При плануванні поїздки спочатку розрахував на 3 ночі (2,5 дні) в Латвії і 5 ночей (4 дні) в Естонії, але через зміни розкладу рейсу Wizzair (перенесення часу вильоту з 11:25 на 22:30) довелося вилетіти о 15:15 іншою авіакомпанією (AirBaltic). Щодо AirBaltic – вартість у порівнянні з Wizzair завищена. Сервіс приблизно такий самий. Летіли лайнером марки "de Havilland" (приблизно на 50 пасажирів), дуже тісно і дуже шумно, особливість конструкції крила цього полягає в тому, що на всіх місцях за крилом буде дуже обмежений вид. В аеропорту Риги сіли з 10-хвилинним запізненням. Кордон пройшли без проблем, прикордонники запитали лише про мету поїздки (туризм), жодних документальних підтверджень не просили.
Одразу після виходу з терміналу аеропорту починаю шукати зупинку автобуса №22, що йде в центр міста та «R-kiosk», в якому можна купити квитки на нього. Кіоск знаходжу (він просто навпроти зупинки) – маленький торгівельний павільйон, де крім квитків на міський транспорт, напоїв та снеків, продаються також вельми шикарні і недешеві букети квітів (близько €20). Вартість квитка на одну поїздку складає €1,15. Автобуси ходять з інтервалами приблизно 20 хвилин. Спочатку їдемо полями, потім починається приміська зона. Околиці міста починаються, не як ми звикли, з масивів новобудов, а з старих 2-3 поверхових будинків першої половини ХХ ст., місцями навіть дерев’яних, нові будинки також є, але з іншого боку міста.
Зупинки у автобуса часті, людей входить/виходить багато, всі валідують абонементні проїздні, разових квитків, як у нас, немає ні в кого. А ось вже й набережна Даугави, по старовинному мосту автобус переїзжає на інший берег (до речі, обидва береги Даугави – рівнинні), виходимо на другій зупинці (біля цетрального залізничного вокзалу), але з боку центрального ринку. Далі по сучасному, але пустинному і трохи лячному підземному переходу (до речі, зовсім не пристосованому для транспортування багажу на коліщатах) – закинуті порожні магазини, підозрілі компанії, добираємося до готелю.
Готель Ria Irina Hotel, впринципі, нормально (106 євро/3 ночі/твін), сніданок добрий, до історичного центру хвилин 15 пішки. Єдина проблема – шумно, вікна виходять на жваве перехрестя. Просто перед готелем зупинка міських автобусів та тролейбусів. Після заселення, відвідуємо торгівельний центр Origo (що примикає до вокзалу) та дорогий універмаг Stockman (фінська мережа, все дуже дорого, покупців немає зовсім). В історичний центр йти вже запізно.
Готель у Ризі
На другий день після сніданку вирушаємо в історичний центр. По нашій вулиці Mekela iela за кілька будинків розташована будівля Цирку. Дуже скромних розмірів, купол з вулиці майже не видно, будівля цирку не стоїть окремо, а вбудована в квартал. Що здивувало – на кожному кроці пункти обміну валют, ломбарди та зали ігрових автоматів (майже як у нас). Повертаємо на вулицю Krisjanis Baron, тут знайомимося з першою ризькою, як на мене, цікавинкою – ризьким трамваєм. Як відомо, в Ризі існує машинобудівний завод, що виготовляє рухомий склад трамваїв та електричних приміських поїздів (останні експлуатувалися по всьому колишньому СРСР). А от з трамваями не все так просто: по Ризі курсують трамваї місцевого виробництва, різних років та різних модифікацій, але всі вони мають колоритну місцеву особливість – у них в якості струмоприймача використовується не розкладний пантограф, а тролейбусна штанга! Звичайно, з мотузкою.
Ризький трамвай
Ніде більше в Європі я подібних трамваїв не бачив. Тут вже починається старовинний центр, будинки кінця 19 – початку 20 ст. Зокрема, зліва промайнула будівля музичної академії (консерваторії). Одразу за нею розпочинається парк Bastejkalna Park, що перетинає невеличка довга водойма, яка називається Міським каналом. Каналом повільно пропливають моторні та весельні човни. Між парком та Старою Ригою побудовано Ризьку Оперу (дуже монументальну будівлю).
Латвійська Опера
А через дорогу вже середньовічний центр, пішохідна зона, вкрита бруківкою. Багато бутіків, недешевих готелів, магазинчиків мережі Narvesen (вода, снеки, солодощі, сувеніри, все для туристів і недешево). Ранок неділі, багато чого ще зачинено. Звернуло увагу велика кількість парфумерних магазинів Dzintars та магазинів Rigа Balzams з продажу алкоголю з різних країн (справжній лікери «Rigа Balzams» у глиняній тарі різної ємності займають дуже скромне місце). Нарешті доходимо до Собору Святого Петра, знаменитого своїм оглядовим майданчиком на вежі.
В Соборі саме проходить ранкове богослужіння (зал, де проходить служба, відокремлено скляними розсувними дверима). Вхід вільний, але служитель собору зауважує, що виходити до кінця служби не можна (закінчиться через півтори години). Вирішуємо йти на вежу. Це можна зробити: пішки по спіралеподібних сходах або на ліфті. В обох випадках ціна відвідання 9 євро. У фойє перед ліфтом (якщо це місце так назвати) звернула на себе увага виставка, присвячена 30-річчю акції «Балтійський шлях» (влітку 1989 року під час національного підйому жителі Литви, Латвії та Естонії створили живий ланцюг від Вільнюса до Талліна – це понад 600 км). За декілька хвилин ліфт підіймає нас на висоту 72 м, де знаходиться оглядовий майданчик (загальна висота собору зі шпилем – 124 м). Звідси – вся Рига як на долоні, видно аж до масивів новобудов на сході міста. А історичний центр просто під нами здається на відстані витягнутої руки.
На протилежному боці Даугави – так званий район «Сіті», домінантою якого є сучасна 92-метрова будівля «Сведбанку» у формі айсбергу. Лівий та правий береги міста з’єднують 5 мостів. Найвідоміші з них – Кам’яний міст (побудовано у 1957 році, називається так через те, що ліхтарі на мосту побудовані на високих гранітних торшерах та з мосту на набережну побудовані також гранітні сходи) та Вантовий міст (побудовано у 1979 році, спочатку називався «Київський міст», оскільки його проект було розроблено у київському інституті «Укршляхпроект», конструкція цього мосту дуже схожа на конструкцію Північного мосту в Києві).
Одразу за Вантовим мостом (він останній в місті з боку моря) знаходиться Ризький морський порт, де саме в цей час швартувався пасажирсько-вантажний морський паром (ймовірно зі Стокгольму). Праворуч – район вокзалів (залізничного та автобусного), за якими одразу центральний міський ринок, а ще далі 20-поверхова будівля Академії наук Латвії, побудована у стилі «соцреалізм» (1958 рік) з неодмінним шпилем, але вже, зрозуміло, без зірки. Наступний об’єкт відвідання – Будинок (Кам’яниця) Чорноголових. Він знаходиться на Ратушній площі (навпроти мерії Риги) і являє собою кам’яну споруду з двома під’їздами.
Будинок Братства (Ордену) Чорноголових
Ратуша (діюча мерія)
Будинок Чорноголових – будинок гільдії купців, переважно німецького походження, що в Середні віки займались постачанням в Ригу товарів з усього світу. Покроводителем гільдії вважається Св. Маврикій, виходець з Африки, темношкірий. Саме зображення його голови і було символом гільдії. Будинок гільдії було побудовано у 14 ст., під час Другої світової війни зруйновано, відновлено за описами, фото та кресленнями у 1996 році. В теперішній час у Будинку Чорноголови міститься виставка предметів середньовіччя, часів існування Гільдії, всі приміщення будівлі декоровані у стилі Середніх віків. Вхід 6 євро, на вхід черги туристів, не заходили.
Просто з площі, повз будинок Ризького технічного університету – сувора споруда бежевого кольору, побудована орієнтовно в 1940-1950 років, без жодних елементів декору.
Ризька Політехніка
Виходимо на набережну. Будівлі вздовж набережної різного віку, від середини 19 ст. до сучасних. Але побудовані продумано, без вульгарності, із збереженням висоти.
Старовина і сучасність
«Раптом» із міжбудівленого простору промайнув Домський собор, на мій погляд, одна з найкрасивіших будівель міста.
Відвідати можливості не було, оскільки за словами службовиці у соборі також проводиться богослужіння і зайти можна буде тільки за 2 години. Одразу за собором розташована Домська площа із (майже традиційними для Риги) будинками різних стилів.
Блукаючи далі вуличками Старого міста (повз архітектурний ансамбль «Три Брати» – 14-17 ст.)...
"Три Брати". Різниця між старшим і молодшим – понад 200 років
...виходимо на пл. Pils (Замкову площу) до маловідомого в туристичних колах Ризького замку.
Ризький Замок
Частину замку займає Ризький краєзнавчий музей, а частину – резиденція президента Латвії.
Резиденція президента Латвії
Трохи перепочивши у маленькому сквері навпроти, вирушаємо до «музею модерну під відкритим небом» – на вулицю Альберта. Шлях спочатку проходить по вулиці Kr. Valdemara повз Латвійський національний театр (досить скромний на вигляд – Латвійська національна опера виглядає значно масштабніше)...
Латвійський Національний Театр
...Академії мистецтв Латвії...
Академія Мистецтв
...та Латвійського державного художнього музею.
Після повороту на вулицю Єлизавети (Elizabets iela) починаються сучасні бізнес-центри та посольства іноземних країн (перші вже мало гармонують зі старовиною – видно, що це вже не історичний центр, а в центрі цього дотримуються дуже педантично). Ось нарешті і вулиця Альберта, коментувати тут важко, треба просто дивитися:
Трохи перепочивши на лавочках (їх ймовірно завбачливо встановили для туристів-фотографів), повертаємося до центру міста по вулиці Dzirnavu (паралельна вулиці Elizabets). Міський архітектурний колорит доповнюють дерев’яні будинки (житлові!) та комбіновані дерев’яно-кам’яні. На вул. Dzirnavu як ніде в інших частинах міста, скупчення алкогольних магазинів та ресторанів етнічної кухні (грузинська, вірменська, узбецька). Українська не представлена :-(. Наша наступна мета – великий торгівельний центр Galleria Riga, на останньому поверсі якого в кафе латвійської кухні і обідаємо. Здивувала наявність у латвійській кухні дерунів (думав, це суто українська страва), а от широко розрекламовані місцеві «цепеліни» не вразили… Трохи пошопилися.
Далі повертаємо з вулиці Єлизавети на вже згадано на початку розповіді вул. Крістіана Барона, а потім і на нашу вулицю Merkela iela (дослівно перекладається як «вулиця морської зірки», можливо насправді перекладається якось інакше, як якась ідіома). Після короткого перепочинку в готелі плануємо відвідати ще один цікавий об’єкт Риги, на мою думку, вельми контраверсійний. Мова йде про центральний міський ринок Риги. Знаходиться за залізничним вокзалом, являє собою п’ять великих стаціонарних ангарів та безліч маленьких палаток та павільйонів на прилеглій території. Враження, відверто, негативні. Можливо, тому що прийшли туди надто пізно (було близько 16:00) – продавці вже починали зачинятися. Культура обслуговування на дуже низькому рівні, продавці дуже нав’язливі, багато з них нетверезі, спілкуються між собою (російською) з використанням ненормативної лексики. Але при цьому ціни на рівні H&M, але якість суттєво нижче :-(.
Наступного дня після сніданку вирушаємо до Юрмали. Електрички з центрального вокзалу відправляються щогодини, тривалість поїздки 30 хвилин, вартість квитків 1,05 євро туди і 1,40 євро назад (на рейси в ранкові години застосовується якась знижка). Центральний вокзал Риги справив дуже гнітюче враження – багато п’яних, безпритульних, жебраків, інших підозрілих осіб :-(.
Єдиний позитив на вокзалі, що запам'ятався – це міні-копія ризького годинника "Laima" (з латвійськоїперекладається як "щастя"):
Виходимо в Юрмалі на станції Majori (станції Юрмала як такої немає, в центрі міста розташовані станції Majori та Dzintari. Майже одраз від станції починається центральний пішохідний променад, вулиця Jomas. Навколишню архітектуру можна поділити на три частини: дерев’яні курортні будинки дачного вигляду, зараз здебільшого порожні (середина осені – вже не сезон)...
...кам’яні 2-, 3-поверхові будинки (скоріше всього, житлові і багатоквартирні)...
...побудовані в першій половині ХХ ст. з магазинами сувенірів та одягу на перших поверхах, сучасні 2-, 3-поверхові будинки (деякі збудовані під старовину, деякі – ні), частина з них являє собою міні-готелі.
Приблизно у 200 м від станції є невеликий торгівельний центр Korso із супермаркетом (довжина вулиці Jomas складає близько 1,3 км), більше супермаркетів не бачили, лише кафе та ресторани, є також невеличкий ринок, переважно сувенірний. Приблизно в середині вулиці розташований великий 4-зірковий Hotel Jurmala SPA, великих стаціонарних готелів 1960-1980-х років не видно.
Jomas закінчується у центральном парку Dzintari, де разташована візитна картка Юрмали – одноіменний відкритий концертний зал і сценою у вигляді мушлі.
Зараз не сезон, він зачинений, тому сфотографувати вдалося тільки через ворота. В одному з кафе обідаємо по «меню дня» (суп, картопля, салат, відбивна з фаршу, сік – за все 7 євро). Спускаємося до моря. Пляж піщаний, дуже широкий.
Багато лавочок. Через кожні 200-300 метрів є невеличкі кафе, при гарній погоді – з відкритими верандами. В той день було спочатку сонячно, потім хмарно, але весь день вітрено. Ніхто, звісно, не купається, всі дихають морем, дехто годує численних чайок. Ближче до вечора повертаємося пляжем вбік Majori. Проходимо повз бетонний будинок цікавої форми – виявляється, це гідрометеорологічна станція. Вже в Majori помічаємо просто над пляжем 5-зірковий Baltic Beach Hotel, що нагадує формою корабель.
Враховуючи, що вже сутеніє, а в готелі освітлено всього не більше 10% вікон, роблю висновок, що готель майже порожній. Біля готелю встановлено велику металеву черепаху, з якою/на якій фотографуються туристи. Черепаха – символ неспішності і повільності, саме таким є відпочинок у Юрмалі – неспішний і повільний, активних розваг, принаймні восени, тут непомітно. Що ж, кожному свій тип відпочинку.
Настав день виселення. Автобус у нас об 11:30. Останній погляд на ризьку класику...
...і на автовокзал.
Автобус Luxexpres із безкоштовним Wi-Fi, каво- та чає-автоматом, але платною бутильованою водою. В крісло попереду вмонтовано екран, по якому можна дивитись кінофільми (але як їх вибрати і настроїти – я так і не зрозумів). Через цей же екран можна підключатись в інтернет, футбольні сайти завантажувались, а от переглянути відеозапис вчорашнього матчу Україна-Португалія можливості не було – повідомлялося, що даний контент захищено авторськими правами :-(.
Час у дорозі між Ригою і Талліном – 4 години 35 хвилин, приблизно половина – по території кожної з країн. Види на території Латвії – переважно лісисті, дорога проходить в стороні від населених пунктів без зупинок. На одній з розв’язок бачили поворот на м. Цесіс і скульптурою Мюнхгаузена на ядрі (в Цесісі, за легендою, його садиба, а тепер і музей). Деякий час траса йде вздовж морського узбережжя, а на самому кордоні з Естонією проїзжаємо через невеличку затоку, на якій знаходиться відомий рибоконсервний завод «Brivais Vilnis».
Балтійська осінь. Частина 2. Естонія >>>
Planuodamas kelionę iš pradž ių tikė jausi 3 nakvynė s (2.5 dienos) Latvijoje ir 5 naktys (4 dienos) Estijoje, tač iau dė l Wizzair skrydž ių tvarkaraš č io pasikeitimų (iš vykimo laikas nuo 11:25 iki 22:30) Turė jau iš vykti 15:15 kitos oro linijos („AirBaltic“). Kalbant apie AirBaltic, kaina per aukš ta lyginant su Wizzair. Paslauga yra maž daug tokia pati. Skrenda laineris "de Havilland" (apie 50 keleivių ), labai arti ir labai triukš mingas, š io sparnų dizaino ypatumas yra tas, kad visose vietose už sparno bus labai ribotas vaizdas. Rygos oro uoste jie vė lavo 10 minuč ių . Sieną kirto be problemų , pasienieč iai teiravosi tik apie kelionė s tikslą (turizmas), jokių dokumentinių į rodymų nepraš ė .
Iš karto iš važ iavę s iš oro uosto terminalo pradedu ieš koti autobusų stotelė s Nr. 22, kuri važ iuoja į miesto centrą ir „R-kioską “, kur galima nusipirkti bilietus.
Randu kioskelį (jis visai prieš ais stotelę ) - nedidelį prekybos paviljoną , kuriame be bilietų į vieš ą jį transportą , gė rimų ir už kandž ių dar prekiaujama labai praš matniomis ir brangiomis gė lių puokš tė mis (apie 20 €). Bilieto kaina vienai kelionei – 1.15 €. Autobusai važ iuoja maž daug 20 minuč ių intervalais. Pirmiausia einame per laukus, tada prasideda priemiesč io zona. Miesto pakraš č iai prasideda ne taip, kaip mes į pratę , nuo naujų pastatų masyvų , o nuo senų.2-3 aukš tų XX amž iaus pirmosios pusė s pastatų . , vietomis net mediniai, nauji namai taip pat yra, bet kitoje miesto pusė je.
Autobusų stotelė s daž nos, daug ž monių į važ iuoja/iš važ iuoja, visi turi galiojanč ius abonementus, vienkartinius, kaip pas mus, niekas neturi. O š tai Dauguvos krantinė , autobusas važ iuoja senuoju tiltu į kitą krantą (beje, abu Dauguvos krantai lygū s), iš lipame antroje stotelė je (prie centrinė s gelež inkelio stoties), bet nuo centrinė s turgus.
Toliau modernia, bet apleista ir kiek bauginanč ia pož emine perė ja (beje, netinkama vež ti bagaž ą ant ratų ) – apleistos tuš č ios parduotuvė s, į tartinos kompanijos, patekimas į vieš butį .
Vieš butis Ria Irina, iš principo, normalus (106 eurai / 3 nakvynė s / dvivietė s), pusryč iai geri, iki istorinio centro 15 min. pė sč iomis. Vienintelė bė da – triukš minga, pro langus matyti greita sankryž a. Miesto autobusai ir troleibusai stoja tiesiai prieš ais vieš butį . Į sikū rę aplankome prekybos centrą „Origo“ (greta stoties) ir brangią „Stockman“ universalinę parduotuvę (suomiš kas tinklas, viskas labai brangu, pirkė jų visai nė ra). Jau per vė lu vykti į istorinį centrą .
Vieš butis Rygoje
Antrą dieną po pusryč ių vykstame į istorinį centrą . Cirko pastatas yra mū sų gatvė je, Mekela iela, už kelių namų.
Dydž iu labai kuklus, kupolo beveik nesimato iš gatvė s, cirko pastatas nestovi vienas, o į komponuotas į kvartalą . Keista, bet kiekviename ž ingsnyje yra valiutos keityklos, lombardai ir loš imo automatų salė s (beveik kaip pas mus). Grį ž tame į Kriš janio Barono gatvę , č ia sutinkame pirmą jį Rygos, mano nuomone, į domų - Rygos tramvajų . Kaip ž inia, Rygoje yra maš inų gamybos gamykla, gaminanti tramvajų ir elektrinių priemiestinių traukinių riedmenis (pastarieji buvo eksploatuojami visoje buvusioje Sovietų Są jungoje). Tač iau su tramvajais ne viskas taip paprasta: per Rygą kursuoja į vairių metų ir skirtingų modifikacijų vietoje gaminami tramvajai, tač iau visi jie turi spalvingą vietinį bruož ą – kaip srovė s surinkė jas naudoja troleibuso strypą , o ne sulankstomą pantografą ! Ž inoma, su virve.
Ризький трамвай
Niekur kitur Europoje tokių tramvajų nemač iau.
Č ia prasideda senovinis centras, XIX amž iaus pabaigos – XX amž iaus pradž ios namai. Ypač į kairę blykstelė jo Muzikos akademijos (konservatorijos) pastatas. Iš karto po jo prasideda Bastejkalna parkas, kertantis nedidelį ilgą vandens telkinį , vadinamą Miesto kanalu. Kanalu lė tai plaukia motorinė s ir linksmosios valtys. Rygos operos teatras (labai monumentalus pastatas) buvo pastatytas tarp parko ir Senosios Rygos.
Latvių opera
Kitapus kelio yra viduramž ių centras, pė sč ių jų zona, padengta trinkelė mis. Daug butikų , brangių vieš buč ių , Narvesen parduotuvių (vanduo, už kandž iai, saldainiai, suvenyrai, viskas turistams ir nepigu). Sekmadienio rytą daugelis kitų nedirba. Daugybė Dzintars kvepalų parduotuvių ir Riga Balzams kvepalų parduotuvių iš skirtingų š alių (labai kuklią vietą už ima tikri Riga Balzams likeriai į vairios talpos moliniuose induose).
Galiausiai atvykstame į Š v. Petro baziliką , garsė janč ią bokš te esanč ia apž valgos aikš tele.
Katedroje vyks rytinė s pamaldos (salė , kurioje vyks pamaldos, atskirta stumdomomis stiklinė mis durimis). Į ė jimas nemokamas, tač iau katedros ministras paž ymi, kad iki pamaldų pabaigos (pabaigos po pusantros valandos) iš vykti negalima. Nusprendž iame eiti į bokš tą . Tai galima padaryti: pė sč iomis spiraliniais laiptais arba lifte. Abiem atvejais vizito kaina – 9 eurai. Vestibiulyje prieš ais liftą (jei š i vieta taip vadinama) dė mesį patraukė paroda, skirta akcijos „Baltijos kelias“ 600 km 30-meč iui. Per kelias minutes liftas mus pakelia į.72 m aukš tį , kur yra apž valgos aikš telė (bendras katedros aukš tis su smaigaliu – 124 m).
Iš č ia – visa Ryga kaip ant delno, matosi iki naujų pastatų masyvų miesto rytuose. O istorinis centras tiesiai po mumis atrodo iš tiestos rankos atstumu.
p >
Prieš ingoje Dauguvos pusė je yra vadinamasis Miesto rajonas, kuriame dominuoja modernus 92 metrų ledkalnio formos „Swedbank“ pastatas. Kairį jį ir deš inį jį miesto krantus jungia 5 tiltai. Ž ymiausi iš jų – Akmeninis tiltas (pastatytas 1957 m. , taip pavadintas dė l to, kad tilto š viestuvai pastatyti ant aukš tų granitinių torš erų , o krantinė je taip pat pastatyti granitiniai laiptai) ir Lynų tiltas (pastatytas 1979 m. iš pradž ių vadintas „Kijevo tiltu“, kadangi jo dizainas buvo sukurtas Kijevo institute „Ukrshlyakhproekt“, š io tilto konstrukcija labai panaš i į Š iaurė s tilto Kijeve projektą ).
Iš karto už Lyninio tilto (paskutinio mieste prie jū ros) yra Rygos uostas, kuriame tuo metu š vartavosi keleivinis-krovinis keltas (tikriausiai iš Stokholmo).
Deš inė je yra gelež inkelio stoč ių (autobusų ir autobusų ) zona, už kurios yra centrinis miesto turgus, o vė liau 20 aukš tų Latvijos mokslų akademijos pastatas, pastatytas „socialistinio realizmo“ stiliumi (1958 m. ). su smaile, bet be ž vaigž dė s. Kitas lankymo objektas – Juodagalvių namai (Kamyanytsia). Jis yra Rotuš ė s aikš tė je (prieš ais Rygos rotuš ę ) ir yra mū rinis pastatas su dviem į ė jimais.
Juodagalvių brolijos (ordino) namai p>
Rotuš ė (dabartinė miesto rotuš ė )
Juodagalvių namai – tai daugiausia vokieč ių kilmė s pirklių gildijos namai, kurie viduramž iais vertė si prekių tiekimu į Rygą iš viso pasaulio.
Gildijos globė jas yra š ventasis Mauricijus, kilę s iš Afrikos, juodaodis. Pats jo galvos atvaizdas buvo gildijos simbolis. Gildijos pastatas buvo pastatytas XIV a.
, sunaikintas per Antrą jį pasaulinį karą , atkurtas pagal apraš ymus, nuotraukas ir brė ž inius 1996 m. Š iuo metu Juodagalvių namuose veikia viduramž ių daiktų paroda, gildijos gyvavimo valandos, visos pastato patalpos dekoruotos viduramž ių stiliumi. Į ė jimas 6 eurai, į ė jimas į turistų eilę neatė jo.
Iš pat aikš tė s, š alia Rygos technikos universiteto pastato - griež tas smė lio spalvos pastatas, statytas maž daug 1940-1950 m. , be jokių puoš ybos elementų .
Rygos politechnikumas
Einame į krantinę . Pastatai palei krantinę į vairaus amž iaus, nuo XIX a. vidurio. į š iuolaikiš ką . Tač iau pastatytas apgalvotai, be vulgarumo, iš laikant aukš tį .
Senovė ir modernumas
„Staiga“ iš tarpstatinių erdvė s blykstelė jo Domo katedra, mano nuomone, vienas graž iausių miesto pastatų .
p >
Apsilankyti nepavyko, nes, anot raš tininkė s, katedroje taip pat vyks pamaldos ir atvykti bus galima tik po 2 val. Iš karto už katedros yra Domo aikš tė su (beveik tradiciniais Rygai) į vairaus stiliaus namais.
Klaidž iojant toliau senamiesč io gatvė mis (praė jus architektū rinį ansamblį „Trys broliai“ – 14-17 a. ) ...
" Trys broliai ". Skirtumas tarp vyresnio ir jaunesnio – virš.200 metų
...einame į aikš tę . Pils (Pilies aikš tė ) iki maž ai ž inomų Rygos pilies turistų rate.
Rygos pilis
Dalį pilies už ima Rygos kraš totyros muziejus, o dalį – Latvijos prezidento rezidencija.
Latvijos prezidento rezidencija
Trumpam pailsė ję š alia prieš ais esanč ios nedidelė s aikš tė s, einame į „Art Nouveau muziejų po atviru dangumi“ – Albertos gatvė je. Takas pirmiausia eina per gatvę Kr. Valdemara pro Latvijos nacionalinį teatrą (gana kukli iš vaizda – Latvijos nacionalinė opera atrodo daug didesnė ) ...
Latvijos nacionalinis teatras
...Latvijos dailė s akademija ...
Menų akademija
...ir Latvijos valstybinis dailė s muziejus.
Pasukus Elizabets gatve prasideda modernū s verslo centrai ir už sienio š alių ambasados (buvusios jau menkai dera su senove – aiš ku, kad č ia jau ne istorinis centras, o centras labai kruopš tus). Pagaliau Alberto gatvė , č ia sunku komentuoti, tereikia paž iū rė ti:
Trumpam pailsė ję ant suoliukų (jie turbū t apdairiai į rengti turistams fotografams), grį ž tame į miesto centrą Dzirnavu gatve (lygiagreč iai Elizabets gatvei). Miesto architektū rinę koloritą papildo mediniai namai (gyvenamieji! ) bei kombinuotas medis ir akmuo. Gatvė je.
Dzirnavu kaip niekur kitur mieste, alkoholinių gė rimų parduotuvių klasteriai ir etninė s virtuvė s restoranai (gruzinų , armė nų , uzbekų ). Ukrainos atstovas nė ra: - (Kitas mū sų tikslas – didelis prekybos centras Galleria Riga, kurio virš utiniame aukš te pietaujame latviš kos virtuvė s kavinė je. „Nesuž avė ta...Truputį paš nibž domis.
Tada grį ž tame iš Elž bietos gatvė s į jau pasakojimo pradž ioje minė tą gatvę.
Christian Baron, o paskui į mū sų gatvę Merkela iela (paž odž iui verč iama kaip „ž vaigž dž ių gatvė “, galbū t iš tikrų jų iš versta kaž kaip kitaip nei kokia nors idioma). Po trumpo poilsio vieš butyje planuojame aplankyti dar vieną į domų , mano nuomone, labai prieš taringą Rygos objektą . Kalbame apie centrinį Rygos miesto turgų.
Už traukinių stoties yra penki dideli stacionarū s angarai ir daug maž ų palapinių bei paviljonų apylinkė se. Į spū dž iai, tiesą sakant, neigiami. Tikriausiai dė l to, kad jie ten atvyko per vė lai (buvo apie 16 val. ) – pardavė jai jau pradė jo už sidaryti. Aptarnavimo kultū ra labai ž ema, pardavė jai labai į kyrū s, daugelis jų yra neblaivū s, bendrauja vieni su kitais vartodami keiksmaž odž ius. Bet kainos yra H&M lygio, bet kokybė daug ž emesnė : - (.
Kitą dieną po pusryč ių vykstame į Jū rmalą.
Iš centrinė s stoties traukiniai iš vyksta kas valandą , kelionė s trukmė.30 min. , bilietų kaina ten 1.05 euro ir prieš.1, 40 euro (rytiniams skrydž iams taikoma nuolaida). Rygos centrinė stotis paliko labai slogų į spū dį – daug girtų , benamių , elgetų ir kitų į tariamų jų : – (.
Vienintelis teigiamas dalykas, kurį prisimenu stotyje, yra Rygos laikrodž io „Laima“ (iš latvių kalbos iš vertus kaip „laimė “) mini kopija:
Iš Jū rmalos iš važ iuojame Majorų stotyje (Jurmalos stoties kaip tokios nė ra, Majori ir Dzintari stotys yra miesto centre. Beveik iš karto nuo stoties prasideda centrinė pė sč ių jų promenada, Jomas gatvė . Aplinkinę architektū rą galima skirstyti į trys dalys: mediniai kurortiniai namai kaimiš kos iš vaizdos, dabar daž niausiai tuš ti (rudens vidurys nebė ra sezonas) ...
mū riniai 2.3 aukš tų pastatai (greič iausiai gyvenamieji ir butai) ...
...pastatytas XX amž iaus pirmoje pusė je. su suvenyrų ir drabuž ių parduotuvė mis pirmuose aukš tuose, modernū s 2.3 aukš tų pastatai (kai kurie statyti senais laikais, dalis - ne), dalis jų yra mini vieš buč iai.
Apie 200 m nuo stoties yra nedidelis prekybos centras Korso su prekybos centru (Jomas gatvė s ilgis apie 1.3 km), daugiau prekybos centrų nesimatė , tik kavinė s ir restoranai, yra ir nedidelis turgelis, daugiausia suvenyrai. Maž daug viduryje gatvė s yra didelis 4 ž vaigž duč ių vieš butis Jurmala SPA, didelių stacionarių.1960-1980 metų vieš buč ių nesimato.
Jomas baigiasi prie Dzintarų centrinio parko, kur yra Jū rmalos vizitinė kortelė – to paties pavadinimo koncertų salė po atviru dangumi ir kriauklė s formos scena.
Š iuo metu ne sezonas, jis už darytas, todė l pavyko nufotografuoti tik pro vartus. Vienoje iš kavinių pietaujame pagal dienos meniu (sriuba, bulvė s, salotos, maltos mė sos karbonadas, sultys - tik už.7 eurus). Nusileidž iame prie jū ros. Smė lio paplū dimys, labai platus.
Daug parduotuvių.
Kas 200-300 metrų yra nedidelė s kavinukė s, geru oru – su atviromis verandomis. Tą dieną buvo saulė ta, o vė liau debesuota, bet visą dieną vė juota. Ž inoma, niekas nesimaudo, visi kvė puoja jū ra, kai kurie maitina daugybę ž uvė drų . Artė jant vakarui grį ž tame į paplū dimį link Majorų . Pravaž iuojame į domios formos betoninį namą – pasirodo, tai hidrometeorologijos stotis.
Jau Majoruose iš kart virš paplū dimio pastebime 5 ž vaigž duč ių vieš butį Baltic Beach, primenantį laivo formą .
Atsiž velgiant į tai, kad jau temsta, o vieš butyje tik ne daugiau kaip 10% langų , darau iš vadą , kad vieš butis beveik tuš č ias. Prie vieš buč io yra didelis metalinis vė ž lys, su kuriuo fotografuojami turistai. Vė ž lys yra lė tumo ir lė tumo simbolis, toks ir poilsis Jū rmaloje – lė tas ir lė tas, aktyvios pramogos, bent jau rudenį , č ia nematomos. Na, kiekvienas turi savo poilsio rū š į .
Atė jo iš keldinimo diena. Autobusas pas mus 11:30. Paskutinis ž vilgsnis į aš trią klasiką...
...ir į autobusų stotį .
„Luxexpres“ autobusas su nemokamu belaidž iu internetu, kavos ir arbatos aparatu, bet mokamu vandeniu buteliuose. Kė dė s priekyje yra ekranas, kuriame galima ž iū rė ti filmus (bet kaip juos iš sirinkti ir sukonfigū ruoti - nesupratau).
Per tą patį ekraną galima prisijungti prie interneto, buvo atsisių stos futbolo svetainė s, o vakarykš č ių rungtynių Ukraina-Portugalija vaizdo į raš o ž iū rė ti nepavyko – buvo praneš ta, kad š is turinys saugomas autorių teisių : - (.
Valanda š alia kelio tarp Rygos ir Talino – 4 valandos 35 minutė s, apie pusę – kiekvienoje iš š alių . Vaizdai Latvijoje - daugiausia miš kingas, kelias be sustojimo prasis nuo gyvenvieč ių . Vienoje iš sankryž ų pamatė posū kį m.
Cė sis ir centre esanti Miunhauzeno skulptū ra (Cesiuose, pasak legendos, jo dvaras, o dabar muziejus). Kelias valandas marš rutas driekiasi pakrante, o pasienyje su Estija pereiname per nedidelę į lanką , kurioje yra garsusis ž uvies konservų fabrikas „Brivais Vilnis“.
Baltijos ruduo. 2 dalis. Estija>>>