (Бабенберг) і Теодора Візантійська. Звучить "Пісня Нібелунгів" (Nibelungenlied). І знову самотня фігура - Вальтера фон Фогельвайде - і пісня "Kreuzfahrrerlied". Цього персонажа змінюють король Рудольф Габсбургський і його дружина Анна фон Хоенберг. Звучить «Lied eines Minnes Кngers». Хансу Пухбауму, будівельнику собору Святого Стефана, більше підійшла народна мелодія під назвою "Es liegt ein Schloss in Еsterreich" (Є замок в Австрії).
Імператор Максиміліан I тужить під пісню "Innsbruck, ich muss dich lassen" (Інсбрук, я повинен тебе полишити). Відома пісенька "O, du lieber Augustin" (О, мій милий Августин) супроводжує появу віденського бургомістра періоду другої турецької облоги Йоханна Андреаса фон Лібенберга. Граф Ернст Руедігер фон Штархемберг–захисник Відня під час другої турецької облоги, як і годиться військовій людині, марширує під звуки військової пісні XVII століття. А от про принца Євгена Савойського, що врятував місто від турецьких завойовників, народ склав свою пісню - "Prinz Eugen, der edle Ritte" (Принц Євген, шляхетний лицар), яку і використали для урочистого проходу його фігури. І знову подружня пара: правда, на першому плані тут виступає дружина - імператриця Марія Терезія, котра багато що зробила для Відня та Австрії в період свого правління. Ну і її чоловік - Франц I Лотаринзький. Творець годинника випустив їх під звуки менуету, написаного Моцартом. Дванадцятим з'являється композитор Йозеф Гайдн під свій твір - "Die Schpfung" (Творіння).
Pasigrož ė kite unikaliu inkariniu laikrodž iu Hoher Markt (virš utiniame turguje) netoli Š v. Stepono katedros. Dė l pagal muziką judanč ių figū rų jis kartais vadinamas muzikiniu ar š okių laikrodž iu. 10 metrų ilgio laikrodis yra savotiš kas tiltas arba arka tarp Bauernmarkti ir Ankerhof, jungiantis du Anker Insurance Company pastatus. Jį č ia 1911 metais iš rado ir pastatė menininkas Franzas von Matchas. Anot meistro, laikrodis simbolizuoja laiko efemeriš kumą . Todė l jo galingą dizainą , viena vertus, palaiko Adomo ir Ievos, o iš kitos – angelo ir velnio figū ros. O virš utinė laikrodž io rė mo dalis kaip tik primena tokio trumpalaikiš kumo faktą : gyvenimo personifikacija yra vaiko figū rė lė su drugeliu, o mirties – figū rė lė su smė lio laikrodž iu.
Centriniame ciferblato lange plū duriuojanč ių.12 kilnojamų figū rų , menanč ių Austrijos istoriją.
Č ia ir imperatorius Markas Aurelijus, kuris laikomas Vienos į kū rė ju, ir Karolis Didysis, ir imperatorienė Marija Teresė , ir kompozitorius Josephas Haydnas. Visų simbolių figū ros, 2.7 metro aukš č io, pagamintos iš vario. Kiekvienos istorinė s asmenybė s iš leidimas vyksta pagal to meto muziką , kuri apibū dina jos epochą . Per 15 minuč ių tokio spektaklio, kuris č ia prasideda kiekvieną dieną vidurdienį , galima atsekti Austrijos istoriją . Inkaro laikrodyje plaukiojanč ių istorinių asmenybių vardai už raš yti ant š alia esanč io namo lentoje.
Skaič iai ant laikrodž io yra garsių austrų š eimų herbai. Po laikrodž iu yra mozaika iš auksinio metalo, stiklo ir marmuro, kuri turi savo ezoterines konotacijas.
Veiksmas trunka ketvirtį valandos. O per š į laiką prieš ž iū rovų akis – visa Vienos istorija. Imperatoriaus Marko Aurelijaus, kuris laikomas Vienos į kū rė ju, figū ra pirmoji plaukė po „Odė pergalei“ (Pythische Siegesode).
Antrasis pagal „Hildebrandlied“ melodiją yra imperatorius Karolis Didysis, sukū rę s Austrijos valstybę . Toliau – susituokusi pora – kunigaikš tis Leopoldas VI (Babenbergas) ir Teodoras Bizantietis. Skamba „Nibelungo giesmė “. Ir vė l vieniš a figū ra – Walteris von Vogelweide’as – ir daina „Kreuzfahrrerlied“. Š į personaž ą pakeič ia karalius Rudolfas Habsburgietis ir jo ž mona Anna von Hohenberg. Skambė ti „Lied eines Minnes Kngers“. Stepono katedros statytojas Hansas Puchbaumas pirmenybę teikė liaudies melodijai „Es liegt ein Schloss in Esterreich“ (Austrijoje yra pilis).
Imperatorius Maksimilianas I aprauda dainą „Insbrukas, ich muss dich lassen“ (Insbrukas, turiu tave palikti). Garsioji daina „O, du lieber Augustin“ (O, mano brangusis Augustinai) lydi antrosios Turkijos apgulties laikotarpio Vienos mero Johano Andreaso fon Liebenbergo pasirodymą . Vienos gynė jas grafas Ernstas Ruedigeris von Starchembergas, kaip ir dera kariš kiui, per antrą ją turkų apgultį ž ygiavo skambant XVII amž iaus karinė s dainos garsams.
Tač iau apie Savojos princą Eugenijų , iš gelbė jusį miestą nuo turkų už kariautojų , ž monė s sukū rė savo dainą – „Prinz Eugen, der edle Ritte“ (princas Eugenijus, kilnus riteris), kuri buvo panaudota iš kilmingai jo figū ros procesijai. Ir vė l pora: tač iau pirmame plane č ia jo ž mona – imperatorienė Marija Teresė , kuri savo valdymo metais daug nuveikė Vienos ir Austrijos labui. Na, jos vyras – Pranciš kus I Lotaringietis. Laikrodž io kū rė jas iš leido juos skambant Mocarto paraš yto menueto garsams. Dvyliktas yra kompozitorius Josephas Haydnas už savo kū rinį – „Die Schpfung“ (Kū ryba).