В цьому готелі були лише день але враження залишилися надовго. Ми мали їхати зовсім в інше місце але в аеропорт нас посадили в автобус і відправили сюди. Перше враження хороше – чисто, багато людей, гарний басейн. Територія невеличка. Навіть є одна пальма. Номери гарненькі, охайні, видно свіжий ремонт. Хоча на одвірку біля замка вже з’явилися красномовні сліди від фомки. Після того як перевдягнулися та відпочили з дороги, дитина задає питання як у класика: «Тату, де море?». З вікна море видно, навіть гарно так в далені воно собі бовваніє, немов на картинах художників початківців з Одеського художнього училища. Пішли. Початок на 11 ранку. Сонце херачить як лампочка в туалеті у Януковича. Жара. Ми йдемо. Короче, опускаючи літературні метафори та нелітературні матюки, до моря 1200-1300 м. А до пляжа ще б..ь на пару сотень метрів більше. Тому, що море на Кріті таке саме сцука, суворе як і Грецькі чоловіки і тільки справжні еліни зможуть в ньому купатися ігноруючи смертельні укуси морських їжаків. Вся берегова лінія є нагромадження камінних брил ходити по яким неможливо навіть у спеціальному взутті. Навіть якщо ви не розбили ноги об каміння, ви обовязково посковзнетеся і гепнетеся дупою прямісінько на голки цих грьобаних голчастих тварюк. Навіть не дійшовши до самого пляжу, повертаємося до готелю. Спека, пилюка, кругом ні душі. Пройшовши по такій спеці кілометр падаємо в номері на ліжка. В номері краще ніж на вулиці але дистанційки від кондиціонера на тумбочці немає, треба йти за нього платити. Після такої подорожі це вже занадто.
У нас був тільки напівпансіон, тому в обід треба йти їсти та годувати дитину. Ну, тіпа: «Щас пакушаєм». Кругом немає жодного кафе або ресторану. Взагалі за день ми не побачили жодної людини за межами самого Океаніксу. Таке враження, що це останній притулок людської цивілізації, яка прої..ла апокаліпсис і тепер напивається біля басейну та горлає російську попсу. Єдине місце, де життя трохи жевріє це одна кафешка та магазин культтоварів біля пляжу. (Де знаходиться пляж ви вже знаєте.) Якщо раптом вдень ви захотіли питоньки то воду можна купити в барі (або пити з басейну), враховуючи, що ціна 1 л. звичайної води 2 євро (В магазинах в Геракліоні вона коштує 35-50 центів). Є правда спосіб, який нам підказали гості із СПб. – можна брати в оренду машину і їздити в Херсонісус за покупками та на обід, це лише 5-8 км.
Можливо Ви любити просто гуляти мальовничими крітськими селищами, окунутися, так сказать, у атмосферу простого сільського побуту, спілкуючися із привітними селянами та милуючися пейзажами, відпочиваючи в тіні оливкового саду. Одразу скажу - тут Вам не варіант. Місцеві вже давно полишили цю прокляту та забуту Богом діру. Про що свідчать зачинені готелі, кафе, будинки. Уся територія обгороджена сіткою-рабицею тому ходити можна тільки по запилюженим асфальтним і то не скрізь доріжкам. За сіткою Ви побачити сумну атмосферу важкого сільського труда – городи із кабачками та динями, оливкові сади та купи сміття. Правда в одному місці ми побачили збитий із усякого непотрібу сарай в якому жили 2 здоровенні руді кози. Кози жалібно мекали й просили їх добити. Коротше деприсуха повна.
Сам готель через низьку ціну використовують хитромудрі турагенства як відстійник для довірливих туристів. Це ті хто сплатив повну вартість хорошого готелю, в хорошому місці, а їх переселяють в цю дупу. Навіть за 24 години перебування нам потрапили дві групи людей з Росії, яких так само як і нас, сюди переселили супроти їх волі. Бідолаги, щойно приїхали і все ще знаходилися під дією алкоголю, завбачливо привезеного із суворої Півночі. Навіть страшно подумати, що з ними стане, коли дізнаються., що для того, щоб опохмелития їм доведеться ходити за холодним пивом по кілька кілометрів. До речі, за добу, ми також не знайшли жодного туриста із Європи.
Навіть не знаю кому можна порекомендувати цей готель. Мізантропам та відлюдникам тут буде некомфортно через натовпи російських туристів, що приїхали сюди відірватися по повній. Родини із дітьми? Навіть не можу уявити за що так можна ненавидіти власних дітей. Пенсіонерам? Але пенсіонери мабуть вже відпочивали в 1967 р. в селі Железний порт, Скадовського району Херсонської області, але на фіга їхати ще раз - враження будуть ті самі або ще гірші.
Останнє, для тих хто вже все оплатив – персонал, привітний і їжа просто чудова.
Š is vieš butis buvo tik para, bet į spū dž iai iš liko ilgam. Turė jome vykti į visai kitą vietą , bet oro uoste mus pasodino į autobusą ir iš siuntė č ia. Pirmas į spū dis geras – š varu, daug ž monių , graž us baseinas. Teritorija nedidelė . Yra net viena palmė . Kambariai graž ū s, tvarkingi, ką tik suremontuoti. Nors ant vartų prie pilies jau atsirado raudonakalbių fomkos pė dsakų . Persirengę s ir pailsė ję s nuo kelio vaikas tarsi klasika už duoda klausimą : „Tė ti, kur jū ra? ». Pro langą matosi jū ra, net graž u iš tolo, kaip pradedanč ių jų menininkų iš Odesos meno mokyklos paveiksluose. Nuvyko. Pradž ia 11 val. Janukovyč iaus tualete saulė š vieč ia kaip lemputė . Š iluma. Mes einame. Trumpai tariant, literatū rines metaforas ir neliteratū rines mamas nuleidž iant, iki jū ros 1200-1300 m. Ir iki paplū dimio. . l dar pora š imtų metrų.
Kadangi Kretos jū ra yra tokia pati kalytė , atš iauri kaip ir graikų vyrai ir joje gali plaukti tik tikri graikai, nepaisydami mirtinų jū ros ež ių į kandimų . Visa pakrantė yra ž idinio blokų sankaupa, ant kurios neį manoma vaikš č ioti net su specialiais batais. Net jei nesidauž ė te kojų į akmenis, tikrai paslysite ir dauž ysite už pakalį tiesiai į š ių suš iktų adatinių bū tybių adatas. Dar nepasiekę paplū dimio grį ž tame į vieš butį . Š iluma, dulkė s, aplinkui nė ra sielos. Pavaikš č ioję tokiame karš tyje kilometrą krentame į kambarį ant lovos. Kambarys geresnis nei gatvė je, bet nė ra atstumo nuo kondicionieriaus ant naktinio staliuko, reikia eiti susimokė ti. Po tokios kelionė s jau per daug.
Turė jome tik dalinį maitinimą , tad per pietus turime eiti pavalgyti ir pamaitinti kū dikio. Na, pavyzdž iui, „Pabandykime dabar“. Aplink nė ra kavinių ar restoranų . Apskritai per dieną nematė me nei vieno ž mogaus už Oceanics ribų.
Atrodo, kad tai paskutinis ž monių civilizacijos prieglobstis. . la apokalipsė ir dabar prisigeria prie baseino ir š aukia rusiš ką popsą . Vienintelė vieta, kur gyvenimas š iek tiek karš tas, yra kavinė ir kultinių prekių parduotuvė š alia paplū dimio. (Jau ž inote, kur yra paplū dimys. ) Jei norite atsigerti dienos metu, galite nusipirkti vandens bare (arba atsigerti iš baseino), atsiž velgiant į tai, kad kaina yra 1 litras. paprastas vanduo 2 eurai (Parduotuvė se Heraklione kainuoja 35-50 centų ). Yra tikras bū das, kurį mums pasiū lė sveč iai iš Sankt Peterburgo. – Galima iš sinuomoti maš iną ir nuvykti į Hersonisą apsipirkti ir papietauti, tai tik 5-8 km.
Galbū t jums patinka tiesiog pasivaikš č ioti po vaizdingus Kretos kaimelius, pasinerti į paprasto kaimo gyvenimo atmosferą , pabendrauti su draugiš kais kaimo gyventojais ir grož ė tis kraš tovaizdž iu, atsipalaiduoti alyvmedž ių giraitė s pavė syje. Iš karto pasakysiu – tai ne jums pasirinkimas. Vietos gyventojai jau seniai atė mė š ią prakeiktą ir Dievo už mirš tą skylę.
Tai liudija už daryti vieš buč iai, kavinė s, namai. Visa teritorija aptverta tinkleliu, tad vaikš č ioti galima tik dulkė tu asfaltu, o ne visur takais. Už tinklo pamatysite liū dną sunkaus kaimo darbo atmosferą – miestus su cukinijomis ir melionais, alyvmedž ių giraites ir š iukš lių krū vas. Tač iau vienoje vietoje pamatė me tvartą , kuriame gyveno dvi didž iulė s raudonos ož kos. Ož kos skundž iamai aimanavo ir praš ė jas nuž udyti. Trumpai tariant, depresija baigta.
Pats vieš butis dė l ž emos kainos į mantrių kelionių agentū rų naudojamas kaip patiklių turistų nusė dimo rezervuaras. Tai tie, kurie sumokė jo visą kainą už gerą vieš butį , geroje vietoje, ir juos perkelia į š itą už pakalį . Net per visą parą iš buvome dvi grupes ž monių iš Rusijos, kurie, kaip ir mes, č ia buvo perkelti ne savo noru. Ką tik atvykę ir dar apsvaigę vargš ai, apdairiai atvež ti iš atš iaurios Š iaurė s.
Net baisu pagalvoti, kas su jais bus, kai suž inos. kad norint prisigerti teks eiti iš gerti š alto alaus kelis kilometrus. Beje, per dieną taip pat neradome turistų iš Europos.
Net než inau kam rekomenduoti š į vieš butį . Mizantropams ir atsiskyrė liams č ia bus nepatogu dė l minios rusų turistų , atvykusių č ia pabė gti iki galo. Tė vynė su vaikais? Net neį sivaizduoju, kodė l gali taip nekę sti savo pač ių vaikų . Pensininkai? Bet pensininkai jau 1967 metais atostogavo Zalizny Port kaime, Skadovsko rajone, Chersono srityje, bet einam dar kartą – į spū dž iai bus tokie patys arba dar blogesni.
Galiausiai tiems, kurie jau sumokė jo už viską – personalas draugiš kas, o maistas tiesiog puikus.