У цьому готелі ми відпочивали два тижні (остання декада вересня – початок жовтня). На мою думку, це чи не найкращий час, щоб відпочивати на Кіпрі – вже немає нестерпної літньої спеки, але ще достатньо тепло, щоб купатися і засмагати. Погода увесь час була чудовою; хоча один раз пройшов дощ, він швидко припинився і на температуру повітря чи води ніяк не вплинув.
Готель. Наш готель при трансфері виявився останнім, він знаходиться на добрячій відстані від Протараса. Сам готель виглядає приємно, охайно й чисто. Він розташований на 1-й лінії, половина номерів мають балкон на бік моря, друга половина – на бік міста.
Поселили нас швидко – це зайняло від сили 5 хвилин. Було видно, що нас чекали, оскільки я заповнила простий формуляр (ім’я, звідки приїхали), і нас одразу видали пачку карток, які вже лежали напоготові.
Таверна (там накривали обіди й вечері) і ресторан a-la carte знаходяться в окремих приміщеннях, а не у головному корпусі, але завдяки цьому вони стоять просто на березі моря, і можна було обідати й вечеряти, насолоджуючись морським краєвидом і свіжим повітрям.
В готелі є спортзал і сауна, але ми туди не ходили.
Номер. Скажу прямо, спершу номер нас засмутив своїми надто скромними розмірами. Оскільки ми були вчотирьох (двоє батьків і двоє дітей 2 і 6 років), у нас був номер Family. Але він виявився звичайним Double (на двох), куди було доставлено двоярусне ліжко. До того ж це двоярусне ліжко схоже на коробку, що кріпиться до стіни, і власне ліжка можна прибирати/опускати, як полиці в поїзді. Ці «полиці» досить вузькі, і в першу ніч син навіть упав з ліжка (добре, що спав на нижньому ярусі). Молодша дитина спала з нами на великому двоспальному ліжку, тому ми прибрали драбинку на другий ярус (драбинка теж якась ненадійна на вигляд, дуже незручна для дітей) і верхню «полицю» використовували, щоб складати туди речі. Через цю додаткову конструкцію з ліжок прохід між великим ліжком і двоярусним був дуже вузьким, висота другої «полиці» така, що об неї постійно хтось вдарявся: син – головою, ми з чоловіком – плечима. Також було всього дві тумбочки (що свідчить про те, що номер не розрахований на 4-х мешканців), шафа не велика і мала 8 вішаків. Валізи не було куди поставити, і вони займали решту вільного місця на підлозі.
Також виходило, що кондиціонер висів прямо над двоярусним ліжком, відстань від верхньої полиці до кондиціонера складала 70 см (я не полінувалася поміряти), і якби там хтось дійсно спав, то ми б не змогли користуватися кондиціонером.
Ванна кімната простора, чиста, з якісною сантехнікою. До того ж у нас була не душова кімната, а ванна. Мило, крім заїзду, докладали 1 раз, шапочок для душа, шампуню чи гелю для душа не було взагалі; з туалетним папером перебоїв не було.
Для тих, хто думають, що українським (ну, ще російським) туристам дістаються найгірші номери, скажу, що поруч з нами в таких самих номерах жили й іноземці; а в більших (відповідно, дорожчих) номерах селили і українців, і росіян, які доплатили за розміри. Тому якщо ви збираєтеся сюди, пам’ятайте, що краще купувати просторіший номер ще з Києва.
Харчування. Зараз цей готель працює за системою «все включено» для всіх туристів. Для району Пернери це дуже зручно, оскільки тут не так багато закладів харчування, як у Протарасі, а щоразу попоїсти не наїздишся на автобусі чи таксі.
Їжі було багато, досить смачно, був вибір страв. Сніданки можна назвати одноманітними, оскільки нічого не змінювалося, але якщо припустити, що вдома я все одно готую на сніданок не 18 страв, то вибрати було з чого (4 види яєць – варені, смажені, омлет, «глазунья» тощо; млинці з сиропами, овочі, оливки, смажені картопля, квасоля з соусом, французькі тости, сосиски, сардельки, печені помідори, грейпфрути, нарізка сиру й шинки, щось на кшталт дитячих сирків з різними смаками, випічка, печиво, фрукти, купа різного хліба – для бутербродів і тостів, масло, джеми; чай і каву робиш сам у кавомашині).
Обіди й вечері були різноманітнішими, завжди були різні види м’яса: курятина й свинина, риба, індичка, кілька разів була ягнятина; суп пюре (більшість супів попри різні назви мали однаковий смак); картопля приготована у 3-4 способи, макарони, рис, кілька салатів на вибір (деякі салати були досить химерними за своїм поєднанням продуктів), нарізані овочі й заправки до них, оливки. Десерти були відверто слабенькими, потішили лише пахлава раз на тиждень (хоча шкаралупою з горіха у пах лаві я зламала собі зуб).
Напої – необмежено під час сніданку, обіду й вечері. У таверні (де відбувалися обіди й вечері) стояли автомати з вином (біле, червоне, рожеве) та пивом і кожен міг наливати, скільки хоче.
Також у барі з 11.00 до 18.00 були закуски (картопля фрі, гамбургери, піца, спагеті). Морозиво протягом дня.
Пляж. За 20 кроків від готелю починається пляж. Це невелика бухта із спокійною водою, без хвиль, пологим заходом у воду, що надзвичайно зручно для дітей. На жаль, розчарував пісок на пляжі: за весь час відпочинки я не помітила, щоб хтось його чистив, тому у піску було немало недопалків, траплялися шматки якихось кульків, пластикові стаканчики тощо.
Шезлонги та парасольки платні (2,5 євро кожен), оренда на увесь день, працівник пляжу видає чек про оплату. Але можна приходити зі своїм покривалом і спокійно лежати на ньому. В готелі можна брати пляжні рушники (їх обмінюють на свіжі 1 раз на 3 дні).
Міні-клуб. В готелі для клієнтів «Наталі-турс» працює міні-клуб. Правда, виявилося, він працював тільки до кінця вересня. Працював він у три «блоки»: 10.00-13.00 (в цей час ми не ходили, оскільки були на пляжі), 15.00-18.00 та 20.00-22.00 (включаючи міні-диско). Дівчата-аніматори добре ставилися до дітей, були уважними й терплячими, намагалися розважати, зацікавити. Тема міні-клубу була «Піратське літо», тому аніматори були піратами з відповідними іменами, діти отримували бандани в подарунок, заробляли піастри (за які потім могли отримати подарунок – ліхтарик, футболку, сумку тощо).
Анімація. Ми добре вміємо самі себе розважати, тому анімація нас цікавила найменше. Вдень я бачила якусь аква аеробіку в басейні, змагання з настільного тенісу та дартсу тощо; увечері в барі були ігри в лото (бінго), караоке. Оскільки діти за день втомлювалися й рано лягали спати, то ми на ці вечірні розваги не ходили, тільки раз подивилися шоу папуг (по вівторках) – дітям подобалося.
Екскурсії. Ми на групові екскурсії вирішили не їздити, бо це важко здійснити з 2-річною дитиною. Самі їздили в Протарас і Паралімні, гуляли, роздивлялися. Гід від «Наталі-турс» видала нас прайс із списком екскурсій, і виявилося, що найдешевша у них коштує 40 євро, більшість екскурсій по 70-90 євро за людину (і до поїздки в Ізраїль за 300 євро). А у Протарасі можна купити все це помітно дешевше (наприклад, покататися на яхті за 10 євро з людини,а не 40).
Загальне враження. Попри деякі вказані мінуси, позитивні риси значно переважають; ми дуже задоволені своїм вибором місця відпочинку й готелю; і, маючи певний досвід подорожей в багато інших країн та пляжного відпочинку, я б повернулася саме сюди, в Пернеру, особливо якби їхала відпочивати з дітьми.
Поради й застереження. Якщо ви їдете з дітьми, не полінуйтеся з дому купити всі круги/надувні матраци, відра, совки й пасочки – це заощадить вам величезну купу грошей. Ми не інспектували магазини Протараса, але в Пернері звичайне пластикове відеречко для піску коштувало 4 євро, круги були по 8-12 євро. Ми ж у Києві купили пів валізи усілякого добра всього на 40-50 грн., але цього посуду, лопат і пасочок вистачило на півдесятка чужих дітей, яким батьки з різних причин іграшок на пляж не купували. Потім ми все це роздарували, щоб не везти назад, а місце у валізі звільнилося для сувенірів.
Купуючи вина, оливки в банках та ніші важкі сувеніри, стежте, щоб вага сумки не перевищувала вказаних на квитку норм (у нас було 23 кг). Хоча сумарна допустима вага на нас чотирьох була 92 кг, а у нас було дві валізи на 29 і 30 кг, нам сказали платити штраф за надлишкову вагу у розмірі 50 євро за одне місце багажу (тобто, за дві валізи це виходило 100 євро). У подружжя з Києва, яке стояло перед нами в чергу на реєстрацію, взагалі була 1 валіза на двох, що важила 27 кг – до них так само були претензії й вимагали сплатити штраф. Не знаю, що робило те подружжя, але я в магазинчику на території аеропорту купила найдешевшу сумку (11 євро), і ми перепакували туди зайві кілограми.
Š iame vieš butyje apsistojome dvi savaites (paskutinė rugsė jo dekada – spalio pradž ia). Mano nuomone, tai bene geriausias laikas poilsiui Kipre – ten nebepakeliamos vasaros karš č io, bet vis tiek pakankamai š ilta maudytis ir degintis. Oras visada buvo puikus; nors kartą prapliupę s lietus greitai nustojo ir neturė jo jokios į takos oro ar vandens temperatū rai.
Vieš butis. Mū sų vieš butis persė dime buvo paskutinis, jis yra gerokai toliau nuo Protaro. Pats vieš butis atrodo graž iai, š varus ir tvarkingas. Jis yra 1-oje linijoje, pusė kambarių yra su balkonu į jū ros pusę , kita pusė - į miesto pusę.
Susitvarkė me greitai – už trukome apie 5 minutes. Buvo akivaizdu, kad laukiame, nes už pildž iau paprastą anketą (vardas, iš kur atė jome), iš karto pamatė me kortelių pakuotę , kuri jau buvo aliarme.
Smuklė (kuriame buvo patiekiami pietū s ir vakarienė ) ir a la carte restoranas yra į rengti atskirose patalpose, ne prie pagrindinio pastato, o bus prie pat paplū dimio, kur galė site papietauti ir vakarieniauti mė gaudamiesi jū ra ir gaiviu gė rimu. oro.
Vieš butyje yra sporto salė ir sauna, bet mes ten nė jome.
Skaič ius. Pasakysiu tiesiai š viesiai, iš pradž ių kambarys mus nuliū dino savo kukliu dydž iu. Kadangi mums buvo keturi (du tė vai ir du vaikai 2 ir 6 metų ), turė jome Š eimos kambarį . Bet tai pasirodė paprastas Dvivietis (dviem), kur buvo pristatyta dviaukš tė lova. Be to, š i dviaukš tė lova yra tarsi dė ž utė , pritvirtinta prie sienos, o tikrosios lovos gali bū ti nuimamos / nuleidž iamos, kaip lentynos traukinyje. Š ios „lentynos“ gana siauros, o pirmą naktį sū nus net iš krito iš lovos (gerai, kad miegojo ž emesnė je pakopoje).
Maž esnis vaikas miegojo su mumis ant didelė s dvigulė s lovos, todė l kopė č ias nukė lė me į kitą pakopą (kopė č ios irgi kaž kaip nepatikimos iš vaizdos, labai nepatogios vaikams) ir panaudojome virš utinę "lentynė lę " ten susidė ti daiktus. Dė l š ios papildomos lovų konstrukcijos praė jimas tarp didelė s lovos ir dviaukš tė s lovos buvo labai siauras, antrosios „lentynos“ aukš tis buvo toks, kad į ją nuolat kas nors trenkdavo: sū nus – galva, aš su vyru – peč ių . Taip pat buvo tik du naktiniai staleliai (tai rodo, kad kambarys nė ra skirtas 4 ž monė ms), spinta nė ra didelė ir turė jo 8 pakabas. Lagaminai neturė jo kur jų dė ti, o likusią laisvą vietą ant grindų jie už ė mė.
Taip pat paaiš kė jo, kad kondicionierius kabo tiesiai virš dviaukš tė s lovos, atstumas nuo virš utinė s lentynos iki kondicionieriaus buvo 70 cm (nedvejodamas pamatavau), o jei kas ten tikrai miegotų , mes negalė tume naudoti oro kondicionierių.
Vonios kambarys erdvus, š varus, su kokybiš ka santechnika.
Be to, turė jome ne duš o kambarį , o vonios kambarį . Muilas, iš skyrus atvykimą , buvo tepamas vieną kartą , duš o kepuraitė s, š ampū no ar duš o ž elė visai nebuvo; su tualetiniu popieriumi trukdž ių nebuvo.
Tiems, kurie galvoja, kad ukrainieč ių (na, rusų ) turistai sulaukia prasč iausių skaič ių , pasakysiu, kad tuose pač iuose kambariuose š alia mū sų gyveno už sienieč iai; o didesniuose (atitinkamai brangesniuose) kambariuose gyveno ir ukrainieč iai, ir rusai, kurie mokė jo papildomai už dydį . Taigi jei vykstate č ia, atminkite, kad geriau pirkti erdvesnį kambarį iš Kijevo.
Maistas. Dabar š is vieš butis veikia pagal „viskas į skaič iuota“ principą visiems turistams. Tai labai patogu Pernerio rajonui, nes č ia nė ra tiek restoranų , kiek Protare, o ir autobusu ar taksi ne kiekvieną kartą.
Maisto buvo daug, visai skanu, buvo patiekalų pasirinkimas.
Pusryč ius galima vadinti monotoniš kais, nes niekas nepasikeitė , bet jei darysime prielaidą , kad namuose vis dar gaminu pusryč iams ne 18 patiekalų , tai buvo iš ko rinktis (4 rū š ys, darž ovė s, alyvuogė s, keptos bulvė s, pupelė s su padaž u, prancū ziš kas skrebuč iai, deš relė s, deš relė s, kepti pomidorai, greipfrutai, sū rio ir kumpio pjaustymas, kaž kas panaš aus į į vairių skonių kū dikių sū rį , pyragaič iai, sausainiai, vaisiai, krū va į vairių skrebuč ių , sviestas, uogienė s, arbata ir kava, kurią gaminate patys kavos aparate ).
Pietū s ir vakarienė s buvo į vairesni, visada buvo į vairių rū š ių mė sa: viš tiena ir kiauliena, ž uvis, kalakutiena, kelis kartus ė riena; tyrinė sriuba (dauguma sriubų , nepaisant skirtingų pavadinimų , buvo vienodo skonio); bulvė s, virtos 3-4 bū dais, makaronai, ryž iai, kelios salotos, iš kurių galima rinktis (kai kurios salotos buvo gana keistos savo produktų deriniu), pjaustytos darž ovė s ir prieskoniai joms, alyvuogė s.
Desertai, atvirai pasakius, buvo silpni, tik baklava dž iugindavo kartą per savaitę (nors kirkš nies lavaš oje nulauž iau dantį su graikinio rieš uto kevalais).
Pusryč ių , pietų ir vakarienė s metu gė rimai neribojami. Prie tavernos (kur vyko pietū s ir vakarė liai) stovė jo automatai su vynu (baltu, raudonu, rož iniu) ir alumi, kiekvienas galė jo į sipilti kiek nori.
Taip pat bare nuo 11.00 iki 18.00 buvo už kandž ių (gruzdintos bulvytė s, mė sainiai, pica, spageč iai). Ledai dienos metu.
Papludimys. Paplū dimys prasideda už.20 ž ingsnių nuo vieš buč io. Tai nedidelė į lanka su ramiu vandeniu, be bangų , š velniu į ė jimu į vandenį , kuris itin patogus vaikams. Deja, smė lis paplū dimyje mane nuvylė : per visą poilsio valandą nepastebė jau, kad kas jį valytų , todė l smė lyje buvo daug nuorū kų , buvo kaž kokių kamuoliukų gabalė lių , plastikinių puodelių ir pan.
Gultai ir skė č iai mokami (po 2.5 euro), nuoma visai dienai, paplū dimio darbuotoja apmokė jimui iš duoda č ekį.
Bet tu gali ateiti su savo antklode ir ramiai ant jos gulė ti. Vieš butis gali pasiimti paplū dimio rankš luosč ius (keič iami į š viež ius 1 kartą per 3 dienas).
Mini klubas. Vieš butyje yra mini klubas Natalie Tours klientams. Tač iau paaiš kė jo, kad jis dirbo tik iki rugsė jo pabaigos. Jis dirbo trijuose „blokuose“: 10.00-13.00 (š iuo metu nė jome, nes buvome paplū dimyje), 15.00-18.00 ir 20.00-22.00 (į skaitant mini diskoteką ). Merginos animatorė s gerai elgė si su vaikais, buvo dė mesingos ir kantrios, stengė si linksminti ir domė tis. Mini klubo tema buvo „Piratų vasara“, todė l animatoriai buvo piratai su atitinkamais vardais, vaikai dovanų gavo bandanų , už sidirbo piastrus (už kuriuos vė liau galė jo gauti dovanų – ž ibintuvė lį , marš kinė lius, krepš į , ir tt).
Animacija. Puikiai mokame pramogauti, todė l maž iausiai domė jomė s animacija. Po pietų pamač iau vandens aerobiką baseine, stalo teniso ir smiginio varž ybas ir kt . ; vakare bare vyko bingo ir karaoke ž aidimai.
Kadangi vaikai per dieną pavargdavo ir anksti eidavo miegoti, tai į š ias vakarines pramogas nė jome, papū gos š ou ž iū rė jome tik kartą (antradieniais) - vaikams patiko.
Ekskursijos. Į grupines ekskursijas nusprendė me nevaž iuoti, nes su 2 metukų vaiku tai sunku padaryti. Jie nuė jo į Protarą ir Paralimni, vaikš č iojo, apsiž valgė . Gidė iš „Natalie Tours“ mus pamatė su ekskursijų kainoraš č iu ir paaiš kė jo, kad pigiausia iš jų kainuoja 40 eurų , dauguma ekskursijų ž mogui – 70-90 eurų (o prieš kelionę į Izraelį – 300 eurų ). O Protare visa tai galima nusipirkti daug pigiau (pavyzdž iui, važ iuoti jachta už.10 eurų ž mogui, o ne už.40).
Bendras į spū dis. Nepaisant kai kurių š ių trū kumų , teigiamos savybė s gerokai virš ija; esame labai patenkinti pasirinktu atostogų vietos ir vieš buč io pasirinkimu; Ir turė damas š iek tiek kelionių į daugelį kitų š alių ir paplū dimio atostogų patirties, grį ž č iau č ia, į Pernerį , ypač jei atostogauč iau su vaikais.
Patarimai ir į spė jimai.
Pora iš Kijevo, kuri stovė jo prieš mus registracijos eilė je, paprastai turė jo 1 lagaminą dviems, svė rusį.27 kg - jie taip pat turė jo pretenzijų ir reikalavo sumokė ti baudą . Než inau, ką tos porelė s veikė , bet pigiausią krepš į (11 eurų ) nusipirkau oro uosto teritorijoje esanč ioje parduotuvė je ir ten perpakavome papildomus kilogramus.