Ідея відвідати восени материкову Грецію виникла ще в середині літа, коли статистика по короновірусу йшла на спад, країни Європи відкривалися для туристів з України одна за одною, і здавалося, світ ось-ось повернеться в допандемійні часи… Але чутки про штамм «Дельта» тим часом ставали все більш тривожними, і десь на підсвідомості підкрадалась думку, що за місяць-два, коли літо скінчиться, а учні та студенти знов сядуть за парти, Європу накриє нова хвиля, і «туристичні гайки» знову закрутять.
Подорож у Грецію в цьому випадку виглядала однією з найменш ризикованих (з огляду можливого закриття кордонів через карантин в переспективі кількох найближчих місяців), оскільки найпершою з країн ЄС почала впускати українців (з 14.05), ще до офіційного занесення України до «зеленого списку» ЄС. Другою з найменш ризикованих видавалась подорож в Іспанію (Іспанія, разом з Естонією та Бельгією, в середині літа взагалі почала впускати українців без тесту та вакцинації, але станом на середину жовтня залишилась і цьому аспекті єдиною…). І що об’єднує ці дві країни , на мою думку – їхня економіка чи не найбільше серед інших країн Європи залежить від туризму і свої кордони для громадян України вони закриють останніми…
Квитки купував наприкінці липня-на початку серпня, тобто за 2,0-2,5 місяців до подорожі. Рейс Київ-Афіни обійшовся в 1539 грн з особи, зворотній Салоніки – Київ у 29,99 Є. З останнім абсолютно вгадав, це було «цінове дно», надалі ціна знаходилася в діапазоні 45-55 Є, а от із першим виявилося складніше – надалі ціна на цей рейс «стрибала» від 800 до 2200 грн. Тут не вгадаєш…
Спочатку планували 7 ночей в Афінах (в одному з готелів на узбережжі) та 4 ночі в Салоніках, з одноденними виїздами в Дельфи, Метеори та до гори Олімп. Але 25.08.2021 уряд Греції оприлюднив обмеження з 13.09, згідно яких переїзд громадським транспортом з однієї області Греції в іншу можливий або за наявності свідоцтва про вакцинацію, або за наявності негативного результату ПЛР- або антиген-тестів. Програму довелося швидко перероблювати: зменшили на 1 одну ніч перебування в Афінах та Салоніках, натомість додали 2 ночівлі в м.Каламбака (що знаходиться найближче до Монастирів Метеора). Рейси потягів підбирали так, щоб встигнути в 48-годинний проміжок часу, який дозволяє дія антиген тесту.
Летіли, як я вже згадав вище, авіакомпанією Wizzair, з добряче підзабутого аеропорту «Жуляни» (в 2020-2021 літали через Бориспіль). На відміну від вітчизняних «duty-free», які, якнамене, не вражають ні асортиментом, ні цінами, «жулянський» здивував наявністю німецького бренді «Aisbach» по 18 Є за літр. Для порівняння, в віденському дьюті купував такий самий напій два місяці тому по 10,70Є за 0,5 л. Єдина незручність – у скляній пляшці, яку не дуже зручно возити з собою при великій кількості переїздів. Отже, рейс був вечірній (18:30 – 21:05), виліт затримали на півгодини, в Афінах сіли з такою ж часовою затримкою. По прибуттю, всіх пасажирів нашого рейсу службовці аеропорту скерували на безкоштовний антиген-тест. Одразу після якого, не чекаючи результатів, всі пішли до прикордонників. Прикордонники взагалі не ставили жодних запитань, абсолютно механічно відсканували паспорти і так само механічно їх проштампували.
Далі був досить довгий перехід до виходу №5, біля якого зупинявся потрібний нам автобус Х96. Серед нескінченої черги магазинів та точок оренди авто, яскраво вирізнялася крамниця з яскравою і вельми знайомою назвою «ПЕРІОДІКА». Як ви вочевидь здогадалися, в ній продавалися газети та журнали. Але вони цікавили мене в другу чергу, а в першу – можливість придбати безлімітний проїзний квиток на міський транспорт на найближчі 5 діб. Але спіткала невдача – їх тут не продавали. Забігаючи наперед, скажу, що потрібні квитки вдалося купити в автоматах на зупинках трамваю Афін. А ось і наш автобус Х96 (ходить 2 рази на годину вдень і 1 раз на годину вночі, квитки продають тільки у кіоску на зупинці, раніше ще й водій продавав, але нині через відомі обмеження, кабіна водія огороджена плівкою і входу/виходу на передні двері немає). Вартість проїзду 5,50Є (в мій минулий приїзд в Афіни 2016 року, вартість становила 6Є).
Їхати до нашого готелю близько 40 хвилин, виходити на зупинці “3th Kalamaki”, далі повернути назад, йти вдовж променаду проти руху автобусу і на 5-му повороті повернути ліворуч. Ця вулиця мала якусь нетипово-дивну для Греції назву «Fan Vaik» (як на мене, дещо в’єтнамський акцент, що означає – не уточнював), але головне, що на ній знаходився наш готель! Готель «Nefeli Hotel Alimos», сучасний, новий, з ліфтом:
Готель "Nefeli Hoteli Alimos"
Є все необхідне, в т.ч. холодильник, фен, маленькі флакони з гелем для душу та дезинфектором для рук. Якщо дістанеться номер з вікнами у двір – буде тихо, якщо на вулицю – трохи гамірніше. Адже навпроти школа. Але наврядчи шкільне різноголосся завадить Вам відпочивати, адже заняття починаються з 8:30, а сніданок у ресторані готелю – з 7:30. Сніданок через карантинні обмеження з 13.09 був переведений у континентальний формат: кожному постояльцю видавався ланч-бокс, що містив сендвич, варене яйце, солодку булочку та яблуко. Чай, кава, сік та молоко необмежені. Деякі туристи приносили с собою в ресторан їжу і навіть (міцні!) напої на сніданок – персонал на це уваги не звертав.
До моря від готелю – близько 200 м, але треба перейти через автостраду пішохідним переходом і трамвайну лінію. Там же на зупинці трамваю, в автоматі можна купити одно- та багаторазові квитки на міський транспорт. Я вибрав безлімітний «5 day tickets» за 8,20Є. Оплата лише платіжною карткою. При першій поїздці треба валідувати в валідаторі в салоні, від дати і часу валідації відраховується 120 годин, протягом яких він діє. Частину прибережної лінії займає дрібногальковий пляж (частково безкоштовний, частково – платний), та набережна з парком та лавочками:
В парку є кілька кафе (не всі з них працювали через вже низький сезон, та кінотеатр під відкритим небом (теж вже зачинено). Цей район Афін називається Alimos (Алімо). Навпроти на набережній кілька кафе (особливо сподобалась «Riviera») та ресторан мексиканської кухні «Penarrubio» (не відвідували). Кілька слів про супермаркети. В Афінах вони поділяються нак етнічні (LiDL – Німеччина, Carrefour – Франція, MyMarket – Австрія, InterSPAR - Австрія) та місцеві (Склавенідіс, АВ, Bazaar). Якнамене, найнижчі ціни в LiDL та Склавенідіс. Найближче до пляжу MyMarket – всього один квартал. Хвилин 15 по паралельній вулиці – Склавенідіс. Дуже здивували високі ціни на овочі та фрукти (здавалось би, Греція – аграрна країна): виноград – від 2,7 Є/кг, ківі – від 3,5 Є/кг, гранат – від 4,5 Є/кг, помідори – від 3Є/кг. Така ціна як у вказаних мережевих супермаркетах, так і в маленьких овочево-фруктових крамничках :-( Значно краще ціни на сільськогосподарських ринках, але в яких місцях вони працюють і за яким графіком – невідомо, в середмісті знаходили їх двічі, на узбережжі – жодного.
В один з днів відпочинку з’їздили в дуже цікаве місце – парк «Flisvos» (трамваєм номер 4) . Парк дуже зелений, що дещо нетипово для Афін, має багато зон для активного відпочинку (мотузкодром, поле для гольфу, корти для тенісу тощо), а далі поступово переходить у величезну «Flisvos Marina». Хто не знає – «Marina» - це стоянка для яхт. Вхід вільний, хоча охорони дуже багато, фото робити можна. Яхт – незліченна кількість:
Найпоширеніші прапори (після різноманітних офшорних островів ) – Мальта та Австралія. Хоча зустрічались Польща, Аргентина, ПАР, Німеччина.
Для прибулих на яхтах гостей – подбали про будь-які зручності – є велика кількість ресторанів (з вельми високими цінами), готель і навіть банкомати:
Поруч – пароплав-музей (початок ХХ ст.):
Вхід вільний, але я не заходив. А трохи далі – кілька огороджених причалів, біля яких пришвартовані екземпляри національного Морського Музею Греції: військовий крейсер «Авероф», копія середньовічної гребної галери та ще кілька пароплавів початку ХХ ст. Вхід до музею платний – 3 євро, графік роботи дуже не зручний: з вівторка по п’ятницю з 9 до 14, з суботи по неділю з 10 до 17, понеділок вихідний. Кілька слів хочеться сказати про Крейсер:
Корабель дійсно унікальний, рік побудови – 1910, брав участь у I та II Cвітових Війнах, але що найбільш неймовірно – він досі на ходу! В 2020 році він здійснив перехід з Салонік в Афіни на власних двигунах, без буксирування!
Цей район Афін називається Паліо Фаліро, якщо ви хочете оглянути його трохи більш детально – то головна його вулиця Alexandrou , починається трохи далі від зупинки «Flisvos», орієнтир – будівля «ALPHA»-банку (це не російський «Альфа-банк», як ви могли б подумати, ця фінансова установа тривалий час працювала в Україні під брендом «Astra-bank»)
Вулиця неширока, але довга, будинки нові, 6-8 поверхові, абсолютно всі перші поверхи зайняті різного роду крамницями або кафе, є навіть книгарні. Що здивувало на балконах деяких будівель ще при будівництві пердбачені місця для барбекю разом із витяжками (увага на конструкцію з літерою «М»):
Що дуже порадувало – це величезна кількість лавочок для відпочинку, буквально через кожні 50 метрів. Кінцевою метою прогулянки по Alexandrou – було відвідання магазину LiDL. Багато німецьких товарів. На набережній в цьому районі розташовані дорогі готелі.
А з самої набережної відкриваються чудові види на місто Пірей та як завжди неповторні в Греції види на захід сонця:
Двічі виїзжали в центр Афін, трамваєм №5, його кінцева зупинка безпосередньо на площі Сінтагма (це, як відомо, центральна площа Афін). На Акрополі я вже був, тому вирішили прогулятись по двох центральних торгівельних вулицях –Ermou та Metropolitos. Той день, 13 жовтня, виявився дуже теплим, (взагалі перші три дні відпочинку радували теплою сонячною погодою +21…+22 С, далі стало складніше) туристів в центрі було досить багато, зокрема франкомовних. На Ерму Відвідали місцевий H&M (ціни гуманні, зробили деякі покупки, хоча як виявилося, справжній шопінг в Афінах – зовсім не там).
Прогуллючись, дійшли до станції м.Монастираки. Там, як і 5 років тому розташовувася продовольчий ринок, щоправда площа його суттєво зменшилася – з усіх боків на нього наступали столики різних кафе. Враховуючи, що було вже близько першої години дня – то ринок майже розійшовся, але цін тих продавців , що залишилися, відверто порадували: ківі – 1Є/кг, виноград 1.0-1.4 Є/кг, сливи 1Є/кг, гранати 1.4Є/кг, фініки 1 Є/кг. Вирішили там же і пообідати: мусака (овочево-м’ясна запіканка) та сулавакі (4 шашлики) обійшлися в 16Є. Як для туристичного центру міста – то нормально.
Назад повертаємося по вул. Метрополітос. Домінантну роль на ній займає Кафедральний Собор (в 2016 році був на реставрації), зараз просто вражає:
Здивувало, що в Соборах Грецької Православної Церкви є сидіння. В ПЦУ, нажаль, немає.
Близбку опів на третю, повертаємося на Сінтагму ( на шляху до цього бачили як в місцевий KFC та Germanos озброєна (!) охорона пропускала відвідувачів за пред’явлення документів про вакцинацію. Не міг собі уявити, що за три тижні таке відбуватиметься і в Києві!). На Сінтагмі є декілька великих сувенірних кіосків, в одному з яких продаються великі календарі на 2022 рік з видами Греції. Всього по 3 Є. Раптом на цьому ресурсі є ще хтось, хто любить привозити з мандрівок календарі на наступні роки. Але знамента площа Сінтагма, ясна річ, не цим. Як відомо, на ній знаходиться будівля Парламенту Греції, біля якої, як відомо, щогодини відбувається зміна почесної варти. Фото цієї неординарної події тут:
Далі, на метро вирушаємо на площу Омонія, яка має в туристичних колах дуже суперечливу репутацію. З одного боку – том багато різних ТЦ на різний гаманець, а з іншого боку – там багато закинутих будівель, мало людно, і взагалі район трохи кримінальний. Метро Афін наче й нескладне в орієнтуванні (всього 4 лінії, 3 з яких перетинаються на ст.Сінтагма). Але проблема в тому, що всі вивіски в метро тільки грецькою мовою, без англійського дублювання. Тому, щоб знайти потрібну лінію і напрямок, довелося трохи розумово напружитись. За якоюсь традицією, при проектуванні деяких станцій метро Афін, були побудовані безпосередньо в підземному просторі чималі виставкові центру. Минулого разу, у виставкому залі на Сінтагмі відбувалась ярмарка грецького меду, зараз – виставка старовинних костюмів, причому не лише грецьких. Вхід, нажаль, за запрошеннями, на вході перепустки людей звіряли із списком. Можливо, впускали лише журналістів чи мистецтвознавців :-(. Але сфотографувати з порогу ніхто не забороняє:
Від Синтагма до Омонії їхати всього 2 зупинки. Інтервал руху потягів – 5 хвилин, людей у вагонах багато, але незважаючи на це, між ними вдається протискатися «народним співакам» ромської національності. Співають в масках. На Омонії вгадали з виходом з метро – одразу біля входу в ТЦ «Hondos». «Hondos» - це мережа великих грецьких універмагів, розташована в різних містах країни. Ціни вище середніх. У нас я навіть не підберу аналог. Вибрали саме цей універмаг на Омонії – оскільки він сам знаходиться в «кварталі шопінгу», а по-друге, на його останньому, 9-му поверху розташоване відкрите кафе з панорамними видами на все місто! Перед входом охорона вимірює температуру електронним термометром – вперше електронний безконтактний вимірювач температури показав значення, наближене до реального – 36,2 С. Всі попередні вимірювання пристроями цього класу в різних містах фіксували абсолютно нереальний діапазон температур – від 33,5 до 34,5 С.
За традицією «Хондосів», перші два поверхи в них займає парфюмерія та косметика. Того дня, на велику кількість товарів була знижка 20-50%. Креми місцевого на високому рівні ціна/якість. Поступово піднімаємося наверх (є ліфт та ескалатори). Речі на 7-8 поверхах. На деякі бренди знижки 30-40%. Tax-free в Греції починається з 60 Є. А ось і останній, 9-й поверх. Кав’ярня специфічна: якщо хочете сидіти за столиком всередині – потрібно надати сертифікат про вакцинацію або довідку про негативний антиген-тест, якщо сидітимите за столиком на терасі – нічого надавати не потрібно. Ми в кафе нічого не замовляли, просто зробили декілька фото з тераси кафе.
Акрополь:
Пагорб Лікабіттос (найвища точка Афін):
Сама площа Омонія:
Далі був план на автобусі №060 (не дивуйтесь, в Афінах нумерація внутрішньоміських автобусів тризначна, якщо автобус ходить за межі міста – то до номера маршруту додається якась літера,типу X96, B2, C1 тощо). Доїхати до нижньої станції фунікулеру, яким піднятись на пагорб. Але вже вечоріло і було хмарно, тому існував ризик, що нічого не побачимо. Вирішили перенести на більш ранній і сонячний час. Сама площа виглядає трохи моторошно, через велику кількість жебраків. безпритульних, столиків «все по 3 Є» (який контраст –всього в 50м фешенебельний універмаг).
На паралельній вулиці – взагалі повністю закинуті багатоповерхові офісні будинки. Відвідали ТЦ «Metropolis». Дуже специфічно. Товар Розділений не по брендах чи видах – а по цінах! Ось ряд – все по 10 Є (сорочки, футболки, светри), далі – все по 15, потім – все по 20 і т.д. Чимсь нагадує китайський ринок, але всі продавці місцеві, є каса, видають чеки, в будівлі працює ліфт. Походження товару – в основному Китай, хоча я бачив і «Made in Greece». Причому з позначкою «100% BAMBAKO» (футболки, сорочки, спортивні костюми). ВAMBAKO – в перекладі з грецької – бавовна. Щось запідозрив…
Наступний день подорожі – 14 жовтня виявився дуже неординарним. Як відомо, Греція – православна країна, і також вшановує Свято Трійці, але 14.10 – є повністю робочим днем, а саме це Свято в країні перенесено на два тижні , і відзначається 28.10 – в День Незалежності Греції.
На 14 та 15 жовтня всі сайти погоди прогнозували сонячність з мінливим сильним дощем. Що таке «сильний дощ по-грецькі» ми скоро дізнаємося. Зранку йшов дощ, звичайний, не дуже сильний з перервами, але кілька разів прогримів гром і дощ посилився. На набережну йти не було сенсу. На мобільний телефон (Лайфселл) пролунав дзвінок з попередженням (різними мовами) про штормове попередження. Але зичайний грозовий дощ , майже без вітру – до чого тут шторм? Близько 14 години дощ припинився. Незважаючи, що сонця не було, вийшли прогулятися. Променад, він же проспект Посейдоніс, мав такий вигляд:
Трамваї не ходили, колії залиті водою:
Погуляли деякий час, знов пішов дощ, але вже з вітром, відкрили парасолі, вирішили повертатися , але це вже було непросто, оскільки тротуари на проспекті вже були залиті водою, через забиту дренажну систему, яку на ходу, незважаючи на дощ, намагалися прочистити місцеві комунальники. Тому проспект перейшли по мосту (фото вище), до готелю добиралися круговими шляхами і з іншого боку :-(
Наступного дня, незважаючи на мінливу погоду (то яскраве Сонце, то низька хмарність, а прогноз погоди погрожує дощем), все ж вирішили спробувати вдруге піднятися на пагорб Лікавітт. Для цього знов поїхали на трамваї 5 до Сінтагми. Потім на метро одну зупинку до ст.Evangelissimos. На виході – великий парк, в якому несподівано побачили зграю великих зелених папуг!
Чомусь одразу згадалися журнали з далекого дитинства, де на малюнках пропонувалося віднайти якіхось прихованих тварин чи міфічних персонажів. А ви скількох бачите?
Далі по вулиці Плутарх повз Військовий Музей Греції:
та монументальне Посольство Великої Британії рухаємося в напрямку фунікулера. Вулиця Плутарха поступово починає йде вгору , поки взагалі не переходить у східці! Якесь дивне відчуття – йдеш по східцях, а навколо вікна житлових будинків:
Східці досить круті, але іноді трапляються лавочки для перепочинку. На одній з перпендикулярних вулиць (вулиця Демокрита, якщо бути точним) помічаємо фруктово-овочевий ринок. Продають просто з машин. Купуємо помідори по 0,5 Є/кг. Ще зовсім трохи і вже бачимо нижню станцію фунікулеру. Вартість поїздки OW 7,5 Є. Рейси раз на 30 хвилин. В приміщенні станції сувенірний магазин, але ціни вищі, ніж на Синтагмі. Особливість цього фунікулеру – що він йде не по схилу гори, а всередині гори, як вертикальне метро. У фунікулері не передбачено машиніста. Машиніст працює за пультом на верхній станції.
Як тільки вийшли на вершині пагорбу – почався дощ. Від якого вдало сховалися в закритому ресторані з панорамними видами. Ціни на будь-який гаманець, найдешевше – кебаби від 5,90 Є. Десь за години дощ вщух, але залишилась хмарність, тому фото будуть не дуже яскраві. На пагорбі, крім ресторану, є два оглядові майданчики та невеличка церква:
Перше на що звертаєш увагу, коли роззираєшся навкруги, це… автостоянка зовсім недалеко від вершини, та сучасний амфітеатр поруч. Призначення останнього невідоме:
Акрополь:
Види Афін з гори:
Вниз спускалися тим же способом. Тільки на пл. Евангеліссімос вирушили не до метро, а до зупинки автобуса №608. Мета – знов повернутись на пл.Омонії. Одразу за пл.Синтагма , автобус виїхав на вул. Академії, з дуже цікавою архітектурою – арт-деко )більш ніде будівль подібного стилю не бачив. За вікном промайнули будівля кінотеатру та театру, старовинний універмаг, знов почався дощ тому робити фото через вікно не було сенсу. Алее на пл. Академії заради фото все ж вийшли.
Будівля Академіїї Наук Греції:
Національна Бібліотека:
Після повернення в Алімос, ще довго гуляли набережною, вдихаючи вітер штормлячого моря,
спостерігаючи захід сонця:
готуючись до завтрашнього насиченого та напруженого дня. Коли вже стемніло, зробили останній візит в MyMarket, де поласували грецьким морозивом (0,71Є за 140 грн) та придбали напам’ять дуже дивний напій (Ambrosia, ***, 30°)
3,02 Є за 0,2 л. Нектару не було :-(
Зроблю невеликий відступ. Був план з’їздити з Афін на один день до підніжжя гори Парнас, у «місце сили девелоперів та DBA» - де в античні часи віщував Delphi-йський Oracle:-(. Коротше кажучи, в містечко Дельфи. Цій ідеї сприяв негативний результат експрес-тесту з афінського аеропорту, який дозволяв 48 годин подоружувати по Греції міжміським транспортом. Але грецька автобусна компанія ktel підступно скасувала найбільш ранній свій рейс Афіни – Дельфи на 8:00, наступний лише о 10:30. Враховуючи, що їхати три години в один бік, а останній автобус Дельфи-Афіни відправляється о 16:00, їхати сенсу не було. До того ж, автостанція знаходилась у протилежній частині міста, і шлях до неї від нашого готелю займав близько двох годин. Відклав до кращих, менш карантинних, часів, хай їм грець :-(
Ось і настав день переїзду. Програма дуже насичена. Сьогодні в нас переїзд Афіни-Каламбака з пересадкою на станції Палеофарсалос. Поїзд о 15:22. Виселення з готелю до 11:00. Алн потрібно ще здати антиген-тест. В нашому районі, за законом злошкідливості, необхідних лабораторій не було. Найближча до нас – одна з лабораторій мережі «Bioatriki» (вул. Елефтеріос Венізелу, 231). Їхати трамваєм №5 до зупинки Ахілес, від нас 25 хвилин.. В 11:30 на місці (з готелю попередньо виселились, залишивши багаж у спеціальній кімнаті). Аналіз приймають не в сучасній красивій будівлі, а в маленькій будочці-контейнері за рогом. Вартість 10 євро. Лаборантки працюють у звичайних халатах та звичайних одноразових медичних масках, без головних уборів, одними і тими самими рукавичками беруть паспорти клієнтів і розкривають пакетики із паличками, якими беруть аналіз :-:( Невеличка черга. В 12:05 задаємо. В 12:43 приходить негативний результат на пошту. На всяк випадок просимо роздрукувати. Але далі неочікувана неприємність – табло на зупинці показує, що до нашого трамваю чекати аж 28 хвилин! Раніше інтервали були не більше 15 хвилин.
Час йде, а час очікування не зменшується. Вирішуємо на №3 їхати до набережної, а далі чекати №4. Так і доїхали, розраховували ще й на автобуси, що ходять набережною, але напевне, стався якийсь форс-мажор, і автобуси теж не ходили! Нарешті о 13:50 біля готелю. Їхати з багажем до Сінтагми знов на Т5, а потім ще 3 зупинки до станції «Larissa», де знаходиться залізничний вокзал – занадто ризиковано, враховуючи незрозумілі сьогоднішні проблеми з транспортом у грецькій столиці. Просимо портьє викликати таксі , аби воно довезло нас до найближчої станції «червоної лінії», яка власне і йде до вокзалу. Не з першого разу, але таксі знайшли. О 14:10 від’їзжаємо. О 14:25 висаджуємося на станції «Aghios Dimitrious». Поїздка в таксі обійшлася в 5,50 Є. У нас попереду 11 станцій і 50 хвилин часу. Перегони в афінському метро короткі і о 15:00 ми вже в будівля вокзалу. Вокзал старовинний. маленький і дуже тісний. На табло бачимо наш поїзд , але не вказано номер платформи. Йдемо слідом за іншими пасажирами. При виході на платформи кілька службовців в уніформі намагаються вимагати у пасажирів тест/довідку про вакцинацію. Їхня помилка – вони втрьох кидаються на одну «жертву», поки той шукає необхідний документ в телефоні, кілька десятків швидко проходить повз.
Вокзал дуже специфічний, працюють лише платформи 8-12. 1-7 знаходяться в стадії демонтажу. Якихось людей в будці (схожих на охоронців) запитуємо про поїзд на Салоніки (ми їдемо саме ним), називають платформу 9. Жодних табло немає. На вказаній платформі вже солідна кількість людей. Судячи з вигляду – всі місцеві, без туристів. Поїзд прибуває хвилин за 10 до відправлення. Виглядає так:
Всередині – звичайний стандартний європейський «Інтерсіті». З контролерами. Кейтерингом. Без графіті. Наш вагон зайнятий десь %% на 60 – 70. Всі, ясна річ, в масках. Багато пасажирів входять-виходять на проміжних станціях.
Починається справжня, нетуристична Греція. Багато сільськогосподарських угідь, є гори (в тому числі, засніжені)
, озера, морські затоки. Кілька разів поїзд проїздив через гірські тунелі.
На станцію Палеофорсалос прибуваємо з запізненням 11 хвилин (о 18:00 замість 17:49). Враховуючи що стиковка наш потяг Палеофорсалос – Каламбака за розкладом має відправлятись о 18:20, треба було діяти швидко. Оскільки табло на платформі знов таки не було, вирішили йти за натовпом. Натовп підземним переходом рушив на першу платформу. На першій платформі стояликілька працівників залізниці в уніформі. Які спокійно, і методично повторювали, що сьогоднішні рейси на Каламбаку … скасовані! Але замість них скоро будуть автобуси. Так, схоже десь-таки написано, що субота , 16 жовтня оголошена днем транспортних форс-мажорів.
Хвилин за 20 прибувають автобуси. Спочатку – до міста Трікала, потім наш – до Каламбаки. Проїзд ясна річ, безкоштовний, документів (як за право проїзду , так і про вакцинацію/тестування) ніхто не вимагає. Одразу починаються безмежні поля які десь біля горизонту закінчуються гірськими пасмами. Поля майже порожні, ймовірно врожаї зібрано. На самому початку ,бачу дивні, невелики, але дуже старі вантажівки (ймовірно, що ще з 1990-х років) з гратчастими кузовами, на яких видно залишки чогось білого. Невдовзі бачу поле із залишками також якихось білих маленьких клаптиків. Мої підозри кількох днів тому підтвердилися – Греція вирощує свої бавовну!
Щоправда, площі бавовн по ходу руху нашого автобусу незначні, переважають ярові культури та овочеві. Населені пункти обабіч дороги зустрічаються рідко. Звертають на себе увагу багато старих закинутих промислових будівель та нових, але недобудованих. Чимось дуже схоже на прикордонні райони Словаччини чи Угорщини. Ромські поселення зі страшними будинками, зібраними з підручних матеріалів також в наявності. Але є й цілком західноєвропейські АЗС, мотелі, шопінг-моли (з китайськими назвами). Про наближеність туристичного регіону свідчить платна автодорога. Але її довжина – максимум 5 км. А гори тим часом все ближче і ближче, хоча край вже огортають сутінки. Нарешті через 70 хвилин прибуваємо до м. Каламбака (поїзд декларував проходження вказаного шляху за 56). Залізнична станція знаходиться на околиці містечка на об’їзній дорозі, але до нашого готелю йти приблизно 15 хвилин. Він називається «Aeolic Star Hotel» та знаходиться на невеличкій площі, з усіх боків, оточеній кафе та ресторанами.
Одразу за містечком (а таке враження – просто над готелем) нависають скелі. Ті самі Метеори. Вартість проживання в готелі 76,5 Є за дві ночі. Без сніданку. Це не проблема, оскільки в номері є електрочайник та холодильник. Номер трохи тіснуватий, але нам в ньому лише ночувати.
Кілька слів про місцевість, в якій ми зупинилися. Метеори – це унікальне природнє явище, природній феномен - це одиночні скелі (деяікі прилягають до гірського масиву), за легендами вони є підводними скелями на дні давно високлого моря. Їхня висота становить 400-600 метрів, на більшості з них в середні віки почали виникати монастирські обителі, з метою перш за все захисту монахів від напвдів турецьких завойовників. В різні віки число монастирів було різним (максимум доходило до 50), до нашого часу залишилося лише 6
Наступного ранку вирушаємо на автостанцію (на 100 м нижче площі з фонтанами). Щоденно з Каламбаки до Монастирів відправляються 2 автобусні рейси , о 9:00 та 12:00, а в зворотньому напрямку всього один – о 15:00. Вартість поїздки 1,60 Є, безлімітний квиток на весь день 5,50Є. Але доцільність його абсолютно не зрозуміла, оскільки вартість трьох одиночних квитків нижче. Читав розповіді, що деякі туристи йдуть до монастирів пішки, в принципі реально, йти 6 км в родин бік, але гірські дороги дуже вузькі і не всюди пішохідні ділянки.
Поки чекали автобус - звернули увагу, що в будівлі навпроти туристам пропонується атракція у вигляді польотів над скелями на повітряних кулях. Але вартість не уточнювали
Автобус перш ніж заглибитися в гори , робить коло по всьому містечку, роблячи зупинки біля кожного з великих готелів (всього 5) та на нашій площі з фонтаном. Автобус великий, для міжнародних перевезень,
але пасажирів в ньому було не більше 20. Всі в масках. Якщо плануєте за один відвідати всі монастирі, то рекомендую їхати рейсом о 9:00, вийти біля Монастиря Св.Миколая, після його огляду йти по трасі прямо (вона йде потроху вгору), потім на розвилці повернути праворуч і йти до Монастиря Варлаама, відвідати його та Монастир Великий Метеор, що поруч.
Часу у Вас на три Монастирі приблизно три години, адже приблизно о 12:20 -12:30 від Великого Метеора буле відправлятись автобусний рейс, що йде о 12:00 з Каламбаки. Приблизно через 15 хвилин він довезе Вас до Монастиря Св.Стефана (там кінцева). Раджу одразу йти його відвідати, оскільки о 13:30 він зачиняється на обід. Потім – можна відвідати Монастир Св.Трійці, він зовсім поруч. Якщо ще відчуваєте в собі сили – можна відвідати Монастир Св.Варвари (Русану). Ми вирішили рекордів не встановлювати, а відвідати Монастирі Великий Метеор та Св.Стефана. Вхід в кожен з названих монастирів по 3 Є (за інші не скажу – не уточнював). Жінкам, що у штанях або коротких спідницях пропонується якийсь малозрозумілий одяг, щось середнє між спідницею та фартуком, різниця тільки в тому що в Великому Метеорі він безкоштовний і багаторазовий (на виході треба повернути), а в Св.Стефана коштує 2 Є і залишається туристкам на згадку.
Матеріал – дуже близький до брезенту :-( Великий Метеор сподобався більше. По-перше, він найбільший за площею з-поміж усіх і в ньому виставлені для огляду найцінніші церковні реліквії. Більше простору і менше туристів, хоча добиратися важче, сходи спочатку вниз, потім різко вгору. Всі монастирі дещо схожі один на інший: до огляду пропонується музей Монастиря, безпосередньо Собор(в обох no foto) та Монастирська крамниця. З Великого Метеора види краще. На що звернув увагу – у Великому Метеорі весь персонал (білетер на вході та продавець у крамниці) – в цивільному одязі. У Церкві, на мою думку, служби не проводяться, немає запаху свічок та ладану. Можу помилятися. Фото з Великого Метеора:
В Музеї виставлено дуже багато старовинних реліквій та артефактів (VIII-XII ст.), але фото знов таки заборонені.
У Монастирі Св.Стефана навпаки Церковне життя надзвичайно жваве. Весь персонал (жінки, монастир жіночий) в монастирському одязі, багато туристів є шкільні групи, є також недільна церковна школа. У 2021 році Греція відзначає 200-річчя здобуття Незалежності, є відповідні плакати та література. Біля Монастирів Валаам, Великий Метеора та Св.Стефана є невеликі майданчики для паркування авто. Більшість авто з номерами Греції, але бачив також французькі, румунські та наші (ВК – Рівненщина). Ясна рік, біля вказаних монастирів розгорнуті точки з продажу сувенірів та фургони з напоями та снеками.
Фото з монастиря Св.Стефана:
В Монастирі:
?
Вид на Каламбаку:
Вид з Каламбаки на Монастир Св.Стефана:
Фото інших монастирів.
Монастир Святого Миколая:
Монастир Варлаам:
Монастир Святої Трійці:
Монастир Святолї Варвари (Монастир Русану):
Повертаємося автобусом о 15:00 (всі монастирі закриваються для відвідувачів приблизно в цей самий час), інших способів дістатись Каламбаки , крім таксі, вочевидь немає. Дорога в Каламбаку проходила через селище Метеора, яке абсолютно повністю складалося з міні-готелів та таверн. Що звернуло також на себе увагу – те що у створених природним шляхом у скелях (вивітрюванням та ерозією) печерах живуть люди.
Хто це – з’ясувати не вдалося. Можливо, ромське населення. Бачив також тренування альпіністів-любителів, які намагалися підкорити скелі у свій спосіб.
Після повернення в Каламбаку, обідаємо в одній з місцевих таверн (ціни на меню в тавернах та ресторанах майже не відрізняються). Потім гуляємо містечком. Неділя. Всі супермаркети зачинені, але туристичні магазини (вироби зі шкіри, хутра, кондитерські) працюють.
Настурного дня в нас черговий переїзд. Тепер вже до Салонік. Знов з пересадкою у Палеофорсалосі (09:28 – 10:25, 10:37 – 12:43). При посадці тести ніхто не перевіряв. Перша частина переїзду нічим особливим не запам’яталась, хіба що зупинкою у містечку Трікала – воно явно більше за Каламбаку, луже охайне, більшість будинків багатоповерхові (в Каламбаці в основному приватні). В Палеофорсалолсі пересадка абсолютно без пригод, здивувало тільки що наш вагон майже порожній (крім нас усього 3 пасажири). В принципі й не дивно, ранок робочого дня, туристичний сезон закінчився. Після міста Ларісса, залізниця частково проходила вздовж морського узбережжя, зокрема проїхали через достатньо відоме туристичне селище Агіос Параскеві, але й там порожньо.
В Салоніки прибули без запізнень. Одразу на виході з вокзалу – великий хаб з автобусних маршрутів, які сполучають вокзал з різними районами міста. Дуже схоже на міжміську автобусну станцію в нашому розумінні – для кожного маршруту передбачено окрему платформу. А на самому виїзді з «автостанції» - передбачено касу по продажу квитків. Трохи про транспортну систему Салонік – у 850-тисячному місті вона складається лише з автобусних маршрутів (їх понад 70), вже понад 20 років у місті намагаються побудувати метро, але цей процес постійно гальмується через постійне знаходження на місцях будівництва нових історичних артефактів. За станом на тепер – планують відкривати у 2022 році причому одразу 2 лінії із 23 станціями. Вартість проїзду – 0,90 Є за поїздку до 60 хвилин та 1,80Є якщо понад 60 хвилин.
В салонах автобусів встановлені 2 автомати – один квитки продає, інший компостує. Але перший здачі не видає. Якщо цікаво, в аеропорт (автобуси X1 та N1 треба купувати квиток за 1,80 Є, хоча їхали ми в день від’їзду реально 50 хвилин) До нашого готелю від вокзалу всього 3 зупинки (зупинка Antigonido), автобус проїжджає їх по вулиці Egnatia (одній з двох головних торгівельних вулиць міста), всі перші поверхи будинків зайняти крамницями, рівень якості та цін нижче, але чим ближче до центру, тим, зрозуміло вище і дорожче. Дуже поширені фірмові магазини тієї чи іншої фабрики.
Поселяємося в готель. Готель «Nea Metropolis» розташований у старовинній будівлі початку ХХ ст. Вартість 144 Є за 3 ночі на двох, сніданок включено. Номер дуже дивний – видно сліди перепланування, а найголовніше –недавня прибудова ванної, просто вбудували коробку з гіпсокартону в якій розмістили вказані зручності, дуже тісну, та й на сходинку вище за рівень підлоги. Так до речі в усіх номерах. Що було тут раніше – для мене загадка. Можливо кілька багатокімнатних квартир, які свого часу перепланували. Сніданок своєрідний – ресторан на останньому поверсі. При вході працівник готелю кожному бризкає на руки дезинфектор потім дає одноразові целофанові рукавички. Брати продукти дозволено тільки в них. А так – сніданок цілком непоганий: «шведський стіл» з широким вибором сирів, шинки, випічки, джемів. З овочів та фруктів представлені лише оливки. Окремо – про мед. На маленьких упаковках написано, що він квітковий, але на смак – 100% гречаний. Ми ж в Греції! «Хай їм грець»!
Після поселення йдемо в напрямку моря (близько 500 м). Чому я пишу «в напрямку моря», а не в напрямку пляжу? Cправа в тому, що в Афінах вся набережна закута в бетон і спуску до води немає від слова зовсім. Пляжі починаються тільки за аеропортом (містечка Перея, Агіа Тріаді тощо – близько 14 км від міста). Були плани сплавати туди катером, але за словами місцевих, після шторму 14 жовтня (а в Салоніках він також був суттєвим) вказані рейси скасували. Виходимо на набережну в районі Старого порту. Там зараз сучасний арт-простір з музеями галереями, модними клубами тощо. Даля гуляємо вздовж набережної до однієї з головних візитівок міста – Білої Вежі. Довжина набережної 2 км, на ній побудовані як старовинні будинки в стилі арт-деко, так і сучасні під старовину, так і просто сучасні. Виглядає це приблизно так:
Але все що їх об’єднує – це тотальна наявність ресторанів, кафета таверн на перших поверхах»! Кафе продовжуються і на перпендикулярних вулицях. Такої кількості місць, де можна пообідати з видом на море, яне бачив навіть в Ніцці чи Барселоні!
Готелів до речі немає, всі вона розташовані далеко від моря. Сувенірні також досить віддалені від набережної. Дотично до набережної розташована центральна і найбільша площа міста – площа Арістотеля:
З пам’ятником самому Арістотелю:
Від площі Арістотеля починається так звана «Вертикаль», на якій розміщено головні архітектурні пам’ятки Салонік:
Форт Вардар (там нині центральний ринок), Старовинні турецькі бані (Bey Hammam), Римський Форум та головний храм міста – Собор Святого Димитрія.
Вздовж набережної розміщено багато лавочок, на яких можна відпочивати, дихаючи морем, одна проблема – від лавочок до кінця набережної – не більше 1 метра, і жодної огорожі :-(. Як намене, не сприяє зміцненню нервової системи… Так непомітно дійшли до Білої Вежі,
біля неї невеликий парк із лавочками (все на розумній відстані від краю) , а трохи далі – величний монумент Олександру Македонському (місцеві називають його Олександром Великим):
Область Греції, столицею якої є Салоніки –так і називається Македонія. Саме через назву майже 3 десятиріччя тривали суперечки між Грецією та Республікою Македонія.
В підсумку греки свого таки досягли – примусили змінити Республіку Македонію свою назву на Республіку Північна Македонія. Біля Білої Вежі також є причал, звідки відправляються у 30-хвилинний круїз акваторією затоки 2 катери – один з них стилізований під давньогрецький корабель «Арго», а інший під човен «Кон-тікі» знаменитого Т.Хейєрдала. Цікаво, що фіксованої вартості квитка немає – требо щось замовити на борту. Ми плавали на «Арго», у них найдешевше були грецька кава «Фраппе» та гарячий шоколад (по 6 євро кожен). Про ціни на «Кон-тікі» не скажу,але у них була примітка на рекламному стенді, що якщо нічого не замовляєш – то вартість поїздки 4 євро. Щоправда «Кон-тікі» виконує значно менше рейсів , ніж «Арго».
Останній рейси кораблики виконують близько 7 вечора, коли починається традиційно чарівний для Греції захід сонця:
В один з днів вирішили відвідати Собор Святого Димитрія. Від нашого готелю йти хвилин 20: спочатку вгору по вул. Siggrou до перетину з вул. Olimpou, повернути на останню праворуч і йти , поки з обох боків не побачите невеликі зелені галявини – та, що нижче буде Римський Форум...
...а та що вище – парк Святого Димитрія. За цю коротку відстань ви побачите справжні , нетуристичні Салоніки.
Ну а за парком Св.Димитрія постає і сам Собор Св. Димитрія.
З середини Собор вражаює:
Сучасний розпис:
Стародавні фрески:
Для прихильників шопінгу по-німецькі(магазинів LiDL, ясна річ), можна продовжити «вертикаль», і пройшовши по вул. Agious Nikolau (Святого Миколая) до вул. Olimpiados і вийти просто до магазину LiDL. Але попереджую – йти досить круто підгору. Для любителів алкогольних напоїв , просто навпрrоти ЛідЛа є фірмовий алкогольний магазин «Olimpiados», але ми останній не відвідували. Лідл вразив морозивом по 0,14Є за 65 гр та грецькими «Risini» по 0,95Є/кг. Для поівняння, в Україні аналогічні коштують 32 грн за 0,4 кг :-(
Шопінг в Греції, врешті-решт, зіграв з нами злий жарт, на контролі багажу в аеропорту Салонік наш багаж важив 24 кг замість дозволених 20. Чотири зайві кг авіакомпанія оцінила в 49 Є (по 11Є за кожен кг плюс 5Є якась незрозуміла комісія – списання пройшло саме цими двома сумами). Але на позитивні враження від поїздки це аж ніяк не вплинуло, просто треба бути трохи обачнішим. Зворотній виліт рейс вилетів і приземлився без затримок (16:55 – 19:05), при зльоті звернув увагу, що частина злітно- посадкової смуги побудована на намитому півостровіі сильно видається в море (думав, подібне тільки на португальській Мадейрі). Враження від поїздки в Грецію (незважаючи, на сучасні новітні реалії) тільки позитивні, звісно лишилась певна недосказаність, яка з часом колись усунеться новими подорожами.
Idė ja rudenį aplankyti ž emyninę Graikiją kilo vidurvasarį , kai sumaž ė jo koronaviruso statistika, Europos š alys viena po kitos atsivė rė turistams iš Ukrainos ir atrodė , kad pasaulis tuoj grį š į prieš pandeminį laiką . ...Tač iau gandai apie „Delta“ į tampą vis labiau kė lė nerimą , ir kaž kur pasą monė je į sivė lė mintis, kad po mė nesio ar dviejų , kai vasara baigsis ir studentai vė l sė dė s prie stalų , Europą už plū s nauja banga. ir priverž kite turistinius rieš utus.
Kelionė s į Graikiją š iuo atveju atrodė vienos iš maž iausiai rizikingų (atsiž velgiant į galimą sienų už darymą dė l karantino per ateinanč ius kelis mė nesius), nes pirmoji ES š alis pradė jo į sileisti ukrainieč ius (nuo 14.05), prieš oficialiai į traukiant Ukrainą . „Ž aliajame są raš e“ »ES.
Antra maž iausiai rizikinga buvo kelionė į Ispaniją (Ispanija kartu su Estija ir Belgija vasaros viduryje pradė jo į leisti ukrainieč ius be tyrimų ir skiepų , tač iau spalio viduryje liko š iuo aspektu ir vieninteliu... ). Ir kas, mano nuomone, vienija š ias dvi š alis - jų ekonomika labiau nei kitų Europos š alių priklauso nuo turizmo ir Ukrainos pilieč iams jos už darys savo sienas paskutiniam...
Bilietai pirkti liepos pabaigoje-rugpjū č io pradž ioje, ty likus 2.0-2.5 mė nesio iki kelionė s. Skrydis Kijevas-Atė nai kainavo 1539 UAH vienam asmeniui, atgal Salonikai - Kijevas 29.99 E. Paskutiniu spė jimu buvo "kainos dugnas", tada kaina buvo 45-55 E ribose, o iš pirmo buvo sunkesnis – tuomet š io skrydž io kaina „š oktelė jo“ nuo 800 iki 2200 UAH. Č ia negalite atspė ti...
Iš pradž ių buvo suplanuotos 7 naktys Atė nuose (viename iš pakrantė s vieš buč ių ) ir 4 naktys Salonikuose, su vienos dienos kelionė mis į Delfus, Meteoras ir Olimpo kalną . Bet 08.25 d. 2021 metais Graikijos vyriausybė paskelbė apribojimus nuo 13.09 d. , pagal kuriuos judė jimas vieš uoju transportu iš vienos Graikijos dalies į kitą galimas arba su skiepijimo paž ymė jimu, arba su neigiamu PGR ar antigeno tyrimu. Programą teko greitai perž iū rė ti: sumaž inti 1 vienos nakvynes Atė nuose ir Salonikuose, pridedant 2 naktis Kalambakoje (arč iausiai Meteorų vienuolynų ). Kelionė s traukiniu buvo parinktos taip, kad bū tų pasiektas 48 valandų intervalas, leidž iantis atlikti antigeno tyrimą .
Skrydome, kaip minė jau aukš č iau, su Wizzair aviakompanija, iš už mirš to Zhulyany oro uosto (2020-2021 m. skridome per Borispolį ).
Skirtingai nuo vietinių „bemuitų “, kurie bent jau nedaro į spū dž io nei asortimentu, nei kainomis, „Zhulyansky“ nustebino vokiš ko prekė s ž enklo „Aisbach“ buvimas 18 eurų už litrą . Palyginimui, Vienos dute pirkau prieš du mė nesius tą patį gė rimą po 10.70E už.0, 5 litro. Vienintelis nepatogumas – stikliniame butelyje, kurį ne itin patogu neš tis su savimi, kai daug judesių . Taigi, skrydis buvo vakare (18:30 - 21:05), skrydis atidė tas pusvalandį , Atė nuose sė dė jo su tiek pat valandos vė lavimu. Atvykus visus mū sų skrydž io keleivius oro uosto darbuotojai iš siuntė nemokamai atlikti antigeno tyrimą . Iš karto po to, nelaukdami rezultatų , visi nuė jo į pasienieč ius. Pasienieč iai visiš kai neklausinė jo, visiš kai mechaniš kai nuskenavo pasus, taip pat mechaniš kai antspaudavo.
Tada buvo gana ilgas perė jimas prie iš važ iavimo Nr. 5, kur sustojo mums reikalingas autobusas X96.
Tarp nesibaigianč ios parduotuvių ir automobilių nuomos punktų eilė s iš siskyrė parduotuvė ryš kiu ir labai paž į stamu pavadinimu „Periodika“. Kaip jau supratote, ji pardavinė jo laikraš č ius ir ž urnalus. Bet jie mane sudomino antra vieta ir pirma galimybe nusipirkti neribotą vieš ojo transporto bilietą artimiausioms 5 dienoms. Bet jiems nepavyko – č ia jų nepardavo. Eidamas į priekį , pasakysiu, kad reikiamus bilietus pavyko nusipirkti Atė nų tramvajaus stotelė se esanč iuose automatuose. O š tai mū sų autobusas X96 (dieną važ iuoja 2 kartus per valandą ir naktį.1 kartą per valandą , bilietai parduodami tik stotelė je esanč iame kioske, anksč iau irgi parduodavo vairuotojas, o dabar dė l tam tikrų apribojimų vairuotojo kabina yra apsaugotas plė vele ir į ė jimu / nė ra iš ė jimo į lauko duris. Bilieto kaina 5.50 € (paskutinį kartą lankantis Atė nuose 2016 m. kaina buvo 6 €).
Važ iuokite iki mū sų vieš buč io apie 40 minuč ių , iš lipkite 3-ioje Kalamaki stotelė je, tada pasukite atgal, eikite promenada prieš autobusą ir 5-ame posū kyje pasukite į kairę . Š i gatvė turė jo kaž kokį netipiš kai stebinantį Graikijai pavadinimą „Fan Vaik“ (mano nuomone, š iek tiek etninis akcentas, o tai reiš kia – nenurodė ), bet svarbiausia, kad tai buvo mū sų vieš butis! Nefeli Hotel Alimos, modernus, naujas, su liftu:
Vieš butis" Nefeli Hotels Alimos "
Yra viskas, ko jums reikia, į skaitant š aldytuvą , plaukų dž iovintuvą , maž us buteliukus duš o ž elė ir rankų dezinfekavimo priemonę . Jei gausite kambarį su langais kieme - bus ramu, jei gatvė - š iek tiek triukš mingiau. Juk prieš mokyklą . Tač iau vargu ar mokyklos skirtumai trukdys atsipalaiduoti, nes pamokos prasideda 8:30, o pusryč iai vieš buč io restorane – nuo .7:30. Pusryč iai dė l karantino apribojimų nuo 13 val.
09 buvo iš verstas į ž emyninį formatą : kiekvienam sveč iui buvo į teikta prieš pieč ių dė ž utė , kurioje buvo sumuš tinis, virtas kiauš inis, saldi bandelė ir obuolys. Arbata, kava, sultys ir pienas neribojami. Kai kurie turistai pusryč iams į restoraną atneš ė maisto ir net (stiprių! ) gė rimų – darbuotojai į tai nekreipė dė mesio.
Iki jū ros nuo vieš buč io - apie 200 m, bet reikia kirsti greitkelį su pė sč ių jų perė ja ir tramvajaus linija. Ten, tramvajaus stotelė je, galite nusipirkti vienkartinius ir daugkartinius vieš ojo transporto bilietus. Pasirinkau neribotus "5 dienų bilietus" už.8, 20E. Atsiskaitymas tik mokė jimo kortele. Pirmoje kelionė je reikia patvirtinti salone esanč iame validatoriuje, nuo patvirtinimo datos ir laiko skaič iuojama 120 valandų , per kurias jis veikia. Dalis pakrantė s yra akmenuotas paplū dimys (iš dalies nemokamas, iš dalies - mokamas) ir promenada su parku ir suoliukais:
/>
Parke yra keletas kavinių (ne visos dirba nuo ne sezono metu, ir kino teatras po atviru dangumi (taip pat už darytas). Š i Atė nų vietovė vadinama Alimos. )))) ir Meksikos restoranas „Penarrubio“ (nelankytas). Keletas ž odž ių apie prekybos centrus. Atė nuose jie skirstomi į etninius Kakanimeni, maž iausios kainos LiDL ir Sklavenidis. Arč iausiai MyMarket paplū dimio yra vos vienas kvartalas. / kg, kiviai - nuo 3.5 E / kg, granatai - nuo 4.5 E / kg, pomidorai - nuo 3 E / kg.
Tokia kaina tiek š iuose tinklo prekybos centruose, tiek maž ose vaisių ir darž ovių parduotuvė se: - (Ž emė s ū kio turguose ž enkliai geresnė s kainos, bet kokiose vietose dirba ir kokiu grafiku - než inia, miesto centre rado du kartus, š. m. pakrantė – niekas.
Vieną dieną nuvykome į labai į domią vietą – parką „Flisvos“ (tramvajus Nr. 4).
Parkas labai ž alias, o tai Atė nams kiek neį prasta, turi daug zonų lauko veiklai (lynų , golfo aikš tynas, teniso kortai ir kt. ), o vė liau pamaž u persikelia į didž iulę „Flisvos prieplauką “. Kas než ino – „Marina“ yra prieplauka. Į ė jimas nemokamas, nors sargybinių daug, galima fotografuoti. Jachtos – begalė :
Daž niausios vė liavos (po į vairių jū roje esanč ių salų ) yra Malta ir Australija. Nors ten buvo Lenkija, Argentina, Pietų Afrika, Vokietija.
Sveč iams, atvykstantiems jachtomis – besirū pinantiems bet kokiais patogumais – yra daugybė restoranų (labai aukš tomis kainomis), vieš butis ir net bankomatai:
Netoliese yra garlaivių muziejus (XX a. pradž ia):
Į ė jimas nemokamas, bet aš neatė jau.
Ir kiek toliau – kelios aptvertos krantinė s, kurios yra prisiš vartuotos Graikijos nacionalinio jū rų muziejaus kopijos: karinis kreiseris „Averof“, viduramž ių irklavimo laivo kopija ir keli XX amž iaus pradž ios garlaiviai. Į ė jimas į muziejų mokamas – 3 eurai, darbo grafikas labai nepatogus: antradienį penktadienį.9-14 val. , š eš tadienį sekmadienį.10-17 val. , pirmadienį nedirba. Keletas ž odž ių apie Cruiser:
Laivas tikrai unikalus, pastatytas 1910 m. , dalyvaujantis I ir II pasauliniuose karuose, bet kas neį tikė tiniausia – jis vis dar juda!
2020 m. jis perė jo iš Salonikų į Atė nų savo varikliais be vilkimo!
Š i Atė nų vietovė vadinama Palio Faliro, jei norite pamatyti ją š iek tiek detaliau – pagrindinė jos gatvė Alexandrou, prasideda kiek toliau nuo stotelė s „Flisvos“, orientyras – pastatas „ALFA“ -bankas, kaip jū s manote, š i finansų į staiga Ukrainoje jau seniai veikia su prekė s ž enklu „Astra-bank“)
Gatvė ne plati, o ilga, nauji namai, 6-8 aukš tai, absoliuč iai visus pirmus aukš tus už ima į vairios parduotuvė s ar kavinė s, yra net knygų . Kas stebino kai kurių pastatų balkonuose statybų metu, kepsninė s zonose buvo į rengti gaubtai
Labai dž iugina didž iulis poilsiui skirtų suoliukų skaič ius, tiesiogine prasme kas 50 metrų . Galutinis Alexandrou ž ygio tikslas buvo aplankyti LiDL parduotuvę.
Ten, kaip ir prieš.5 metus, veikė maisto turgus, jo plotas gerokai sumaž ė jo – iš visų pusių prie jo priė jo skirtingų kavinių staliukai.
Atsiž velgiant į tai, kad buvo apie pirmą valandą po pietų , turgus beveik iš siskyrė , tač iau likusių pardavė jų kainos dž iugino: kivi - 1E / kg, vynuogė s 1.0-1.4 E / kg, slyvos 1E / kg, granatai 1.4E / kg kg, datulė s 1 E / kg . Nusprendė me ten papietauti: moussaka (darž ovių -guminukų troš kinys) ir sulavaki (4 kebabai) kainavo 16 €. Kalbant apie turistinį miesto centrą – tai normalu.
Grį ž k į gatvę . Metropolitai. Dominuojantį vaidmenį jame atlieka katedra (2016 m. ji buvo restauruojama), dabar ji stebina:
Stebino tai, kad Graikijos ortodoksų baž nyč ios tarybose buvo vietų . PPO, deja, ne.
Apie pusę trijų grį ž tame į Syntagmą , pakeliui į š ią pamatė me ir vietinius KFC, ir Germanos ginkluotus (! ) sargybinius einanč ius lankytojus dė l skiepų dokumentų pristatymo.
Negalė jau į sivaizduoti, kad po trijų savaič ių tai į vyks Kijeve! ). Sintagmoje yra keli dideli suvenyrų kioskai, viename iš kurių parduodami didž iuliai 2022 m. kalendoriai su vaizdais į Graikiją . Tik 3 E. Antrą kartą š iame š altinyje yra kaž kas, kas mė gsta iš kelionių atsineš ti ateinanč ių metų kalendorius. Tač iau Sintagmos aikš tė s vė liava tikrai ne ta. Kaip ž inia, tai Graikijos parlamento pastatas, prie kurio, kaip ž inia, kasmet keič iasi garbė s sargyba. Š io nepaprasto į vykio nuotraukos č ia:
Toliau važ iuokite metro į Omonijos aikš tę , kuri turistams turi labai prieš taringą reputaciją.
Iš vienos pusė s – todė l, kad yra daug į vairių prekybos centrų skirtingoms piniginė ms, o iš kitos – daug apleistų pastatų , maž ai ž monių , o apskritai rajonas yra š iek tiek nusikalstamas.
Atė nų metro lengva važ iuoti (tik 4 linijos, iš kurių.3 susikerta stotyje.
Sintagma). Bet bė da ta, kad metro visi ž enklai yra tik graikų kalba, be angliš kų dublikacijų . Todė l, norė damas rasti tinkamą liniją ir kryptį , turė jau š iek tiek pasitempti mintyse. Remiantis kai kuriomis tradicijomis, kai kurių Atė nų metro stoč ių projektavimo metu daugelis parodų centrų buvo pastatyti tiesiai pož eminė je erdvė je. Praė jusį kartą Sintagmos parodų salė je vyko graikiš ko medaus mugė , dabar – senovinių , ir ne tik graikiš kų , kostiumų paroda. Į ė jimą , deja, prie kvietimų prie į ė jimo ž monė s tikrino są raš ą . Galbū t buvo į leidž iami tik ž urnalistai ar meno kritikai: - (Bet niekas nedraudž ia fotografuoti nuo durų slenksč io:
p >>>
Nuo Sintagmos iki Omonijos važ iuokite tik 2 stoteles.
Intervalas tarp traukinių.5 minutė s, vagonuose daug ž monių , bet, nepaisant to, tarp jų galima į sprausti romų tautybė s „liaudies dainininkų “.
Jie dainuoja kaukė se. Omonijoje jie spė liojo iš metro – prie pat į ė jimo į prekybos centrą „Hondos“. Hondos yra didelių Graikijos universalinių parduotuvių tinklas, į sikū rę s skirtinguose š alies miestuose. Kainos virš ija vidutines. Č ia net analogo nerasiu. Pasirinkome š ią universalinę parduotuvę Omonijoje - nes ji yra prekybos rajone, o antra, paskutiniame, 9 aukš te yra atvira kavinė su panoraminiais viso miesto vaizdais! Prieš į einant, apsauga temperatū rą matuoja elektroniniu termometru – pirmą kartą elektroniniu bekontakč iu temperatū ros matuokliu, rodanč iu artimą realiai reikš mę – 36.2 C.
Visi preliminarū s š ios klasė s prietaisų matavimai skirtinguose miestuose už fiksavo visiš kai nerealų temperatū ros diapazoną nuo 33.5 iki 34.5 C.
Pagal Hondos tradiciją pirmus du aukš tus už ima kvepalai ir kosmetika. Š ią dieną daugybei prekių buvo taikoma 20-50% nuolaida. Aktualū s kremai už aukš tą kainos / kokybė s lygį.
Palaipsniui kilkite aukš tyn (yra liftas ir eskalatoriai). Kalbos 7-8 aukš tuose. Kai kuriems prekių ž enklams taikoma 30-40% nuolaida. Tax-free Graikijoje nuo 60 e. O š tai paskutinis, 9 aukš tas. Kavinė yra specifinė : jei nori sė dė ti prie staliuko viduje – reikia pateikti skiepų paž ymą arba paž ymą apie neigiamą antigenų testą , jei sė di prie stalo terasoje – nieko pateikti nereikia. Kavinė je nieko neuž sisakė me, tik padarė me keletą nuotraukų iš kavinė s terasos.
Akropolis:
Likabito kalnas (aukš č iausias Atė nų taš kas):
Pati Omonijos aikš tė :
Kitas buvo planas autobuse Nr. 060 (nesistebė kite, Atė nuose tarpmiestinių autobusų numeracija yra triž enklė , jei autobusas važ iuoja už miesto ribų - tada marš ruto numeris pridedamas tokia raidė kaip X96, B2, C1 ir kt. ). Važ iuokite į apatinę funikulieriaus stotį , kuri kyla į kalną.
Bet buvo vakaras ir debesuota, todė l buvo rizika, kad nieko nepamatysime. Nusprendė me pereiti į ankstesnę ir saulė tą valandą . Pati aikš tė atrodo š iek tiek baisiai, dė l daugybė s elgetų . benamiai, staliukai "visi už.3 E" (koks kontrastas - tik 50m madinga universalinė parduotuvė ).
Lygiagreč ioje gatvė je – kelių aukš tų biurų pastatai visiš kai apleisti. Aplankė me prekybos centrą „Metropolis“. Labai konkretus. Prekių skyriai ne pagal prekė s ž enklus ar tipus, o pagal kainas! Č ia yra skaič ius - visi 10 Yra (marš kiniai, marš kinė liai, megztiniai), tada - visi 15, tada - visi 20 ir tt
Kaž kiek primena Kinijos turgų , bet visi pardavė jai vietiniai, yra kasos, iš duoda č ekius, name yra liftas.
Prekių kilmė – daugiausia Kinija, nors esu mač iusi Pagaminta Graikijoje. Ir su už raš u „100% BAMBAKO“ (marš kinė liai, marš kiniai, sportiniai kostiumai). BAMBAKO – iš vertus iš graikų kalbos – medvilnė . Į tarimas dė l kaž ko...
Kita kelionė s diena – spalio 14-oji buvo labai neį prasta.
Kaip ž inia, Graikija – stač iatikių š alis, taip pat š venč ia Trejybė s š ventę , tač iau 14.10 – pilna darbo diena, bū tent š i š ventė š alyje nukelta dviem savaitė ms, o š venč iama 28.10 – Nepriklausomybė s dieną . Graikijos.
Spalio 14 ir 15 d. visos oro są lygos numatė saulę ir smarkų lietų . Netrukus suž inosime, kas yra „graikiš kai stiprus lietus“. Lietus lijo nuo pat ryto, normalus, nelabai stiprus su pertraukomis, bet perkū nija kelis kartus griaudė jo ir lietus sustiprė jo. Nebuvo ko eiti į krantinę.
Į mobilų jį telefoną (Lifesell) buvo gautas skambutis su į spė jimu (į vairiomis kalbomis) apie perspė jimą apie audrą.
Bet ž iemos audros lietus, beveik be vė jo – kas č ia per audra? Apie 14 valandą lietus liovė si. Nepaisant to, kad saulė s nebuvo, iš ė jome pasivaikš č ioti. Promenada, dar ž inoma kaip Poseidono prospektas, atrodė taip:
Už lieti tramvajai nevaž iavo:
Kurį laiką vaikš č iojome, vė l lijo, bet su vė ju, atsidarė me skė č ius, nusprendė me grį ž ti, bet nebuvo lengva, nes prospekte š aligatviai jau buvo už lieti vandeniu, dė l sugadintos drenaž o sistemos , kuris vyksta, nepaisant lietaus, bandė iš valyti vietines komunikacijas Taigi prospektas kirto tiltą (nuotrauka virš uje), vieš butis buvo pasiektas ž iedinė mis sankryž omis ir kita vertus:
Kitą dieną , nepaisant permainingų orų (š viesi saulė , ž emi debesys, o orų prognozė s gresia lietumi), vis dė lto nusprendė antrą kartą pabandyti už kopti į Lycavitt kalvą.
Norė dami tai padaryti, vė l važ iavome 5 tramvajumi į Sintagmą . Tada metro viena stotelė iki stoties. Evangelikų . Prie iš ė jimo – didelis parkas, kuriame staiga iš vydo pulką didelių ž alių papū gų !
Kaž kodė l iš karto prisiminiau tolimos vaikystė s ž urnalus, kuriuose pieš iniuose buvo siū loma rasti kokius nors paslė ptus gyvū nus ar mitinius personaž us. Ir kiek tu matai?
Toliau Plutarcho gatve pro Graikijos karo muziejų :
/>
ir monumentali Britanijos ambasada juda funikulieriaus kryptimi. Plutarcho gatvė pamaž u pradeda kilti aukš tyn, kol ji visai nevirs laipteliais! Kaž koks keistas jausmas – eini laiptais, o aplink namų langus:
/>
¦ Laiptai gana statū s, bet kartais prieš kambaryje yra suoliukų.
Vienoje iš statmenų gatvių (tiksliau Demokrito gatvė je) pastebime vaisių ir darž ovių turgų . Parduodama tiesiai iš automobilių . Pomidorus perkame po 0.5€/kg. Tik truputis ir jau matome apatinę funikulieriaus stotį . Kelionė s kaina OW 7.5 E. Lenktynė s kas 30 minuč ių.
Stoties viduje yra suvenyrų parduotuvė , bet kainos didesnė s nei Syntagmoje. Š io funikulieriaus ypatumas yra tas, kad jis važ iuoja ne kalno š laitu, o kalno viduje, kaip vertikalus metro. Funikulieriuje nė ra vairuotojo. Vairuotojas dirba už konsolė s virš utinė je stotyje.
Kai tik pasiekė me kalvos virš ū nę , pradė jo lyti. Nuo kurio jie sė kmingai pasislė pė už darame restorane su panoraminiais vaizdais. Kainos už bet kokią piniginę , pigiausios - kebabai nuo 5.90 E. Maž daug po valandos lietus nurimo, bet liko debesuotas, tad nuotraukos nebus labai ryš kios.
Ant kalvos, be restorano, yra dvi apž valgos aikš telė s ir nedidelė baž nyč ia:
Pirmas dalykas, kurį pastebite apsidairę , yra automobilių stovė jimo aikš telė visai š alia virš aus ir modernus amfiteatras netoliese. Pastarojo tikslas než inomas:
Akropolis:
Atė nų vaizdai nuo kalno:
Nusileidome tuo pač iu keliu. Tik aikš tė je. Evangelissimos nuė jo ne į metro, o į autobusų stotelę Nr. 608. Tikslas – grį ž ti į aikš tę . Ommonias. Iš kart už aikš tė s. Sintagma, autobusas paliktas gatvė je. Akademija, su labai į domia architektū ra – Art Deco tokio stiliaus pastatų dar nematė . Už lango nuš lavė kino ir teatro namą , seną universalinę parduotuvę , vė l pradė jo lyti atgal fotografuoti pro langą nebuvo prasmė s. Alė jos aikš tė je. Akademija vis tiek iš ė jo nuotraukai.
Graikijos mokslų akademijos pastatas:
Nacionalinė biblioteka:
Grį ž ę į Alimos, ilgai vaikš č iojome promenada, kvė puodami audringos jū ros vė ju,
/>
ž iū ri saulė lydį :
/>
ruoš iamė s į temptai ir darbingai rytojaus dienai. Sutemus paskutinį kartą apsilankė me „MyMarket“, kur valgė me graikiš kus ledus (0.71E už.140 UAH) ir atmintinai nusipirkome labai keisto gė rimo (Ambrosia, ***, 30 °)
3.02 Galima į sigyti 0.2 litro. Nebuvo nektaro: - (
)
Padarysiu nedidelį nukrypimą . Planuodamas iš Atė nų vienai dienai keliauti į Parnaso kalno papė dę , į „kū rė jų ir DBA galios vietą “ – kur senovė je pranaš avo Delfų orakulas: – (Trumpai tariant, į Delfų miestą.
Š ią idė ją palengvino neigiamas greitojo testo iš Atė nų oro uosto rezultatas, leidž iantis 48 valandas keliauti Graikijoje tarpmiestiniu transportu.
Tač iau Graikijos autobusų kompanija ktel klastingai atš aukė anksč iausią skrydį iš Atė nų į Delfį.8:00, kitą – tik 10:30. Atsiž velgiant į tai, kad važ iuoti į vieną pusę trunka tris valandas, o paskutinis autobusas „Delphi-Athens“ iš vyksta 16:00, nebuvo prasmė s važ iuoti.
Be to, netoli prieš ingos miesto dalies buvo į sikū rusi autobusų stotis, o kelionė iki jos iš mū sų vieš buč io truko apie dvi valandas. Atidė tas iki geriausių , maž iau karantino valandų , tegul jos ilgai netrunka: - (
Atė jo kraustymosi diena. Programa labai pilna. Š iandien turime persė dimą iš Atė nų į Kalambaką su persė dimu Paleofarsalos stotyje. Traukinys 15.22 val. Iš siregistruoti iki 11:00. Alnui dar reikia iš laikyti antigeno testą . Pagal piktybiš kumo dė snį , mū sų rajone nebuvo reikalingų laboratorijų . Arč iausiai mū sų yra viena iš Bioatriki tinklo laboratorijų (Eleftherios Venizela g. 231).
Važ iuokite tramvajumi Nr. 5 iki Achilo stotelė s, nuo mū sų.25 min. . 11:30 vietoje (iš vieš buč io palikome iš anksto, bagaž ą palikome specialioje patalpoje).
Analizė atliekama ne moderniame graž iame pastate, o maž oje bū delė je-konteineryje už kampo. Kaina 10 euru.
Laborantai dirba su paprastais chalatais ir vienkartinė mis medicininė mis kaukė mis, be kepurių , paima klientų pasus su tomis pač iomis pirš tinė mis ir atvirus maiš elius su pagaliukais, kurie naudojami analizei: -: (rezultatas paš tu Tik tuo atveju, praš ome atsispausdinti Bet tada netikė ta bė da - lenta stotelė je rodo, kad iki mū sų tramvajaus laukti net 28 min. , iki tol intervalai buvo ne didesni kaip 15 min.
Laikas bė ga, o laukimo laikas nemaž ė ja. Nusprendž iame eiti į krantinę №3, o tada laukti №4.
Taip ir atvaž iavome, taip pat tikė jomė s, kad autobusai važ iuos krantine, bet, ko gero, į vyko force majeure aplinkybė s, ir autobusai taip pat nevaž iavo! Galiausiai 13:50 prie vieš buč io.
Kelionė su bagaž u vė l į Syntagma T5, o tada dar 3 sustojimai iki stoties "Larissa", kur yra gelež inkelio stotis - per daug rizikinga, atsiž velgiant į š iandienines nesuvokiamas transporto problemas Graikijos sostinė je. Registratū ros darbuotojo praš ome iš kviesti taksi, kuris nuvež tų mus iki artimiausios „raudonosios linijos“ stoties, kuri, tiesą sakant, eina iki stoties. Ne pirmą kartą , bet taksi buvo rastas. 14:10 iš vykstame. 14:25 nusileidž iame stotelė je "Aghios Dimitrious". Kelionė taksi kainavo 5.50. Turime 11 stoč ių ir 50 minuč ių į priekį . Lenktynė s Atė nų metro trumpos ir 15.00 jau stotelė je. Stotis sena. maž as ir labai sandarus. Mū sų traukinys lentoje matomas, tač iau perono numeris nenurodytas. Sekame paskui kitus keleivius.
Į eidami į peronus keli uniformuoti pareigū nai bando iš keleivių iš sireikalauti skiepų testo/paž ymos.
Jų klaida – jie trise puola prie vieno nukentė jusiojo, jam telefonu ieš kant reikalingo dokumento, greit pravaž iuoja kelios deš imtys.
Stotis labai specifinė , veikia tik 8-12.1-7 peronai, kurie yra demontuojami. Kai kurių kabinoje esanč ių ž monių (kurie atrodo kaip apsaugos darbuotojai) paklausiame apie traukinį į Salonikus (važ iuojame pas juos), skambina į.9 platformą . Jokių ž enklų nė ra. Š ioje platformoje jau yra nemaž ai ž monių . Sprendž iant iš vaizdo – visi vietiniai, be turistų . Traukinys atvyksta likus 10 minuč ių iki iš vykimo. Tai atrodo taip:
Viduje – į prastas standartinis europietiš kas „Intercity“. Su valdikliais. Maitinimas. Jokio graffiti. Mū sų mokomoji maš ina yra kaž kur tarp 60% ir 70-70. Ž inoma, visi su kaukė mis. Daugelis keleivių į važ iuoja ir iš lipa tarpinė se stotyse.
Prasideda tikra, neturistinė Graikija. Daug ž emė s ū kio paskirties ž emių , yra kalnų (taip pat ir apsnigtų )
/>
, ež erai, jū ros į lankos. Kelis kartus traukinys važ iavo kalnų tuneliais.
Į Paleoforsalos stotį atvykstame 11 minuč ių vė luodami (18:00, o ne 17:49). Atsiž velgiant į tai, kad mū sų traukinys Paleoforsalos ir Kalambaka turė jo iš vykti 18:20, reikė jo veikti greitai. Kadangi ant platformos vė l nebuvo jokios lentelė s, jie nusprendė sekti minią . Minia persikė lė po ž eme į pirmą ją platformą . Ant pirmosios platformos stovė jo keli uniformuoti gelež inkelio darbuotojai. Kas ramiai ir metodiš kai kartojo, kad š ios dienos skrydž iai į Kalambaką...atš aukti! Bet vietoj to greitai bus autobusai. Taigi, kaž kur paraš yta, kad š eš tadienis, spalio 16 d. , buvo paskelbta transporto force majeure diena.
Po 20 minuč ių atvyksta autobusai. Pirmiausia – Trikalos mieste, paskui mū sų – Kalambake.
Kelionė s, ž inoma, nemokamos, dokumentų niekas nereikalauja (tiek dė l teisė s keliauti, tiek dė l skiepų /testavimosi).
Iš karto prasideda beribiai laukai, kaž kur horizonte jie baigiasi kalnų sruogomis. Laukai beveik tuš ti, tikriausiai nuimtas derlius. Pač ioje pradž ioje matau keistus, nedidelius, bet labai senus sunkvež imius (turbū t 1990-ų jų ) su grotelių kė bulais, ant kurių matosi kaž ko balto likuč iai. Netrukus matau lauką su maž ų baltų skudurų liekanomis. Mano į tarimai pasitvirtino prieš kelias dienas – Graikija pati augina medvilnę !
/>
Tač iau medvilnė s plotai mū sų autobuse yra než ymū s, vyrauja vasariniai augalai ir darž ovė s. Abiejuose keliuose gyvenvietė s yra retos. Dė mesį patraukia daugybė senų apleistų pramoninių pastatų ir naujų , bet nebaigtų statyti. Kaž kas labai panaš aus į Slovakijos ar Vengrijos pasienio zonas.
Taip pat yra romų gyvenvieč ių su baisiais namais, surinktais iš improvizuotų medž iagų.
Bet yra gana Vakarų Europos degalinių , motelių , prekybos centrų (kiniš kais pavadinimais). Mokamas kelias byloja apie turistinio regiono artumą . Bet jo ilgis yra maksimalus 5 km. Tuo tarpu kalnai vis artė ja, nors pakraš tį jau gaubia prieblanda. Pagaliau po 70 minuč ių atvykstame į Kalambaką (traukinys deklaravo pravaž iavimą nurodytu marš rutu 56). Gelež inkelio stotis yra miesto pakraš tyje, aplinkkelyje, bet mū sų vieš butis už truks apie 15 minuč ių . Jis vadinamas „Aeolic Star Hotel“ ir yra iš visų pusių nedidelė je aikš tė je, apsuptoje kavinių ir restoranų .
Tiesiai už miestelio (ir toks į spū dis - tiesiai virš vieš buč io) kabo akmenys. Tie patys meteorai. Nakvynė s vieš butyje kaina 76.5 Yra dvi naktys. Jokių pusryč ių . Tai nė ra problema, nes kambaryje yra elektrinis virdulys ir š aldytuvas.
Kambaryje kiek ankš ta, bet jame tenka tik nakvoti.
Keletas ž odž ių apie vietovę , kurioje sustojome.
Meteorai – unikalus gamtos reiš kinys, gamtos reiš kinys – pavienė s uolos (kai kurios greta kalnų grandinė s), pasak legendos, tai povandeninė s uolos ilgos atviros jū ros dugne. Jų aukš tis siekia 400–600 metrų , dauguma jų viduramž iais pradė jo kurtis vienuoliniais vienuolynais, pirmiausia siekiant apsaugoti vienuolius nuo turkų už kariautojų pusprotystė s. Skirtingais amž iais vienuolynų skaič ius buvo skirtingas (maksimalus siekė.50), iki mū sų laikų jų yra tik 6
Kitą rytą einame į autobusų stotį (100 m ž emiau aikš tė s su fontanais). Iš Kalambakio į Monastyrį kasdien kursuoja 2 autobusai 9:00 ir 12:00, o atgaline kryptimi tik vienas - 15:00. Kelionė s kaina 1.60 €, neribotas bilietas visai dienai 5.50 €. Tač iau jo tikslingumas visiš kai neaiš kus, nes trijų vienkartinių bilietų kaina maž esnė.
Skaitant pasakojimus, kad kai kurie turistai į vienuolyną eina pė sč iomis, iš principo realu iki gimtinė s nuvaž iuoti 6 km, bet kalnų keliai labai siauri ir ne visur pė sč ių jų zonos.
Laukdami autobuso - pastebė jome, kad prieš ais turistus esanč iuose namuose siū loma atrakcija – skrydž iai per uolas oro balionais. Tač iau kaina nebuvo nurodyta
/>
Autobusas, prieš važ iuodamas gilyn į kalnus, apsuka ratą aplink miestą , sustodamas prie kiekvieno didelio vieš buč io (tik 5) ir mū sų aikš tė je su fontanu. Autobusas didelis, skirtas tarptautiniam pervež imui,
/>
Tač iau keleivių jame nebuvo daugiau nei 20. Visi su kaukė mis. Jei planuojate vienu metu aplankyti visus vienuolynus, rekomenduoju skristi 9:00, nuvykti į vienuolyną Š v.
Moterys, kurioms su kelnė mis ar trumpais sijonais siū lomi kaž kokie neaiš kū s drabuž iai, kaž kas tarp sijono ir prijuostė s, skirtumas tik tas, kad Didž iajame meteore jis yra nemokamas ir daugkartinis (prie iš ė jimo reikia grį ž ti), o Š v. verta 2 Yra ir lieka turistų atmintyje.
Medž iaga labai artima brezentui: - (Man labiau patiko Didysis meteoras. Pirma, jis yra didž iausias iš visų ir jame eksponuojamos vertingiausios baž nyč ios relikvijos. Daugiau erdvė s ir maž iau turistų , nors ir sunkiau pasiekti . laiptai pirmiausia ž emyn, paskui staigiai aukš tyn Visi vienuolynai yra kaž kuo panaš ū s vienas į kitą : apž valgoje yra vienuolyno muziejus, tiesiai į katedrą (abejose nuotraukose nė ra) ir vienuolyno parduotuvė.
Baž nyč ioje, mano nuomone, pamaldos nevyksta, nė ra ž vakių ir smilkalų kvapo. Galiu klysti. Nuotrauka iš Didž iojo meteoro:
Muziejuje eksponuojama daug senovinių relikvijų ir artefaktų (VIII–XII a. ), tač iau nuotraukos vė l draudž iamos.
Š v. Stepono vienuolyne, atvirkš č iai, baž nytinis gyvenimas itin ž aismingas. Visas personalas (moterys, vienuolynas) apsirengę vienuoliniais drabuž iais, daug turistų turi mokyklų grupes, taip pat veikia sekmadieninė baž nytinė mokykla. 2021 m. Graikija š venč ia 200-ą sias Nepriklausomybė s metines, yra atitinkamų plakatų ir literatū ros. Valaamo, Didž iosios Meteoros ir Š v. Stepono vienuolynuose yra nedidelė s automobilių stovė jimo vietos. Dauguma automobilių su graikiš kais numeriais, bet matė ir prancū zų , rumunų bei mū siš kių (VK – Rivnė s regionas).
Aiš kū s metai, š alia š ių vienuolynų yra suvenyrų parduotuvė s ir furgonai su gė rimais ir už kandž iais.
Nuotrauka iš Š v. Stepono vienuolyno:
Vienuolyne:
/>
?
Kalambakos vaizdas:
Vaizdas iš Kalambakos į Š v. Stepono vienuolyną :
Kitų vienuolynų nuotraukos.
Š v. Mikalojaus vienuolynas:
/>
Barlaamo vienuolynas:
/>
Š ventosios Trejybė s vienuolynas:
/>
Š ventasis barbarų vienuolynas (Rusanu vienuolynas):
/>
Grį ž tame autobusu 15:00 (visi vienuolynai lankytojams už daromi maž daug tuo pač iu metu), aiš ku, kitų bū dų patekti į Kalambakį nė ra, iš skyrus taksi.
Kelias Kalambake ė jo per Meteoros kaimą , kurį sudarė tik mini vieš buč iai ir tavernos. Kas taip pat atkreipė dė mesį į tai, kad ž monė s gyvena urvuose, natū raliai sukurtuose uolose (atmosferos ir erozijos).
Kas tai – nepavyko nustatyti.
Galbū t romų populiacija. Jis matė ir alpinistų mė gė jų treniruotes, bandanč ius savaip už kariauti uolas.
Grį ž ę į Kalambaką pietaujame vienoje iš vietinių tavernų (meniu tavernose ir restoranuose kainos beveik vienodos). Tada vaikš tome po miestelį . sekmadienis. Visi prekybos centrai nedirba, tač iau turistinė s parduotuvė s (odos, kailinių , konditerijos gaminių ) dirba.
Mū sų bjauri diena yra dar vienas ž ingsnis. Dabar į Salonikus. Vė l su pasikeitimu Paleoforsalose (09:28 - 10:25.10:37 - 12:43). Nusileidus niekas netikrino bandymų.
Pirmoji kraustymosi dalis nebuvo itin į simintina, iš skyrus sustojimą Trikalos miestelyje – tai aiš kiai daugiau nei Kalambaka, sako tvarkingas, dauguma namų yra kelių aukš tų (Kalambakoje daž niausiai privatū s). Paleoforsalols persė dimas visiš kai be nuotykių , nustebau, kad mū sų maš ina beveik tuš č ia (iš skyrus mus tik 3 keleivius).
Nuo š iandien jie planuoja atidaryti 2022 m. su 2 linijomis ir 23 stotimis vienu metu. Kelionė s kaina – 0.90 Vienos kelionė s trukmė yra iki 60 minuč ių , o daugiau nei 60 minuč ių – 1.80.
Autobusų salonuose į rengti 2 automatai - vienas parduoda bilietą , kitas kompostuoja. Bet pirmas pristatymas nepasiduoda. Jei susidomė jote, už.1 bilietą nuvykite į oro uostą (autobusai X1 ir N1).
80 Taip, nors važ iavome iš vykimo dieną tikrai 50 min. , Kokybė s lygis ir kainos ž emesnė s, bet kuo arč iau centro tuo aiš kiau ir brangiau. Firminė s vienos ar kitos gamyklos parduotuvė s yra labai paplitusios.
Apsistojame vieš butyje. Vieš butis „Nea Metropolis“ į sikū rę s š alia seno XX amž iaus pradž ios pastato. Kaina 144 Valgykite 3 naktis dviems, pusryč iai į skaič iuoti. Kambarys labai keistas – matosi pertvarkymo pė dsakai, o svarbiausia – neseniai praplė timas vonios kambarys, ką tik pastatyta gipso kartono dė ž ė , kurioje sutalpinti š ie patogumai, labai siauras, o laiptelis aukš č iau grindų lygio.
Taip, beje, visuose kambariuose.
Kas č ia buvo anksč iau, man yra paslaptis. Tikriausiai keli kelių kambarių butai, kurie tuo metu buvo perplanuoti.
Pusryč iai unikalū s – restoranas virš utiniame aukš te. Prie į ė jimo vieš buč io darbuotoja kiekvienam ant rankų papurš kia dezinfekcinę priemonę , vė liau duoda vienkartines celofanines pirš tines. Iš jų galite pasiimti tik produktus. Ir taip – pusryč iai visai geri: š vediš kas stalas su dideliu sū rių , kumpio, kepinių , uogienių pasirinkimu. Iš darž ovių ir vaisių galima į sigyti tik alyvuoges. Atskirai – apie medų . Ant maž ų pakuoč ių paraš yta, kad gė lė tas, bet pagal skonį - 100% grikių . Mes Graikijoje! „Taip, jie graikai“!
Po gyvenvietė s einame jū ros kryptimi (apie 500 m). Kodė l raš au „jū ros kryptimi“, o ne paplū dimio kryptimi? Faktas yra tas, kad Atė nuose visa pylimas už rakintas betonu, o nusileidimas prie vandens – nė vienas ž odis. Paplū dimiai prasideda visai š alia oro uosto (Perea, Agia Triadi ir kt. miesteliai – apie 14 km nuo miesto).
Ten buvo planuota plaukti laivu, tač iau, pasak vietinių , po spalio 14-osios audros (o Salonikuose ji taip pat buvo reikš minga) š ie skrydž iai buvo atš aukti.
Einame į krantinę prie Senojo uosto. Dabar č ia yra modernaus meno erdvė su muziejais, galerijomis, mados klubais ir t. t. . Tada einame promenada iki vienos pagrindinių miesto vizitinių kortelių – Baltojo bokš to. Promenados ilgis 2 km, ji pastatyta kaip seni Art Deco stiliaus namai, ir modernū s antikvariniai, ir tiesiog modernū s. Tai atrodo maž daug taip:
Tač iau viskas, kas juos vienija, yra restoranų , kavinių ir tavernų buvimas pirmuosiuose aukš tuose! Kavinė s tę siasi statmenose gatvė se. Niekada nemač iau tiek daug vietų , kur galima pietauti su vaizdu į jū rą , net Nicoje ar Barselonoje!
Beje, vieš buč ių nė ra, jie visi yra toli nuo jū ros. Suvenyrai taip pat yra gana toli nuo krantinė s.
Kalbant apie krantinę , yra centrinė ir didž iausia miesto aikš tė – Aristotelio aikš tė :
Graikijos regionas, kurio sostinė yra Salonikai, vadinamas Makedonija. Bū tent dė l pavadinimo Graikijos ir Makedonijos Respublikos ginč as tę sė si beveik tris deš imtmeč ius.
Dė l to graikai pasiekė savo tikslą – jie privertė Makedonijos Respubliką pakeisti pavadinimą į Š iaurė s Makedonijos Respubliką . Prie Baltojo bokš to taip pat yra krantinė , iš kurios du laivai iš plaukia į.30 minuč ių trukmė s kruizą į lankoje – vienas iš jų stilizuotas kaip senovė s graikų laivas „Argo“, o kitas – kaip laivas „Kon-Tiki“ prie jū ros. garsus T. Heyerdahlas. Į domu tai, kad nė ra fiksuotos bilieto kainos – reikia ką nors už sisakyti laive. Plaukė me Argo, jie turė jo pigesnę graikiš ką kavą „Frappe“ ir karš tą š okoladą (po 6 eurus).
Apie „Kon-Tiki“ kainas nesakysiu, bet jie reklaminiame stende turė jo už raš ą , kad nieko neuž sisakius – kelionė s kaina 4 eurai. Tač iau „Kon-Tiki“ vykdo daug maž iau skrydž ių nei „Argo“.
Paskutiniai laivų skrydž iai vyksta apie 19 val. , kai prasideda tradicinis stebuklingas saulė lydis:
Vieną dieną nusprendė me aplankyti Š v. Demetrijaus katedrą . Iš mū sų vieš buč io eikite 20 minuč ių : pirmiausia gatve. Siggrou iki sankryž os su š v. Olimpou, pasukite į paskutinę deš inę ir eikite tol, kol iš abiejų pusių pamatysite maž as ž alias pievas – tą , kuri bus Romos forumas...
...o kas aukš č iau – Š v. Demetrijaus parkas. Per š į trumpą atstumą pamatysite tikrus ne turistinius Salonikus.
Na, už parko Š v.
Demetrijui atstovauja pati Š v. Demetrijaus katedra.
Iš vidurio katedra į spū dinga:
Š iuolaikinė tapyba:
Senovinė s freskos:
Mė gstantiems apsipirkti vokiš kai (LiDL parduotuvė se, ž inoma), galite tę sti „vertikaliai“ ir eidami gatve. Agious Nikolau (Š v. Nikolajus) į gatvę . Olimpiados ir eikite į LiDL parduotuvę . Bet perspė ju – kilti gana stač iai. Alkoholinių gė rimų mė gė jams prieš pat LidL yra firminė alkoholinių gė rimų parduotuvė Olimpiados, tač iau pastarojoje mes neuž sukome. „Lidl“ ledai kainuoja 0.14 euro už.65 g, o graikiš ki „Risini“ – 0.95 euro už kg. Už iš siliejimą Ukrainoje panaš iai kainuoja 32 UAH už.0, 4 kg: - (
Apsipirkimas Graikijoje juk suvaidino bjaurią karš tį , Salonikų oro uosto bagaž o patikros metu mū sų bagaž as svė rė.24 kg vietoj leistinų.20.
Keturi papildomi kg. komisiniai – nuraš ymas buvo lygiai dvi sumos).
Bet teigiamiems kelionė s į spū dž iams į takos neturė jo, tik reikia bū ti š iek tiek atsargesniems. Skrydis atgal pakilo ir nusileido nedelsdamas (16:55 - 19:05), pakildamas atkreipdamas dė mesį , kad dalis kilimo ir tū pimo tako nutiesta ant iš plauto pusiasalio, stipriai iš sikiš usio į jū rą (manant, panaš iai kaip tik Portugalijos Madeira) . Kelionė s į Graikiją į spū dž iai (nepaisant dabartinė s realybė s) tik teigiami, ž inoma, prarado kai kuriuos neį rodytus, kuriuos galiausiai panaikins naujos kelionė s.