Місто свята та світла (частина 4) Atostogos ir lengvas miestas (4 dalis)

Початок тут:

Частина 1. Два куми та перше знайомство з Ліоном

Частина 2. Туман, Фурв’єр та Старий Ліон

Частина 3. Трабуль, клаустрофобія та інші радощі

День 2 (закінчення). Свято Світла та брак словарного запасу

Щороку в Ліоні проводиться грандіозне Свято світла – Fête des Lumières. В цей час до міста з'їжджається біля двох мільйонів туристів з самої Франції та інших країн. Цього року я також була серед тих двох мільйонів ))

Нагадаю, що за легендою, у 1643 році, під час епідемії чуми, жителі міста звернулися до Діви Марії по допомогу і страшна хвороба оминула місто. Вдячні ліонці запалили свічки у своїх вікнах, святкуючи перемогу над чумою та прославляючи Діву Марію.

8 грудня 1852 року, на честь відкриття статуї Діви Марії на пагорбі Fourvière, ліонці так само підійшли до вікон своїх будинків і запалили свічки. З тих пір це стало доброю традицією у місті. Змінюються технології, удосконалюються джерела світла, але незмінним атрибутом свята залишається вогонь.

У 2019 році Fête des Lumières проходив з 05 по 08 грудня та мав 36 локацій по всьому місту. Для зручності туристів локації розділили на чотири маршрути, йдучи якими можна було побачити всі художні роботи.

Окремо хочеться відзначити бездоганну організаційну та безпекову роботу всіх причетних служб. Громадський транспорт, поліція та чисельні волонтери спрацювали як добре злагоджений організм – все для того, щоб туристу було спокійно та комфортно.

Вже знайоме нам оглядове колесо в вечірньому варіанті:

Квіткове дерево на набережній:

Prairie éphémère від Christophe Martine et François Fouilhé. Відразу заходжу з козирів :)), бо цей художній твір за результатами глядацького онлайн-голосування став переможцем "Trophée des Lumières France 2019".

Але зазначу, що смак то поняття суб'єктивне, тому в моєму особистому рейтингу ця робота безумовно в десятці найкращих, але за силою враження точно не на першому місці.

Отже, понад 500 установок біля підніжжя пам'ятнику Людовика XIV перетворили Place Bellecour на великий луг, де живуть неймовірні літаючи істоти. Променисті рослини, висотою в 4 метри, створюють відчуття чи то дикого поля, чи то фантастичного океану. А зведеному до розміру мурашки глядачеві пропонується ефектне занурення у монументальний світ навколо.

Для візуалізації дійства даю посилання на відео, а для роздивляння деталей в нагоді стануть фотографії.

PAVILLON від Sébastien Lefèvre. Ця конусна споруда, здається, пливе в невагомості над Place Antonin Poncet.

Інсталяція регулярно оживає та мерехтить над аудиторією в ритмі ліричної композиції від "Yes Sœur". Складається повна ілюзія занурення в гіпнотичну симфонію яскравих струн.

Особливо глядачі оцінили ідею автора с "лежачим" варіантом споглядання цього твору мистецтва ))

Людей на святі багатенько...

Colosses від Louxor Spectacle/Vincent Loubert. Алегорична скульптура на Pont Bonaparte, де пара велетнів утримує конструкції мосту від загрози зростаючої води.

Робота уособлює в собі всю крихкість людей і будівель, що стикаються з природою. Це метафора невгамовного бажання людини приручити стихію. Мовчазна боротьба, результат якої невідомий.

Les Cueilleurs de Nuages від CozTen. На створення цієї роботи автора надихнули винаходи для пом'якшення посухи, викликаної глобальним потеплінням. Магічне шоу простежує пригоди родини велетнів під час збирання хмар, щоб поливати фантастичну квітку світла – тендітний символ природи, якому загрожує небезпека.

Поєднуючи світло, проекцію та звукову композицію Enzo Izzi, цей твір перетворює навколишні будинки у величезне небо та запрошує нас сприймати хмари як джерело життя та мрій.

В моєму особистому рейтингу цей твір, безумовно, в десятці найкращих.

Lightning Cloud від Jérôme Donna. Плаваючи у повітрі частинки світла порушують спокій Place des Célestins. Їх легкі рухи виконують дивний гіпнотичний танець.

Фрагменти віртуального світла поступово еволюціонують, щоб зібратися у металеву хмару в центрі площі. Цей твір - яскрава алегорія щоденних цифрових даних, що надсилаються через комунікаційні мережі та обробляються нашим мозком.

Ця робота несподівано зачепила сильніше, тому в моєму особистому рейтингу вона в трійці кращих.

WASSERLEUCHTEN від Ralf Lottig. В центрі фантастичного водного Всесвіту розміщений Fontaine des Jacobins. Високотехнологічна сценографія нагадує глядачеві про важливе значення води в нашому житті.

Цей твір є метафорою духовної подорожі, в якій вода, суперечливий символ життєвої сили чи руйнування, стає джерелом натхнення.

Can You See The Light від Kamel Yahimi та Julie Brossette. Натхненні світом Лас-Вегасу та поп-культури, автори змішують яскраві кольори, деталі мультфільмів та рекламну естетику американських знаків в одній роботі.

Люди, люди, їх мільярди ))

Trapped від Encor Studio. На Place Gabriel Rambaud, промислового робота, як дику кішку в неволі, утримують в закритому просторі. Під прозорим куполом, заповненим туманом, машина реагує на стимули аудиторії і, здається, бажає вступити в діалог. Глядачеві пропонується спробувати приручити дивного металевого звіра.

The Great Indecision Council від Romain Tardy. На Place Sathonay кілька модулів, розташованих по периметру площі, в режимі реального часу, озвучують найбільш популярні запити користувачів Google у Франції. За задумом автора, таке лексичне перерахування без продовження чи логіки підіймає питання конфіденційності наших смартфонів.

Une toute petite histoire de lumière від Spectaculaires, les Allumeurs d’Images. Ця робота перемогла по результатам голосування журі фестивалю. Ось тут я думку більшості цілком поділяю, бо цей твір в трійці найкращих і мого власного суб’єктивного рейтингу ))

Чекаємо на початок:

Шоу ось-ось заповнить світлом Place des Terreaux, коли раптово двигуни зупиняються. Чорний екран на фасаді музею! За лаштунками ми чуємо, як лається технічний персонал. Та ось в темряві поступово з’являються вогні, пропорції змінюються, ми ходимо по хмарах і літаємо, як уві сні. Поетична робота, що ставить під сумнів нашу здатність жити без електрики.

Théâtr’Eaux від CozTen. На цю роботу художника надихнула бретонська легенда про місто Ys, яке, як і Атлантида, було проковтнуте водою. Автор пропонує нам зануритися у таємничий водний всесвіт під ліричну композицію Enzo Izzi.

Les Lustres від TILT. На Place Louis Pradel розміщено п'ять люстр розміром шість на шість метрів. Кожен монументальний світильник має 20 відтінків. Вони чекають на публіку, котра підійде до них, щоб потроху почати світитися та скласти свою симфонію світла, яка перетворить це місце на відкриту бальну кімнату.

Faites vos jeux від Stéphane Durand та Patrick Laurino. На Place du Griffon, як корабель, що перебуває на мілині, лежить на боці великий гральний автомат. Атмосферу казино підтримують вигуки "зроби свою ставку" від невидимого круп’є.

Іронія цього твору нагадує суспільству про його постійне прагнення виграшу, але ж для життя ще ніхто не зміг написати власні правила гри.

Тут, як в казці про Попелюшку, всі вогні одночасно гаснуть, музика стихає. На сьогодні дійство завершено.

Організм щасливо видихає та мріє про те, як доповзе до ліжечка )) Крокомір фіксує цифру дня – 33 578.

Продовження тут: 

Частина 5. Пагорб Croix-Rousse та естетика робітничої архітектури

Частина 6. Півострів,  вечірнє місто та несподіване богослужіння

Частина 7. Свято Світла, студентські роботи та Сальвадор Далі

Частина 8. Аннесі - людина та пароплав місто і озеро в Верхній Савойї

Частина 9. Свято Світла, черги та філософські роздуми