Вибір туру було зроблено ще за рік до виїзду.
Що Феєрія – то, зрозуміло, шо однозначно!:-)
Тур – Під сонцем Франції. Гід – САМ Ігор Захаренко.
Варто зазначити, я ніколи не була фанатиком чи то Парижу, чи то Франції взагалі. Ба більше – читаючи будь-які історичні романи-оповіді я подумки завжди була проти французів. Ну якось так вже сталось :-) Тому очікування чогось неймовірного від тур не було.. навіть більше – був скепсис! Мовляв, ню-ню, а ну, здивуйте, вразьте мене чимось.. чи вдасться?!
Так склалось, що з Парижем я мала незаплановане знайомство за декілька місяців до цього туру, тому друге «побачення» вже було без вищезгаданого скепсису, бо… бо треба знати, з ким в перше бути в Парижі! :-) Я вже десь про то писала, але, як кажуть, користуючись нагодою – Ігор Іванович, ДЯКУЮ! Ви зробили неможливе! :-)
Так от, Париж! Саме з нього почався мій тур «Під сонцем Франції», бо я доєднувалась до решти групи літаком. Париж зустрів вже як рідний, хоч і дещо «нельотною» погодою. Але погода не завадила планам – Париж завжди прекрасний!
Про красоти цього міста переповідати нема сенсу. Кожен бачить Париж по своєму, у кожного – свій Париж.
Одне зауважу – справжній Париж відкривається тільки тоді, коли ти сам, без групи, навмання бредеш-блукаєш по місту…п’єш каву прямо на вулиці в кафе чи не на півтора столика, де поруч з тобою сидить спостерігає життя бабця чи не ровесниця Французької Революції, але француженка до мозку кісток!
Окрема забава в Парижі – вечірня прогулянка на кораблику по Сені! Щиро раджу - то вже інший Париж! :-)
Але ідемо далі! Наступного дня групі була запропонована додаткова виїзна екскурсія в Шантії та Сен-Лізз. Звісно, я їду! Перш за все заради «Трьох грацій» Рафаеля в галереї замку та Анни Ярославни в Сен-Ліззі!
«Грації» – побачені! Але й замок не менш вражає – це однозначно must see! До речі, поряд з замком – розкішні конюшні! А от кінне шоу – таке собі… бачила і краще… є цікава версія появи конюшень поряд з замком – принц де Конде, один із власників замку, вірив, що в наступному житті він буде конячкою.. Так і з’явились конюшні, конячки з яких тепер чи не найцінніші в світі…
Сен-Лізз. Місто Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого. Гальське містечко зі своїм (а куди ж без нього?! ) Норт Дамом зі башнею 13 сторіччя. Вузесенькі старезні вулички, все вицяцькувано квітами… тішить, шо до цього десь доклала руку дочка нашого таки князя! До речі, Ярослав Мудрий на шлюб своєї дочки з Генріхом І згоду дав тільки з другого сватання, бо Київська Русь в ті часи була куди вагомішою в політичному сенсі державою, чим Франція. Та й напевно не тільки політичному…
Надалі по плану – замки Луари. Блуа, Шамбор, Шевернї. Шамбор не дуже приємно здивував блошиним ринком навколо замку. Кому спала така геніальна ідея?! Блуа – навпаки, порадував не тільки зовнішнім виглядом, а й начинням – картини, скульптури та ….шпалери – вражаючі!
Бурж. Прибула наша група в це містечко зовсім надвечір, але це не завадило традиційним нічним блуканням містом. Та й ну дуже не терпілось побачити найбільший готичний собор у Франції! Тож, хвилин 10 пішечки від готелю до центру, карту навмисно до уваги не беремо, і в пошуки вражень та пригод. По дорозі трапився дещо занедбаний, але дуже цікавий ферверховий будиночок. Бачила я того ферверху багато і всякого. Але цей будиночок вразив – по перше, дощаті перетинки явно при ще використанні будинку були зеленого кольору, що особисто я ще жодного разу не зустрічала. Але то дрібниці! По кожній перетинці вирізьблений орнамент. І не якийсь примітивний, а сюжетний! Дуже дивний і загадковий будиночок! Жалкую, шо надибавши його не відмітила місце на карті, бо вдень, як не шукала – не знайшла вже його… Блукаємо нічним Буржем далі. В якусь мить піднявши очі мало не зомліла! Бо переді мною вже був ВІН! Найбільший готичний собор Франції! Перше, шо майнуло в голові – ЯКИЙ ВІН ВЕЛИКИЙ!!! Дуже раджу вперше ЙОГО побачити саме вночі! Підсвітка, як відомо, додає містичності! :-)
Тримаємо путь на Лімож! По дорозі заїздимо в абатство Де-Нуорляк - надзвичайна атмосфера усамітнення та спокою! Багато неба, багато дерев, багато травички під босими ногами, багато спокою та натхнення! А в Ліможі дуже вразили вітражі в соборах! Певно, найгарніші з бачених!
Рокамадур. Таке собі химерне містечко з двох вулиць, що вросло в скелю. Дуже відоме серед паломників місце. Завдяки Чорній Мадонні. Паломницька дорога вгору до замку з символічними зупинками, нагорі – Хрест. Хоч і символічно, але проймає. До речі, рекомендую таки починати згори, від замку і спускатись до низу. Справа не в складності підйому, він не складний. Але після «перебіжки» через сувеніри-ресторанчики – не до духовного збагачення. ІМХО.
Оглянувши рицарський замок, Мадонну, таки до незмінного для туристичних об’єктів – сувенірні лавки, ресторани, магазинчики. Про сувеніри нічого корисно не скажу, я вже давно їх «наїлась», тому вони ніякої цікавості для мене не мають, а от відомий фірмовий козячий сир «Рокамадур» щиро раджу не оминути увагою!. Смакота!
Каор. Міст Валантре – всім відомий. Ну і про чортика під стріхою на одній з башеньок – теж всім відомо.
І куди ж без кагору! Батьківщина як не як того вина, що у нас зазвичай сприймається як церковне…
А ще будиночок Генріха 4го – не факт, шо таки він там зупинявся, але вражає! Сильно!
Ніякого «гріха» в цьому місті, згаданого в Божествєнной Комєдіі виявлено не було…
Тулуза. Базиліка Сен-Сернін – шик! Одне печалить – запізно приїхали, тому в середину не потрапили. Церква Якобітів - «пальмова» в середині …А місто таки дійсно має рожеве забарвлення. Особливо коли сідає сонце. Неймовірно гарно! От аби ще часу було побільше. А ще краще – ночівля в самій Тулузі… next time!
Каркасон. Грандіозна фортеця! Дух капарства! Навіть попри всю бурну комерційну діяльність всередині фортеці. Ходили в місто.. або не туди ходили, або таки посередньо…якось так.
Понт-дю-Гар. Дивовижний захід сонця! Дивовижний давньоримський акведук. Ух! Фрідом кричати хотілося…
Марсель. Шикарне портове місто! Галасливе! Зухвале! Де ще страйк – звична справа?! І нічого, шо пів-міста завмирає в трафік-джемі поки невдоволені чимось застрайкуються Але все мирно, не подумайте! Дуже вразила страсть до «клєточки-полосочки» в архітектурі. Незвично, але гарно! Норт Дам-де-ля-Гард та Кафедральний собор – однозначно must see! І гарно, і енергетика сильна! Ще одне просто шикарнюче місце – рибний ринок! Такого різномаїття морських гадів – ше треба пошукати!:-)
Окрема «сторінка» Марселя – парки з півнями-павичами-рибками та іншою живністью! Тому завжди треба мати з собою шось смачненьке, щоб при нагоді підгодувати якусь «рибку».:-)
До речі, тільки аж в Марселі стикнулась з деякою неприязню до англо-мовних зі сторони французів. Але щира посмішка та дещо в очах – таки долає будь-які мовні бар’єри :-) І ще. Йдучи до ресторану – заздалегідь визначайтесь шо вам хочеться – бо особливо церемонитись ніхто з вами не буде. Не здатен визначитись з вибором – го ту макдональс…ото такий у прованських французів прояв самосвідомості :-)
Міст Ланглуа Ван Гога. Дивні відчуття від споглядання того, шо так захоплювало дещо вільного від Бога генія…
Три Прованса. Лє-бо-де-Прованс. Сан-ремі-де-Прованс. Екс-ан-Прованс. Не хочу нічого писати… то моє! При наймі – поки що немає бажання ділитись …
Авіньон. Вражаюча та єдина папська резиденція поза межами Риму. Цікава екскурсія з аудіо-гідом! Дуже цікава!
Оранж. Ну звісно найбільше враження – це Тріумфальна арка якогось там року до нашої ери. Уявити страшно – збудована на честь перемоги Цезаря! А пізніше ше й пере посвячена Тиберію!!!
Ансі. Французька Венеція, не інакше!:-) А ше на додачу – гори, озеро і колорит французького ринку, де в принципі й купувати не потрібно, а достатньо просто зануритись в ту атмосферу якісного, справжнього бурхливого французького життя! І ніякого тобі ГМО! Все натурально! І продукти, і французи, і їх спілкування, і їх десь трохи манірність, але благородність навіть в процесі вибору помідорок! :-)
Тим не менш, без закупівлі не минулось – ну не втрималась я:-)
Сюрпрайз від Феєрії! Ми їдемо до Швейцарії! Хто знав? Хто думав?! Захаренко і думав, і знав! Дай Боже, Вам, Ігор Іванович здоров’я! Вмієте сюрпризи робити! Їдемо ну такими мальовничими місцями, що від вертіння головою на заклики «подивіться праворуч»-«подивіться ліворуч» аж памороки забиваються! А ось і трапилась нагода спожити закуплене в Ансі на ринку – у нас буде пікнік на березі Женевського озера. До речі, вода в цьому озері – дуже чиста. Мили там до пікніку різну зелень Кльові фотки вишли – засніжені вершини гір, синє озеро, засмаглі під сонцем Провансу в чорне мої руки, білі до синяви (теж мої) до колін в воді ноги і величееезний пучок зеленючого салату (респект юному фотографу Анісьї!:-)) Смачно попоївши, випивши і за Францію, і за Швейцарію, і, звісно, за Україну, збираємось, і ідемо далі – в Монтрьо! Краса! Краса! І ще раз – КРАСА! Неймовірна набережна, Набоков, Мерюрі…чемний такий дідок-швейцарець в крамничці. Матусі з візочками. Зграйки дітлахів. Все так чемно, неквапливо, з повагом… Ідилія!
Кольмар. Ельзаське вино, ферверх і французи, які ну і пів-слова англійської не розуміють:-) Отак і спілкувались…але один одного – зрозуміли. Не дарма ж кажуть, шо 80% інформації ми передаємо не словами
О! Мало не забула про нічні серенади під вікном ...... "гулєчка" - то я :-)
Ріквір та Рібовіллє. Вицяцьковані дві перлинки Ельзасу. Настільки вицяцькувані шо Джінгел-бенс співати хочеться:-). Відчуття як на Різдво – гарно, святково, смачно!
Післямова після туру та його недоліки!
Шановна Феєрія! Пане Захаренко!
Я прекрасно усвідомлюю, що заподіяної мені моральної шкоди Ви не виправите та й, думаю, розраховувати на вибачення – теж марна справа! …..завдана шкода моєму спокою – непоправна!
Мені досі сниться центральна вулиця Екс-ан-Провансу…
Я досі відчуваю смак крем-карамелі…
Перед очима досі Понт-дю-Гар…
Я ще пам’ятаю той запах сирної лавки в Ансі..
В руках ще досі тепло від доторку до Цезар-Тіберіївської Тріуфальної арки в Оранжі!
Тепер, зачувши Курта Кобейна, я згадую парк на березі Женевського озера та духовий оркестр, який так натхненно виконував шедеври Нірвани…
Зачувши банальне півняче «ку-куріку» - я згадую лазяючих по деревах півнів в парках Марселя!
Моя парасолька ще тримає запах парижського дощу…
Нема мені тепер життя… без Франції!
Але дам Вам змогу хоч якось зарадити заподіяному – забронюйте мені два місця в тур по заходу Франції на наступні травневі!
Віва Франція!
Віва Феєрія!
Kelionė buvo pasirinkta likus metams iki iš vykimo.
Ta ekstravagancija, ž inoma, vienareikš miš ka! : -)
Ekskursija – po Prancū zijos saule. VADOVAS – Igoris Zacharenko.
Verta pastebė ti, kad niekada nebuvau nei Paryž iaus, nei apskritai Prancū zijos fanatikas. Be to, skaitydamas bet kokius istorinius romanus ir apsakymus, aš visada psichiš kai nusiteikdavau prieš prancū zus. Na, kaž kaip jau taip atsitiko: -) Todė l laukimas kaž ko neį tikė tino gamta nebuvo. . dar daugiau – buvo skepticizmo! Kaip, nu-nu, na, nustebink, sumuš k mane kaž kuo. . ar pavyks !!
Taip jau susiklostė , kad likus keliems mė nesiams iki š ios gastrolė s turė jau neplanuotą paž intį su Paryž iumi, tad antrasis „pasimatymas“ jau buvo be minė to skepticizmo, nes reikia ž inoti kam Paryž iuje bū ti pirmam! : ) Apie tai jau kaž kur raš iau, bet, kaip sakoma, pasinaudoję s proga - Igoris Ivanovič ius, AČ IŪ ! Jū s padarė te neį manomą ! : -)
Taigi, Paryž ius! Nuo jo ir prasidė jo mano turas „Po Prancū zijos saule“, nes prie likusios grupė s prisijungiau lė ktuvu.
Paryž ius jau susitiko kaip vietinis, nors ir š iek tiek „neskraidantis“ oras. Tač iau oras planams netrukdė – Paryž ius visada graž us!
Nė ra prasmė s perpasakoti š io miesto grož io. Kiekvienas Paryž ių mato savaip, kiekvienas turi savo Paryž ių.
Pastebė siu vieną dalyką – tikras Paryž ius atsidaro tik tada, kai be grupelė s atsitiktinai klaidž ioji po miestą...geri kavą tiesiog gatvė je kavinė je arba prie pusantro staliuko, kur sė dė damas š alia tavę s stebi gyvenimą moč iutė ar prancū zų revoliucijos bendraamž ė , bet prancū zė iki gyvo kaulo!
Ypatingas vakarė lis Paryž iuje – vakarinė kelionė laivu Senos upe! Nuoš irdž iai patariu – tai dar vienas Paryž ius! : -)
Bet eikime toliau! Kitą dieną grupei buvo pasiū lyta papildoma iš vyka į Chantilly ir Saint-Liz. Ž inoma, aš einu! Visų pirma, dė l Rafaelio „Trijų malonių “ pilies galerijoje ir Anos Jaroslavnos Sent Lize!
„Graces“ – matyta! Tač iau pilis ne ką maž iau į spū dinga – ją tikrai bū tina pamatyti!
Kita vertus, Bloisas buvo patenkintas ne tik savo iš vaizda, bet ir savo indais – paveikslais, skulptū romis ir...tapetai į spū dingi!
Burž uazinis. Mū sų grupė į š į miestelį atvyko vakare, bet tai nesutrukdė tradiciniam naktiniam klajoniui po miestą . Ir aš nekantravau pamatyti didž iausią gotikinę katedrą Prancū zijoje! Taigi, 10 minuč ių pė sč iomis nuo vieš buč io iki centro, ž emė lapis są moningai ignoruojamas, o ieš kant bū rimo ir nuotykių . Pakeliui buvo kiek apleistas, bet labai į domus karš tligė s namas. Tą ferverą mač iau daug ir viskas. Bet š is namas padarė į spū dį – visų pirma, medinė s lentos buvo akivaizdž iai ž alios dar naudojant namą , ko aš asmeniš kai nesu sutikę s. Bet tai smulkmenos! Ant kiekvienos dalies iš raiž ytas ornamentas. Ir ne kaž koks primityvus, o siuž etas! Labai keistas ir paslaptingas namas!
Atsipraš au, kad radę s ž emė lapyje neradau vietos, nes dieną , kad ir kaip ieš kojau, neradau...Klaidž iojame po naktinę burž uaziją . Tam tikru momentu pakė lusi akis beveik apalpo! Nes jis jau buvo prieš mane! Didž iausia gotikinė katedra Prancū zijoje! Pirmas dalykas, kuris š mė kš telė jo mano galvoje – KAIP TAI SUPER! ! ! ! ! Labai patariu pirmą kartą JĮ pamatyti naktį ! Ž inoma, kad apš vietimas suteikia paslapties! : -)
Mes jau pakeliui į Limož ą ! Pakeliui važ iuosime į De Noorlac abatiją – nepaprastą vienatvė s ir ramybė s atmosferą ! Daug dangaus, daug medž ių , daug ž olė s basomis, daug ramybė s ir į kvė pimo! O Limož e katedrų vitraž ai buvo labai į spū dingi! Turbū t pati graž iausia iš matytų!
Rokamadū ras. Toks keistas dviejų gatvių miestelis, kuris iš augo į uolą . Labai garsi vieta tarp piligrimų . Ač iū Juodajai Madonai. Piligriminis kelias iki pilies su simbolinė mis stotelė mis, aukš č iau – kryž ius. Nors ir simboliš ka, bet ima virš ų.
Beje, rekomenduoju pradė ti nuo virš aus, nuo pilies ir leistis ž emyn. Lipti nesunku, nesunku. Bet po „bė gimo“ per suvenyrų restoranė lį – ne į dvasinį praturtė jimą . IMHO.
Aplankius Riterio pilį , Madonna vis dar ta pati turistų lankomoms vietoms – suvenyrų parduotuvė ms, restoranams, parduotuvė ms. Apie suvenyrus nieko naudingo nepasakysiu, seniai juos "valgiau", tad man jie neį domū s, o nuoš irdž iai patariu neignoruoti garsaus firminio ož kos sū rio "Rokamadur"! . Delikatesas!
Kaor. Valantre tiltas yra gerai ž inomas. Na, visi ž ino apie velnią po stogu ant vieno iš bokš tų.
O kur be Cahorso! Tė vynė nepanaš i į vyną , kurį daž niausiai suvokiame kaip baž nytinį.
O Henriko IV namai – ne tai, kad jis ten sustojo, bet į spū dingas! Stipriai!
Š iame Dieviš kojoje komedijoje minimame mieste „nuodė mė s“ nerasta...
Saint-Sernin bazilika – praš matnumas!
Vienas dalykas, dė l kurio reikia nerimauti, yra tai, kad atvykome vė lai, todė l nepatekome į vidurį . Jokū bo baž nyč ia - "palmė " per vidurį...O miestas tikrai rož inė s spalvos. Ypač kai leidž iasi saulė . Nerealiai graž u! Kad buvo daugiau valandų . O dar geriau – nakvynė Tulū zoje...kitą kartą!
Carcassonne. Didinga tvirtovė ! Priež iū ros dvasia! Net nepaisant visos audringos komercinė s veiklos tvirtovė s viduje. Nuė jome į miestą . . arba jie ten nenuė jo, arba vidutiniš ki...kaž kaip.
Pont du Gard. Nuostabus saulė lydis! Nuostabus senovė s Romos akvedukas. Oho! Laisvė norė jo š aukti...
Marselis. Nuostabus uostamiestis! Triukš mingas! Drą siai! Kur dar streikas yra į prastas reiš kinys? ! ! Ir gerai, kad pusė miesto sustingsta kamš č iuose, o kaž kuo nepatenkinti streikuoja Bet viskas ramu, negalvok! Mane labai suž avė jo aistra „dryž uotoms lą stelė ms“ architektū roje. Neį prasta, bet graž u! North Dam de la Garde ir katedrą tikrai bū tina pamatyti!
Ir graž i, ir stipri energija! Dar viena tiesiog prabangi vieta – ž uvies turgus! Tokios jū ros roplių į vairovė s – dar galima rasti! : -)
Atskiras Marselio „puslapis“ – parkai su gaidž iais, povais, ž uvimis ir kitais gyvū nais! Todė l visada su savimi turė kite ką nors skanaus, kad retkarč iais pavaiš intumė te kokią „ž uvelę “. : -)
Beje, tik Marselyje ji susidū rė su tam tikru prieš iš kumu anglakalbei prancū zų kalbai. Bet nuoš irdi š ypsena ir kaž kas akyse – vis tiek į veikia bet kokius kalbos barjerus: -) Ir dar daugiau. Eidami į restoraną – iš anksto nusprę skite, ko norite – nes niekas su jumis nebus ypatingai iš kilmingas. Negaliu apsisprę sti dė l pasirinkimo - tas McDonald's yra tokia Provanso prancū zų savimonė s apraiš ka: -)
Langlois Van Gogo tiltas. Keistas jausmas, kai galvojama, kad kaž kas tokio laisvo nuo Dievo buvo genijus...
Trys Provansai. Le Bo de Provence. San Remy de Provence. Provanso Eksas. Nenoriu nieko raš yti...tai mano!
Priimant į darbą – kol kas nenoro dalintis…
Avinjonas. Į spū dinga ir vienintelė popiež iaus rezidencija už Romos ribų . Į domi kelionė su garso gidu! Labai į domu!
Oranž inė . Na, ž inoma, didž iausią į spū dį palieka metų prieš mū sų erą Triumfo arka. Baisu į sivaizduoti – pastatyta Cezario pergalė s garbei! O vė liau plunksnos skirtos Tiberijui! ! ! !!
Annecy. Prancū ziš ka Venecija, ne kitaip! : ) O be to - kalnai, ež eras ir prancū ziš ko turgaus koloritas, kuriame iš principo nereikia pirkti, o tiesiog pasinerti į kokybiš ko, tikro audringo prancū ziš ko gyvenimo atmosferą ! Ir jokių GMO jums! Viskas natū ralu! Ir produktai, ir prancū zai, ir jų bendravimas, ir jų kaž kur š iek tiek manieros, bet kilnumas, net renkantis pomidorus! : -)
Tač iau be pirkinio neapsiė jo - na, neatsispyriau: -)
Staigmena iš Extravaganza! Vykstame į Š veicariją ! Kas ž inojo? Kas pagalvojo? ! ! Zacharenko ir mą sto, ir ž ino! Telaimina tave Dievas, Igoris Ivanovič ius!
Jū s ž inote, kaip padaryti staigmenas! Vykstame į tokias vaizdingas vietas, kad nuo galvos sukimo iki raginimų „ž iū rė k į deš inę “ – „ž iū rė k į kairę “, kol svaigulys atlė gs! Ir š tai proga turguje suvartoti Anesyje pirktą – surengsime pikniką ant Ž enevos ež ero kranto. Beje, vanduo š iame ež ere labai š varus. Yra į vairių ž alumynų piknikui Iš ė jo š aunios nuotraukos - snieguoti kalnai, mė lynas ež eras, į degę s saulė je! : )) Skaniai atsigė rę , gerdami už Prancū ziją , ir už Š veicariją , ir, ž inoma, už Ukrainą , susirenkame ir lekiame toliau - į Montreux! Grož is! Grož is! Ir dar kartą – GROŽ IS! Neį tikė tina pylimas, Nabokovas, Merkurijus...kam toks š veicarų senukas parduotuvė je. Mamos su vež imė liais. Vaikų pulkai. Viskas taip š velnu, neskubu, su pagarba...Idilė!
Elzaso vynas, karš tinė ir nė pusė s ž odž io angliš kai nesuprantantys prancū zai: -) Taip jie bendravo...bet suprato vienas kitą.
Nenuostabu, kad jie sako, kad 80% informacijos mes neperteikiame ž odž iais
AT! Aš beveik pamirš au naktines serenadas po langu ...
Riquire ir Ribeauville. Iš kalti du Elzaso perlai. Aš taip noriu dainuoti Jingle Bens: -). Kalė dų jausmas – graž u, š ventiš ka, skanu!
Pokalbis po ekskursijos ir jos trū kumai!
Miela Ekstravagancija! Pone Zacharenko!
Puikiai suprantu, kad nepataisysite man padarytos moralinė s ž alos ir, manau, tikė tis atsipraš ymo taip pat nenaudinga! …. . mano ramybei padaryta ž ala yra nepataisoma!
Vis dar svajoju apie centrinę Provanso Ekso gatvę.
Dar ragauju karamelinį kremą.
Prieš akis vis dar Pont du Gard…
Vis dar prisimenu tą sū rinė s Anesyje kvapą . .
Rankos vis dar š iltos nuo oranž inė s spalvos Cezario-Tiberijaus Triumfo arkos prisilietimo!
Dabar, kai girdž iu Kurtą Cobainą , prisimenu parką ant Ž enevos ež ero kranto ir puč iamų jų orkestrą , kuris su tokiu į kvė pimu atliko Nirvanos š edevrus.
Kai iš girsiu banalų gaidį „ku-kurika“ – prisiminsiu Marselio parkuose į medž ius laipianč ius gaidž ius!
Mano skė tis vis dar kvepia Paryž iaus lietumi.
Aš neturiu gyvenimo dabar...be Prancū zijos!
Bet aš suteiksiu jums galimybę kaž kaip pasitaisyti – rezervuokite man dvi vietas kelionei po vakarų Prancū ziją kitų metų geguž ę!
Gyva Prancū zija!
Gyvyk Extravaganza!
